Світовий ринок теплолюбного пристосуванця

 

Сорго за обсягами вирощування наразі посідає 4­те місце у світі після пшениці, кукурудзи та рису. Сорго (лат. Sorghum) – рід однорічних і багаторічних трав’янистих рослин сімейства злакових. Враховуючи, що культура теплолюбна, спеко­ і посухостійка, її вирощують у всіх частинах світу. Сорго легко пристосовується до різних ґрунтів. Проте батьківщиною вважають Африку. Чималу кількість  природних і культурних різновидів сорго зустрічають у Північно­Східній Африці, зокрема Ефіопії та Судані. Це одна з найдавніших культур світового землеробства, яка була відома за 3000 років до н. е. в Індії та Китаї. Проте на сьогодні США є найбільшим виробником цієї культури у світі. Лідери за посівними площами під сорго – Канзас (понад 1 млн га) і Техас (660 тис. га), Колорадо (160 тис. га). З огляду на екстремальні погодні умови, що є наслідком глобального потепління, сорго вирощують передусім у посушливих місцевостях.

Експерти USDA у своєму останньому звіті за листопад озвучили прогноз світового виробництва сорго 2018/19 МР (червень­травень) на рівні 58,7 млн т, що лише на 2% перевищує показник попереднього сезону (57,5 млн т) та на 7% поступається рівню 2016/17 МР (63,4 млн т). Незначне зростання виробництва продукції очікується в Аргентині – 3,2 млн т (3 млн т було минулого 2017/18 МР), Австралії – 2,2 млн т (1,4 млн т). Варто відзначити збільшення валового збору зернової і в країнах Африки. Нігерія наростила виробництво сорго до 6,8 млн т проти 6,3 млн т 2017/18 МР, Судан – до 4 (3,8) млн т, Ефіопія – 4,1 (4) млн т. Так, світовий лідер – США, обсяг валового збору сорго в поточному сезоні сягнув 9,2 млн т, що майже на торішньому рівні та на 32% поступається значенню в сезоні­2016/17. Зменшення виробництва відзначається в Мексиці – до 4,4 млн т (на 3% нижче за показник 2017/18 МР і на 5% менш, як у сезоні­2016/17) та Індії, де полегшення балансу оцінюється в 4,6 млн т, що на 7% менше значення 2017/18 МР.

2018/19 МР світове споживання сорго зросте лише на 2% на рік – до 59,1 млн т, проте буде на 7% менше порівняно з 2016/17 МР. Основною причиною зазначеного тренду є зниження споживання культури в кормових і промислових цілях (рис. 1, 2). Щодо обсягів експорту сорго у світі, то вони неухильно знижуються протягом останніх років. Згідно з даними звіту USDA, поточного маркетингового року цей показник прогнозується на рівні 5,4 млн т, що на 1,1 млн т (або ­17%) поступається результату 2017/18 МР, а також є мінімальним показником за останні 5 сезонів. Причинами знижувального тренду є скорочення пропозиції та зменшення попиту на культуру з боку основних імпортерів.

Так, очікується зниження оцінки імпорту сорго Китаєм – ключового світового імпортера – на 2,4 млн т, до 2 млн т, що на 55% менше показника в сезоні­2017/18 і на 62% поступається значенню 2016/17 МР. Зниження попиту з боку ключового покупця сорго – Китаю – робить істотний тиск на ціни основних експортерів сорго (США, Австралія, Аргентина). Зазначу, зниження інтересу до імпорту сорго в Піднебесну зумовлено прагненням місцевого уряду зменшити внутрішні запаси кукурудзи. Крім того, у квітні поточного року Китай тимчасово ухвалив рішення істотно підвищити імпортне мито на сорго зі США через посилення торговельних відносин між країнами. Так, американські великі компанії, такі як CHS Inc тощо, були змушені закласти у вартість зернової 178,6% імпортного мита. Проте згодом влада КНР вирішила скасувати антидемпінгові заходи щодо імпортованого зі США сорго, з огляду на негативні відгуки з боку тваринницького сектору країни. Інформаційно відзначу, згідно з даними митної статистики КНР, у жовтні року, що минає, країна продовжила скорочувати зовнішні закупівлі більшості зернових культур унаслідок дальшого торговельного конфлікту зі США. Як уточнюється, імпорт сорго в КНР у жовтні становив лише 20 тис. т, що майже вдвічі поступається показнику аналогічного місяця минулого року, а також на 77% менше рівня закупівель зернової у вересні поточного року. Водночас Китай збільшив закупівлі кукурудзи до 80 тис. т (+9,9% на рік) і соєвого шроту – до 5,2 тис. т (зростання вчетверо).

Отже, чи може Китай відмовитися від сорго зі США? Цілком. Як кормову культуру сорго в кормових раціонах, а саме під час відгодівлі свиней, можливо замінити іншими фуражними зерновими культурами, насамперед кукурудзою. А для виробництва маотая (moutai – елітна китайська горілка) в Китаї і свого задосить.

Своєю чергою, очікується збільшення відвантажень сорго до Мексики – до 500 тис.т проти 120 тис. т, що практично втричі більше, як у сезоні­2017/18. У країнах Європейського Союзу відзначається ріст імпортного потенціалу до 800 тис. т проти 420 тис. т, що на 90% більше, як у попередньому сезоні. Основними причинами нарощування обсягів імпорту сорго є зниження обсягів виробництва зернових культур в ЄС, різке зростання ціни на зерно на європейському ринку, а також зменшення рівня кінцевих запасів основних зернових культур.

Згідно з очікуваннями Американської ради із зерна (USGC), 2019 р. до країн Південно­Східної Азії буде експортовано понад 100 тис. т сорго як альтернативи фуражній кукурудзі. За словами регіонального директора USGC по Південній Азії, цільовими ринками для експорту сорго є Таїланд, Індонезія, В’єтнам, Філіппіни, насамперед сектор свинарства цих країн.

Згідно з останнім, грудневим прогнозом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у сезоні­2018 / 19 очікується відчутне зниження обсягів торгівлі сорго порівняно із сезоном­2017 / 18 – до 5,5 млн т (або –17 % до 2017 / 18 МР), причому практично все це зумовлено очікуваним скороченням закупівель Китаєм (55 %), ПАР (25 %) і Тайванем (17 %). Як зазначалося вище, традиційно найбільшим у світі експортером сорго є США – 3 млн т. Важливим постачальником сорго на світовий ринок залишиться також Австралія з 1,5 млн т, а замикає трійку лідерів Аргентина з 500 тис. т.

З огляду на зниження виробництва світові запаси сорго 2018/19 МР спадуть до 4,5 млн т, що на 6% поступається значенню 2017/18 МР, на 17% менше, як 2016/17 МР та є мінімальним значенням за останні 12 років.

У США сорго – це одна з основних культур для виробництва біоетанолу, що забезпечує вихід спирту на 25­30% більший, ніж у кукурудзи й пшениці. Тому чи не основним чинником впливу на ціну сорго є вартість нафти й залежність від світових тенденцій на ринку кукурудзи. До того ж світові ціни на сорго мають пряму залежність від обсягу пропозиції та споживання фуражного зерна на світовому ринку. Наразі тиску на ціни сприяє інформація щодо підвищення прогнозу світового виробництва кукурудзи 2018/19 МР на 1 млн т порівняно з оцінкою поперед­нього місяця – до 1,099 млрд т, що на 23,7 млн т перевищує показник сезону­2017/18 (інформаційно: прогноз був підвищений для України – на 1,5 млн т, до 35 млн т, що на 10,9 млн т перевищує показник 2017/18 МР на 40% – 24,1 млн т). А також дані щодо прогнозу світового експорту кукурудзи 2018/19 МР, які так само були збільшені – до 163,2 млн т проти 160,9 млн т у листопаді, що на 12,2 млн т перевищує рівень 2017/18 МР (151 млн т) і є максимальним показником за останні п’ять сезонів. Зокрема, підвищення прогнозу відбулося саме для України – до 28 млн т проти 27 млн т за попередньою оцінкою, що на 51% вище (9,5 млн т) показника попереднього сезону.

Також обмежувальний чинник, що впливає на зниження ціноутворення наринку фуражних зернових, – це коливання цін на етанол, який є основним продуктом переробки кукуруд­зи та сорго, в кореляції з цінами на нафту. Водночас у листопаді року, що минає, ціни на нафту на світових ринках відчутно обвалилися – такого стрімкого зниження на ринку не спостерігалося з 2015 р. Зокрема, вартість лютневого контракту на нафту марки Brent на біржі ICE Futures у Лондоні впала до $60,28 за барель (це на 23% нижче максимуму початку жовтня поточного року).

 

Сорго в Україні

У Європі сорго майже не вирощують, а здебільшого імпортують, хоча ця культура має всі властивості для пристосування до наших кліматичних умов. Наслідки глобального потепління дедалі більше відчуває українське сільське господарство. За останні 20 років в Україні відбулися доволі серйозні зміни клімату. Українському сільському господарству, яке звикло до помірного клімату, в майбутньому частіше доведеться зважати на екстремальні погодні умови. Тому сільгоспвиробникам доводиться переорієнтовуватися на нові культури. Дедалі частіше українські фермери роблять ставку на такі посухостійкі злакові як сорго. Вирощування цієї культури в Україні дасть змогу підвищити віддачу від земель південних регіонів нашої країни. Рід сорго в нашій країні представлений чотирма культурними видами: сорго звичайне – вирощують на кормові, технічні та продовольчі цілі; джугара – із зігнутим суцвіттям; гаолян; суданська трава – культивують як кормову рослину. За виробничим призначенням – зернове, цукрове і кормове сорго.

Серед безлічі культур, придатних для виготовлення етанолу, однією з найперс­пективніших вважається саме сорго. Воно має високу фотосинтетичну ефективність і може за короткий термін формувати потужну біомасу, багату енергією. До того ж у сорго відчутна частина енергії міститься в речовинах, які легко конвертуються в етанол. У цукровому сорго такою речовиною є комплекс цукрів соку стебел, у зерновому сорго – крохмаль зерна. Із зернового сорго куди більший вихід крохмалю (70­74%), ніж, наприклад, із кукурудзи (67­72%). А в цукровому сорго – комплекс цукріву соку стебел, тому більший вихід спирту. За цією культурою – майбутнє виробництва біоетанолу. Якщо використовувати, крім стебел, ще й зерно на виробництво біоетанолу, можна отримати до 7 тис. л/га на рік. Крім того, сорго може рости в Степовій і Лісостеповій зонах, даючи високі врожаї.

Проте зернове сорго представляє основну групу. Із зерна отримують цінний корм для тварин і сировину для комбікормової та харчової промисловості. Сорго формує зерно з високими кормовими та харчовими цінностями для всіх видів худоби, птиці, риби (зерно сорго містить 70­75% крохмалю, 12­14 – білка, 3­5% жиру). У 100 кг зерна міститься 120­130 к. о., а в 100 кг зеленої маси – 22­25 к. о. За умов посухи зернове сорго відчутно переважає такі традиційні культури як ячмінь, кукурудза і горох як за врожайністю, так і з вироб­ництва на 1 га.

Щодо сегмента сорго в Україні, то обсяги виробництва цієї культури не дають змоги нашій країні входити в ТОП­10 світових виробників, проте за обсягами експорту, згідно з оцінками USDA, Україна входить до п’ятірки ключових світових експортерів.

За даними Державної фіскальної служби України, за підсумками 2017 року експорт сорго становив 148,3 тис. т, що на 59% перевищує показник 2016 р., на суму $21,62 млн проти $13,4 млн відповідно. У 2017/18 МР основними імпортерами сорго були Іспанія (на $14,05 млн), Ізраїль (на $1,77 млн) і Польща (на $1,36 млн). Експорт у ці країни становив 96,36 тис.т, 12,17 і 9,37 тис. т сорго відповідно. Проте поточного 2018 р. експорт сорго істотно зменшився до 118,5 тис.т, що на 20% менше за торішній показник. Причиною зниження експортного потенціалу є зменшення посівних площ на 40% порівняно із сезоном­2017/18.

В Україні сорго вирощують здебільшого в Степовій і Лісостеповій зонах. 2018 року посівна площа в господарст­вах усіх категорій становила всього 43,1 тис. га, з найбільшими посівними площами в Черкаській (6,8 тис. га), Миколаївській (6 тис. га), Кіровоградській (6 тис. га), Дніпропетровській (5,6 тис. га) і Херсонській (4,8 тис. га) областях (рис. 3).

Певно, ми трохи заборгували перед цією культурою, адже сорго – правильний вибір за умов глобального потеп­ління. Рослина напрочуд ефективно використовує ґрунтову вологу завдяки унікальній кореневій системі та оптимальній евапотранспірації. У сорго дуже розвинена коренева система, яка, відчутно випереджаючи надземну масу, активно розростається та проникає на глибину до 2­2,5 м. Під час сильних посух у корінні утворюється захисний кремнієвий шар, що оберігає рослини від висихання. Таке саме значення має восковий наліт на стеб­лах і листі рослин. Якщо в ґрунті зберігається трохи вологи, культура продовжує рости, незважаючи на спеку, низьку вологість повітря і суховії. За повного пересихання ґрунту рослини впадають у стан спокою, припиняють ріст і розвиток, а після випадання опадів знову переходять до активної життєдіяльності. Такі властивості сорго надають йому переваги порівняно з іншими культурами в зонах ризикованого землеробства. Крім того, на ділянках із ґрунтовим шаром середньої глибини потреби сорго у воді істотно нижче порівняно з іншими ярими культурами.

Розвиток ринку сорго гальмує низька поінформованість виробників щодо технології вирощування цієї культури, а також те, що немає переробки і збуту цієї продукції (рис. 4, табл.). Хоча зараз, незважаючи на зниження попиту з Китаю, непоганий імпортний потенціал на світовому ринку відзначається саме з боку країн Європейського Союзу, Японії, Мексики, Судану та Чилі. По­перше, попит збільшується в тих країнах, де ця культура є традиційною, завдяки швидкому зростанню населення і підвищенню добробуту жителів. По­друге, підвищується попит у країнах, де ця культура є новою у споживчому кошику. Наприклад, Євросоюз імпортує цьогоріч 800 тис.т сорго, що на 91% більше, як у 2017/18 МР, і це відбувається не лише завдяки масовій імміграції з країн, де сорго є традиційним продуктом, а й завдяки зростанню популярності безглютенових продуктів (одним з яких є сорго), а також здорового харчування (яке цінує сорго за високий уміст вітамінів та антиоксидантів). Нарешті, багаті європейці, надто молодші покоління, відкриті для нових продуктів і нових смаків. Тому нині Європа відкриває для себе привезені іммігрантами рецепти їжі й навіть горілки (згадувала вище) з використанням сорго. Крім того, сорго застосовують як енергетичну та кормову культуру. Отже, у сорго – чимало переваг. Наразі воно дорожче кукурудзи, а собівартість його вирощування куди нижче. Ціни на зернову встановилися в діапазоні 4000­5600 грн/т СРТ. Зазначу, що цінові тенденції на сорго, подібні до кукурудзи, залежать від світових цін і надалі перебуватимуть під тиском. Водночас потенціал цієї культури в Україні ще далеко не розкритий.

Рис. 1. Світове виробництво та кінцеві запаси сорго протягом 1985/86-2018/19* МР   * Прогноз

 

Рис. 2. Світове споживання сорго та stock-to-use ratio (співвідношення запасів і використання) * Прогноз

 

Рис. 3. Динаміка посівних площ під сорго в Україні 2017/18 і 2018/19 МР

 

Рис. 4. Ціни на сільгосппродукцію

 

Ірина Продан,

провідний аналітик комерційної служби AgroGeneration