Замість політизованого ринку – економічно обґрунтовані та надійні

Як наполегливо дехто вбивав у голови українців тезу про те, що вітчизняні переробні підприємства аж ніяк не зможуть без експорту до північно-східного сусіда (а надто – ті, що розташовані біля кордонів із войовничим монстром)! Там, мовляв, ринок, сякий-такий покупець (може, й не надбагатий, але й не надвибагливий), а дивитися в інший, себто західний бік, звісно, можна, проте лише… дивитися. Кому ми там потрібні? Оці слова істеричні бабці на проплачених мітингах, зморені безгрошів’ям бюджетники, недолугі учасники регулярних пиятик у провінційних наливайках повторюють уже чверть століття. Як вам пояснити? Там потрібні не, власне, ми, а якісна продукція, яку ми можемо виробляти. Й виробляти не сяк-так, а відповідно до найсуворіших вимог примхливого європейського (та й не лише європейського) споживача. А цієї нелегкої науки наші підприємства, попри все, такі вчаться!

Схема. Не про Рашу наша каша! Журнал Зерно №10,2017
TOB «ТЕРРА» довелося пройти типовий шлях східноукраїнського виробника (потужності розташовано на Харківщині), який спершу орієнтувався на російський ринок, а одного разу змушений був змінити свої пріоритети. І про це аж ніяк не пошкодував. Про тернистий шлях компанії розповів її комерційний директор Олександр Ясинський під час виставки AGROPORT, що відбулася на початку жовтня в Харкові.

Фото 1. Олександр Ясинський
«Ми займалися виробництвом від самого початку, – підкреслює Олександр. – Найменування продукції – каша (ячна, пшенична, перлова – стандартний набір). Продавали крупу на гуртові бази. Чисельність персоналу -15 осіб. Утім, розуміли, що серйозного бізнесу, залишаючись на тому рівні, не побудуєш. Відтак буквально з перших днів існування нашого підприємства ми вкладали чималі кошти в розвиток. І так вчиняємо вже близько 20 років. Нині переробна потужність нашого підприємства становить 300 т/добу. Потужності щодо зберігання – 15 000 т, потужності сушіння зерна – до 500 т/добу. Чисельність персоналу – 420 осіб. Роботу елеватора, сушіння, очищення зерна організовано в автоматичному режимі. Сім років тому ми відмовилися від використання природного газу. На сьогодні використовуємо лише наші відходи виробництва. Маємо власну теплицю органічних овочів. Нині на виробництво високоякісної продукції ми використовуємо зарубіжне обладнання, сучасні фасувальні комплекси, буквально цими днями розпочато монтаж німецької лінії з переробки вівса. Склади наші так само обладнано модерною технікою, й вони відповідають усім нормам безпеки продуктів харчування. Наше підприємство з 2007 р. сертифіковано КО 9001, уже три роки маємо сертифікат FSSC 22 000, сертифіковано також за стандартами халяль і кашрут, маємо й сертифікат «Органік Стандарт». За останні три роки ми вклали понад 9 млн грн у сертифікацію щодо безпечного виробництва. Скарги споживачів на продукцію? Ну, певно, будь-який виробник стикається з цим, вони будуть завжди. Тому ми продовжимо йти шляхом удосконалення. Асортимент продукції, що виробляється нами нині, нараховує понад 100 видів. Під час виробництва ми принципово не використовуємо консерванти, фарбники та інші синтетичні добавки. Нещодавно представили споживачеві новий продукт – функціональні каші з екстрактами лікарських рослин, які не містять ані солі, ані цукру. Наразі наші технологи працюють над створенням нових продуктів. Ми продаємо свою продукцію в усіх регіонах України, а також у 41 країну світу! У перспективі – розширення виробництва і будівництво двох цехів із переробки гречки та кременистої кукурудзи. Проблеми з кукурудзою, про які йшлося під час нинішньої виставки AGROPORT? Це нас не зупиняє. Все одно наступного року ми монтуватимемо цех із переробки кременистої кукурудзи на 5000 т/міс. Найближчим часом буде організовано переробку органічної продукції. Нам є чим пишатися! Однак, звісно, є й те, що непокоїть. Політичні та економічні зміни в нашій країні сприяють конкуренції за трудові ресурси. Це стосується всіх галузей. Останнім часом точаться гострі дискусії щодо відкриття ринку землі. Вважаю, що тут є певні ризики, зокрема й для нас. Існує така тенденція: фермери масово сіють те, що було вигідне вчора. Як наслідок, пропозиція перевищує попит, і сільгоспвиробники стикаються з проблемою реалізації. Відтак посівні площі певних культур, які вчора мали невисоку вартість, відчутно скорочуються. І цих культур катастрофічно не вистачає переробникам. Нормальною практикою нині є укладання довготермінових контрактів на постачання продукції. Наша компанія в цьому – не виняток. Щоб такі контракти виконати, потрібна певна стабільність у забезпеченні сировиною. У нашому разі оптимальний запас міцності становить 13 500 т, або 75 млн грн. Безперечно, без залучення кредитних ресурсів такого запасу міцності не створити! Проценти щодо обслуговування таких кредитів становлять не менш як 9 млн грн. Ми могли б мати свою землю. Для забезпечення того таки запасу міцності потрібно не менш як ЗО 000 га землі. Проте в такому разі нам би довелося б стикнутися з усіма проблемами, які є в сільгоспвиробника. А їх чималенько! Аграрії також і собі хотіли б мати додатковий дохід від продажів своєї продукції і як варіант – зайнятися переробкою. Однак особливості продажів уже переробленої продукції – висока конкуренція та цінові війни. Насамперед це стосується тих компаній, в яких практично немає ринків збуту. Одним із рішень проблеми має стати кооперація між сільгоспвиробником і переробником. Це доволі серйозний і непростий процес, але з чогось варто починати. Відтак ми пропонуємо укладати індивідуальні контракти з постачальниками зерна, особливо вівса, гороху, проса. Готові поділитися інформацію щодо доходів за цими контрактами, а також поділитися прибутком за ними в обмін на гарантовані поставки сировини з деякою відстрочкою сплати. Пропозиція для виробника органічної продукції така.
Ми вже створили спільну торговельну марку із сільгоспвиробниками й займатимемося її просуванням як на українському, так і на зарубіжних ринках. Прибуток за цим проектом ділитимемо навпіл. Звичайно, для здійснення подібних проектів мають відбутися певні зміни. Про які саме йдеться? Насамперед про зміни в наших із вами головах. Ми відкриті для цікавих пропозицій, тісної співпраці, діалогу. Скажу так: ми – та компанія, з якою можна зварити кашу!»

Справка 1. Сертифікат халяль - єдиний документ, що дає право експортувати продукти харчування в країни арабо-мусульманського світу.

Справка 2. Кошерну сертифікацію в Україні здійсрнює Український комітет з кашруту.

 

Олексій Рижков