Кредити для аграрія – якщо не все, то ключова складова його справи. Зрештою, без позики в наш час жити можна, але недовго, бо якщо не розвиватимешся, не оновлюватимеш технічний парк, не запроваджуватимеш сучасні технології, не будуватимеш елеватори, дуже швидко опинишся на узбіччі процесу. Проте аграрії здебільшого йдуть за грошима туди, де вигідно та надійно. Чимало з них обирають «Ощадбанк». Чому?

– Бо він дуже оперативний, – пояснює співвласник і генеральний директор ТОВ НПА «Перлина Поділля» Сергій Іващук. – І хоча це державний банк, але дотримується європейських стандартів. Мені дуже імпонує стиль команди, яка працює в Хмельницькому. Співробітникам притаманні гнучкість й орієнтованість на клієнта, хоча у нас є стереотип, що державні підприємства дуже консервативні, бюрократизовані, неповороткі. Представники банку намагаються максимально посприяти, підказати, допомогти. Це приваблює, тому 100% кредитів одержуємо в «Ощадбанку». Вважаю, що отримувати кредити в українському банку патріотично.

– Для яких цілей залучаєте кредити?

– На розширення відтворення. Наприклад, останній кредит взяли для того, щоб збудувати нову сушарку потужністю 60 т зерна в годину. Це обладнання українського виробника «Лубнимаш». Можна було б узяти дорожчий німецький комплекс. Однак, по-перше, треба підтримувати національних виробників. По-друге, це обладнання включене до програми відшкодування вартості в обсязі 25%. Також ми брали кредит для розширення елеватора, на придбання племінних нетелів, засобів захисту рослин. Тобто, по суті, отримуємо фінансування на всі потреби: обігові кошти, під основні засоби, на будівництво. Те, що банк державний – це швидше плюс, ніж мінус. Адже через нього проходять майже всі програми державної підтримки. Наприклад, за програмою компенсації відсоткової ставки в розмірі 7-8% ми отримали понад 1 млн грн. Я не сказав би, що на це йде занадто багато часу – близько двох місяців. А на одержання кредиту – місяць-півтора. Однак усе залежить, від того наскільки якісно підготуємо бізнес-план. Загалом наш кредитний портфель уже містить близько 43 млн грн. Навіть за досить високих річних відсотків (17-20) співпраця з цим банком для нас вигідна, – стверджує аграрій.

Подібні відгуки можна почути й від інших сільгоспвиробників. І хоча «Ощадбанк» – ще не можна назвати лідером фінансового ринку для аграріїв, проте він стрімко наближається до цього статусу. На сьогодні уже входить в ТОП-3 гравців кредитного ринку для аграріїв. Із початку 2018 року банк залучив до обслуговування 844 нових клієнтів, що працюють в АПК і належать до сегмента мікро-, малого та середнього бізнесу. Станом на 1 вересня 2018 року кількість клієнтів цієї категорії становила 11 175 клієнтів (7% від загальної кількості). Кредитний портфель цього сегмента зріс із початку 2018 року на 404 млн грн і сягнув на вказану дату 1,5 млрд грн. Загалом частка «Ощадбанку» на ринку кредитування клієнтів АПК сегмента мікро-, малого та середнього бізнесу становить 9%.

Ощадбанк є лідером реалізації державної програми здешевлення кредитів, за якою фермерські господарства можуть фінансуватись під 1% річних (завдяки отриманню від держави компенсації сплачених відсотків). Кожного місяця кількість таких клієнтів збільшується вдвічі. Банк також пропонує кредити на придбання сільськогосподарської техніки за партнерськими програмами від 0,1% річних. При цьому, до 40% вартості придбаної техніки вітчизняного виробництва може бути компенсовано за державною програмою, активним учасником якої є «Ощадбанк». Завдяки спільній програмі з ЕІБ та ЕІФ, отримання кредиту стає доступнішим, адже позичальнику достатньо надати заставу на 30% від суми кредиту…

На думку нашого співрозмовника – директора ТОВ НПА «Перлина Поділля» Сергія Іващука, співпраця українських аграріїв із «Ощадбанком» має хороші перспективи. Державі варто було б відвести цій фінансовій установі ключову роль у запровадження ринку землі.

– Якщо завтра відкриють ринок землі, у фермерів просто не буде грошей, щоб її купувати, бо вони й так уже в боргах, як у шовках, – говорить аграрій. – Ми просто не зможемо конкурувати за цей ресурс із олігархами, а також з тими, хто не може вивезти гроші в Росію чи ще кудись, або з іноземцями, котрі купуватимуть наділи через підставних осіб українського походження. Щоб запустити ринок сільгоспугідь, слід ретельно підготуватися. Передусім, треба провести інвентаризацію земель. Адже земля – актив, який постійно росте. І сьогодні він недооцінений. Так, нині є певна кількість людей похилого віку, які хотіли б продати землю. Тому потрібно, щоб, наприклад, той самий «Ощадбанк», який за багато років засвідчив свою професійність, скуповував би паї в державну власність у тих, хто хоче їх продати, але згідно з нормативно-грошовою оцінкою. Якщо хтось хоче продати дорожче, нехай почекає трохи довше. Держава повинна дати «Ощадбанку» для цього ресурси. Якщо знайшли 150 млрд грн для фінансування «Приватбанку», то невже не можуть знайти 30 млрд грн, щоб правильно розпорядитися землею? Хто гарантує, що одразу після запровадження купівлі-продажу землі, аграрії не припинять сіяти? Доки є земля в Україні, ще маємо шанс на зростання економіки. Однак цей ресурс треба правильно використати…

Віктор Опришко

Фото надані студією Lati Production