Вплив фунгіцидів та ріст-регуляторів на формування врожаю зернових культур

 

Автор: Станіслав Горпинюк, менеджер з технічної підтримки, напрям «Фунгіциди на зернових культурах», компанія «Сингента»

Сьогочасне рослинництво в умовах глобальних кліматичних змін та високої конкуренції на аграрному ринку вимагає переходу до інтенсивних технологій вирощування. Генетичний потенціал сучасних сортів зернових культур дозволяє отримувати надвисокі та якісні врожаї, проте його реалізація безпосередньо залежить від фізіологічного стану рослин протягом усього періоду вегетації. Ключовими елементами керування продуктивністю зернових культур сьогодні є фунгіциди та регулятори росту рослин.

Актуальність цієї теми зумовлена необхідністю не лише захистити посіви від патогенів, а й оптимізувати архітектоніку рослин та їхній метаболізм. Якщо фунгіциди забезпечують збереження асиміляційної поверхні та здоров’я посівів, то регулятори росту дозволяють «спроєктувати» стійку до вилягання рослину з розвиненою кореневою системою, синхронізованим розвитком стебел, більш ефективним використанням живлення й вологи.

Синергія цих компонентів створює умови для максимального розкриття потенціалу посівів та формування якісних показників зерна. У цій статті розглядаються механізми впливу фунгіцидного та ретардантного захистів на формування врожаю, а також аналізується фізіологічний відгук зернових культур на комплексне застосування цих компонентів у необхідні фази органогенезу.

Вплив фунгіцидів та ретардантів (регуляторів росту) на врожайність зернових культур базується на управлінні фізіологічними процесами та захисті енергетичних ресурсів рослини.

1. Вплив фунгіцидного захисту

Фунгіциди діють не лише як ліки, а й як фізіологічні стимулятори, що впливають на фотосинтез і процеси старіння.

Збереження асиміляційного потенціалу. Одне з головних завдань — захист прапорцевого та підпрапорцевого листків, оскільки 70–80 % майбутнього врожаю забезпечується саме з верхніх листків, контроль септоріозу, піренофорозу, гельмінтоспоріозів, фузаріозу колосу та іржі безпосередньо визначає масу 1000 насінин.

«Озеленювальний ефект». Препарати груп стробілуринів та карбоксамідів (SDHI) пригнічують синтез етилену (гормону старіння) та блокують активність ферменту нітратредуктази. Це сповільнює розпад хлорофілу, подовжуючи період наливання зерна на 3–5 днів, що додає кілька центнерів до врожаю.

Оптимізація водного обміну. Фунгіциди допомагають рослині закривати продихи в періоди стресу, що знижує транспірацію та дозволяє економніше використовувати вологу для формування сухої речовини.

2. Вплив ретардантів

Ретарданти (РРР) перенаправляють потік енергії рослини, змінюючи її морфологію.

Перерозподіл асимілятів. Блокуючи синтез гіберелінів, ретарданти гальмують ріст стебла вгору. Енергія, яка мала піти на розтягування клітин соломини, спрямовується на розвиток кореневої системи, формування колосу та структури посівів.

Модифікація архітектоніки стебла. Механізм полягає у скороченні міжвузлів та потовщенні стінок соломини. Це робить рослину стійкою до вилягання, що запобігає втратам урожаю та розвитку хвороб.

Синхронізація розвитку продуктивного кущення і стеблостою. Ретарданти знімають апікальне домінування головного стебла, стимулюючи розвиток бокових пагонів. Це вирівнює посіви, роблячи кількість зерен у кожному колосі максимально наближеною до головного стебла, що, своєю чергою, забезпечує ефективнішу дію фунгіцидів.

3. Синергія: формування структури врожаю

Взаємодія цих двох факторів впливає на ключові показники врожайності:

Кількість колосків на м². Забезпечується ретардантами через збалансування кущення та послаблення апікального домінування.

Кількість зерен у колосі. Забезпечується обома чинниками через покращення живлення колосу на етапі його закладання, призупинення швидкості проходження фаз розвитку, подовження вегетації та покращення стресостійкості.

Маса 1000 насінин. Забезпечується фунгіцидами та ретардантами через подовження життя листкового апарату під час наливання та раціональніше використання елементів живлення і вологи.

Саме з метою визначення реальної ефективності, впливу і взаємодії цих факторів було закладено дослід. У цій статті ми детально розглянемо та проаналізуємо результати 2025 року, який став показовим із точки зору впливу інтенсифікації захисту на фінальні показники продуктивності. Протягом досліджень 2025 року особлива увага приділялася динаміці розвитку вегетативної маси та стійкості посівів до стресових факторів. Отримані дані дозволяють оцінити, як саме поєднання фунгіциду й регулятора росту вплинуло на такі ключові параметри, як кількість продуктивних стебел, ураження фузаріозом, схожість та врожайність. Дослідження проводилося на дослідній станції компанії «Сингента» (с. Агрономічне, Вінницька обл.).

Схема досліду передбачала такі варіанти

№	Назва продукту	Норма застосування, л/га	Фаза застосування
1	Контроль	–	–
2	Моддус® Старт	0,5	BBCH 31
3	Новий продукт*	0,75	BBCH 31
4	Моддус® Старт	0,5	BBCH 31
	Міравіс® Ейс	1	BBCH 61
5	Новий продукт*	0,75	BBCH 31
	Міравіс® Ейс	1	BBCH 61
6	Міравіс® Ейс	1	BBCH 61

* Новий ретардант, який перебуває на фінальній стадії реєстрації.

Додаткова інформація про дослід:

• Сорт озимої пшениці — Спенсер

• Розмір ділянки — 15 м²

• Терміни застосування та фаза розвитку культури:

• BBCH 31 — 24.04.2025
• BBCH 61 — 06.06.2025

• Вилив робочого розчину — 200 л/га

• Фонова обробка Альто® Супер у фазу ВВСН 35–37
• У фазу ВВСН 59–61 проводилося штучне зараження посівів Fusarium graminearum та Fusarium culmorum

Облік кількості продуктивних стебел проводився у фазу молочно-воскової стиглості. Рис. 1 наочно демонструє, що застосування ретардантів у фазу ВВСН 31 має прямий і виражений позитивний вплив на такий важливий показник структури врожаю, як кількість продуктивних стебел. Контрольний варіант та варіант із застосуванням лише 

Міравіс® Ейс у фазу цвітіння на момент обліку сформував 538 і 535 шт./м² продуктивних стебел відповідно (однакова статистична група). Варто також відмітити, що кількість стебел на цих варіантах поступово знижувалася, починаючи з фази прапорцевого листа й до середини цвітіння (ВВСН 39–65), і це було пов’язано з реутилізацією та «скиданням» стебел. Водночас усі варіанти, де використовували лише ретарданти або в поєднанні з фунгіцидом, продемонстрували збільшення та збереження продуктивного стеблостою від 8 до 11 %, що надалі мало позитивний вплив на врожайність. Дані досліду однозначно доводять, що для забезпечення оптимізації структури майбутнього врожаю критично важливим є своєчасне застосування регуляторів росту.

Починаючи розгляд та аналіз рис. 2, варто нагадати, що перед застосуванням Міравіс® Ейс у фазу ВВСН 61 було проведено штучне зараження посівів Fusarium graminearum та Fusarium culmorum з метою створення найбільш складних умов для контролювання хвороб (фузаріозу колосу).

На діаграмі проілюстровано відсоток ураження посівів фузаріозом залежно від застосованої схеми захисту. Аналіз результатів дозволяє зробити такі висновки: варіанти Контроль, Моддус® Старт і Новий продукт без внесення Міравіс® Ейс у фазу цвітіння продемонстрували відсоток ураження фузаріозом на рівні 34–36 %. На варіанті, де було внесено лише фунгіцид Міравіс® Ейс у нормі 1 л/га, вдалося знизити ураження до 23 %. Це підтверджує надзвичайно високу ефективність препарату в боротьбі зі збудником фузаріозу. Проте комбіновані схеми показали найвищий рівень захисту та ефективності, а також найнижчий відсоток ураження було досягнуто у варіантах, де поєднувалися регулятори росту та фунгіцид Міравіс® Ейс: 15,5 % із Моддус® Старт і 15 % із Новим продуктом.

Дані дослідження переконливо доводять, що спеціалізований фунгіцид є основним засобом контролю фузаріозу колосу. Однак максимальний результат досягається виключно завдяки комплексній системі захисту, яка поєднує фізіологічне управління ростом рослини, вирівняністю стеблостою з потужною фунгіцидною дією.

 

Дані на рис. 3 демонструють прямий зв’язок між ефективністю контролю хвороб колосу та кінцевою якістю посівного матеріалу, що доповнює попередні дані про кількість стебел та рівень ураження фузаріозом.

Аналіз результатів дає змогу зробити такі висновки:

1. Контроль. Без застосування будь-яких препаратів схожість насіння склала лише 83,5 %. Це є прямим наслідком високого ураження фузаріозом, грибкова інфекція пошкоджує зародок і, відповідно, знижується життєздатність насіння.

2. Регулятори росту (Моддус® Старт, Новий продукт). Варіанти з використанням лише регуляторів росту показали схожість на рівні 87,5 % і 87 % відповідно. Це невелике покращення порівняно з Контролем, але ці показники все ще є недостатніми для отримання високоякісного посівного матеріалу. Відсутність фунгіцидного захисту не дозволила досягти високих результатів схожості.

3. Застосування лише фунгіциду Міравіс® Єйс у нормі 1 л/га різко підвищило схожість до 92,5 %. Це підтверджує, що саме контроль хвороб колосу є ключовим для збереження якості та посівних кондицій насіння.

4. Комбіновані схеми — Новий продукт + Міравіс® Ейс та варіант Моддус® Старт + Міравіс® Ейс — продемонстрували показники схожості на рівні 98 %. Такі показники є стандартом для високоякісного посівного матеріалу і прямим наслідком найнижчого рівня ураження фузаріозом (близько 15 %).

Дані дослідження однозначно доводять, що для отримання якісного посівного матеріалу з високими показниками схожості (понад 95 %) критично необхідне застосування ефективного фунгіцидного захисту (особливо колосу) в поєднанні з ретардантами в системах захисту.

Представлена на рис. 4 інформація свідчить, що найнижчу врожайність було отримано на варіанті Контроль — 58,33 ц/га (зважаючи на вище описану та подану інформацію, цілком очікуваний результат). Варіанти з використанням ретардантів (Моддус® Старт і Новий продукт) продемонстрували збільшення врожайності на 5–6 ц. Застосування лише Міравіс® Ейс дало значно більшу прибавку (+10,83 ц/га).

Найвищої врожайності (понад 72 ц/га) було досягнуто винятково у варіантах із комплексним поєднанням фунгіциду та ретардантів. Прибавка понад 14 ц/га до Контролю є прямим доказом вище описаної інформації та переконливо доводить, що комплексна стратегія захисту, яка поєднує застосування регуляторів росту для оптимізації архітектоніки рослини й потужних фунгіцидів для захисту врожаю та якості зерна, найбільш ефективна.

Проведене дослідження підтверджує, що впровадження інтенсивних технологій вирощування зернових культур, зокрема комплексне застосування фунгіцидів та регуляторів росту рослин, є критично важливим для реалізації генетичного потенціалу сучасних сортів. Результати польових випробувань дали змогу кількісно оцінити синергетичний ефект цих агроприйомів.

Отже, результати демонструють, що фунгіциди та регулятори росту є не просто окремими елементами догляду за посівами, а взаємодоповнюючими інструментами, які дозволяють аграріям мінімізувати ризики й підвищити кількісні та якісні показники врожаю зернових культур.