Олексій Рижков

 

«Якщо у вас є нематоцид, чому ви його не реєструєте в Україні, нематоди дошкуляють, що нам робити?» – запитання аграрія-картопляра, адресоване представникам мультинаціональної компанії, знаного виробника засобів захисту рослин. Відповідь була лаконічною: «Ціна». Втім, вона не задовольнила запитальника. «Ну, то й що, що ціна, нас вона цілком влаштовує», – не вгамовувався картоплесій. «Так, але таких, яких Ви, замало в Україні, й наша штаб-квартира не вбачає сенсу в докладанні фінансових зусиль на реєстрацію препарату, надходження від продажів якого будуть невеличкими», – парирував фірмач. Так вони перекидалися фразами на кшталт: «Нічого особистого, просто бізнес». А ось чи почули одне одного? Звісно, контроль усіх видів нематод у різних типах ґрунтів є неабияк важливим, й питання, чим його забезпечити, вельми слушне. Проте бізнес-інтересу у його реєстрації (а це вельми коштовний і тривалий процес) в Україні в іноземних очільників компанії-виробника поки що немає. Можна, звісно, наговорити одне одному купу лайливих слів, однак час уже нам зрозуміти, що напроти сидить такий самий бізнесмен, й якщо я, приміром, вирощую суто високорентабельні культури, то й той, хто навпроти, так само переймається високою рентабельністю своїх препаратів.
Слабування на егоїзм вельми характерно для представників постсовкового бізнесу. Є лише я і мій бізнес-інтерес, а інші хай ідуть тернистою стежиною, повага до іншого незрідка в нас хропить на всі заставки. Чути одне одного – неабияке мистецтво,зрозуміти яке дано аж ніяк не кожному. Давайте крокувати до порозуміння, а пристойний нематоцид, ефективний в якнайширшому діапазоні кислотності ґрунтів, рано чи пізно, опиниться у розпорядженні українських аграріїв.