Людина найкраще пристосована для пересування по тверді земній. Щоправда, пристосована вона для пересування на чотирьох кінцівках, щоб не перевантажувати хребет. Однак вона піднялася на дві, щоб бачити далі, аніж з позиції на чотирьох (О Боже, я не бачу краю поля), й прямоходіння людини також пов’язане з тим, що передні кінцівки вона вивільнила для того, щоб насипати насіння в бункер сівалки та деяких інших операцій. Відтоді людина називається хомо еректус. Тому надмірним й регулярним і нерегулярним бажанням людини годі дивуватися, сам тип живої істоти так називається. Проте, випроставшись, людина отримала велике навантаження на хребет і з ним купу проблем, хвороб, травм.

Перехрестимося й почнемо знову

Людина якнайкраще пристосована для пересування по тверді земній. Проте. Тверді земної на планеті негусто, лише 29,2% поверхні, а далі - вода. Людина може плавати, однак це у неї виходить набагато гірше: немає плавців, шкіра пропускає воду. Тому, щоб плавати, людина застосовує плавзасоби, а якщо вона власник агрохолдингу, то п’ятипалубні яхти завдовжки 86 м.

Однак погодьтеся: літати людині набагато приємніше. Ні, я не про те, що всього три години від Києва до Парижа, а про те, що неба набагато більше, аніж тверді і води разом узятих. Крила - ось що має людина, не маючи пір’я та аеродинамічних кісток. Крила дає людині земля, крила дають людині натхнення й адреналін, крила дає кохання. Крила дає усвідомлення свого призначення на землі.

Я далекий від думки, що небавом людина на крилах кохання зможе, підхопивши дві каністри Базаграну, обробити поле без обприскувача.

Думка власне про те, що слід знайти в житті кохання, а воно дасть сенс буття й натхнення для покращення цього світу.

Корупція-2017

«Приберіть корупцію й злодіїв, тоді все буде добре!» - зойкнув хтось у соцмережі, байдуже хто, тому що там таких зойків шалено багато. Я відгукнувся - щас всьо кину, піду, приберу.

Ви ж до мене? Не до мене?

А до кого? Люди переважно звертаються з тим, що повинні зробити самі, шукають, хто б це зробив за них. Усі вкрай невдоволені швидкістю реформ. Усі вкрай невдоволені високою корупцією. Усі наводять приклади країн, де реформи відбулися з успіхом, акуратно забуваючи, що там або пенсії не існує, або покарання палицями за кинутий мимо смітника недопалок, або зарплати вистачає на купівлю одного яйця впродовж тріумфального руху реформ. Та й тривали реформи там не рік, а десять й більше. Я вам скажу, якщо бити населення палицями, реформи зробить будь-який дурень. А спробуйте зробити по-людськи. Ми - не та країна, де можна бити населення палицями.

І не та країна, де може один з одним домовитися.

От і розв’яжіть цю загадку. Усі наводять приклади переможеної корупції в інших країнах, але ж це неправда.

Подивіться, сьогодні одна країна підкупила половину європейських політиків. Це не корупція? Корупція не подолана у США, Італії, Канаді, багатьох інших країнах. Свого часу я у Монреалі дивувався: чому такі погані дороги в місті?! Та, кажуть, відводячи погляд, так вийшло, що монополію на ремонти міських доріг отримала одна фірма, а воно таке от виходить... Так, корупція невисока. Проте не подолана. Тому наше завдання - створити несприятливі умови для корупції. А воно, знаєте, навіть по чистесенькому полю йдеш, та й натрапиш чи на пирій, чи на хвощ...

Поля-2017

Мало де є нині поле, до якого ґазда не вийшов би з криком - «Шляк би тя трафив!» (у пер. - «Щоб тобі радикуліт стався»), або при полі пішов би гопака навприсядки. Альбо перше, альбо друге, третього нема, чи велика досада, чи радість. Кліматичні катавасії спричинили до того, що хто сіяв ще у маринарці (у пер. - піджак, тобто, сіяв, коли ще було прохолодно), наразився на приморозки, а ще, залежно від того, який ґрунтообробіток, могли вимити азот, й поле виглядає як після граду. Натомість, кому поталанило й співпали сприятливі фактори й температури, культури поперли як у субтропіках й поналивалися мов перед війною. Себто, у середньому по палаті врожай буде добрий.

Ми з вами аграрні митці

Питання швидкості руху - чи не найголовніше в усіх сферах нашого буття. Усім відомі три принципи створення успішного бізнесу - у потрібному місці, у потрібний час і з потріб-ною інтенсивністю. Ці умови необхідні й для здійснення будь-якої побутової справи й для нашого аграрного мистецтва. Ми з вами, аграрні митці, знаємося на швидкостях. Щоб перевірити якість оранки, слід «Лендкрузером» на швидкості 60 вжарити по діагоналі, і якщо «Лендкрузер» не перекинувся, значить, зорано якісно. Сіяти слід на швидкості 8-12 км/год., а якщо це рекордсмен «Темпо», то можна й 20. Будемо тверезі, якщо йти на рекорд, підготовка повинна бути як для рекорду. Рекордні посіви перевищують 500 га на добу. Середньостатистичні - ну 200, ну 300 га. Це означає, що тисячу гектарів ми засіваємо за 4-5 діб. А нам увесь час тицяють у носа врожаї Франції та Німеччини, де свої сто гектарів людина засіває за 8 годин і длубається в носі тиждень. Це ж початок... Потім - обприскування, збирання... Мені здається, наших десяти відсотків утрат на жнивах ніхто не подолав, а це в перерахунку на вал шість мільйонів тонн зерна. Щороку. Га? Якби ми могли сіяти за години, а не за тижні, клопотів у нас би було набагато менше. Однак на якесь господарство у дві тисячі га тоді слід мати десять сівалок! Які працюватимуть один день на рік! Це питання стратегії.

А може, й тема для дисертації на Нобелівку. Як оце зробити, щоб була якась отака мережа по світу, як Інтернет, яка дозволяла б засівати площі там у світі, де потрібно? У Південній півкулі зараз зима, там сівалки простоюють.

У нас - сівба озимини. Сівалок бракує... Скільки простору для стартапів та планетарних винаходів. Які це дає крила! Втім, за однієї умови - якщо все гаразд із коханням. Людину з розбитим серцем навіть така грандіозна тема не підніме від землі.

А у агрокомплексі підозріло все. Підозріло стабільно й благополучно. Середні грошенята люди заробляють, зібравши пшеницю. Непогані - на ріпаку, навіть дуже непогані. Рік - ріпаковий. Збирають по 3, а то й 4 тонни, ціна 12 500. Чекають на соняшник й кукурудзу. Соняшник буде такий собі, якщо не сказати, поганенький, а кукурудза, кажуть знавці, буде дуже мокра. Друга тема, не для Нобелівки, а для якоїсь Держпремії - чому це в Україні то соняшник вистрілить, то ріпак, то кукурудза. Нібито технологіями оволоділи. Нібито сівозміна в рамках. А передбачуваності та аргументації у пікових урожаях різних культур нема. Причому, зауважте, на рік - і то не на кожний - олімпійські результати показує якась одна культура. Ніби по країні йде якась незрима сівозміна Всевишнього. Так, ніби він знічев’я дивиться у створене ним небо, де линуть окрилені любов’ю маленькі й легко сяючі зсередини смертні, й торкається рукою то жита, то ріпаку, то соняшник погладить. Воно й родить. У мене іноді відчуття виникає, ніби Він і мене ледь торкнув, волосся трохи, але потім забрав руку. Тому що раптом таке завирувало, вродило, як ріпак цього року, й знову порожнеча. Можливо, Він ще згадає про мене.

У політ

А от стосовно вас, читачу, все добре буде. І Він, і я, і всі ми навколо вас та поруч з вами. Не бійтеся ані граду, ані падіння цін на commodities, вас ці ризики оминають. А як же, скажете ви, он у сусіда градом поле побило? А ви підіть, спитайте, чи передплачував ваш сусід журнал «Зерно». Сто процентів не передплачував. Якби передплачував, то град би точно попав у міжрядковий простір, а кукурудза стояла б, як наша армія на параді.

* * *

Отже, ми з вами дійшли думки, що саме людина з усіх живих істот найбільш пристосована для ґрунтообробітку, посіву, внесення добрив, обприскування та жнивування. Крім неї ніхто не подбає про врожай. Людина, як визначили ми емпіричним шляхом, найбільш пристосована для пересування твердою поверхнею, але в спекотний період любить поплавати, а найбільше задоволення отримує, розправляючи крила та здіймаючись над землею.

Летимо до жнив на крилах нашого кохання.

Чи вам, читачу, щось не летиться? Щось вам заважає? Та викладіть з кишень увесь отой непотріб.

А так? Знову недобре? Легенько так, не напружуючись, відштовхніть оцю хмаринку справа. А тепер?

Ну бачите.

Я ж казав.

Таке воно, щастя.

 

Ваш головний редактор