Віктор Белкот, директор із виробництва ТОВ «ТАС-Агро»
«Найкоротша відстань між двома точками – це пряма», – стверджують шкільні підручники. Ми всі навчалися в середній школі з різною успішністю, але деякі закони добре запам’ятали на все життя. І їхнє застосування у бізнесі допомагає знаходити правильні шляхи в ринкових лабіринтах.
Власне, про яку пряму йтиметься? Про пряму закупівлю насіння у знаного виробника агротехнологій. Вона на 100% убезпечить вас від розчарувань неякісною продукцією. Такої думки дотримується директор із виробництва ТОВ «ТАС-Агро» Віктор Белкот. І з ним складно не погодитися. Пряма трансляція бачення врожайних перспектив від справжнього фахівця своєї справи – чоловіка з логотипом Pioneer на футболці, власне, і є найкоротшою відстанню до високоврожайного господарювання. Такої думки дійшов і автор статті після розмови з Віктором. Отже, екватор безсніжної зими, офіс «ТАС-Агро» у середмісті Києва, запашна кава й розмаїття агротехнологічних та агробізнесових цікавинок, про які йшлося у розмові нашого кореспондента й Віктора Белкота.
– Яку площу та в яких регіонах обробляєте?
– Всього у нас в обробітку близько 78 000 га землі. Працюємо в Чернігівській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській і Вінницькій областях. Практикуємо чотири основні культури: пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою. Пробували цього сезону ріпак озимий, утім, виправлятимемо ситуацію ярим, адже погода не надто сприятлива для ріпаку. Проте ріпаку в загальній структурі посівних площ небагато – близько 3% наших площ. Найбільше в нас (46%) – кукурудзи, озимих зернових – близько 22%, соняшнику – приблизно 18%, питому вагу сої зменшили до 7% тощо. Маємо тваринництво – ВРХ, близько 2000 голів дійного стада, тому вирощуємо ще й кормові культури.
– Як довго співпрацюєте з компанією Corteva та її попередниками й що берете в них?
– Наша компанія на ринку з 2008 р. Напевно, відтоді ми з ними й співпрацюємо. Повсякчас сіємо насіння цієї компанії, насамперед кукурудзи. Останнім часом у нашому портфелі побільшало й соняшнику від TM Pioneer. Площі під соняшником сягають майже 15 000 га, на понад 60% із них ми висіваємо насіння компанії Corteva. На близько 30% наших площ, відведених під кукурудзу, висіваємо насіння цієї компанії. Втім, щороку збільшуємо питому вагу кукурудзи бренду Pioneer. Кілька років тому ми зосередилися на вирощуванні високоолеїнового соняшнику й нині прямуємо цим шляхом. ТОВ «Піонер Насіння Україна» постачає відповідний посівний матеріал, яким ми дуже задоволені.
Наголошу, що ми сіємо соняшник не лише компанії Corteva, а й двох інших знаних компаній, однак торік найкращі результати дали саме «квітки сонця» від TM Pioneer. Пікові торішні врожаї соняшнику сягали 4-4,5 т/га. Минулий рік для цієї культури був доволі вдалим. Проте чимало залежить, звісно, й від регіону вирощування. На Вінниччині врожайність понад 4 т/га – не дивина, а на Миколаївщині й 3 т/га – доволі пристойний результат.
Найбільше ми висіяли насіння гібрида P64HЕ118. Це – середньостиглий гібрид із високим умістом олії, високотолерантний до фомопсису. Вирізняєтьcя високим умістом олеїнової кислоти та придатний для вирощування за технологією ExpessSun®. Це нам імпонує. Врожайність у 2019 р. на півдні була непоганою – 3–3,2 т/га. Ще ми сіяли традиційний лінолевий урожайний гібрид P63LL06, толерантний до найбільш шкодочинних хвороб; традиційний середньоранній, із високим умістом олії, з рослинами, стійкими до кореневого вилягання, P64LL125; середньоранній високоолеїновий зі стійкістю до 7-ми рас вовчка P64HH106. Високоолеїнові P64HЕ118 і P64HH106 сіємо здебільшого в південному регіоні, а традиційні прості – на Київщині та Кіровоградщині.
– А на який рік повертаєте соняшник на те саме поле, адже часто-густо аграрії, надто на півдні, виявляють нетерплячість щодо «квітки сонця»?
– Ми нічим не ліпші за інших. Для нас питання економічної ефективності структури сівозміни – головне, й в ухваленні рішення про чергування культур ми виходимо з економічних показників. На Вінниччині соняшник на поле повертаємо на 4-й рік, на півдні – на 3-й. На Вінниччині у нашій структурі є ще соя. Так, напевно, порівняно із соняшником вона виглядає слабшою, але ще тримає свої позиції. На півдні від вирощування сої ми відмовилися з огляду на дефіцит вологи, й дістати там стабільну врожайність видається доволі проблематичним.
– А інші бобові не пробували на півдні?
– Пробували горох, свого часу – нут, але… Горох значно подешевшав. У 2017 р. ціна на нут була фантастичною, а у 2018-му його всі чимало насіяли, і його вартість упала в кілька разів. З огляду на труднощі в його вирощуванні (насамперед ідеться про систему захисту без ефективних страхових гербіцидів, маємо працювати лише ґрунтовими, а надалі потрібно сушити голову, як протистояти загрозам) вирішили не ризикувати. Все-таки на півдні, хоч як ми експериментували, основною, так би мовити, «локомотивною» культурою є соняшник. Насиченість сівозміни соняшником напрочуд висока. Якщо ми вводимо нут чи якусь іншу бобову культуру, то вона на старті займає невелику площу.
Проте ситуація складається так, що внаслідок переважання соняшнику щороку в усіх наступних культурах маємо чимало падалиці соняшнику. І це сьогодні чи не найзлісніший бур’ян! А боротися з ним доволі непросто. Потрібні специфічні гербіциди. На кукурудзі й пшениці його легко побороти, а ось на інших культурах… У своїх технологіях ми намагаємося використовувати індивідуальний підхід. Скажімо, на Чернігівщині ми відмовилися від вирощування соняшнику. За кілька років ми звільнили там поля від падалиці соняшнику, і це має перспективу. Проте на півдні ставку робимо саме на соняшник. Умовно кажучи, нішеві культури потребують додаткових інвестицій.
– Які саме кукурудзяні продукти TM Pioneer застосовували?
– Перший гібрид, який почали використовувати, – РR37N01 (ФАО – 390). У нас він, напевно, від самого початку нашої співпраці з Corteva, або з Pioneer. Працювали з ним, зокрема, на Миколаївщині. Він дає гарні показники.
Ми до нього звикли, агрономи його знають. У гарні роки на Миколаївщині РR37N01 давав 12 т/га. Волога? Звісно, потрібна, а на півдні з нею проблеми, й зрошення там у нас немає. Так, ми залежні від погоди, але навіть за вкрай скрутних умов урожайності, нижчої за 6 т/га, не було. Стабільні врожаї на Миколаївщині – 8–10 т/га. Це дуже гарні цифри.
Гібрид РR37N01 – це така наша підмога, завжди нас витягував за врожайністю. Крім цього гібрида, вирощували ранньостиглий, продуктивний і стійкий до стеблового вилягання і гельмінтоспоріозу гібрид P8521 (ФАО 220); високоврожайний із гарною стійкістю до вилягання, високостійкий проти гельмінтоспоріозу P8567 (ФАО 290); гібрид, який якнайефективніше використовує вологу, із гарною стійкістю до стеблового вилягання P9175 (ФАО 330). Результати гарні, й ці гібриди ми вирощуємо й на Чернігівщині, й на Вінниччині, й на Київщині.
– Наскільки зручною є для покупця система прямих продажів компанії Corteva?
– Як на мене, причина запровадження системи прямих продажів криється в нестабільності на ринку дистрибуції. Бачимо, що, на жаль, низка компаній-дистриб’юторів або на межі, або опустилася нижче від цієї межі. Ми також наступали на ці граблі. Проте, дякувати Богу, обійшлося без втрат. Однак нервів це забирає чимало. Отже, з огляду на нестабільність на ринку дистрибуції ми зацікавлені в тому, щоб працювати безпосередньо із виробником. Це, можливо, спричиняє для нього додаткові витрати. Адже дистриб’ютор брав на себе склад, логістику, питання, пов’язані із супроводом.
Сьогодні всі ці питання лягають на компанію Corteva. А якщо проблеми виникли у дистриб’ютора, то вони так чи інакше торкнуться і виробника насіння, і аграрія. Ми ретельно підходимо до вибору партнерів, зазвичай ведемо тривалі перемовини, завжди шукаємо шляхів, щоб максимально себе убезпечити. Що стосується участі компаній-виробників у впровадженні тієї чи іншої агротехнології, то зауважу, що Corteva на тлі інших виглядає гідно. Мені імпонує те, що в них фахові співробітники, які повсякчас вдосконалюються. Зазвичай виробники складових технологічних ланцюжків приділяють чимало уваги холдингам.
– Певно, мають у штатах менеджерів із роботи з ключовими клієнтами…
– Звісно. Проте із компанією Corteva ми здавна маємо добрі партнерські взаємини. Її спеціалісти постійно нас супроводжують, приїздять на поля, беруть активну участь у нашому господарюванні від сівби до збирання, буквально проживають із нами найгарячіші дні агросезону, виявляючи щиру зацікавленість у тому, щоб ми дістали гарний урожай. Так, і за часів дистриб’юторів…
– Лунає, як назва епохи, що минула…
– Так (усміхається). І тоді представники компанії-виробника нас супроводжували. А тепер Corteva ще додає регіональних представників. Отже, є всі передумови для того, щоб увага до нас із їхнього боку була ще більшою. Щороку команда Corteva проводить навчання для агрономів нашого агрохолдингу щодо технологій вирощування гібридів і щодо засобів захисту рослин. Всі агрономи наших підприємств збираються на тренінг.
Висококваліфіковані фахівці компанії Corteva розкривають секрети агрономічної майстерності для близько півсотні наших співробітників. Зазвичай такі заходи проходять на базі одного з наших підприємств у Богуславському районі на Київщині, всім зручно діставатися до цієї локації. Інтенсивно проведений навчальний день обертається врожайними здобутками.
– Чи не зростає за системи прямих продажів вартість продуктів, адже Ви слушно зауважили, що коли серед партнерів немає дистриб’юторів, то чимало витрат компанії-виробнику доводиться брати на себе?
– Дуже важливо те, що ціна за прямих продажів є економічно обґрунтованою. Ми купуємо великі обсяги продукції, і Corteva пропонує нам прийнятну ціну. Разом з нашими партнерами – іншими агрохолдингами – ми створюємо пул споживачів і замовляємо чималу кількість посівних одиниць, значно більшу, ніж замовляли б поодинці. Отже, ціна як для нас, так і для інших членів пулу ще меншає. Це вигідно для всіх! Corteva гарантує наявність відповідного обсягу посівного матеріалу, ми маємо привабливу ціну, а наші засіки у підсумку – гарний урожай! Зручно й те, що за прямих продажів ми одержуємо посівний матеріал доволі рано й не маємо клопоту в переддень сезону.
– Які засоби захисту рослин компанії Corteva використовуєте?
– Ми прагнемо збільшувати свої прибутки й знижувати собівартість. Один зі шляхів зниження собівартості – система захисту рослин. Намагаємося працювати з однією і тією самою лінійкою, яку перевірили та в якій упевнені. У Corteva з’явився новий продукт – інноваційний гербіцид системної дії для контролю ключового спектра дводольних бур’янів на посівах соняшнику Геліантекс™. Це – страховий гербіцид. На соняшнику здебільшого всі працюють ґрунтовими гербіцидами. Втім, якісних страхових гербіцидів донедавна не було. Геліантекс™ може змінити цю ситуацію на краще.
У сезоні 2020 р. близько 25–30% соняшнику плануємо обробити цим гербіцидом. З огляду на наявність у нас ріпаку купуємо післясходовий гербіцид для контролю широкого спектра дводольних бур’янів Галера® Супер. У сезоні 2019 р. ми застосовували стабілізатор азоту N-Лок™ Макс. Результат його внесення – 6–8 ц/га прибавки врожайності кукурудзи. У майбутньому активніше використовуватимемо цей препарат у своїх технологіях. Уноситимемо на посіви й озимих зернових, і сої двокомпонентний фунгіцид на основі стробілурину з вираженим фізіологічним ефектом Аканто Плюс®. Крім того, на півдні використовуватимемо двокомпонентний фунгіцид профілактичної, лікувальної та антиспоруляційної дії для захисту соняшнику Танос®.
– Це – препарат, який завжди перемагає!
– Саме так! Адже застосування на півдні фунгіцидів стробілуринової групи не завжди виправдане: високі температури не дають змоги дістати очікуваний результат. Тому ми вирішили перейти на препарат Танос®, який ліпше покаже себе за посушливих умов (про це, власне, свідчать досліди, які ми закладали торік).
– Агросезон-2020 стрімко набирає обертів. Які очікування від нього?
– Сподіваємося на сприятливу погоду, привабливі ціни й гарний урожай. Цього ж зичу й колегам. Із продуктами Corteva шлях до врожаю найкоротший – по прямій. Пройдемо цей шлях разом!
Більше на www.corteva.com.ua
™ ® Торгові марки Dow AgroSciences, DuPont, Pioneer чи їх афілійованих структур або відповідних власників.
© 2020 Corteva.
Читайте также:
Гібриди Brevant™ – урожаю гарант!
2020-08-18