Автори: Руслан Титар, регіональний технічний експерт, компанія «Сингента»

Станіслав Горпинюк, менеджер з технічної підтримки, напрям «Фунгіциди на зернових культурах», компанія «Сингента»

Ячмінь, як одна з найважливіших зернових культур у світі, відіграє ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки та розвитку аграрного сектора. Однак, як і багато інших сільськогосподарських культур, ячмінь схильний до ураження різноманітними грибковими захворюваннями, що можуть суттєво знизити врожайність та якість зерна.

У сучасному сільському господарстві фунгіциди стали невід’ємною частиною стратегії захисту рослин, зокрема ячменю. Проте використання фунгіцидів вимагає глибокого розуміння їх властивостей, механізмів дії, а також потенційних ризиків для навколишнього середовища і здоров’я людини. Крім того, через зростаючу стійкість патогенів до певних хімічних сполук перед аграріями постають нові виклики у розробці ефективних систем захисту посівів.

Ячмінь уражується різноманітними захворюваннями, серед яких плямистості займають особливе місце.

Найпоширеніші плямистості в Україні на ячмені:

  1. Сітчаста плямистість
  2. Темно-бура плямистість
  3. Смугаста плямистість
  4. Облямівкова плямистість (ринхоспоріоз)
  5. Рамуляріоз
  6. Септоріоз
  7. Фізіологічні плямистості (не пов’язані з патогенними організмами)

Також важливою хворобою на ячмені є борошниста роса.

Борошниста роса — одне з найпоширеніших грибкових захворювань сільськогосподарських культур, що може призвести до значних втрат урожаю. Основними ознаками цієї хвороби на ячмені є поява білого борошнистого нальоту на листках, стеблах і колосках, далі відбувається поступове пожовтіння і відмирання уражених ділянок, а при сильному ураженні — передчасне засихання листя і значне зниження врожайності (до 10–30 %). Борошниста роса активно розвивається за високої вологості повітря (70–80 %), помірної температури навколишнього середовища (15–22 °C), загущеності посівів та при надмірному азотному живленні рослин.

Для ефективного управління цими захворюваннями критично важливо вчасно і правильно ідентифікувати збудника, що дозволить обрати оптимальну стратегію захисту, враховуючи специфіку кожного патогену та умови його розвитку. Комплексний підхід до захисту рослин, що включає агротехнічні, хімічні та біологічні методи, допоможе мінімізувати втрати врожаю і зберегти його якість.

При розробці системи захисту для зернових культур варто віддавати перевагу фунгіцидам, які поєднують діючі речовини з різними механізмами дії на збудника, при цьому ключовим аспектом ефективного застосування таких препаратів є правильний вибір періоду обробки. Основна мета — забезпечити надійний захист трьох верхніх листків рослини та колосу, адже саме вони відіграють вирішальну роль у формуванні майбутнього врожаю.

Стратегія застосування фунгіцидів для захисту зернових культур зазвичай складається з трьох ключових етапів, які позначаються так: Т1 (ВВСН 29–31), Т2 (ВВСН 37–39) і Т3 (ВВСН 59–61). Кожен із цих етапів має важливе значення для загальної стратегії захисту посівів, оскільки дає змогу ефективно контролювати різні патогени на критичних стадіях розвитку зернових культур. Така послідовність обробок забезпечує комплексний захист рослин протягом критичних періодів їх розвитку, що сприяє максимальній реалізації потенціалу врожайності культури. Важливо підкреслити, що ці етапи є загальною рекомендацією і їх слід адаптувати відповідно до конкретних умов вирощування зернових культур, регіону та особливостей сезону.

З метою оцінки ефективності фунгіциду Міравіс® Нео було проведено виробниче випробування на полі ячменю в Чернігівській обл. У рамках цього випробування препарат Міравіс® Нео порівнювався з новим конкурентним фунгіцидом, який використовували в господарстві і який містить у своєму складі триазольну й стробілуринову д. р.

Це польове дослідження мало на меті визначити, наскільки ефективно Міравіс® Нео захищає посіви ячменю порівняно з конкурентним продуктом у реальних виробничих умовах, що в підсумку допоможе господарству та аграріям регіону зробити обґрунтований вибір захисту їхніх посівів зернових культур надалі.

Що ж, перейдемо до самого досліду. Обробку посівів провели 15 травня 2024 року. Для Міравіс® Нео було обрано норму застосування 0,75 л/га, що відповідає середньому значенню в межах офіційної державної реєстрації препарату (від 0,5 до 1,0 л/га), а конкурентний продукт вносився з нормою 1,0 л/га.

Через 23 дні після обробки було проведено візуальну оцінку стану посівів та рослин (рис. 1, 2).

Наступним етапом був відбір зразків рослинного матеріалу для проведення фітоекспертизи в лабораторних умовах методом вологих камер. Зразки витримували за оптимальних умов протягом 8 діб. В результаті обстеження рослин з ділянки, де було використано конкурентний продукт, виявлено конідії сітчастої плямистості (Pyrenophora teres) та грибів роду Fusarium spp., Alternaria і Cladosporium (рис. 3). На рослинах з ділянки з Міравіс® Нео діагностовано конідії грибів роду Fusarium spp., Alternaria та Cladosporium (рис. 4), проте бал ураження був значно нижчий порівняно з конкурентним продуктом.

Також проводилась оцінка за допомогою індексу NDVI. Виділено зони, де були використані обидва продукти, та проаналізовано динаміку розвитку індексу NDVI за вегетаційний період після застосування фунгіцидів. На рис. 5 зображена індексна карта поля (за даними сайту cropwise.com) станом на 22.06.2024 року. Ділянка 1 — це та частина поля, де було внесено фунгіцид Міравіс® Нео. Ділянка 2 — частина поля, де використовувався конкурентний продукт. Дивлячись на цей рисунок, можна візуально оцінити дію Міравіс® Нео у порівнянні з конкурентним продуктом. Міравіс® Нео впорався зі своїм завданням і краще захистив листкову поверхню від розвитку хвороб, чим подовжив вегетаційний період (рис. 6).

В підсумку це було підтверджено збільшенням урожайності на 12,3 ц/га. Фактична врожайність на варіанті з Міравіс® Нео становила 80,3 ц/га, а на конкурентній схемі — 68,0 ц/га.

Отже, використання ефективних фунгіцидів на зернових культурах відіграє ключову роль у сучасному сільському господарстві, зокрема, в збільшенні урожайності. Правильне і своєчасне застосування фунгіцидів дозволяє зберегти до 30–40 % потенційного врожаю, що робить їх використання економічно обґрунтованим та вигідним для аграріїв.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що превентивне застосування фунгіцидів на зернових культурах не просто рекомендоване, а необхідне для забезпечення високої врожайності, якості зерна та рентабельності виробництва в сучасних умовах ведення сільського господарства, що, своєю чергою, сприяє сталому розвитку аграрного сектора України.