Цьогоріч на Оде­щи­­­ні гірко жартували: мовляв, слово «дощ» в їхньому регіоні потроху стає архаїзмом. Годі й казати, посуха панує над тим краєм!

А вправність аграріїв за нових посухових реалій полягає в суворій техно­логічній дисципліні, вмінні ефективно боротися за вологу й відмові від шаблонних рішень.

Директор ТОВ «Колос», що у Великомихайлівсь­кому районі Одеської області, Юрій Яловчук не полюбляє скаржитися, адже нарікання на якісь зовнішні чинники, які стали на заваді врожайному господарюванню, – це, на його думку, ознака слабкості, а слабакам доля прихильності аж ніяк не виказує.

Свого часу, на зорі ХХІ сторіччя прийнявши господарство з величезним боргом (1,2 млн грн – не жарт!), він потроху вивів його із занепаду, щоразу ставлячи перед собою нові цілі й докладаючи якнайбільше зусиль задля їх досягнення. Одначе, хай там як, а цьогорічна посуха завдала болючого удару по амбітних планах багатьох тамтешніх агрофірм.

Хтось із аграріїв Одещини не зміг дати собі ради з катастрофічною нестачею вологи, а хтось зміг оговтатися та вибудував вдалу стратегію виходу з посухової пастки. Шансів здолати навалу бездощів’я безумовно більше в того, хто надає перевагу якісним продуктам, здійснює експерименти на дослідних ділянках, дбає про землю, не нехтуючи сівозміною (ось це поняття до архаїзмів аж ніяк не варто відносити), проводить ретельну роботу над агротехнологічними помилками.

На якій площі господарюєте та з якими культурами даєте собі раду? – адресую перше запитання Юрію Вікторовичу.

– Ми обробляємо 2700 га. Вирощуємо соняшник, пшеницю озиму, ячмінь озимий, ріпак озимий, кукурудзу на зерно, кукурудзу на силос, горох, маємо багаторічні трави. Є в нас і тваринництво – 350 голів ВРХ, 400 голів свиней.

– Рік, що минає, для аграріїв Оде­щини був надто суворим, посуха не знала зупинки, неабияк дошку­ляючи…

– Посушливий рік зумовив неврожай – з 2000 га зібрали всього 500 т зерна. Давнесенько вже такої посухи не було, як цьогоріч. Як наслідок, нема чим годувати худобу, й нині ми трошки вирізаємо тваринництво. У нашій зоні ним займатися не дуже вигідно.

Ціна на м’ясо мала. Ще й ПДВ. Якби була пільга по ПДВ бодай по молоку та м’ясу, то було би вигідно. А так ми молоко продаємо по 8,50. Відняти 20% – й чистими 6–7 грн/л молока. Відтак фактично працюємо в збиток. Тваринництво – це більше соціальний проєкт, ніж бізнес.

– Суворий рік не пробачає й технологічних помилок у рослинництві…

– Так, я вже давно сповідую такий підхід: використовувати лише оригінальні продукти, жодних дженеричних засобів захисту рослин, не приставати на сумнівні пропозиції удавано дешевих продуктів. Неякісні продукти в підсумку вийдуть задорогими!

Одного разу сплатиш менше – опісля матимеш безліч проблем, і витратиш чимало коштів і нервів для їх усунення. Щора­зу ми закладаємо чимало дослідних ділянок, випробовуємо той чи інший продукт, надалі робимо висновки, виходячи з одержаних результатів. І

з компанією Corteva Agriscience наше підприємство співпрацює дуже давно. Очолюю агрофірму я вже двадцять років, і весь цей час у нас триває плідна співпраця з цією компанією та її попередницями. Знаємо їх як надійних партнерів.

– А які саме продукти цієї компанії купували?

– Насамперед ідеться про гербіциди. Добре себе зарекомендував гербіцид Квелекстм, який ефективно нам проконтролював підмаренник чіпкий (навіть перерослі рослини), ромашку, хрестоцвіті бур’яни, такі як талабан польовий та грицики звичайні. Чутливими виявилися і види осоту та гірчаків. Квелекстм обов’язково слід засто­совувати з прилипачем, а саме з ПАР Віволт®.

Даємо 200 мл/га прилипача та 60 г/га гербіциду Квелекстм, отже, працюємо з цим препаратом четвертий рік на ячмені та на пшениці й не маємо проблем із дводольними бур’янами. Цього року вперше попрацювали ним з осені, адже, слава Богу, пройшло в нас кілька дощів (перший – 27 вересня). Десь 70% посівів обробили цим гербіцидом.

Відтак маємо чисті площі! Квелекстм також ефективно проконтролював падалицю соняшнику й ріпаку. Коли вносимо цей препарат навесні, то чисті-чистесенькі поля в нас стоять аж до самого збирання! Одна обробка, низька норма, широке вікно застосування (ми вносимо вже після появи 3-го листка), можливість працювати за низьких позитивних температур – чимало переваг в гербіциду Квелекстм!

Варто чітко дотримуватися рекомендацій компанії-виробника, й тоді дістанете добрі результати!

Для обробки посівів ріпаку озимого ми вперше взяли гербіцид Белкар®, що рекомендується саме для осіннього застосування для контролю дводольних видів бур’янів. Враження від цього препарату приємні, адже бур’яни, зокрема талабан польовий, грицики звичайні, загинули.

Вносили в нормі 250 мл/га на ранніх фазах розвитку бур’янів (2–3 лис­точки) і отримали гарний результат. Швидко – вже десь на 4-й день – побачили ознаки дії, а через місяць мали чистенькими навіть напрочуд забур’я­нені перед цим посіви.

Нам трошки не вистачило гербіциду Белкар® для всього ріпаку, на площі до 1 га не вносили цей препарат. Так там – страхіття! Всі бур’яни, як на виставці! Якраз на­очно видно ефективну дію препарату!

До того як вносити Белкар®, я не бачив цей препарат у дії, повірив виробнику й не прогадав. Він спрацював напрочуд добре! Купували й Слаштм, що також містить нову молекулу Arylex™ active, як і всі мною згадані гербіциди. Слаштм можна вносити лише навесні, він ефективно контролює зимуючі види бур’янів, а також чудово пригнічує ряд хрестоцвітих видів, що так само дуже важливо для нас.

Його слід вносити обов’язково на початку активного росту бур’янів, тоді ефект буде чудовим. Головне, не спізнитися з внесенням. Слаштм добре контролює мак польовий, лободу білу, волош­­ки сині, ромашки – одним словом, всі ті дводольні бур’яни, що були присутні на наших полях.

Брали ще й фунгіциди. Зокрема добру дію виявив Таліус®. Він забезпечує тривалий контроль борошнистої роси зернових колосових культур. Це – перший в Україні фунгіцид з ефектом імуномодулюючої дії. У нього висока ефективність і пролонгований – до 6 тижнів – захист.

– А чи рекомендуєте колегам засоби захисту рослин Corteva Agriscience?

– Ви знаєте, чимало моїх друзів телефонує та приїздить до мене із запитанням: чим ти обробляєш посіви? Я залюбки рекомендую їм продукти Corteva Agriscience.

А вони, посміхаючись, дають відповідь: мовляв, не варто нас учити, адже ми беремо такі самі продукти. Ну, це жарти, а як казати всерйоз, то чимало моїх сусідів працюють із цими препаратами. Результати свідчать самі за себе!

Відзначу й вдалу взаємодію з регіональними представниками Corteva Agriscience. Вони часто бувають у мене, надають допомогу, виявляють щиру зацікавленість у тому, аби я дістав вагомий урожай. Там працюють висококваліфіковані фахівці.

– Звісно, посуха, коли м’яко висловитися, не сприяє високим урожаям. Може, бодай «квітка сонця» принесла врожайні дивіденди?

– Соняшник ми сіємо винятково високоолеїновий. Зокрема стійкий до но­вих рас несправжньої борошнистої роси гібрид P64HE118 бренда Pioneer®. Менше 30 ц/га соняшнику в нас ніколи не було, а от останні два роки посуха вносить свої коригування в цифри врожайності.

Ба більше: посуха вносить коригування й у сівозміну. Раніше ми залюбки вирощували буряки цукрові, а тепер не можемо, адже це високотехнологічна культура, яка потребує чимало вологи. Горох цьогоріч не забезпечив високих показників. Спробуємо посіяти горох озимий, може, він дасть результат.

– Якісь не зовсім традиційні куль­тури вирощували чи плануєте?

– Просо сіяли торік, лише 15 ц/га дало, цьогорік – 10 ц/га. Наступного року плануємо висіяти льон. Назагал вважаю, що в нашій зоні слід вдвічі-втричі зменшити посіви соняшнику.

Так він виснажує ґрунт, що страшне! А в нас тут сіють «квітку сонця» через два-три роки на те саме поле.

– А я навіть знаю приклади, що деякі фермери тричі поспіль на одному й тому самому полі сіють соняшник!

– Біда! Так не можна робити. Ми зазвичай повертаємо соняшник на те саме поле на 5–6-й рік.

– Суворий 2020-й, певно, перенесе й час­тину проблем на рік прийдешній…

– Рецепт, як вчиняти під час скрути, в мене є. По-перше, варто заспокоїтися.

По-друге, подумати, які ми зробили помилки. Як на мене, перша помилка – це загущення посіву сільгоспкультури.

За такої вологості слід давати менше мінеральних добрив, раджу – лише стартові й небагато. Ми внесли 30–35 кг амофосу під час сівби, й усе. Посуха, що й казати! А добрива – це хімічний реагент, який забирає вологу з ґрунту.

Добрива не мають лягати поруч із насіниною. Якщо сіємо на 3 см, то на 6–7 см кидаємо добриво.

Навесні не варто сильно захоплюватися азотними добривами. Основне – ми маємо зробити все так, щоб зберегти вологу.


Я чимало подорожую Україною: всі кричать, що немає вологи, й водночас орють плугом. Навіщо це робити? Забувайте про плуги, думайте по-іншому, плуг – це ворог!


Плугатарі якраз і мали цьогоріч кукурудзу, що згоріла. А посуха тим часом посувається дедалі північніше, й незабаром Вінниччина та Кіровоградщина матимуть такі самі проблеми з вологою, які нині є в Одеській області.

– Що б ви побажали колегам в новому агросезоні, який аж ніяк не обіцяє легкого життя?

– Полюбляю такий вислів: хлібороби, не будьте слабаками, й усе буде нормально! 

Більше на www.corteva.com.ua

™ ® Торгові марки Corteva Agriscience та її афілійованих структур. ©2020 Corteva