Автор: Горпинюк Станіслав, менеджер з технічної підтримки фунгіцидів на зернових колосових, компанія «Сингента»

Сезон 2025–2026 років виявився справжнім випробуванням для озимих зернових у центральних областях України. Спочатку через надмірну вологість протягом осіннього періоду, а пізніше зима, якої вже давно не бачили, випробовувала зернові недостатнім сніговим покривом і справжніми морозами, що сягали у північній частині аж до -25 °С. Однак, як зазначають експерти, озимі культури витримали одну з найсуворіших зим за останні десятиліття без значних втрат, а ситуація на полях залишається контрольованою. Гадаю, більшість сільгоспвиробників хотіли б, щоб ситуація була контрольованою і при виході з зими й у пізніші фази розвитку.

Аналізуючи стан озимих на момент припинення вегетації та зважаючи на специфіку поточної зимівлі, ми маємо чітко усвідомлювати всі фітосанітарні загрози, які почнуть проявлятися разом із розвитком посівів навесні. Ослаблений морозами листковий апарат стане ідеальною мішенню для комплексу патогенів.

Насамперед поєднання осіннього перезволоження і зимових температурних перепадів створюють передумови для агресивного розвитку септоріозу листя  (Septoria tritici) (рис. 1). Цей патоген уже з осені був присутній на нижніх ярусах зернових у вигляді пікнід, і з першими весняними дощами почне перезаражувати молодий приріст. В умовах 2026 року він може проявити себе значно раніше, ніж зазвичай, атакуючи рослину ще на етапі кущення, оскільки пікніди септоріозу й спори всередині їх легко витримують морози до -30 °С і практично не гинуть від низьких температур, а лише переходять у стан спокою. Щойно температура піднімається вище +2–5 °C і з’являється волога, пікніди починають виділяти (витискати) спори (пікноспори). В період інтенсивного танення снігу або льодової кірки цей процес буде тільки посилюватися за рахунок термального ефекту.

Рис. 1. Септоріоз листя пшениці (Septoria tritici).

Шкода від септоріозу може бути критичною, він здатен знищити до 30–50 % асиміляційної поверхні листкового апарату. Для аграрія це означає недобір урожаю від 1,5 до 2,5 т/га через передчасне всихання листя, зниження маси 1000 насінин і зменшення кількості зерен у колосі.

Окремо варто зупинитися на піренофорозі (Pyrenophora tritici-repentis*), або жовтій плямистості (рис. 2). Ця хвороба стає дедалі актуальнішою для господарств, що працюють за мінімальними технологіями обробітку ґрунту. Велика кількість пожнивних решток, що були перезволожені восени, зараз є джерелом інфекції, яка при першому стабільному потеплінні пошириться по полю. За сприятливих умов поле може змінити колір із зеленого на брудно-жовте лише за тиждень. Оскільки збудник виділяє специфічні токсини (ToxA, ToxВ, ToxС), рослина витрачає енергію на детоксикацію, а не на ріст. Це призводить до щуплості зерна і зниження маси 1000 насінин. Прямі втрати можуть сягати 30 % та навіть більше.

* Гриб Pyrenophora tritici-repentis отримав ген ToxA від іншого гриба, а саме Stagonospora nodorum, шляхом горизонтального перенесення генів. Це зробило його набагато небезпечнішим, ніж він був 50 років тому.

Цей патоген потребує комбінованого підходу. Якщо до ефективного контролю септоріозу ми вже призвичаїлися і не маємо великих складнощів з підбором фунгіцидів, то для зупинки руйнівного та токсичного впливу піренофорозу необхідні спеціалізовані SDHI-вмісні продукти, які блокують дихання гриба на клітинному рівні, як тільки молекула SDHI (наприклад Адепідин® або Солатенол™) зв’язується з ферментом, потік електронів зупиняється. Гриб миттєво втрачає здатність виробляти енергію. Для піренофорозу, який є дуже «енерговитратним» через активне виділення токсинів, це фатально.

Рис. 2. Піренофороз пшениці (Pyrenophora tritici-repentis).

Замикають цей список іржасті (бура, стеблова, жовта) хвороби (рис. 3). Хоча вони традиційно вважаються загрозою пізніших етапів, теперішні температурні аномалії можуть змістити їхній розвиток на початок виходу в трубку. Розриваючи епідерміс листка своїми пустулами, іржа провокує неконтрольовану втрату вологи, що в поєднанні з можливими суховіями призводить до щуплості зерна і втрати його натури. Втрати врожаю можуть становити від 5–20 % і навіть до повної загибелі окремих ділянок при епіфітотійному розвитку. Саме тому необхідна миттєва реакція агронома у вигляді застосування ефективних фунгіцидів із пролонгованою дією.

Рис. 3. Бура листкова іржа (Puccinia recondita).

Одним із найкращих рішень для ефективного контролю цих хвороб на ринку України є фунгіцид Елатус® Ріа (Солатенол™ 83,33 г/л, пропіконазол 208,33 г/л, ципроконазол 66,67 г/л). Солатенол™ — це високоефективний і потужний інгібітор ферменту сукцинатдегідрогенази (SDHI) грибів-патогенів, що належить до хімічного класу піразол-карбоксаміди. Блокування цього ферменту, який є ключовим етапом у роботі циклу Кребса, призводить до порушення енергетичного клітинного обміну. При потраплянні на рослину Солатенол™ локалізується в тканинах листка і поширюється акропетально, крім того, значна кількість його зв’язується з восковим шаром, а потім повільно з нього вивільняється всередину. Саме завдяки такому розподілу активної речовини в тканинах зумовлюється тривала фунгіцидна активність і висока ефективність проти грибів-патогенів, таких як септоріоз, піренофороз та іржа. Також Солатенол™ має унікальний фізіологічний вплив на продиховий апарат пшениці, що вигідно вирізняє його з-поміж інших фунгіцидів. Цей ефект часто називають «гальмуванням стресового дихання». Під впливом Солатенолу™ рослина здатна ефективніше регулювати відкриття і закриття продихів, що гарантує:

  • захист від посухи, а це у стресових умовах (спека, дефіцит вологи) допомагає продихам швидше закриватися, що зменшує нераціональну втрату води;
  • оптимізацію водного балансу, завдяки чому рослина підтримує вищий тургор (напруженість клітин), що дозволяє їй продовжувати вегетацію навіть тоді, коли необроблені посіви починають «засихати».

Пропіконазол і ципроконазол практично повністю адсорбуються рослиною впродовж 1 год, переносяться акропетально по ксилемі. Ця система транслокації призводить до оптимального розподілу активних речовин усередині рослинних тканин і запобігає їх змиванню.

Найкращий час для застосування Елатус® Ріа — це стадія прапорцевого листка (фаза ВВСН 37–39). Саме в цей період препарат забезпечує максимальний захист верхніх листків, які відповідають за 70–80 % майбутнього врожаю, також Елатус® Ріа зберігає контроль над хворобами на нижніх ярусах листя. Оптимальною нормою продукту буде 0,5–0,6 л/га. Рекомендуємо проводити обробку профілактично або при появі перших ознак хвороб (септоріозу, іржі, піренофорозу).

Отже, хоч ситуація на полях і залишається контрольованою, але цей контроль потребує щоденної уваги. Тільки поєднання глибоких знань і сучасних технологій захисту дозволить отримати хороший урожай 2026 року.