Молодого, енергійного та амбітного Ярослава Бойка особливо представляти аграріям не треба - на ринку він уже знаний фахівець. Спочатку Ярослав зарекомендував себе як керівник агролабораторії та заступник гендиректора з науково-технологічного розвитку ТОВ «Дружба-Нова», відомого на той час індикаторного господарства з упровадження новітніх технологій господарювання, а ось уже кілька років поспіль він активно впроваджує технології ефективного агробізнесу від імені компанії AgriLab.

Наша розмова відбувалася в одному із навчальних корпусів НУБіП, де відкрилося представництво компанії, поблизу кафедр агрохімії та ґрунтознавства. Сучасний технічно оснащений компактний конференц-зал зі зразками інноваційного обладнання для точного землеробства, діючими стендами та моніторами, за допомогою яких можна реально вчитися управляти землеробством у полі, став чудовим доповненням до навчальних аудиторій аграрного закладу.

Фото 1. Ярослав Бойко: Хто робить перші кроки з точного землеробства сьогодні, той і завтра буде успішнимРектор НУБіП С.Ніколаєнко і декан агробіологічного факультету  В.Забалуєв в AgriLab

- Це така собі лабораторія точного землеробства, а водночас і представництво компанії й навчальний проект, де будуть збиратися наші клієнти - керівники та фахівці аграрних підприємств, студенти, викладачі й аспіранти, можливо, майбутні кадри для цих господарств, - розповідає кандидат сільськогосподарських наук Ярослав Бойко. - Ми проводитимемо тут спеціальні навчальні семінари, обмінюватимемося досвідом, випрацьовуватимемо різні технологічні рішення. Студентам відкритий доступ до нашого навчального порталу і СОФТів щодо розрахунків систем удобрення для різних культур, інструментів для побудови картограм і аналізу супутникових фото рослин і таке інше. Всі ноутбуки під’єднані до мережі, тож учасники навчань можуть зайти в реальному часі на окремі програми реальних господарств, з якими у нас будуть угоди на це. Можна дистанційно в онлайн-режимі спостерігати не лише рух транспорту, а й якість виконання механізмами операцій. Ну і, звичайно, отримувати консультації наших фахівців, знайомитися з роботою приладів, механізмів та обладнання. Скажімо, наш пенетрометр не просто вимірює глибину залягання плужної підошви та щільність ґрунту, а визначає її через кожні 2,5 см на всю 45-сантиметрову глибину. Ці зафіксовані точки мають прив’язку в координатах GPS, що в комплексі потім перетвориться на карту. Це вже абсолютно не ті металеві прутики, котрими агроном колись шукав плужну підошву...

Основний наш виробничий офіс розташований у Прилуках. Там - первинна лабораторія, управління, програмісти, консультанти, агрономи, агрохіміки, інженери, відділ ПС-спеціалістів, відділ GPS-моніторингу - разом близько 50 чоловік.

- Ярославе Івановичу, перейдемо до реалій. У сьогоднішнього аграрія проблем - хоч греблю гати: законодавчі та податкові перепони, обігових коштів не вистачає, з міндобривами проблема, якісне насіння шукаєш, як бурштин, ще й погода з року в рік скаженіє... Хіба йому до високих технологій?

- Ви, мабуть, жартуєте. Так, звісно, що точне землеробство не знімає всіх цих проблем. І починати слід не з точного, а з ефективного землеробства, індивідуального підходу до кожного поля, правильно підібраної технології. Так, попри те, що в Україні аграрія починають усе більше затискати, рослинництво лишається доволі високомаржинальним. Пам’ятаєте, як на нашій конференції американський фермер з Айови Ліндсей Грейнер розповідав, що впродовж останніх двох років він майже нічого не заробляє, і $50-100 з гектара для них - це хороші гроші? У нас же чимало таких, хто над цим ще не задумується. Мовляв, яке точне землеробство? Яке диференційоване внесення добрив чи диференційована сівба? Я і так маю своїх 300 $/га - навіщо витрачатися на зайві витребеньки? Запевняю, це ненадовго. Земля в Україні поки що має низьку вартість, ми не сплачуємо за її оренду по $700800 чи 1000 за гектар, як це змушені робити аграрії у світі. У нас дуже дешевий людський ресурс, що теж не навічно. Сировинні засоби, які ми використовуємо: добрива, насіння, ЗЗР - усе це дешевшим уже не буде ніколи. І якщо ми у технологічності нічого не робимо, звідки з’явиться рентабельність? Кілька років ми шаленіємо від рекордних урожаїв. Однак не варто видавати це за досягнення нових технологій. Нічого такого в загальному масштабі не відбулося! Так, у нас є нова генетика насіння, є значні інвестиції у нову техніку і нам сприяють погодні умови - давайте будемо відвертими. Від реальних технологічних досягнень ми далекі, тут ще й не пахне цим. Скоро все зміниться, прибутки знижуватимуться, ціна на продукцію теж нестабільна, й управляти зможемо лише собівартістю. Той, хто розуміє цю філософію, хто розпочав робити кроки, хай ще не до точного землеробства, а до ефективного господарювання, той і матиме кращу ефективність. На кожному полі. Адже будь-яке поле має заробляти гроші - це аксіома.

Фото 2. Ярослав Бойко: Хто робить перші кроки з точного землеробства сьогодні, той і завтра буде успішнимЦе поле отримає якісний діангоз

- Однак ви підвищуєте ефективність господарювання, а не розв’язуєте проблеми, чи не так?

- Це і є основною проблемою - ефективність господарювання. Решта питань - то вже локальні рішення, переважно лікувального характеру. Лікар має встановити правильний діагноз, правда ж? Від цього залежить решта всіх лікувальних заходів. Ми розпочинаємо із комплексної агрохімічної діагностики поля, вивчення його потенціалу. У нас уже доволі значний досвід, адже більшість фахівців команди займається цією роботою ще з 2009 року, коли агродіагностику ми впроваджували на 100 тис. га полів холдингу «Дружба-Нова», - у нас чітко відпрацьована своя методика. Сюди входить відбір ґрунтових зразків із використанням спеціалізованого обладнання, зокрема автоматичних пробовідбірників, установлених на автомобілі, та GPS-керованої системи. В роботі абсолютна автоматизація, людське втручання мінімальне, відбір здійснюється за розробленим завданням, відповідно до поставленої клієнтом мети. Дещо залежить від регіону, адже, наприклад, на Поліссі надзвичайно велика строкатість ґрунтів, навіть у межах одного поля. Впливає на завдання й те, чи використовують зрошувальні системи на полях.

У нас працює кілька польових екіпажів(по два співробітники). Комп’ютерна програма в автомобілі такої команди дозволяє чітко будувати маршрут відбору зразків - не менше 20 точок в кожному середньому зразку, з прив’язкою до GPS-координат. За цією роботою можна спостерігати в онлайн-режимі. Кожна проба має свій штрих-код, жодну з них не можна загубити чи замінити або сплутати одна з одною. В лабораторії в Прилуках відбувається первинна підготовка зразків: висушування їх до певної температури, розмелювання та фасування. Потім зразки літаком відправляють до лабораторії WARD, нашого партнера в США, де і здійснюють їх комплексний аналіз за великим спектром показників: pH ґрунту, pH буферний, уміст розчинних солей, органічної речовини, вміст рухомих форм основних макро-та мікроелементів, суми катіонів та насиченість основами - до 17 і більше показників у залежності від конкретного завдання.

- І через який час клієнт матиме на руках діагноз своїх полів? І чому так далеко зразки направляють?

- Від відбору зразків до видачі рекомендацій переважно проходить три тижні. Максимум - місяць. Незалежно від того, на якій площі проходить дослідження: на 1 тис. га, 10 тис. га чи 50 тис, га. Як правило, ми починаємо роботи з обсягами не менше 1 тис, га, хоча трапляються й цікаві проекти на 700-800 га. Автомобіль працює цілодобово з продуктивністю 1 тис. га на добу (схема відбору - 1 зразок з 10 га), на кожен проект залучаємо різну кількість екіпажів. Чому саме американська лабораторія? По-перше, ні такої продуктивності, ні такої якості обстеження за такою кількістю показників лабораторій в Україні немає. Точніше, одна лабораторія все ж є, однак з нашими навіть місячними обсягами вона абсолютно не справиться за сезон. У Європі, звичайно, подібних послуг достатньо, однак вони не дешевші за ті, що нам обходяться у США. Та й з цією командою у нас давні й дружні стосунки, підтверджені якістю і часом, тож і підходи, і ціна тут взаємовигідні.

Фото 3. Ярослав Бойко: Хто робить перші кроки з точного землеробства сьогодні, той і завтра буде успішнимБезпілотники як інструмент оперативного аналізу

Зашифровані результати в електронному форматі повертаються в Україну. У нас є свій портал, окремі модулі, де все і нагромаджується. Формується протокол лабораторії, спрямовується в ГІС-модуль, де власне і розробляються карти на кожне поле, зі своїми алгоритмами розподілу елементів, інтерполяцією даних. Уже навіть за цими результатами тямущий агроном може і сам зрозуміти певний потенціал і особливості поля. Наприклад, чому в цьому полі була проблема по кукурудзі, а в іншом - по сої. Однак ми даємо повний рецепт-рекомендацію на кожне поле.

- І що далі після агродіагностики? Через підтверджену тепер строкатість полів щодо забезпечення елементами живлення ви доводите потребу диференційованого внесення добрив, тобто зваблюєте точним землеробством?

- Щодо точного землеробства, то необов’язково. Це прерогатива клієнта. Спочатку він визначає, на яких полях йому варто зробити детальний аналіз, де у нього проблемніші місця. Якщо, звісно, не йдеться про повне обстеження всіх площ. Це перший етап, який скаже все про поля і їхні властивості і дасть відповідь: чи можна або наскільки можна тут говорити про точне землеробство. Ми вивчаємо історію полів клієнта, його наявну сівозміну. І після обстеження надаємо повні рекомендації щодо ефективного вирощування тут трьох культур, обраних клієнтом. З усіма ризиками і перевагами. Якщо ми бачимо, що й ці культури недостатньо ефективні саме на зазначених полях, рекомендуємо щось змінити: наприклад, тут посіяти льон або гірчицю, та обґрунтовуємо це.

- Як часто потрібні такі ретельні дослідження?

- Тому, хто замовив комплексну агродіагностику не для точного землеробства, а задля оптимізації структури полів, удосконалення технології - можна і раз на 3 роки, супроводження і консультації потрібні будуть щороку. Клієнти, які впроваджують точне землеробство (навіть якщо лише на окремих полях), матимуть потребу в щорічних аналізах. Аби весь час уточнювати й удосконалювати свою систему. Зміни рівнів забезпечення елементів у ґрунті проходять повільно, якщо, звісно, не застосовуються істотні втручання, наприклад, хімічна меліорація полів, внесення органічних добрив чи використання рослинних решток як мульчі. У такому випадку, як і за диференційованого внесення добрив, діагностика полів проводиться щороку. У фермерів США це звична норма.

- На економіку ви зважаєте у своїх рекомендаціях? Наприклад, майбутні ціни на Чиказькій чи Варшавській біржах або де збути той самий, рекомендований вами льон?

- Ми вивчаємо можливості конкретних полів, погодно-кліматичних чинників місцевості й можливості власне господарств. Ми не зараховуємо сюди ні вартість добрив, ні насіння, ні ЗЗР. Лише їхню ефективність. Вказуємо межу рентабельності внесення добрив. І ціни на майбутнє зерно ми не пов’язуємо теж. Ми говоримо про більшу ефективність використання ресурсів, про те, що доцільно тут вирощувати і як це зробити з максимальною рентабельністю. Тобто ми даємо клієнту інструмент, і хай він сам вирішує, зваживши всі «за» і «проти».

Ось щойно я повернувся від одного з наших клієнтів. Вони планували отримати пшениці 8 т/га в заліку. І ресурсу давали під цей урожай. Проте коли ми вивчили ретельно потенціал полів, то виявилося, що є ділянки, де потенціал урожайності не перевищує 4-5 т/га, є з потенціалом 6-7 т/га, але зовсім мало площ із потенціалом урожайності 8 т/га. А добрив вони всюди внесли на 8 т/га. Це ще один доказ необхідності диференційованого підходу до кожного поля. Стосовно зважання на конкретні цифри вартості добрив, то у вересні ми плануємо запустити такий собі калькулятор добрив на нашому агропорталі - кожен клієнт знаходить своє поле, вносить усі дані, а наша програма вираховує потребу в добривах із ціною кожного з них на поточний момент. Легко обирається оптимальний варіант витрат задля виходу на потрібну врожайність. Загалом за правильного підходу оптимізації виробництва саме на цьому етапі можна мати великий ефект, не менший ніж від подальшого впровадження точного землеробства.

- Ви можете назвати випадки, коли саме на цьому етапі ваша допомога клієнту була істотно ефективною?

- Таких прикладів чимало. «Агрокультура Мостиська» (Львівська обл.) сіяла сою кілька років, за низької врожайності збиралася від неї відмовитися остаточно. Наш аналіз указав на підвищену кислотність ґрунтів, де вирощували цю культуру. Водночас була яскраво виражена необхідність зміни співвідношення основних елементів живлення у системі вдобрення. Ми допомогли змінити структуру посівів, удосконалити систему живлення, ділянки з несприятливим рівнем рН господарство використало під інші потреби. Після цього нарешті вдалось отримати хороший урожай сої, зекономити 14 €/га, а заодно підвищити й загальну рентабельність виробництва. Щодо негативного впливу кислотності був інший випадок. Там ми порадили сіяти льон, жито, збільшити зернову групу, теж систему вдобрення реорганізували. Комусь змінювали й напрям сівби - є й такі моменти. Загалом я б не хотів розповідати конкретно, що і кому ми порадили, це було б некоректно. Можу додати, що нашими послугами користуються компанії «ІСТ Агро Сервіс», «Діброва і К°», «Сігнет холдинг», «Агродженерейшн Україна», ФГ «Світанок» та багато інших. Загалом робота за цим напрямом у ФГ «Світанок» (Велика Писарівка, Сумська обл.) - дуже гарний приклад. Тут давно працюють над ресурсозберігаючими технологіями й уведенням точного землеробства, мають хороші результати. У них дещо специфічний No-till, добрива вносять модифікованою сівалкою на кілька глибин локально і за картами-завданнями. Така технологія забезпечує достатню кількість вологи й живлення навіть у посуху.

На сьогодні ми маємо понад 140 клієнтів - юридичних осіб. Послугами комплексної агродіагностики ми охопили близько 500 тис. га. А загальний земельний потенціал наших клієнтів - понад З млн га. Чимало з них після цього вже вносить ресурси контрольно за картами - диференційовано добрива чи змінні норми висіву. Тобто перейшли на другий етап - уведення точного землеробства. Тут наші рекомендації за двома напрямами - дообладнання чи переобладнання. Потрібними системами дообладнуємо культиватори, сівалки чи обприскувачі. Із сучасною технікою простіше - більшість навігаційних систем готова під такі дії. І що важливо, незалежно від того дообладнюємо ми самі чи їхній постачальник техніки, все одно й далі супроводжуємо цю роботу: розробляємо карти-завдання - чого, куди і скільки вносити, передпосівне, припосівне чи вегетаційне підживлення, в яких формах тощо. Є послуги з рослинної діагностики під час вегетації і коригуванні системи живлення, є сервіси комплексні, а є - за окремими напрямами.

Схема. Ярослав Бойко: Хто робить перші кроки з точного землеробства сьогодні, той і завтра буде успішним

Кожне поле проходить додаткову експертизу наших досвідчених агрономів, консультантів, вивчається можливість кращої реалізації програм цим господарством. Адже рекомендація робиться задля п реалізації, а не для того, щоб лежав на столі папірець.

- Якщо говорити про перший етап, то нерідко аграрій обмежується дешевшим агроаналізом ґрунтів, скажімо, тих самих лабораторій «Держродючості»...

- Ось тут і є загальна помилка. Ще не так давно влада рекомендувала робити аналіз ґрунтів через систему «Держродючості», там була певна пільгова ціна. Ефективність від того обстеження була невисокою, адже багато питань до якості відбору, методики досліджень і загалом об’єктивності. Ці лабораторії давно морально й технічно застаріли. Сьогодні вони фактично не працюють, але ще існують. Адже з’явилося немало консалтингових компаній, які теж пропонують відбір - автоматизовано чи вручну - усереднених зразків із полів господарств. Клієнту не говорять, де аналізують, а здають у схожі лабораторії. .. А отримує аналіз аграрій під іншим брендом. Звісно, що навряд чи вдруге він тут замовить подібну послугу, адже такий аналіз не дає повного розуміння про потенціал поля не лише для точного землеробства, а й для правильного господарювання взагалі.

- Ведення ефективного агробізнесу - це ще й правильно обраний спосіб ґрунтообробітку. Чи ви цим не переймаєтеся?

- Звісно, що переймаємося. У нас є позитивний досвід із різних технологій обробітку ґрунту в різних зонах, цим ми ще в «Дружба-Нова» починали займатися. Десь радимо забрати плуг, десь -зменшити періодичність використання глибокорозпушувача, десь - спробувати Strip-till, у багатьох випадках - лишати мульчу з рослинних решток. Особливо на півдні. До речі, ми теж багато чого вчимося у кожної з компаній і цим збагачуємо свій досвід.

- Не так давно дрони були дивиною над демонстраційними посівами кількох брендових компаній, а сьогодні вони дзижчать чи не над кожним полем. Чи всі ефективно використовують їх?

- Так, це на сьогодні вже тренд серед аграріїв. Не буду стверджувати, але думаю, що для декого це поки іграшка. Її власники обмежуються відеозйомкою масивів чи фотографуванням полів. А що з цим робити далі - не кожен знає. У мене був такий випадок. Один власник компанії на нашій презентації сказав: «Знайшли чим здивувати, у мене теж літають над полем ці дрони». Довелося нам показати опрацьовані результати облетів його поля, розшифрувати причину огріхів, відставання в рості рослин, наслідки невдалих обприскувань тощо. Бачити картинку - це одне, а слід її ще й правильно інтерпретувати, пов’язувати причини й наслідки, прогнозувати, передбачати проблеми наперед. А не лише спостерігати з висоти пташиного лету -крадуть у полі чи ні? Тому я згоден, потенціал цих летючих помічників далеко не всюди використовується сповна. У наших агрономів-експертів вони - інструмент у комплексі послуг оперативного реагування, що допомагає розуміти, як вегетує рослина, як впливає обробіток ґрунту, наскільки якісно проводилися всі операції, який прогноз забур’яненості, де є зрідження й інші неоднорідності тощо. У нас є й ще продуктивніший помічник - літак.

- А хто є вашим першим соратником у просуванні цих послуг у господарствах - агроном чи сам власник?

- Безперечно, що власник бізнесу. Буває замотивованим і директор. Ми ж заходимо в господарства без «від-катів», лише до тих, хто зацікавлений розвиватися. Інакше потім втратимо і тих, що маємо. Трапляються випадки, коли ідею сприймає спершу агроном. Якщо він достатньо авторитетний, то запрошує нас і переконує керівництво в перспективі співпраці. Це великий плюс у нашій роботі, коли на місці є зацікавлений у цих процесах фахівець, без таких реалізувати наші ідеї складно. Він же потім і бере на себе відповідальність за впровадження цієї системи.

 

Вів розмову Ігор Самойленко