Наноагрономи та мікроселекціонери

У природі не існує рослин, які не містять симбіонти. Так чому ви досі купляєте насіння без цих елементів?

 

Стефан Уроз, науковець із Французького національного інституту сільського господарства, продовольства та довкілля (INRAE), торік висловив на сторінках журналу Trends in Plant Science цікаву думку: симбіотичні організми не просто співіснують разом, а виступають як інженери-екологи та генетики. Наприклад, рослина формує потрібну їй «групу підтримки», намагається передати корисних співмешканців наступним поколінням, і виводить нові ефективніші штами, щоб активно впливати на середовище й адаптувати його під свої потреби. Отже, саме фітобіом варто розглядати як еволюційну одиницю.

Що це означає для агровиробництва? Те, що створення гібридів чи сортів неминуче піде в цьому напрямі: як одиниця продаватиметься саме фітобіом. Уже недостатньо мати генетично унікальну насінину соняшнику – до неї має додаватися також унікальний комплекс симбіонтів. Так, вони не можуть бути універсальними – адже й у природі вони не універсальні!

В агросекторі поки що помітні спроби використовувати елементи мікоризи для впливу на продуктивність виробництва. Проте взаємодія рослин із такими симбіонтами, як ендофіти – бактеріями, що процвітають у внутрішніх тканинах рослин, майже не досліджена.

Однак корисні симбіонти не просто «допомагають», вони модифікують сигнальні молекули рослин, гормони, імунну систему, клітинні зв’язки. Взаємодія із симбіонтами впливає на експресію сотень генів! Симбіонти здатні вносити чималі морфологічні зміни.

Йдеться про справжнє метаболістичне перепрограмування – тому за допомогою мікробіоти можна впливати на рослину на різних етапах її розвитку. Симбіотичний комплекс може бути підібрано й для того, щоб змінювати фізико-хімічні параметри ґрунтів під параметри цільової культури!

І ось це – елемент ідеї, яку кожному аграрію варто осягнути вже сьогодні. Щоб підвищити капіталізацію свого господарства, вкладайтеся в нанотваринництво та мікроінженерію! Саме поголів’я та якість ваших ґрунтових симбіонтів, щонайменше до появи промислових вузькоспеціалізованих штамів, формуватиме той актив, який дасть змогу виходити на більшу маржинальність.

300 обранців

«Та вони всі там ті ще гультяї, живуть на ласкавому хлібі в держави, себто в нас з вами», – нищівні репліки-викриття на адресу народних обранців раз по раз доводиться чути в авдиторіях із різним соціальним статусом, освітою, інтелектом, місцем проживання. Проте, коли йдеться про нардепів, то навіть спокійні розсудники-флегмати перетворюються на таких собі Хачеріді-Гармашів (якщо проводити футбольні паралелі) та вивергають лайливий дощопад зі своїх вуст: допоки годуватимемо лайдаків? І чого їх, власне, така сила-силенна?

Лютощі-лютощами, а нинішня Верховна Рада задекларувала намір скоротити Конституційний склад парламенту з 450 до 300 депутатів і ввести пропорційну виборчу систему.

Так, за ухвалення в 1-му читанні законопроєкту №1017 про внесення відповідних змін до Конституції проголосувало 236 депутатів, що на добрий десяток більше від мінімально потрібних 226.

Законопроєкт передбачає, що депутатом може бути обраний громадянин України, який повсякчас проживає в Україні не менше 5 років і володіє державною мовою.

Із набуттям чинності цього закону Рада, обрана ще до набуття чинності, продовжує виконувати свої повноваження до дальших виборів парламенту.

По одержанні позитивного висновку Конституційного Суду зміни до Конституції ухвалюються через підтримку не менш як 226 депутатами в першому читанні, а на наступній черговій сесії – 300 в цілому.

Зауважу, що Рада впродовж терміну своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції. Отже, ширококрок до народних забаганок зроблено: підкупольних дрімайл стане істотно менше? І настане щастя? Вітчизняний виборець-пересічняк вже заготував звитяжні салюти, хоча дещо й зчудувався від нинішньодепутатської лояльності. Висловлю непопулярний погляд: я проти скорочення кількості депутатомісць. Якщо така бузувірська боротьба точиться за потрапляння до топ-450 «державників», то невже ви думаєте, що схуднення депкорпусу зумовить пом’якшення виборчої суперечки? Навпаки, аби потрапити до заповітної 300-ки обранців, здобувачі підуть мало не на все, й підкуп виборців тут виглядатиме чи не найменшим із зол. Фейр-плей (який і до того не був частим гостем у виборчих перегонах) остаточно піде геть! А про середньоринкову вартість депутатського мандату за трьох сотень долучальників до «розбудови» годі й твердити! Ймовірно, й так звана вартість голосування ой як побільшає: обранець прагнутиме кувати залізо, допоки є в Раді, адже те, що тобі пощастить там опинитися вдруге, аж ніяк не факт. Через це, як на мене, ймовірність голосувань «по розрахунку» (чи «по обміну») буде куди більшою, ніж статистика голосувань за справді значущі для держави законодавчі речі. Як колись казав (не привселюдно, звісно) мер одного з російських міст: «У мене лише кілька років, дайте мені спокійно покрасти». А хабарити зі значком куди простіше, ніж без цієї охоронної грамоти, еге ж! І хапуни-обдирайла свідомі цього!

Розрахунки, у скільки обійдуться пересічному виборцеві 300 депутатів порівняно з 450-ма, слабують на маніпулятивний синдром. За шаленого підняття депутатських зарплат (воно вже має місце, а з новою чисельністю, переконаний, ще жвавіше зануртує!) 300 з’їдять більше, ніж 450 зі старими окладами. І тут я не кажу про турборежим, в якому змушені будуть працювати 300 обранців. Достоту як востаннє! Порівняно з ним нинішній турбак скидатиметься на стаєрський забіг. І поцупити в такому вихорі можна куди більше, чи не так? А от зметикувати, за що ти, власне, кнопкотиснеш, буде куди складніше. Депутатська ж зарплата аж ніяк не слугує основним джерелом статків переважної більшості слуг мудрагелів із народу.

А от цікаво, зі скількох осіб за секвестру парламенту складатиметься комітет Верховної ради з питань аграрної політики і земельних відносин? Голова, три заступники, секретар і… Так, голову я вже назвав… І секретаря назвав… Гм-м-м… Певно, кількість осіб у ньому не зашкалюватиме. Перелік «аграрних багнетів» (визначення одного з колишніх очільників агрогалузі) покоротшає. Натомість імовірність потрапляння до профільного комітету зайд з інших бізнесів, для яких і досі на селі «колгоспи та безнадія», певно, відчутно збільшиться. 30 осіб для аграрного комітету за 450 депутатів, як на мене, оптимальна кількість. Як менше в півтора рази депутатів, то пропорційно менше й комітетників-аграріїв? Ото буде вже перемога, так, виборцю?

Отаке мальовидло олією! Зате піпл згламає, чого там! 

Як білоруські чиновники та український уряд побудують нам посуху

Поки перед Радою купка якихось молодиків не дуже вдало вдає з себе «фермерів», хочеться спитати: а проти яких дій влади справді варто було би протестувати представникам агросектору? Якщо, звісно, якимсь чудом знайшлися б час та натхнення. Я пропоную відповідь, яка тільки на перший погляд здається неочевидною – проти деяких логістичних проєктів уряду.

 

Що стане головним чинником, який обмежує маржинальність і продуктивність агровиробництва у найближчі роки? Багато хто вважає, що це волога. Саме нестабільність та невчасність опадів викликає сьогодні величезні проблеми в агровиробника. Говорити про те, що вони тільки загострюватимуться – лише повторювати банальності.

Тема забезпечення рослин вологою стане найгострішим технологічним викликом для господарств і найцікавішою нішею для спеціалізованого бізнесу. Проте зараз доведеться сказати не про проблеми зі створення штучних поверхневих водойм у господарствах, чи про ціни на зрошення. А про поки що маловідомий проєкт Е40 – водний шлях завдовжки понад 2000 км, який має пройти по території Польщі, Білорусі та України, і фактично з’єднати Чорне та Балтійське моря.

Цей прожект у різних конфігураціях пропонується для реалізації вже третє століття! Нині його головними лобістами є не бізнес, а чиновники, до того ж переважно білоруські. Адже економічно окупити проєкт неможливо, а інвестицій він потребує мільярдних, що дає змогу непогано заробити на потоках і тендерах.

Для нас же головні проблеми дві: по-перше, ніхто й ніколи не рахував, до яких змін у гідрологічному режимі призведе втручання в режим роботи, наприклад, річки Прип’ять. Втручання плануються істотні, й екологи говорять про можливу деградацію вразливих водно-болотних всього Полісся. Наповнення наших річок водою може неабияк постраждати, баланс стати ще дефіцитнішим.

І за таких загроз молодий, оптимістичний і дуже енергійний наш уряд якось надзвичайно заповзято хапається за яскраву обкладинку старої фантазії. Із неї стирають пил, називають амбітним, потужним, цікавим інфраструктурним проєктом, маючи на увазі, насамперед, здатність стати дуже голосним інформприводом… Проте ніхто не говорить про економічну експертизу й аналіз ризиків!

Здається, надлишковий ентузіазм всього кількох людей, який не стримується компетентністю та скепсисом, може з часом змусити не одного агровиробника відчути, як у нього пересохло у роті, на полі та в кишені…

Наука для Ментора, або Ефективність комплексного добрива Нітроамофос

Юлія Круподеря, кандидат сільськогосподарських наук, викладач кафедри аграрних технологій та лісового господарства Чернігівського НТУ

 

«Деснянка»: за нестабільних умов

 

Михайло Селінний, кандидат економічних наук, завідувач кафедри аграрних технологій та лісового господарства, доцент Чернігівський НТУ

 

Задля продовження вивчення ефективності комплексного добрива Нітроамофоска-М (виробник «Тетра-Агро», м. Червоноград, Львівська область) на особливості формування продуктивності сої в умовах зони Ліво­бережного Полісся кафедрою аграрних технологій та лісо­вого господарства Чернігівсь­кого НТУ на полях НВД «Дес­нянка» закладено польові дослідження.

Соя (Glycine hispida Maxim.) є головною зерновою бобовою культурою світу за посівними площами та валовими зборами. Вирощують її більш як 40 країн на загальній площі понад 50 млн га. Таке велике поширення сої пояснюється універсальністю її використання як важливої продовольчої, технічної і кормової культури. Зумовлено це винятково сприятливим поєднанням у насінні органічних і мінеральних речовин.

За хімічним складом насіння сої є унікальним. Воно містить пересічно 39% (30-55%) білків, 20% (13-26%) напіввисихаючої олії, 25-30% вуглеводів, 5% зольних елементів (із переважним вмістом калію, фосфору та кальцію), а також потрібні для організму людини й тварин різні ферменти, вітаміни (А, В, С, D, Е) та інші важливі органічні та неорганічні речовини.

Методика та схема дослідження

Основною метою дослідження стало визначення оптимальної дози комплексного мінерального добрива Нітроамофоска-М під сою в умовах зони Лівобережного Полісся.

У дослідженні використовували сою сорту Ментор (перша репродукція).

Дослідження проводили на полях НВД «Деснянка» (Чер­нігівський район, с. Деснянка).

Попередник – пшениця озима. Система обробітку ґрунту на дослідному полі містила такі технологічні операції: дискування (на глибину 8-10 см), глибоке розпушування (25 см), ранньовесняне боронування (закриття вологи), передпосівна культивація (3-4 см). Добриво вносили під культивацію відповідно до схеми дослідження.

Сівбу проведено 6 травня 2019 р. Ширина міжряддя – 30 см, норма висіву – 120 кг/га (500 тис. схожих насінин/га).

Урожай збирали методом відбору пробних снопів 17 вересня 2019 р. у фазу повної стиг­лості культури. Десикацію не проводили.

Період досліджень 2019 р. характеризувався погодними умовами, наведеними у табл. 1. За вегетацію сої випало 235,2 мм опадів. Слід зауважити, що опади випадали нерівномірно і рік спостережень виявився доволі контрастним. Посушливі спекотні періоди змінювалися тимчасовим похолоданням із поодинокими випадками злив. Погодні умови були нестабільними й різнилися з багаторічними даними спостережень.

Достатня кількість опадів і доволі високі температури повітря на початку вегетації сої стимулювали її активний ріст і розвиток. Рослини активно використовували поживні речовини, що засвідчується їх середньою висотою за варіантами досліду.

Те, що не було опадів із другої декади серпня, дало змогу раніше зібрати врожай, проте не сприяло повноцінному наливу насіння сої.

За результатами одержаних даних можемо спостерігати пропорційне підвищення рівня врожайності сої Ментор відповідно до збільшення дози внесеного комплексного мі­нерального добрива Нітроамофоска-М у перед­посівну культивацію.

Отже, підбиваючи загальний підсумок досліджень, проведених в умовах Лівобережного Полісся 2019 р., можемо зауважити, що найкращий потенціал урожайності одержано на варантах із внесенням Нітроамофоски-М у нормі 4 та 5 ц/га (табл. 2). Загалом простежувалася чітка тенденція до збільшення врожайності за підвищення норми внесення комплексного мінерального добрива.

Дубляни: альтернатива імпорту

Для вивчення впливу комплексного добрива Нітро­амофоска­М на особливості формування продуктивності сої в умовах Західного Лісостепу впродовж 2017­2019 рр. на дослідному полі кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету закладено польові дослідження.

У дослідженнях використали сорт сої Ментор, занесений до Реєстру сортів рослин України 2013 р.

Сорт Ментор. Кількість днів сходи­цвітіння – 47; кількість днів сходи­збирання – 129; висота рослини – 77 см; висота кріплення нижнього бобу – 13,3 см. Маса 1000 насінин – 197 г; вміст протеїну ±42,8%; олійність – 24%; енергія початкового розвитку – 8; стійкість проти вилягання – 9; потенціал урожайності – 49 ц/га; рекомендована густота посіву – 550 тис. насінин/га.

Також у дослідженнях використали гербіциди, регламентовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Руслана Панасюк, кандидат сільськогосподарських наук, в.о. доцента Львівського національного аграрного університету

Технологія вирощування сої на дослідних ділянках

Попередник – озима пшениця. Оранку проводили в половині вересня плугом ПН­3­35 в агрегаті з трактором МТЗ­80 на глибину 28 см.

Навесні для закриття вологи проводили культивацію з боронуванням, викорис­товуючи агрегати Т­150К + 2КПС­4 + 8 БЗТС­1,0. Для знищення бур’янів (фаза білої ниточки) застосовували культивацію з боронуванням повторно.

Передпосівний обробіток ґрунту здійснювали комбінатором ЛК­4 на глибину загортання насіння. Під культивацію вносили фосфоритне борошно та Нітроамофоску­М у нормах згідно зі схемою досліду (табл. 1).

Сіяли із шириною міжрядь 12,5 см і густотою рослин 550 тис. насінин/га на глибину 3 см. МТЗ ­80 Клен 4,5. Термін сівби припав на 25 травня.

Фаза повної стиглості настала 25 жовтня. Десикації не застосовували.

Ми поспілкувалися з кандидатом сільськогосподарських наук, в.о. доцента Львівського національного аграрного університету Русланою Панасюк щодо її вражень від комплексного добрива Нітро­амофоска­М.

Отже, чим унікальне добриво Нітроамофоска­М? Добриво Нітроамофоска­М уже встигло дуже добре себе зарекомендувати, передусім завдяки вмісту кальцію, оскільки його застосування є альтернативою такій дорогій процедурі, як вапнування. Використання цього добрива (через лужну реакцію) дає можливість рослині засвоювати основні елементи живлення, які в кислому ґрунті вона не може засвоїти.

Під які культури можна вносити це добриво? Добриво універсальне. Позаяк уміст азоту, фосфору та калію становить 9:18:22, це добриво є збалансованим і доречним для основного внесення. Можна використовувати й для підживлення. Все залежить від того, який стан рослин, якість ґрунту.

Чи є задоволення від результатів досліджень? Результати вважаю добрими. Використо­вую­чи Нітроамофоску­М, ми підвищили й урожайність, і якість продукції.

Я рекомендую використовувати добриво Нітроамофоска­М, виробником якого є фірма «Тетра­Агро». Сподіваюся, що це добриво займе вагому нішу серед того великого розмаїття аналогів, які пропонуються в Україні іноземними фірмами. Вітчизняне добриво дешевше та не поступається якістю!

 

Контактні телефони:
+38 03249 43420
+38 067 313 77 17
+38 066 133 26 77

www.tetra­-agro.com.ua

Роботи пішли у наступ

Ви, мабуть, чули про Індустрію 4.0 і про Спільноту 5.0. І та, й друга – етапи глобальної технологічної еволюції. Так от, перший ще не завершився, а в двері стукає вже другий.  Філософія останнього полягає в тому, що біологічні та фізичні системи мають перейти у кібербіологічну та кіберфізичну сфери. Це буде реалізуватися з допомогою інтернету речей, роботизації, штучного інтелекту, великим даним, безпілотним і мобільним технологіям, технологіям ідентифікації та BlockChain

На Agritechnica-2019 роботи та коботи заявили про себе на повний голос.  Візитівкою виставки та стенду Case IH та став концепт автономного трактора Autonomous Concept Vehicle, який вразив відвідувачів своїм позаземним дизайном та заінтригував таємничими технологічними можливостями. Кілька років тому він став сенсацією Farm progress show( США), за цей час пройшов серію випробувань та удосконалень, обріс технологіями, які дають змогу трактору працювати самостійно та підвищують до максимального рівня ступінь безпеки під час його експлуатації. Номінальна потужність становить 370 к.с., але може бути і 435 к.с, як у звичайного трактора Magnum. Маючи у блоці управління карту поля і карту-завдання, він може самостійно виконувати певну операцію. Обладнаний датчиками, які виявляють перешкоди, може бути кілька варіантів розвитку подій: або він відправляє запит: «є перешкода, як мені діяти?», або виконувати алгоритм, при якому її обминатиме. Коли таке диво з’явиться в Україні? Трактори продовжують тестуватися в США, по-друге, є законодавча перепона для використання безпілотних тракторів, яка вимагає, щоб людина все одно була запобіжником від якихось збоїв системи, тому зараз готується законодавство для забезпечення використання робототехніки, по-третє, в Україні є певні вимоги до сертифікації тракторів, машина без кабіни, автоматично не одержить сертифікат.  

Аграрний футуролог після перебування на стенді John Deere міг би легко сконструювати майбутню модель сільського господарства, в якій всі процеси, згідно з відповідною програмою, виконують розумні машини. Ось автономний трактор доставляє на платформі бокс на поле, який можна назвати вуликом для квадрокоптерів. Їх там може бути і п’ять, і десять, і двадцять в залежності від замовлення фермера. Кожен апарат знає час свого вильоту і повернення на базу, а також квадрат, який має обробити, норму внесення, висоту польоту, швидкість. За якусь мить вулик оживає, відкриваються вікна, одна за одною вилітають розумні «комахи», проходять над площею, за кілька хвилин повертаються, заправляються хімічним препаратом і знову – за роботу. За годину обробка поля успішно завершується, бокс переїжджає на інше поле, процедура повторюється. І при цьому ви не бачите жодної душі в радіусі трьох кілометрів. Той же автономний трактор на електричній тязі може агрегатуватися з будь-яким іншим знаряддям – плугом, культиватором чи сівалкою.

John Deere один із перших створив Центр операцій – портал для збору, аналізу та управління інформацією, одержаною з різних машин. Подібні ресурси мають також Сlaas, Case, New Holland та інші компанії. Але мало яке господарство користується лише машинами одного бренду, майже скрізь утворюється такий собі технічний мікс. В таких умовах виникає інформаційна каша, оскільки один ресурс не знає мови іншого. Спадкоємцям коваля спало на думку створити спільну платформу, яка могла б забезпечити взаємодію між усіма ресурсами. Новий портал одержав назву DATA-Connect, його завдання полягає в тому, щоб збирати дані з CAN-шин різних виробників через штатні системи телеметрії в одне місце. Таким чином клієнт може зайти на зручний для нього ресурс, наприклад, Центр операцій і зчитати інформацію про техніку будь-яких брендів, які теж підключаться до цього проекту, оскільки він відкритий для всіх бажаючих. John Deere починав реалізувати цей проект сам, потім його підтримали Case, New Holland та Claas, які зі свого боку теж розробили відповідні протоколи, які дають змогу вивантажувати інформацію в єдиному форматі. 

Нові моделі комбайнів John Deere одержують здатність бачити поле, сканувати стан жнивної маси, технологічні колії, зібрані площі із допомогою тривимірних камер, ідентифікувати перешкоди, передавати інформацію в комп’ютер, який підбирає відповідний режим роботи.

Компанія Naїvo Technologies представила на виставці в Ганновері автономного робота DINO з пристроєм для точної боротьби з бур’янами. Ця розробка удостоєна Срібної медалі Agritechnica-2019 в Ганновері.

Робот в поєднанні з прецизійним пристроєм для контролю за бур’янами є першим автономним пристроєм, який можна використовувати для механічного контролю за бур’янами на грядках із салатом. Машина з допомогою своїх пристроїв, відеокамер, датчиків та спеціальної програми розрізняє салат і бур’яни та активізує два електричних ножі, які знищують бур’яни між культурними рослинами. Окрім того робот створює цифрову карту, яка також може бути використана для збирання врожаю. Завдяки цьому виробники можуть використовувати цю техніку, щоб зменшити витрати на ручне видалення бур’янів.

Робот DINO в поєднанні з прецизійним блоком для зрізання бур’янів – чудова альтернатива трактору з навісним просапним знаряддям, що сприяє зменшенню навантаженню на ґрунт.

Фахівці очікують, що через чотири роки, на Agritechnica-23 роботи вже повноцінно владарюватимуть на виставці.