Як успішно розпочати агробізнес без землі та досвіду? Запросто!

Зерносушарство – стабільно прибутковий бізнес

Слова «заробити на кукурудзі» сьогодні звучать для аграрія як несмішний жарт. Однак заробити на кукурудзі справді можна – варто тільки змістити фокус й акценти свого бізнесу. І почати її сушити.

Як працює зерносушарна справа, «ЗЕРНУ» розказував Юрій Нікіфоров, власник уже двох комплексів у Житомирсь­кій області, в селищах Пулини та Мала Рача. Примітно, що одна з сушарок відкрилася цього непростого сезону – криза все ще найкращий час для бізнесів, які її допомагають подолати.

– Наскільки знаємо, ви не з аграріїв, і у вас не було потреби сушити власне зерно. Чому ви прийшли в цей сектор?

– Мене привабила дуже швидка окупність і прибутковість. Окрім того, тут є така суттєва перевага для власників інших бізнесів, як сезонність. За короткий термін (із вересня-жовт­ня по січень) можна заробити пристойні кошти. І не обов’язково закидати інші напрями.

– З усім тим це специфічна галузь. Наскільки високим виявився менеджерський поріг входження?

– Я раніше ніколи з аграркою не співпрацював. Мав справу у сфері послуг у фотобізнесі. Проте виявилося, що сушіння зерна – це прозоро та зрозуміло. Немає надзвичайно складних бізнес-процесів, біржових угод чи супертехнологій. Я не відчув дискомфорту.

Одначе потрібно все робити правильно. І ключовий аспект – правильний вибір обладнання. Я зробив ставку на сушарки від «Нового елеватора», оскільки компанія не просто продає залізо, а сама на ньому працює.

Щоб впевнитися в правильності вибору та глибше зрозуміти бізнес, влаштувався попрацювати оператором зерносушарного комплексу від «Нового елеватору» в Бо­рис­­пільсь­кому районі. До речі, цікаво, що той комплекс стояв на орендованому в місцевого фермера майданчику. Аграрій побачив, наскільки ефективно працює сушарка, і сам швидко вирішив викупити обладнання.

Отже, я набрався досвіду та зрозумів, як усе влаштовано зсередини, й 2018 року замовив і поставив уже свою сушарку.

– Яких альтернативних виробників розглядали?

– Навіть не розглядав. Бачив, як «Новий елеватор» розробляє техніку, як її обкатує та як до неї ставиться. Вони ж фактично робили комплекси для себе. Тому вагань не було. Окрім того, доводилося бачити негативні приклади, як навіть дороге імпортоване обладнання не відповідало заявленим параметрам.

І я жодного разу не пожалкував. Комплекс у сезон досі працює по два тижні без зупинки, потім планове обслуговування, ревізія лише за один день – і новий цикл.

– Як ви знайшли майданчик під сушарку? За якими критеріями шукали?

– Перший майданчик орендував у логістичної компанії в Житомирській області. Передусім звертав увагу на інфраструктуру. Там була вагова, зручна розв’язка, електрика. Найближча сушарка, яка надавала послуги аграріям, розташовувалася досить далеко, тож великої конкуренції не було.

 

– Як пройшов перший сезон?

– Я поїхав спілкуватися з фермерами, пропонувати послуги для сушіння різних культур. Проте кукурудза, зрозуміло, основна, це найцікавіший продукт – адже сухою її зазвичай не збирають.

За перший сезон висушили близько 5 тис. т зерна. Можна було й краще. Потім вийшли на рівень 10–12 тис. т – це показник, який дав би змогу окупити сушарку навіть за один сезон. На практиці новий комплекс при штатному навантаженні можна окупити взагалі за 48 діб роботи.

Вже пішов шостий сезон, працюємо, і головний висновок – у цьому бізнесі неможливо не заробити. Можна заробити менше чи більше, але з правильним залізом ніяк не зайти в мінус. Обладнання «Нового елеватора» максимально просте і надійне. Не викликали сервіс, здається, жодного разу – поточне обслуговування робиться моментально, все самим зрозуміло, як діяти. Це важливий аспект, адже втрата часу в сезон в цьому бізнесі дуже дорого обходиться.

– Чому вирішили відкрити ще один, новий комплекс під час війни та цінової кризи, коли в багатьох господарствах та сама кукурудза стала збитковою?

– По-перше, попит на послуги сушіння зерна нееластичний. Кукурудзу в сівозміні немає чим замінити. Вона буде завжди, і сушити її доведеться завжди.

По-друге, більшість комплексів у краї­ні технологічно застарілі, енергетично неефективні. Ринок не насичений сучасними рішеннями. Більшість сушарок, які сьогодні працюють, не дають змоги господарям отримувати хороший прибуток, а клієнтам – належну послугу. Модернізація сушарки на газу сьогодні коштує не дешевше, ніж придбання нової техніки!

Там, де для аграрія ціна на кукурудзу в $80 робить її збитковою, ціна на послуги сушіння стає ключовим фактором. Один мій комплекс працює на дровах, інший – на дерев’яній трісці (з вартістю цього палива інші види не можуть конкурувати). Криза тільки підкреслює нашу унікальність.

І газ ще не найгірший варіант. Багато хто сушиться досі на дизелі! Можете уявити собі собівартість? Дизель коштує 55 грн/л, а на сушку одного тонно-відсотка потрібно 1,5–2 л палива. Ні, дешевше тріски в деяких регіонах можуть бути тільки дрова.

Втім, тріска – це повна автоматизація. Я багато мріяв про таку техніку. «Новий елеватор» розробив сучасну модель, на якій можуть працювати тільки 2–3 людини. Не комплекс – мрія! Без вагань його придбав.

– І знову запитання про пошуки майданчика – багато кого відлякують саме проблеми з придбанням та облаштуванням ділянки.

– Тут є один дуже важливий, як на мене, нюанс – із певним типом сушарок можна впевнено і безпечно працювати на орендованих майданчиках!

Чим цікаві сушарки саме від «Нового елеватора», так це тим, що вони модульні. Я сам бачив, як проводиться монтаж. За дев’ять днів на готовий фундамент ставиться комплекс і запускається! Завдяки тому, що обладнання офіційно визнано пересувним, це знімає багато юридичних проблем із держреєстрацією та введенням до експлуатації.

 

Водночас можна не боятися, що умови для бізнесу колись у певній локації зміняться – комплекс завжди можна розібрати та переїхати. Це дуже важлива перевага, адже купити належну ділянку землі з необхідною інфраструктурою буває складно.

Отже, майданчик для свого наступного комплексу я також орендував неподалік Радомишля. До найближчого елеватора – понад 100 км, логістично розташування дуже цікаве, пускові роботі пройшли, сезон починається. Він буде, звісно, складним – але як я вже зазначав, не заробити тут просто неможливо. А коли настануть кращі часи, маржинальність тільки зросте.

– Не очікуєте з часом швидкого насичення ринку конкурентами?

– У мене перед очима приклад великого підприємства, в якого були власні дві великі сушарки. Проте в сезон зерно регулярно сушили й у нас. Навіть господарства, в яких є свої потужності, дуже часто додатково звертаються за сторонніми послугами – інколи вигідніше максимально швидко висушити зерно, аніж нести ризики зі зберіганням вологої сировини.

Тим цей ринок і цікавий. До речі, це господарство зараз додатково ставить у себе ще одну сушарку саме від «Нового елеватора», оскільки бачили техніку в роботі. Це переконує найкраще.

– Який сьогодні мінімальний поріг входження в подібний бізнес?

– Думаю, комплекс з інфраструктурою можна поставити за $400 тис. Усе залежить від того, яка буде бізнес-схема та що вже спочатку є в наявності: автовагова, майданчик із твердим покриттям, телескопічний навантажувач тощо.

– Проте ж це якщо не заходити на голий майданчик і не чекати рік або більше на дороге підключення електрики?

– Ось тут є один цікавий аспект. З урахуванням того, що підвести електрику до нового майданчика може бути дуже непросто, а вартість електроенергії буде неминуче і кардинально зростати, варто взагалі розглядати рішення з генераторами, як основним джерелом живлення.

Ми поки що поставили генератор як резервне живлення на випадок відключень. Однак і досвід роботи, і розрахунки економіки показують, що генератор впевнено закриває потреби на сезон, собівартість сушки тонно-відсотка зростає лише на 3,5 грн. А це відкриває цікаві можливості й суттєво розширює опції вибору можливих локацій для сушарки.

– Кому взагалі сьогодні варто ставити зерносушарку для послуг?

– Це дуже гнучкий бізнес. Зараз, зрозуміло, всі фермери хотіли б зерносушарку, щоб зменшити витрати на сторонні послуги й відповідно зменшити собівартість виробництва зерна. Тут що цікаво – варто ставити потужності, які перевищують власні потреби. По-перше, і власні потреби можуть зрости, навіть через надмірно вологий рік. Однак найголовніше – можна отримувати стабільний заробіток на обслуговуванні сусідів. А в них потреба також буде завжди.

Друга група – трейдери будь-якого масштабу. Сьогодні на ринок вийшло багато гравців, які будують власні бази логістичної перевалки. Зерносушарки там органічно вписуються в схему бізнесу, допомагають суттєво зменшити не тільки витрати, а й ризики через співпрацю зі сторонніми елеваторами та зерносушарками. Останні можуть бути завантажені невчасно чи неякісно виконувати свої зобов’язання з різних причин. Наявність власного зерносушарного комплексу також приваблює фермерів скористатися саме вашими послугами й одразу продати своє зерно. А ще в разі покупки вологого зерна «з поля» трейдер впевнений, що не втратить на такій угоді.

Нарешті, це цікавий варіант як для повних новачків в агробізнесі, які б хотіли інвестувати в надійний, високодохідний та швидкоокупний напрям, так і розширення власного бізнесу досвідченими аграріями. Втім, майте на увазі – спочатку ваш успіх залежить від професійності розробників проєкту, а в роботі – від надійності й економічності обладнання. Вибирайте тільки те, що справді працює!