Стреси залишилися в минулому

Жнива - пора року чи технологічна операція? Яке визначення відповідає вашій ситуації? Спілкування з українськими аграріями налаштовує на оптимістичний лад.

На межі століть - у 1990-2000 рр. - ледь не кожна збиральна кампанія перетворювалася якщо не на стихійне лихо, то на голосні зітхання: ой, лишенько, кінця-краю цим клятим жнивам немає, це ж не технологічна операція, а пора року, несила позбутися 10%-них втрат під час збирання! Агронауковці писали серйозні академічні праці на тему: як підрахувати кількість втрат за період жнив. Це псевдогамлетівське питання (на відміну від справді наріжного - як позбутися цих втрат) бентежило теоретиків.

А практики, засукавши рукави й зціпивши зуби, торували собі шлях у ринкових лабіринтах, ставлячи то на ті, то на інші культури, помиляючись і перемагаючи, йшли вперед. І поступово врожайна доля ставала до дбайливих господарів прихильнішою.

Ні, зовсім позбутися втрат урожаю під час збирання поки що не виходить (а в кого і в якій країні виходить?). Однак, зрозумівши, що на кількість втрат конче впливають два чинники - технічний і людський, власники агрофірм стали приділяти дедалі більше уваги цим складовим. Поступово оновлюючи техніку і пестуючи механізаторську молодь (хоча й дотепер подеколи складно знайти належну кількість хлопців, які нададуть перевагу нелегкому комбайнерському хлібу перед базарною торгівлею), вони свого домоглися: процент (даруйте мені, не надто полюбляю українське, але якесь архаїчне слово «відсоток») втрат пішов униз.

Добрячих півтора десятки років тому один головний агроном із Хмельниччини признався мені у приватній розмові, що під час жнив випиває 3-4 л пива (жнива - це такий стрес!) щодня. Спілкувалися ми з ним і потому, через роки, й кількість пива, щодня спожитого ним гарячої жнивної пори, щоразу меншала. На запитання «Чому?» - він відповідав лаконічно: «Навчилися». «Ну, а як ви оцінюєте втрати під час збирання?» - запитував я. Пару років тому почув від нього відповідь: «Не більше 3%, не порівняти з колишніми 11%!» Слово «навчилися» могло би стати непоганою ілюстрацією до загальної ситуації із жнивами в Україні. Відтепер - без надзусиль!

Фото 1. Володимир Осадчий, голова ФГ «Агрофірма «Базис» (Черкаська область)Володими Осадчий

Володимир Осадчий, голова ФГ «Агрофірма «Базис» (Черкаська область), також не бачить у жнивах якогось стресового навантаження: «Обробляємо 4036 га землі. Вирощуємо озиму пшеницю, озимий та ярий ячмінь, горох, зернову та силосну кукурудзу, соняшник, сою, люцерну, озимий і ярий ріпак. Маємо поголів’я ВРХ 800 голів і 600 свиней. Тож, щоб для нас жнива були порою року, а не технологічною операцію, - не можу сказати. Великою проблемою вони ніколи не були. Свого часу мені пощастило пройти школу механізаторів. В юні роки у своєму колгоспі працював помічником комбайнера, опісля комбайнером. Відтак цю кухню знаю. Коли я став директором, поставив перед собою завдання, щоб люди, які працюють на збиранні, були задоволені працею. Чув багато історій про крадіжки. Проте я відчуваю це. Будь-кому з тих, хто влаштовується на роботу, кажу: «Ненавиджу дві речі - безпричинну пиятику та крадіжки». Нині колектив працює на довірі. Механізм менеджменту жнив напрацьований. Колись, на перших порах свого головування на агропідприємстві (а очолюю господарство з 1984 року), під час жнив прокидався о 5-й годині ранку і лягав спати о 2-й годині ночі. Тепер такого немає. Техніка дає змогу спокійно зібрати врожай за 10-15 днів. У нас три зернозбиральних комбайни CLAAS та один John Deere. Техніка надійна. Назагал комбайни беремо лише нові. Придбали й жниварки на комбайни - кукурудзяну Capello й соняшникові John Greaves».

Фото 2.  Анатолій Кисіль, голова сімейного бізнесу групи компаній «Байс»Анатолій Кисіль

Голова сімейного бізнесу групи компаній «Байс» Анатолій Кисіль наголошує на тому, що нині не варто використовувати слово «боротьба», характеризуючи жнива: «У нас в обробітку близько 14 тис. га землі у Тальнівському, Уманському районах Черкаської області, Вільшанському та Благовіщенському (колишньому Ульянівському) р-нах Кіровоградської області і Бершадському районі Вінницької області. Основні напрями - пивоварний ячмінь, пшениця, соняшник і кукурудза зернова та силосна. Жнива? Я ще пам’ятаю, як на полях під час збирання можна було бачити весь гербарій бур’янів, що можливий на території України. Нині ситуація інша. Є добра потужна техніка, кваліфіковані фахівці, гарні сорти й гібриди. Технологічно, коли культура ввійшла в стадію збирання, ми маємо її прибрати впродовж тижня, без втрат, якісно перевезти, якісно очистити й покласти на зберігання. Жнива тепер - це не боротьба за врожай, а просто технологічна операція. Робимо все, щоб її зробити якнайефективнішою, зокрема оновлюємо техніку. У нас комбайни Massey Ferguson збирають ячмінь, пшеницю і соняшник, а комбайни Case - пшеницю, небагато соняшнику й кукурудзу (на цю культуру в них випадає основне навантаження). Щодо збирання соняшнику ми пройшли кілька етапів технологічної еволюції жниварок. Спершу - насадки на звичайну зернову (втрати під час збирання змусили нас відмовитися від них), надалі - соняшникові жниварки вітчизняного виробництва, а цьогоріч у компанії АМАКО купуємо італійську соняшникову жниварку на новий комбайн Massey Ferguson, який ми в них і придбали. Подивимося і зробимо для себе висновок: чи є сенс платити €20 тис. чи краще заплатити 100-120 тис. грн за українську 8-рядну жниварку (а в нас таких чотири). Кукурудзяні жниварки використовуємо лише Case. Вони адаптовані під комбайн Case, добре сконструйовані, непогано збирають кукурудзу й до того ж якісно подрібнюють рештки стебла кукурудзи. Багато що залежить і від механізаторів. В Україні кадрова проблема скрізь. Відкрилася Європа.

Фото 3. Іван Ярошенко, очолює ТОВ «Господар» (Дніпропетровська область)Іван Ярошенко

Там є можливість отримати більшу зарплатню порівняно з нами. Проте ми прагнемо й у цьому зростати. Навчаємо молодь, виховуємо кадри для себе». Про затримку цьогорічних жнив розповідають у багатьох регіонах України. Так, Іван Ярошенко, що очолює ТОВ «Господар» (Дніпропетровська область), каже: «Найважливіший чинник під час жнив - погодний. Жнива затримувалися, у нас лише 33 мм опадів. Тут взагалі-то повсякчас складно з ними, але це вже такий мінімум, що далі нема куди! Колись під час жнив була справжня битва за врожай, штаби збиралися, хтось із кимось воював (посміхається). Проте я вже від цього давно відійшов. Наразі маємо якісну збиральну техніку - комбайни New Holland. Із механізаторськими кадрами є проблема. Молодь на підході, але її слід навчати. Певно, мають існувати якісь навчальні центри, адже наявні професійно-технічні училища - це кам’яне століття. Проте бачу, що молодь хоче працювати. За жнива -10-12 днів - можна заробити 20 тис. грн. Є за що гнути спину!» Головний агроном ТОВ «Прогрес Агро», ТОВ «Лідер», ФГ «Прогрес Агро плюс» (Запорізька область) Анатолій Давиденко скаржиться на брак дощів, але підкреслює, що процент втрат під час збирання останнім часом відчутно знизився: «Особливості цьогорічних жнив у тому, що в нас абсолютно не було дощів. Пора року? Ні, тепер у нас жнива саме технологічна операція. Маємо сучасні комбайни Massey Ferguson, CLAAS. Назагал техніка практично вся нова. Проблема з механізаторськими кадрами, звісно, наявна. Купуєш коштовну техніку, й бува таке, що не знаєш, кого на неї посадити. Шукаємо, виховуємо кадри, стимулюємо пристойними зарплатами. За рік механізатор може заробити понад 200 тис. грн. Процент втрат під час жнив визначається досконалістю техніки та вправністю механізаторів.

Фото 4.  Анатолій Давиденко, головний агроном ТОВ «Прогрес Агро», ТОВ «Лідер», ФГ «Прогрес Агро плюс» (Запорізька область)Анатолій Давиденко

Що більша швидкість у комбайнів, то менше втрат. Цьогоріч дійшли до 3-4% під час збирання. Це - припустимий показник. Десяток років тому цей показник становив 8-10%, на збиранні тоді була задіяна менш досконала техніка. Що можна було вимагати від старезного заліза?!»

Колись, із десяток років тому, під час відвідин американського штату Міннесота був свідком демонстрації в роботі одного бурякозбирального комбайна. Місцевий фермер радо запросив нас (а компанію мені склали два аграрії з Рівненщини) простежити за можливостями американської техніки. Йдучи комбайновими слідами, ми були неабияк вражені, як сказали рівняни, «абсолютною безгосподарністю» американця. Кількість втрат зашкалювала! Маючи добрячий мішок, можна було без проблем заповнити його буряками, якщо пройтись одразу за комбайном. На наше відповідне питання міннесотець подарував фірмову американську посмішку: «Державні дотації дають змогу не зважати на втрати». «Проте ж можна без них, себто без втрат», - не здавалися ми.

Фото 5. Жнива - не боротьба!

На це наш співбесідник лише махнув рукою і знову широко посміхнувся. Вражені рівняни сказали: «Якщо б власник нашого агропідприємства побачив би такі втрати, певно, звільнив би тих, хто зажадав придбати такий комбайн». Отакої! Щиро вам зичу мінімізувати втрати під час збирання! Щедрої і вдячної вам ниви!

 

Олексій Рижков