Як зберегти картоплю до липня - періоду найвищої ціни

 

«Біда, товаришу голово, біда!» - «Що трапилося, чого ти кричиш?» - «Всю картоплю зібрали!» - «Чого ж ти, дурню, репетуєш - радіти треба!» - «Де зберігати будемо?»

Цей показовий епізод із блискучого та незаслужено забутого фільму «Баламут» чудово ілюструє ставлення аграріїв до «другого хліба». Це не зерно, яке можна зібрати навіть сухим та засипати до металевої цистерни. Картопля потребує винятко вих вимог до вологості та температури зберігання, а також дещиці ручної праці та потреби в придбанні чи виготовленні тари. З іншого боку, ця культура здатна віддячити дбайливому господареві і її вартість гарантовано зростає ближче до літа. Однак для цього якраз слід забезпечити нормальне зберігання продукції, оскільки в більшості випадків саме цей аспект відвертає аграріїв від вирощування картоплі. Ось до такого дбайливого господаря я і приїхав.

Торчин Волинської області, відомий передусім завдяки своїм майонезам та кетчупам. Відзначу також місцевий краєзнавчий музей, який може дати фори переважній більшості аналогічних закладів в Україні - якщо трапиться там побувати, то настійно раджу зайти. Після того як побуваєте в гостях у Володимира Шегедина, керівника ТОВ «Родючість-Агро».

Гостинний та говіркий Володимир Йосипович з 2009 року вирощує картоплю, а заразом декілька сот гектарів нішевих культур (віка, пелюшка, озиме тритикале, ячмінь, гречка).

Нещодавно підприємство освоїло і тваринницький напрямок, відгодовуючи племінних кабанчиків.

- Ми почали вирощувати картоплю якраз у розпал кризи, коли зрозуміли, що на вирощуванні зернових наступний фінансовий рік підприємство може і не пережити. Розумували, на яку культуру зробити ставку, ми довго, аж зрештою інвестори сказали: картопля! Я собі подивувався, бо край у нас картопляний: куди ж і ми ще з нею? Ледве ми той рік пережили, поки посадили та зібрали бульбу! Доходило до того, що аби отримати живі гроші, продавали вузли із недіючих тракторів та вантажівок. Я людям тоді сказав: хто хоче - хай собі шукає нову роботу, бо не гарантую, що ми протримаємося, - згадує Шегедин. - Я тоді думав, що картоплю вирощувати вмію - на 10 сотках, - посміхається Володимир Йосипович. - Кинувся по регіону за технікою та фахівцями, а виявилося, що виробнича база майже втрачена. Довго підбирали сорти - їздив і в Чернігівську область, і в Центральну Україну, і на південь.

Зрештою з використанням орендованої техніки ми посадили перші 13 га. Паралельно навесні почали будувати сховище. І тут нас спіткав неприємний сюрприз - запланували, що будівництво буде завершено за два місяці, а дотягнули до середини листопада, - розповідає аграрій. Сучасне сховище - задоволення не дешеве, а тому нашу розмову я спланував таким чином, аби розпитати про два варіанти зберігання картоплі. З першим усе зрозуміло: зводь сховище, роби все по технології, і все буде гаразд. А от другий - спеціально для тих, хто лише починає вирощувати картоплю.

- Економваріант ми практикували та й частково практикуємо зараз, - реагує на моє питання Володимир Шегедин. - Необхідне звичайне приміщення, скажімо, старий склад чи гараж. Зсередини вздовж стін ми вкладаємо тюки соломи аж до стелі. Одна із стін відділяється дерев’яними щитами - це напірна стіна, потрібна для циркуляції повітря.

Фото 1. Схованка для бульби

Фото 2. Схованка для бульби

Фото 3. Схованка для бульби

Там слід розташувати пару вентиляторів, які ганятимуть повітря. Також потрібно утеплити стелю, оптимально за допомогою запінювача. Ми кладемо дихаюче агроволокно, а зверху його привалюємо шаром соломи. Зрозуміла річ, що слід регулярно проводити перевірку рівня вологості та стану збереження картоплі. Ці заходи обійдуться порівняно недорого, однак за допомогою такого способу цілком можна зберігати товарну картоплю до весни чи до початку літа. Зрозуміло, що відсоток втрат тут буде вищим, але однаково він буде прийнятним, - пояснює Шегедин.

Однак якісний насіннєвий матеріал краще зберігати в сучасному сховищі, яке височіє на території господарства. За кілька метрів від нього - комплекс приміщень для сортування та пакування зібраної продукції.

- З цією метою ми використовуємо хоча й вживану, однак якісну західну техніку. Її придбання повністю себе виправдовує, і на зберігання потрапляє справді відмінна продукція, - Володимир Йосипович проводить мене двома великими цехами, перед тим як пройти до сховища.

Саме сховище зовні нагадує добротний утеплений житловий будинок. Усередині - все чистенько і просто. Біля дверей - вільний простір, достатній для розвороту навантажувача, пару контейнерів із картоплею для ближнього доступу, а на стіні -обладнання для підтримання оптимальних показників температури та вологості. Більшу частину сховища займають акуратно поставлені один на одний аж під стелю дерев’яні контейнери, в кожен з яких входить до 1200 кг картоплі. З одного боку приміщення також відділене підпірною стіною, за якою розташоване обладнання для вентилювання. Коротше кажучи, просто, надійно та якісно. Оглянуте нами сховище здатне вміщувати 640 тонн картоплі, а його обслуговуванням займається лише один працівник.

- Плануємо поруч звести ще більше сховище, в якому можна буде зберігати понад 3 тисячі тонн продукції, однак самі бачите, яка нині економічна ситуація в країні, - розповідає Шегедин.

Висловлюю припущення, що оскільки помітно подешевшали послуги будівельних організацій та частково - вартість будматеріалів у перерахунку на гривні, то можливо нині саме час інвестувати в інфраструктуру.

- У цьому плані я з вами погоджуюся. Мені зараз обривають телефон ті будівельники, з якими колись працював, - вони і близько не мають тих обсягів роботи, які були раніше. Будівництво може вийти відчутно дешевше, проте лише у тому випадку, коли інвестор вкладатиме долар чи євро. Все логічно -був долар по 10, а став по 25. Тобто, вам потрібно вкладати вдвічі, а той втричі менше коштів. Це мало бути б стимулом для інвесторів із Євросоюзу, проте поки що на заваді стає війна, - вважає Володимир Йосипович. Починати будувати сховище він радить із правильного проекту, який краще замовити в профільній науковій установі. А от сам процес будівництва краще розподілити поміж суміжними бригадами - так вийде значно дешевше, хоча, як засвідчив його досвід, - довше.

Фото 5. Схованка для бульби

Фото 6. Схованка для бульби

Фото 7. Схованка для бульби

- Одна бригада ще не закінчила роботу, а друга - вже приїхала. Від таких «накладок», на жаль, не застрахуєшся. Тим не менш, однаково так вийде дешевше, - пояснює Шегедин.

Повертаємося до контори, заразом оглядаючи десятки машин та агрегатів, розташованих на території господарства.

- Площі у нас відносно невеликі, тому використовуємо переважно вживану техніку, а щось - орендуємо за потреби. Вибрати нормальний вживаний агрегат непросто - поки стоїть біля продавця, то працює, а привезені до себе - різне трапляється, -розповідає Володимир Йосипович.

За його словами, правильне зберігання картоплі починається ще на етапі планування вирощування врожаю.

- Вибір сортів, обробіток землі (ми обов’язково оремо), захист від хвороб та шкідників... Щоб ви розуміли, аби виростити гектар картоплі, треба вкласти коштів разів в 10 більше, аніж на гектар зернових.

На жаль, люди це розуміють далеко не завжди. Приїдеш бувало до фермера, який засадив гектар чи два картоплі, а там - бур’ян до поясу. А людина ж хоче отримати великий урожай і кондиційну продукцію, - каже Шегедин.

До речі, про кондиційну продукцію. Як відомо, картопля з України майже не експортується до Євросоюзу. Головна причина - невідповідність жорстким міжнародним нормам до загального вигляду, «калібру», ступеню ураження хворобами тощо.

- Я б сказав, що Європа нам відчинила не двері на свій ринок, а маленьку хвірточку збоку. Умовний голландець має право продавати нам насіннєвий матеріал «калібру» в межах, наприклад, 35-50 мм, а ми: 30-35, 40-45 мм і так далі. Тобто, вимоги значно жорсткіші. Тим не менш, наше господарство має покупців і за кордоном: Молдова, Грузія, раніше - РФ. Прямий експорт - це перспектива, хоча й непроста, однак реальна, - вважає Володимир Шегедин. Для виробників картоплі існує ще одна проблема - конкуренція із власниками присадибним ділянок.

- Людина насадила півгектара картоплі. Я не можу з нею змагатися по ціні, бо вона не платить податків, не враховує свою працю і найчастіше згодна реалізувати урожай задешево, аби забрали. Тому ми орієнтуємося на вільні напрямки, насамперед, це вирощування елітного насіннєвого матеріалу, який у нас ці ж таки одноосібники охоче купують. Тобто, із конкурентів ми перетворюємося на партнерів. Це також вирощування товарної картоплі пізніх сортів та зберігання її завдяки наявності сучасного сховища до періоду максимального зростання ціни - до червня-липня. Втім, якщо говорити про цивілізований ринок, то якісна картопля однаково реалізовуватиметься дорожче копійок на 50. А це знову ж таки - правильне вирощування та зберігання, - пояснює Володимир Йосипович.

Один із ключових трендів останніх років - необхідність диверсифікації виробництва, аби не залежати винятково від рослинництва та мати можливість отримати додатковий прибуток. Керівник «Родючості-Агро» планує створити переробне підприємство, однак наразі через непевну економічну ситуацію в державі тимчасово відклав проект. Втім, одним із напрямків диверсифікації в господарстві стало вирощування племінних поросят.

- Знову ж таки,конкурувати із дядьком, який вигодував пару кабанів, я не можу, та й навіщо - краще виростити та продати йому пару гарантовано якісних свинок. Заразом ми таким чином використовуємо несортову картоплю та зерно - виходить подвійний виграш. І повторюся, я вбачаю додатковий плюс у тому, що ми не конкуруємо із дрібним виробником, а навпаки, йому допомагаємо, - вважає Володимир Шегедин.

...Хто б сумнівався: і вирощування, і зберігання картоплі -справа непроста, проте, як бачимо, будь-яке господарство може її освоїти. За словами нашого співрозмовника, картопля - одна із найцікавіших у фінансовому плані культур. Протягом сезону-двох на неї може вперто триматися низька ціна, а на третій картопля може несподівано приємно «вистрелити». І запорукою успіху тут буде наявність оптимальних умов для зберігання, і почати можна із економваріанту - пристосованого приміщення, утепленого соломою.

 

Ігор Павлюк