Шкідників і хвороб у посівах кукурудзи в 2014 році буде більше, ніж у 2013-му

Розширення в 2014 році площ кукурудзи на зерно до 5 млн га супроводжується погіршенням фітосанітарного стану рослин. Це відзначають спеціалісти державних фітосанітарних інспекцій, що здійснюють фітосанітарний моніторинг, та спеціалісти господарств.

Проаналізуємо поведінку шкідливих організмів протягом минулого року, аби потім зробити прогноз на поточний рік.

Значної шкоди посівам зернової кукурудзи у 2013 р. завдавали дротяники та несправжні дротяники (виїдають зародок та ендо­сперм насіння, пізніше пошкоджують сходи рослин), личинки шведських мух, злакові попелиці, осередково гусениці лучного метелика, інші фітофаги. Найнебезпечнішими шкідниками зернової кукурудзи лишаються стебловий (кукурудзяний) метелик та бавовникова совка, чисельність яких невпинно зростає в останні роки. Окрім прямих втрат пошкодження метеликом та совкою призводить до збільшення ураженості кукурудзи фузаріозом, за якого погіршуються посівні та харчові якості зерна. 

Стебловий метелик

За погодних умов вегетаційного періоду 2013 року у Степу та Закарпатській області реалізувалось два покоління стеблового (кукурудзяного) метелика, у Лісостепу і Поліссі – одне. За даними осінніх обстежень посівів кукурудзи, цим фітофагом було заселено 63% площ, пошкодженість стебел і качанів становила 9 і 6% відповідно до наведених регіонів, середня чисельність – 1,2 гусениці на рослину. Осередки високої шкідливості гусениць були виявлені у районах Запорізької (Вільнянський, Запорізький), Луганської (Слов’яносербсь­кий, Старобільський), Мико­лаївської (Веселинівський, Доманівський, Ново­одесь­кий), Сумської (Тростя­нець­кий) областей, де пошкоджено 20-41% стебел і 15-42% качанів за чисельності 1-2 гусениці на рослину.

Приймаючи до уваги знач­ний запас зимуючих гусениць стеблового метелика за умов доброї перезимівлі, помірно теплої і вологої погоди в період відкладання яєць і відродження гусениць, ймовірне зростання шкідливості цього фітофага у посівах кукурудзи, проса, сорго, соняшника та інших товстостеблових культур по всій Україні. Осередками розповсюдження шкідника будуть рослинні рештки на поверхні полів, заселені гусеницями метелика. Висока чисельність шкідника спостерігатиметься на повторних посівах зазначених культур та за безполицевого обробітку ґрунту. 

Кукурудзяний жук

Також у посівах кукурудзи небезпечним шкідником залишається західний кукурудзяний жук (діабротика), який в Україні є карантинним об’єктом. Фітофага виявляють у господарствах Вінницької, Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей. У зоні ризику знаходяться степові та центральні області, особливо ті території, через які проходять потужні транспортні магістралі та водні артерії. Розширення вогнищ можливе за самостійного розльоту самиць у літній період та за рахунок руху автотранспорту.

У поточному році в ареалі поширення ймовірно відбуватиметься ущільнення вогнищ, підвищення чисельності жуків та прояв шкодочинності личинок на рослинах кукурудзи, висіяної після кукурудзи. Найбільша шкодочинність західного кукурудзяного жука проявляється на тих полях, де відсутня сівозміна. При беззмінному вирощуванні кукурудзи знач­но зростає щільність популяції цього шкідника. Тому необхідно здійснювати комплекс карантинних заходів щодо цього шкідника із застосуванням певних обмежень та дотримання сіво­змін, в яких кукурудза поверталась би на своє місце не раніше 3-х років (рекомендовано висівати багаторічні трави).

    

Хвороби

Значні втрати врожаю кукурудзи спостерігаються при ураженні її збудниками хвороб: пліснявіння проростаючого насіння і сходів, кореневі та стеблові гнилі, пухирчаста сажка, летюча сажка, гельмінтоспоріоз, фузаріоз качанів та інші.

У поточному році, за умов прохолодної погоди в період сівба – сходи, неякісної передпосівної підготовки насіння та утворення ґрунтової кірки під час проростання, скрізь ймовірний розвиток пліснявіння проростаючого насіння і сходів. Шкідливість хвороби зменшує інкрустація насіння баковими сумішами фунгіцидних та інсектицидних препаратів з біологічно активними речовинами, сівба в оптимальні строки та досходове боронування посівів.

Кореневі та стеблові гнилі матимуть місце переважно в Степу й Лісостепу, осередково у Поліссі, де можливий підвищений прояв у посівах ослаблених перепадами температур на початку та перед завершенням вегетації.

Зважаючи на еколого-паразитичну природу хвороб, найефективніше обмежуватимуть їх шкодочинність заходи з попередження екологічних і кормових стресів рослин, знищення рослинних решток минулорічної кукурудзи, сівба інкрустованим насінням в оптимальні строки, знищення ґрунтової кірки в досходовий період, захист посівів від шкідників, вчасне збирання врожаю.

Пухирчаста сажка

У 2013 році пухирчаста сажка була виявлена на 24% обстежених площ кукурудзи за ураженості 3% рослин, що на рівні показників 2012 року, та 2,4% качанів, що більше від минулорічних на 0,7%. Хвороба проявлялась локально як у посівах сільськогосподарських підприємств, так і в індивідуальних господарствах. Найпоширенішою ця хвороба була в Лісостепу – 40% посівних площ, що на 9% вище минулорічних показників та в 3,3 й 4,4 раза вище, ніж у Поліссі й Степу відповідно. В Полтавській області пухирчасту сажку виявляли на 89% площ та на 1,6% рослин, у Черкаській, Сумській і Хмельницькій областях на 46-64% площ з ураженням 4-5% рослин та качанів.

У Степу жарка та суха погода, низька вологість повітря в кінці листоутворення та цвітіння обмежили розвиток хвороби. Пухирчасту сажку було виявлено на 9% обстежених площ за ураження 3% рослин та качанів. Осередки з ураженням хворобою від 4 до 7% рослин та 18-50% качанів відмічені в господарствах Кіровоградської та Миколаївської областей.

За умов дотримання протисажкових заходів у 2014 р. розвиток хвороби не перевищуватиме середньо багаторічного рівня. А за умов помірних температур повіт­ря та короткочасних опадів, загальної посухи в кінці листоутворення та цвітіння на сприйнятливих гібридах в осередках накопичення інфекційного запасу збудника хвороби ймовірне підвищення шкодочинності пухирчастої сажки. З метою обмеження розвитку хвороби доцільно уникати повторних посівів кукурудзи, подрібнювати й заорювати післязбиральні рештки минулорічних посівів кукурудзи, вирощувати стійкі до хвороби гібриди, дотримуватись регламентів застосування страхових гербіцидів, захищати посіви від шведської мухи, стеблового метелика та інших шкідників.

Летюча (волотева) сажка

Збільшення посівних площ та недотримання технології вирощування культури призвело до накопичення летючої (волотевої) сажки (Sorosporium reilianum) – збудника хвороби, який залишається вірулентним протягом 2-3річного перебування в ґрунті. В результаті впливу цієї хвороби протягом вегетаційного періоду 2013 р. ураженість площ та рослин порівняно з минулорічними показниками збільшилася у 1,5 раза та становить 6 і 3,5% відповідно, ураженість качанів збільшилася у 2,8 раза. Прояв хвороби відмічали повсюдно з фази викидання волоті на початку формування качанів.

Вищезазначене свідчить про існування передумови шкодочинності та розширення ареалу летючої сажки у 2014 р. Для запобігання цьому явищу необхідно відмовитись від повторних посівів, а для протруювання насіння застосовувати лише системні препарати. Особливої уваги потребує контроль розвитку хвороби в Лісостепу, АР Крим та у Кіровоградській області Степу, де за невеликих запасів інфекції потенціал загрози лишається високим.

Фузаріози та бактеріози

У поточному році значного розвитку гельмінтоспоріозу на листі слід очікувати насамперед у західних областях у другій половині вегетації за умов вологої та теплої погоди. Розвиток хвороби обмежує знищення післяжнивних решток кукурудзи, уникнення повторних посівів, інкрустацію насіння баковою сумішшю фунгіцидного протруйника та мікроелементів, внесення органічних і мінеральних добрив, інші заходи щодо підвищення стійкості й витривалості рослин, обприскування посівів рекомендованими фунгіцидами.

Ураження зернівок хворобами відмічали на початку молочно-воскової стиглості качанів. У період повної стиглості переважала фузаріозна гниль, якою було уражено від 1 до 6% качанів (осередково – до 25% качанів) у господарствах Київської, Харківської та Черкаської областей. Там розвитку гнилі сприяли дощова погода в період дозрівання та збирання врожаю, пошкодженість качанів бавовниковою совкою, а також довготривале збирання врожаю. Ураженість качанів бактеріозом, сірою гниллю, пліснявінням і біллю не перевищувала 2%. У 2014 р. за вологої погоди другої половини вегетації серед хвороб качанів найпоширенішою буде фузаріозна гниль, а за вологої погоди під час дозрівання качанів загрожуватимуть також пліснявіння та інші хвороби.

Прийоми захисту

Однією із найважливіших складових системи заходів по захисту кукурудзи від шкідливих об’єктів є сівозміна. Вибір попередників відіграє вирішальне значення для забезпечення біологічної потреби рослин у воді, поживних речовинах, а також для регулювання чисельності шкідників, хвороб та бур’янів. Частота чергування культури у сівозміні не може бути однаковою в усіх ґрунтово-кліматичних зонах країни. Кукурудза на зерно у сівозміні не повин­на перевищувати 25-30% площі. Розміщення кукурудзи в монокультурі зумовлює накопичення збудників сажкових захворювань, гнилей, шкідників – стеблового метелика, бавовникової совки, південного сірого довгоносика.

Дієвими та ефективними є агротехнічні прийоми: належний обробіток ґрунту (оранка, культивація, розпушування міжрядь) та дотримання технології вирощування сільськогосподарських культур. Проти гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика, бавовникової та інших листогризучих совок дієвим заходом є дворазовий випуск трихограми на початку – в період масового відкладання яєць метеликами. Норма – по 50-100 тис. самиць на гектар з розрахунку: одна самиця на 10 яєць шкідника. У разі розтягнутого відкладання яєць фітофагом практикують додатковий (третій) випуск трихограми через 5-7 днів після другого. В усіх регіонах трихограму слід розселяти у вигляді паразитованих яєць лабораторного господаря за 11-24 години до відродження дорослих її комах. Випускають трихограму вранці або ввечері, бо саме з 7 до 11 та з 16 до 22 години вона найактивніша.

Необхідно враховувати, що хімічний захист сільськогосподарських культур зазвичай передбачає обробку не від одного, а від комплексу шкідливих об’єктів. Захист посівів кукурудзи від гусениць листогризучих совок, стеблового (кукурудзяного) метелика, полягає у використанні дозволених інсектицидів у рекомендованих нормах, що проводиться за наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6?8?% рослин з гусеницями І-ІІ віків. Як правило, препарати найдоцільніше застосовувати проти гусениць молодших віків, які живляться відкрито, досить чутливі до інсектицидної дії і ще не встигли завдати відчутної шкоди.

Своєчасне виявлення та локалізація фітофагів збереже посіви і забезпечить стабільний і якісний урожай. Істотну консультативну та практичну допомогу сільгоспвиробникам з питань захисту рослин на місцях повсюди можуть надавати спеціалісти державних фітосанітарних інспекцій та відповідних наукових установ країни.

 

Оксана Орлова,
начальник відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та екологічно безпечних методів захисту рослин Управління захисту рослин Департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України