Бізнесові зазіхання й цілком мирне співіснування

 

Олексій Рижков

 

О, цей стовічний конфлікт між пасічниками й аграріями! Подеколи обидві сторони палко доводять слушність своїх зазіхань, зрідка чуючи опонента. Втім, чи варто сторонам вбачати одне в одному супротивників? Чи, може, реально не лише втілити в життя політику мирного співіснування, а й домогтися плідної взаємовигідної співпраці? На ці питання дав певні відповіді захід, що відбувся в столиці напередодні старту цьогорічної посівної кампанії. Зізнаюся: оптимізму після участі в ньому істотно побільшало. Тому причиною те, що знаний виробник насіння та засобів захисту рослин компанія «Сингента», Міністерство аграрної політики та продовольства України та Держпродспоживслужба об’єднали зусилля, аби сполучити агровиробників і пасічників, перетворити їх із недоброзичливців на союзників. Київський захід став четвертим після серії семінарів наприкінці зими – на початку весни у Полтаві, Харкові та Запоріжжі.

 

Як без спільної роботи?! Бджолярі й фермери як союзники мають змогу домогтися реальних результатів. Запилення насіннєвих посівів і ділянок гібридизації – вкрай важлива річ. Хай навіть дещиця приросту врожаю від запилення бджолами дає неабиякий річний прибуток, який цілком може вдесятеро перевищити вартість прямої продукції рослин­ництва.

А де криються гострі кути взаємин по лінії «пасічник – фермер»? Найбільший, певно, виблискує в площині застосування засобів захисту рослин. Нині є чимало якісних продуктів, які гарантують абсолютну безпечність для бджіл. Однак аграрії у бажанні зекономити часто-густо пристають на заспокусливі пропозиції прудких ошуканців, які під виглядом знаних засобів захисту рослин продають їм казна-що. Як наслідок, копійчана душа сплачує кількараз. А від її скнарості страждають і власні поля, і сусіди-бджолярі. Втім, не самими лише підробками можна завдати болючого удару по пасічниках. Чималою проблемою є і те, що декотрі розтрайди-недбайла не дотримуються регламентів обробок. Так, проблема смертності бджіл в Україні не аж така відчутна, як в Європі, про що повідомила науковець Марія Федоряк із Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича. Проте отруєння бджіл під час масового льоту іноді мають місце.

Володимир Стретович

 

Важливим моментом є й те, що пасічники аж ніяк не поспішають реєструвати свої пасіки (подалі від фіскальних органів, поближче до різноманітних субсидій – наше незмінне гасло), а відтак і не повідомляють органи державної влади про місце розташування своїх вуликів. Український класифікатор видів економічної діяльності не містить коду, за яким можна ідентифікувати суб’єкта господарювання як виробника меду. Бджіль­ництво в Україні здебільшого не виходить на сонце, комфортніше почуваючися в тіні. Однак тінь здатна спричинити негаразди.

Чималими проблемами для пасічників є відчутне зменшення посівів ентомофільних сільськогосподарських рослин, недостатнє ветеринарне забезпечення і, як наслідок, неконтрольоване поширення захворювань бджіл. Украй мало інформації дістають пасічникарі й щодо послідовності дій у разі отруєння бджіл. Коли така біда приходить, часто-густо пасічник просто не знає, що робити, й залишається біля розбитого корита. Директор Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук Євген Руденко підкреслив, що в Україні немає найкращих практик бджільництва GBP (Good Beekeeping Practice), украй недостатній і рівень освіти бджолярів, а це часто-густо спричиняє загибель бджолосімей.

Леся Розметанюк

 

Аграріям категорично заборонено обробку засобами захисту рослин сільгоспкультур у період цвітіння, полів із бур’янами, які квітнуть, а також лісосмуг навколо полів. У зонах з інтенсивним бджільництвом заборонено застосування авіахімобробок. Ну, й, звісно, варто суворо додержуватися карантинних термінів. Заклики деяких надто схвильованих екологічною проблематикою діячів мінімізувати хімічні обробки виглядають загрозливо, але такі люди, певно, погано б відреагували на заборону їства. А чого, заборонити сільське господарство і нехай харчуються, як зможуть! Будь-яку вимогу, як, власне, й будь-яку ідею можна довести до абсурду. Одначе дослухатися до побажань сусіда можна, й це не вартуватиме задорого!

Начальник відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані та Білорусі Крістіан Шлаттер повідомив: «У всіх країнах, де працює наша компанія, ми опікуємося питаннями екології, безпеки навколишнього середовища та безпеки праці. Лише за останні півтора десятки років Syngenta ініціювала чотири глобальні програми щодо збереження комах-запилювачів. Дуже вдячні Міністерству аграрної політики та продовольства України й Інституту тваринництва за плідну співпрацю. Професійна освіта, зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагод­ження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та агробізнесом є ключовими чинниками успіху».

Василь Мартюк

 

В. о. міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева наголосила: «Бджільництво є специфічною галуззю за своєю структурою. Й якоїсь особливої уваги до нього як до економічного підсектору АПК донедавна не було. Нині ми почали системніше намагатися розв’язати проблеми бджільництва». Очільниця аграрної галузі закликала активніше подавати пропозиції щодо вдосконалення роботи медової галузі, адже тепер «усе виноситься у публічну площину, й рішення не ухвалюють залаштунково». Крім того, Ольга Трофімцева загострила увагу на доконечній потребі в розумній регуляції бджолиного бізнесу: «Відповідні процедури слід спростити, але вони мають запевнювати державу й покупців продукції бджільництва в тому, що стандарти забезпечення  її якості відповідають міжнародним нормам, адже ця галузь експортноорієнтована. Слід шукати баланс між інтересами сільгоспвиробників, пасічників, тваринників та інших суб’єктів господарювання. Аграрій і пасічник залежать один від одного. Й держава має стимулювати діалог між ними».

Олег Ряжських

 

Про незаконне вирубання лісів твердять нині чимало. Відчутно потерпають і медодайні лісові угіддя. Голова Спілки пасічників України Володимир Стретович повідомив: «Спілка пасічників України розробила законопроект щодо внесення змін до низки законів щодо захисту бджільництва. І там зокрема йдеться про те, що без дозволу відповідної Держслужби неможливо вирізати медодайне дерево. Це складний процес, але це слід робити». Пан Стретович наголосив і на потребі працювати по-білому: «Хочете мати підтримку від держави, хочете мати захист відповідний, хочете мати доказ у суді – реєструйтеся за місцем проживання. Слід просто виконати вимогу відповідного Закону».

Хай сила-силенна проблем накочується на бджіль­ництво дев’ятим валом. Однак є й речі, які змушують перейматися оптимізмом. Так, прик­лади не лише мирного спів­існування, а й ефективної співпраці пасічників та сільгоспвиробників є, й їх дедалі більшає. Голова Держ­продспоживслужби Володимир Лапа підкреслив: «Там, де комунікацію між пасічниками та сільгоспвиробниками організовано, випадків отруєння бджіл відчутно менше, й навпаки».

Інженер з охорони навколишнього середовища компанії GoodValley Леся Розметанюк охоче поділилася досвідом ефективного діалогу з бджолярами: «Ми є компанією із 100%-ми данськими інвестиціями. Існуємо в чотирьох країнах: Данії, Польщі, Україні та РФ. В Україні GoodValley працює з 2004 р. У нас 19,4 тис. га земель в обробітку. Здебільшого господарюємо у Калуському та Галицькому районах Івано-Франківської області. Маємо власний комбікормовий завод, де вироб­ляємо щотижня 2 тис. т корму для власних потреб – на годівлю свиней. У нас 14 тис. свиноматок, маємо 7 сучасних свинокомплексів та один корівник. Нині торгуємо живими свинями,  маємо біогазовий завод у Калуському районі й працюємо над проектом біогазового заводу в Галицькому районі. Наша мета – замкнений цикл виробництва – від лану до столу. Вже маємо такий цикл у Польщі й плануємо такий самий в Україні. Працюємо над проектом м’ясопереробного заводу в Івано-Франківській області. Комунікація з пасічниками у нашій компанії існує вже не перший рік. Наші агрономи під час зустрічей із пасічниками завжди наголошують на тому, що ми є партнерами. Бджола – наш сусід: ми працюємо в полі, й вона працює в полі. Отже, нам важливо бути в дружніх стосунках із бджолярами. Ми комунікуємо з ГО «Спілка пасічників Прикарпаття», ГО «Галицька спілка пасічників» і ГО «Спілка пасічників Калущини» (до речі, ми ініціювали її створення). Співпрацюємо й із численним загалом пасічників, чиї пасіки не є зареєстрованими ані в сільській раді, ані в Держпродспоживслужбі. Ми є постійними спонсорами фестивалю «Меди Прикарпаття» в Івано-Франківську, беремо участь у тематичних подіях, організовуємо навчальні семінари й доступ до них усіх пасічників і Калуського, й Галицького районів Франківщини. Долучаємося ми й до різноманітних проектів розвитку бджільництва. Навіть своїх партнерів вітаємо зі святами медовими подарунками! Про обприскування ми обов’язково заздалегідь інформуємо громаду на дошках оголошень, кожен пасічник гарантовано одержує СМС-повідомлення, а тих, хто пасічникує найближче до наших полів, навіть обдзвонюємо».

Директор благодійного фонду «Агрохолдингу «МРІЯ» (а ця група підприємств нагромадила вже чвертьвіковий досвід роботи в сільському господарстві) Василь Мартюк своєю чергою поінформував про напрями взаємодії з бджолярами: «Торік ми обробляли 165 тис. га. Нині відбувається об’єднання ще з однією компанією, тож площа в обробітку істотно зросте. У нас чотири елеватори потужністю 320 тис. т, картоплесховище на 52 тис. т, два крохмальні заводи, один насіннєвий завод, 1000 одиниць техніки, на восьми кластерах і в двох офісах назагал працює 2000 осіб. Господарюємо в Тернопільській (найбільше), Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській і трохи у Рівненській областях. Торік сплатили більш як 465 млн грн податків. Принагідно за­уважу, що ми є найбільшим платником податків у Тернопільській області. Маємо соціальний пакет підтримки громад, який становить 130 грн/га. Загалом торік ми виділили близько 27,5 млн грн на різні соціальні проекти. Активна співпраця з пасічниками у нас почалася 2017 року. Маємо чотири напрями співпраці: інформування пасічників про внесення засобів захисту рослин; допомога в розвитку кочової пасіки; підвищення рівня професійних знань; раціональний розподіл посівів нектародайних культур між нашими полями. Цьогоріч у нас буде 46 тис. га посівів медоносних культур». Крім того, пан Мартюк представив інтерактивну карту, яка є справжнім дороговказом, адже на ній міститься вся корисна інформація щодо посівів, позначено пасіки, зокрема зареєстровано 19 пасічних об’єднань, 300 пасічників і 20 тис. бджолосімей. «Якщо в радіусі 5 км від пасіки відбувається обприскування, то пасічники, які зареєструвалися, отримують СМС-повідомлення, – наголосив Василь Мартюк. – Активно проводимо семінари, демонструємо аграріям цей ресурс. Є в нас і тісна співпраця з Галицьким аграрним училищем (видає документи державного зразка «бджоляр 3-го розряду»), де нашим коштом навчалися бджолярської справи пайовики нашої компанії та учасники АТО. Загалом ми підтримали 30 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (третину з них становлять пасічні), що дають додатковий заробіток для 1500 селян. Кооперативами створено кооперативне об’єднання «Файні Ґазди», яке консолідує їх діяльність, лобіює їх інтереси, допомагає із написанням проектів, залученням додаткових ресурсів, а також надає для них бухгалтерські, юридичні, агрономічні консультаційно-дорадчі послуги».

Віце-президент ГО «Гранд Експерт» Олег Ряжських поінформував присутніх про систему моніторингу хімічної обробки рослин, покликану нормалізувати стосунки між аграріями та пасічниками чи принаймні зробити до цього широкі кроки. Інтерактив – веління часу – здатен принес­ти порозуміння.

Меморандум між пасічниками та аграріями, про доконечну потребу якого твердять уже впродовж тривалого часу, зрештою, може стати реальністю (до речі, на Івано-Франківщині це вже відбулося). Україна входить до чільної трійки світових експортерів меду, поступаючись лише Китаю та Аргентині. Так, 2018 року тенденція накреслилася не найпозитивніша: експорт меду з України впав на 27%, зупинившись на позначці 49,4 тис. т. Утім, виробникам меду цілком до снаги відновити статус-кво. Вихід на нові ринки потребує видового різноманіття продукції – так, не самим лише соняшником, а й липою, акацією тощо можна здобути прихильність іноземного споживача. Тетралог «Сингента» – державні органи – бджолярі – аграрії» має стати запорукою порозуміння і райдужної медової перспективи України. Давайте чути одне одного!