Протягом вегетаційного періоду на величину та якість продукції, що вирощується на полях аграріями впливає безліч факторів та ситуації. Серед них, зокрема, і стресові ситуації, або простіше – стреси. Що ж таке стрес, якими вони бувають, як протікають і чи можливо рослині відновитись після стресу без особливих втрат продуктивності? Отож, будемо детально розбиратись в цій темі та шукати відповіді на поставлені запитання.

І розпочнемо, власне, з поняття про стрес, з визначення його суті. Відразу внесемо ясність, що таке поняття як стрес, в прямому розумінні цього слова, в рослинництві не використовувалось, а потрапило туди з медицини. Першим хто звернув увагу на проблематику стресу як явища, був канадський лікар-ендокринолог, вчений Ганс Сельє, він же і був першим хто сформулював визначення стресу. За Сельє: «стрес – це не властиві, непритаманні реакції або зміни організму, що відбуваються в наслідок впливу на організм певних чинників». Тобто, він встановив, що є якісь певні чинники вплив яких на організм людини викликав стресовий стан, а вже пізніше по аналогії з вченням Сельє було визначено ряд чинників, що впливали на організм рослини, тим самим викликаючи такі ж непритаманні та не властиві зміни вже в рослинному організмі. Їх стали називати стресовими факторами або ж стресорами. Відповідно до природи стресора, можна виділити декілька основних груп стресових факторів, зокрема, фізичні – до них належать температурні показники ( різкі коливання, тривалі зниження чи підвищення температури), волога (як нестача так і її надлишок) та механічні пошкодження; хімічні – до них відносимо високу кислотність, засоленість та погану аерацію середовища чи ґрунту, пестицидний стрес та ін.; біологічні – це присутність в культурних агроценозах бур’янів, хвороб та шкідників та інших біологічних факторів.

Проте, незалежно від природи стресового фактору, стрес в рослині проходить за одним алгоритмом, а саме початкова стадія, або входження в стрес, так звана фаза відповіді або тривоги. Ця стадія характеризується зниженням протікання життєво важливих процесів та проявом перших фізіологічних відхилень від норми. Можна з впевненістю сказати, що вживання антистресових заходів на даному етапі, має найвищу ефективність і допомагає рослині абсолютно точно без зайвих потрясінь здолати стрес. Однак не завжди можна точно визначити цю стадію так як в переважній більшості випадків вона протікає безсимптомно, без явних видимих ознак тому і діагностується важко. Якщо розпізнати стрес на даній стадії вдається рекомендуємо застосувати для його подолання продукт від компанії Agrosfera Мікс Фреш® в нормі 0,5 кг/га. До його складу входять макроелементи, високий вміст L-амінокислот та збалансований набір мікроелементів в хелатній формі. Це дозволяє складникам швидко проникати в клітини та включатись фізіологічні процеси, тим самим швидко відновлюючи рослину.

Далі відбувається так звана фаза відновлення, або як її ще називають адаптації. Цей період протікає вже з видимими ознаками, зокрема помітно відставання чи зупинка рослин в рості, зміна забарвлення чи тургору, рослина намагається адаптуватись до нових умов існування. Ця фаза може протікати досить довго і за умов послаблення дії стресора або хоча б знаходження його на певному стабільному рівні дає змогу рослині все таки адаптуватись до нових умов вегетації. Прикладом може слугувати зимовий період у озимих культур, коли стресором виступає низька температура, проте здатність рослин озимих пристосуватись, через загартування, до існування в стресових умовах дає їм певний шанс на виживання. Якщо ж в даній фазі дія стресового фактора буде посилюватись, то це неодмінно призведе до загибелі рослинного організму. Тому саме ця фаза стресу є найбільш оптимальною для проведення антистресових заходів. В умовах другої фази стресу можемо застосувати все той же Мікс Фреш® в нормі 1,0 кг/га або Аміно Фреш® з нормою 0,5-1,0 л/га., підсиливши їх антистресову дію стимуляторами росту на основі гумінових речовин Гуміленд Фреш® по 1,0-2,0 л/га чи Ленд Фреш® по 0,5-1,0 кг/га. Зауважимо, що подібні заходи потрібно проводити якомога раніше, по можливості в перші години виявлення стресу. Допустимим періодом застосування антистресових заходів, в який вони ще будуть достатньо ефективними, вважається термін в дві доби з початку дії стресових факторів.

Далі ми вже отримаємо третю стадію стресу, що називається фазою виснаження. Настання цієї фази відбувається із наростанням потужності (або тривалості) стресового фактору і нездатності організму рослини адаптуватись до вегетації в таких умовах. Це призводить до суттєвого зниження імунітету рослин, гальмуванні біохімічних процесів, часом аж до повної їх зупинки, хронічному ослабленню та захворюванню. За відсутності термінових, невідкладних антистресових заходів, які в даній фазі першочергово будуть направлені вже не скільки на вихід зі стресу, як на зупинку і поглиблення його, це безумовно призведе до загибелі рослини. Рекомендуємо до застосування на даній стадії стресу антистресовий препарат Аміно Фреш® по 1,0 л/га та додатково застосувати стимулятор росту з антистресовими властивостями Флорід Фреш® в нормі 0,2-0,4 кг/га.

В разі успішного застосування антистресових заходів на попередніх стадіях стресу чи припинення дії стресорів настає четверта фаза, що називається — фаза регенерації. Характеризується вона повним або частковим відновленням фізіологічних процесів та життєдіяльності рослинного організму, здатним в подальшому до формування врожаю. Величина сформованого врожаю буде напряму залежати від часу та якості прийнятих антистресових заходів. Одне з впевненістю можна сказати чим швидше буде виявлено стрес та застосовано адекватні мірі по його подоланню тим безболісніше це позначиться на рослині, а значить і на величині і якості майбутнього врожаю.

Петро Шевчук, науковий співробітник з агрономії компанії Agrosfera.

Замовити товар та отримати кваліфіковану консультацію можна за телефоном гарячої лінії:

0 800 20 42 42

або на нашому сайті.