Валовий збір зерна вже склав 58 мільйонів тонн, експортовано з початку року 16 мільйонів. Я чомусь думаю про молоко. Так… Рентабельність культур ковбасить. Учені й академіки, оперуючи доступними їм даними, малюють зростання рентабельності вирощування пшениці, щось із 31 процента до 34, але загалом зниження рентабельності вирощування зернових в принцпі – до 20 з чимось процентів проти 40 з чимось минулого року. Причому найстрашніший удар – по кукурудзі. Рентабельність її виробництва – за даними вчених – впала за рік у 5,5 рази, з 45 процентів до 8 з десятими.

Так я оце про молоко думаю. Ага, ось ще. Значить, по відшкодуванню ПДВ заблокували лише у Києві податкових декларацій на 400 млн грн, але пропустили на 2 мільярди «схемного» відшкодування ПДВ, бо, бачте, у системі не всі прийоми схем передбачено.

Президент аналітичного центру Охріменко злив пресі інформацію, що на 2018 рік заплановано 27 100 перевірок підприємств агрокомплексу… з метою наповнення бюджету. От вже не знаю, чи цю мету він сам додумав, чи якийсь ідіот так і написав у плані перевірок, але преса повідомила саме так. Хочеться за Лесем Подерв’янським повторити: «Наша національна ідея - від’#біться від нас Христа ради».

* * *

Сідайте, читачу... А, ви вже сидите? Та всі сидимо, на сраці просто на підлозі. Оце не хочу братися за перелік усіх подій, інформацій та фактів, від яких ноги підкошуються, й лише одна пісня крутиться у програвачі вашого «Ленд Крузера» -

«Згоріла хата - гори сарай, Хай все палає, хай усе мине,

Лише б дізнатись, де той небокрай,

Та за що цей янгол полюбив мене».

Я багато разів намагався достукатися до людей та організацій із конкретною програмою: об’єднуймося. Я зрозумів, що українці об’єднуватися неспроможні, тільки якщо війна. Тепер я буду пропонувати інші варіанти. Тому що зупинятися й опускати руки - це не для підприємця, не для українця і не для сільгоспвиробника. Це просто виклик, і на нього відповімо.

* * *

Варіант перший. Йти у владу. Є Аграрна партія, є округи, де всі усіх знають. Герой нашої обкладинки -потенційний кандидат у депутати. Чим більше там буде реальних аграріїв, тим менше шансів загубити агрокомплекс і країну. Тому, читачу, це до вас як повістка в армію. Треба врешті туди піти й навести лад.

Державна система радянського типу абсолютно не відповідає оновленій Україні. Якщо чиновник сидить і не зібрав великої черги людей, які прийшли просто низько вклонитися за зроблене для них добро - в сарай його, хай там згорить як прізрак проклятого пришлого. А взагалі управління країною, громадою, галуззю, департаментом - це просто менеджмент. Це просто директорство. Немає зростання економіки, робочих місць, кількості підприємств, обсягів виробництва - пішов к чортовій матері, значить, не вмієш керувати. А те, що ти провів кількадесят тисяч перевірок та здер кілька мільярдів грошей з працюючих підприємств та людей - нічого не означає. Це може й дурень. Однак у цьому немає стратегії, немає майбутнього, немає державницької позиції.

Врешті, і у верхах, і у низах повинна запанувати висота помислів та краса душі. Тоді ми прорвемося. Не кажіть мені, що бідні люди не здатні на висоту помислів, бо зайняті пошуком копійок на прожиття. Краса помислів починається тоді, коли бідна людина не думає, як отруїти сусідського собаку, а йде до церкви й дякує Богу за благословенну Україну, а, помолившись, іде й голосує не за того, хто пачку гречки дав, а за того, хто справою довів свою чесність та патріотизм. Бідна людина спроможна позбутися злості й заздрості і зрозуміти, що енергія добра створює територію добра, а на території починає зростати достаток та благополуччя.

А у верхах повинна панувати ідея вертикального злету країни. Як це робиться? В кожний час і в кожній країні по-своєму. Проте знаємо десятки прикладів, коли країни зростали на очах, без планів Маршалла і з планами Маршалла. План Маршалла для України - це план виділення Україні десятків мільярдів доларів та їх розкрадання на пунктах прийому мільярдів доларів, які в Україні будуть створені у кількості, що перевищить пункти прийому металобрухту. А давайте без такого плану. А давайте за власним планом. Українці - майстри та любителі красивих проектів та надвисокої мотивації. І українські підприємці передусім. Давайте підемо шляхом мотивації. Що за ідіотизм - наповнювати бюджет, маючи половину економіки у «тіні» і витискаючи останню кров з тих, хто працює по-білому? Це що, менеджмент, державництво? Тьху.

* * *

Варіант другий.

Давайте так. Негайно впроваджується зниження сукупного податку, або податкова премія, хай на один процент, для всіх, хто офіційно зареєстрований. Так, починати слід з нуля.Зареєструвався - вже тобі шана і слава. Новоствореним підприємствам - пільга у вигляді звільнення від оподаткування прибутку на два роки, хоча б на два. Створено десять робочих місць -зниження оподаткування прибутку. Створено сто робочих місць - подвійне зниження податку. Куплено інноваційне обладнання -звільнити від оподаткування на три місяці. Підвищено зарплату по підприємству - звільнити від оподаткування на місяць. Працюєте на експорт й приводите валюту в країну - ще зниження податків. Зняти всі податкові тягарі із зарплат. Вони повинні рости вільно й постійно. ПДВ замінити податком з продажу. Він тупо сплачується до бюджету покупцем і не підлягає перерахункам, відшкодуванням і всьому болоту, в якому ростуть схеми й біди. Жорстко оподаткувати виведення капіталу. Одним словом, дякувати підприємцю за кожний його рух, спрямований на зростання країни. Почнуть зростати заробітки людей, активізуються внутрішні ринки збуту, зрушать з місця цілі галузі, житлове будівництво, металургія, машинобудування, легка промисловість.

Смішно, але все це можна зробити в один день, і в один день скасувати усі силові відомства, які перевіряють бізнес. Принцип дуже простий - добре зрихлити ґрунт, посіяти якісне насіння й дати максимальне живлення. І зрошення. І тоді кожний аграрій скаже: зерна виросте в мільйон разів більше, аніж насіння.

* * *

Що, є побоювання, що не будуть платити податки, а всі тільки й створюватимуть нові безподаткові підприємства? Так у вас і так податків кіт наплакав, і весь час меншає. Ну зробіть платню за реєстрацію нового безподаткового підприємства тисяч двадцять при реєстрації та надсиланні усіх дозвільних документів за день - так держава 200 мільярдів отримає у цей самий день. Що, Пенсійний фонд не наповнюватиметься? Так він і так напівпорожній, чого дірявими відрами носити дерть.

Там, де на довідку дають десять днів, зробити день, де місяць - тиждень. Якщо немає відповіді за день, автоматично вважати дозволеним. Усі реєстрації, ліцензії, дозволи, сертифікати продавати дешево онлайн. При вільному просторі й надійному захисті підприємництва країна дасть тридцять відсотків зросту за рік. Та хоч для експерименту давайте зробимо цей рік. І це не лібералізація. Це просто нормальний менеджмент. Зроби щось для колективу, якщо хочеш, щоб колектив зробив щось для підприємства. Хочеш бути гідним - дай людям гідну зарплату.

Соромно чекати на два відсотки зростання, й коли ми за півстоліття доженемо сучасну Польщу, а вона за цей час на півстоліття вперед піде. Казочка про Ахіллеса й черепаху. От тільки і у верхах, і у низах повинна запанувати ця ідея, національна ідея вертикального злету. Є віра, є натхнення, є щирість нації, є сім’я, діти, є любов. Ми можемо перевертати гори, але краще гори хай стоять, де стоять, а ми перевернемо сутність держави, здоровим глуздом договори.

* * *

Я особисто не хочу десятиліть животіння у світі, де цифрові технології дозволяють зробити величні речі одним рухом, за кілька хвилин роботи на комп’ютері. Так от я про молоко. У мене з’явилася мрія. Є у Саудівській Аравії ферма Аль Сафі, поблизу Ер-Ріяда. Там сорок тисяч корів, 20 тисяч - дійне стадо. Тривалість лактації 3,3, безприв’язне утримання, 28 літрів на день на корову, випоювання телят суцільним молоком, голштини. 7 доїльних залів «Паралель» (De Laval). Я дуже хочу туди потрапити.Тому що там 13 тисяч гектарів, на яких у пустелі вирощують траву, тому що там корови рятуються від спеки кондиціонерами, тому що там молоко по собівартості, мабуть, дорожче від найдорожчих вин світу, і це не має значення. Це проект національної продовольчої безпеки. Якщо колись будуть обірвані зовнішні зв’язки й будуть проблеми з молоком для дітей, ця ферма зможе якоюсь мірою забезпечити населення.

Це символ турботи держави про народ. Це гуманістична сутність сільського господарства у концентрованому вигляді. Це, врешті, взірець правильного устрою світу, коли діяльністю рухають не гроші, не кланові інтереси, не політичні проекти. Це життя заради життя. Отак, друже читачу, ідея правильного світоустрою завадила мені поговорити з вами про ціни та перспективу, що сіяти, куди скаржитись на рейдерів та податківців, про виставки листопада...

Однак ми ж ненадовго розлучаємося?

Я обіцяю поговорити з вами про все, що болить і що тішить, у грудневому номері та просто віч-на-віч за столом, якщо покличете. І я абсолютно упевнений, що передплату на «Зерно» ви вже зробили, а то як же ми один без одного... Обіймаю вас.

До справи.

Готуймося до злету. Вертикального.

 

Ваш головний редактор