Переваги відновлювальної (вертикальної) технології обробітку ґрунту

 

У цій статті хочу привернути увагу до основної операції під час вирощування сільськогосподарських культур (зернових, олійних, бобових, а також кукурудзи) – обробітку ґрунту. Пропоную аграріям ознайомитися з відновлювальною, або вертикальною, технологією обробітку ґрунту із застосуванням агрегату канадської компанії Salford – RTS 2100.

SALFORD RTS – єдиний  в  Україні агрегат вертикального обробітку ґрунту – VERTITILL! Решта машин, які намагаються продати нашим фермерам ­ це звичайні лущильники, або борони, конструкція та принцип роботи яких не мають нічого спільного з SALFORD RTS! 

 

Три горизонти ущільнення

Усі знають, що протягом останніх років кліматичні умови швидко змінювалися не найкраще. Кількість річних опадів зменшується і здебільшого припадає на осінньо­зимовий період. За таких обставин під час вегетації культурам бракує вологи. Тобто основне завдання полягає в її збереженні в цей період. Строки посівної кампанії стали мінімальними, згідно зі спостереженнями 2015­2018 рр. – вони тривають 10­15 днів. За цей час треба встигнути підготувати ґрунт до висіву культур. Температурний режим у вегетаційний період значно підвищився, а це за браку опадів призводить до негативних наслідків, які відбиваються на врожайності культур та економіці господарства. Отже, треба обирати вологоощадну
технологію.

Проте за неправильного вибору способів обробітку ґрунт може зазнати вітрової та водної ерозії, що також знижує родючість ґрунту та, відповідно, економічні показники.

Непродумана технологія обробітку ґрунту з використанням важкої техніки призводить до значного ущільнення ґрунту: утворення плужної, культиваторної, дискової підошви, що не дає змоги правильно (вертикально) розвиватися кореневій системі рослини. Внаслідок цього:

  • відбувається зсув землі в горизонтальній площині, створюючи ефект плужної підошви й різні за щільністю шари в ґрунті;
  • волога зосереджується у верхньому шарі та згодом легко випаровується;
  • коренева система розвивається навсібіч, оскільки на шляху її розвитку зустрічаються шари з великою щільністю, які коріння рослин не можуть подолати;
  • змінюється біологічна складова ґрунту, що призводить до негативних наслідків, які впливають на його родючість.

 

Ущільнення здебільшого розташовуються в трьох горизонтах:

  • на глибині 10­-12 см – утворені культиваторами, оснащеними лапами;
  • на глибині 10-­18 см – утворені дисковими боронами;
  • на глибині 20-­35 см – утворені плугами.

 

Ґрунт як живий організм

Наука визначає два основних типи розкладання органічних речовин: гниття (аеробний) та бродіння (анаеробний). Аеробний процес розкладання зумовлений життєдіяльністю мікрофлори: грибів й аеробних (сапрофітних) бактерій, анаеробний – життєдіяльністю анаеробних бактерій. Обидва ці процеси відбуваються в ґрунті водночас, але залежно від характеру ґрунтових умов в одному випадку переважатимуть аеробні процеси, в іншому – анаеробні.

У пухких, добре провітрюваних ґрунтах завжди домінує аеробний процес. Навпаки, в ґрунтах ущільнених, важких або заболочених, із суцільним заляганням органічної речовини, неминуче будуть панувати анаеробні процеси. У верхніх шарах ґрунту, куди вільніше проникає повітря, здебільшого відбуваються процеси гниття, а в нижніх шарах з утрудненим газообміном – процеси бродіння.

Життя мікроорганізмів, які переробляють у верхньому шарі землі різні органічні залишки, можна описати так: рослини розвиваються, отримуючи з ґрунту різні мінеральні сполуки й добуваючи з повітря вуглець; вуглець, як ми пам’ятаємо ще зі шкільних часів, культури отримують у процесі фотосинтезу; вуглекислий газ розпадається на вуглець та кисень, кисень повертається в атмосферу, а вуглець використовується для будівництва тканин живих рослин.

Вуглець і мінеральні солі, здобуті рослинами з ґрунту, утворюють органічні, нерозчинні у воді сполуки – вони і є тими цеглинками, з яких рослини вибудовують свої тканини. Проте коли рослини відживають свій вік, їхнє коріння залишається в ґрунті, а стебла й листя – на поверхні поля. Майже відразу навколо цих органічних залишків скупчуються ґрунтові мікроорганізми та беруться за звичну справу: переробляють органічні, нерозчинні у воді сполуки в розчинні мінеральні, а тому доступні для рослин. Якщо ґрунтових мікроорганізмів багато й умови відповідні, процес переробки органічних сполук у неорганічні відбувається дуже швидко.

На підставі численних дослідів встановлено, що процес накопичення гумусу в верхньому шарі глибиною до 6 см відбувається в 24 рази активніше, ніж в шарі нижче глибини 14 см!

Щоб створити сприятливі умови для максимально швидкого розкладання рослинних залишків і їх переходу в мінеральні сполуки в формах, доступних для засвоєння рослинами нового врожаю, не варто глибоко приорювати стерню. Оптимальна глибина закладення рослинних решток – до 5­6 см .

 

Вертикальний обробіток ґрунту – це:

  • боротьба з ущільненням ґрунту, що своєю чергою сприяє розвитку вертикальної кореневої системи культури й забезпечує рослину живленням в будь­яких умовах;
  • локалізація водної та вітрової ерозії;
  • збільшення проникаючої здатності ґрунту й активного накопичення ґрунтової вологи;
  • підвищення родючості ґрунту завдяки поверненню органічного матеріалу;
  • зниження операційних витрат та своєчасність виконання робіт порівняно з іншими технологіями ґрунтообробітку.

 

Досвід «Зорі» та «Колоса»

В Україні є немало господарств, які успішно застосовують відновлювальну (верти­кальну) технологію обробітку ґрунту з використанням агрегату канадської компанії Salford – RTS 2124 (7,3 м). Серед них ТОВ «Агрофірма «Колос», що в Царичанському районі Дніпропетровської області (очолюють – новатори сільсько­госпо­дарських технологій М. Хорольский і П. Горбатюк, головний агроном Р. Карлов). Високий рівень опанування цією технологію демонструють також провідні господарства Юр’ївського району Дніпропетровської області: ТОВ «Зоря» (директор В. Зоренко, головний агроном В. Трохінін) і ПП «Лан» (директор В. Вальчук).

Розглянемо технологію вирощування ріпаку на прикладі ТОВ «Агрофірма «Колос» та ТОВ «Зоря». Фахівці цих господарств розвіяли міф про те, що за наявності пожнивних решток (озимої та ярої пшениці, озимого та ярого ячменю) вирощування ріпаку неможливе або дуже проблематичне.

Почнемо з самого початку – збирання озимої пшениці. Вертикальний обробіток ґрунту провели в один прохід у слід комбайну. Агрегатували Salford RTS 2124 (7,3 м) з трактором Versatile 2375 (375 к. с.), витрати палива становили 5 л/га за швидкості трактора 18 км/год. Відповідно продуктивність виконання робіт – до 12 га/год. Клас виконання робіт IV. На запитання: для чого використали такий потужний трактор – відповідаю: вага агрегату становить 7,5 т, тобто на метр робочої ширини захвату припадає близько тонни плюс необхідна швидкість виконання роботи 15­19 км/год. Чого цим досягли? Рівномірно розподілили пожнивні рештки озимої пшениці по полю, водночас не заробляли їх у ґрунт. Провели розущільнення ґрунту та його аерацію, тобто ґрунт почав після цього «дихати». Зробили провокацію для сходження падалиці та бур’янів. Ідеально вирівняли поля. Досягли найкращих умов для накопичення та збереження вологи, адже завдяки роботі незалежної пружинної стійки (товщина 4,1 см) і хвилястого диска (діаметр 56 см) розущільнення сягає глибини близько 40 см. Зверніть увагу: обробіток проводився на глибину 7­8 см, а розущільнення – до 40 см. Це ми називаємо ефектом «відбійного молотка».

Після першого проходу агрегатом вертикального обробітку ґрунту за наявності достатньої вологи (а станом на 22.06.2018 вона була), для прискорення мінералізації пожнивних решток вночі внесли деструктор стерні (бактерії). Задля покращення роботи бактерій і швидшого розкладання пожнивних решток наступного дня провели азотокомпенсацію сульфатом амонію в розрахунку 100 кг/га.

Сульфат амонію не надто рухливий у ґрунті. Він зберігається в родючому шарі, не випаровуючись і не вимиваючись водами на інші рівні. Це забезпечує тривалість процесу поглинання його корінням рослин. Розчинене водою добриво виключає перехід азоту в нітратну форму,  тобто не допускає накопичення нітратів в плодах або зелені культур, які підживлюються.

Сірчанокислий амоній може використовуватися повсюдно, його застосування не залежить від кліматичної зони або особливостей ґрунту. Одноразове внесення ніяк не позначиться на ґрунті, а от регулярне – підвищить його кислотність. Тому на лужних і нейтральних ґрунтах сульфат амонію можна застосовувати беззастережно, а на кислих (або на всіх інших при регулярному неодноразовому внесенні) слід використовувати разом із ним речовини, що перешкоджають закисленню ґрунту. Найчастіше – вапняк або подрібнену крейду. Для чорноземів сульфат амонію є найкращим азотовмісним добривом. Треба сказати, що він завдає шкоди довкіллю набагато менше, ніж інші агрохімікати. У сульфаті амонію, окрім 21% азоту, міститься ще й 24% сірки. Брак азоту відразу стає помітним за зовнішнім виглядом рослин – зелень блідне, листочки втрачають забарвлення і поступово гинуть.

Проте мало хто знає, що нестача сірки також може порушити азотний баланс. Ця речовина входить до складу білків, рослинних олій, вітамінів, без неї окислювально­відновні процеси й білкові обміни, що постійно відбуваються в рослинах, стають неможливими. За нестачі сірки ріст рослин сповільнюється, стебла стають тоншими й подовжуються, листя бліднуть, втрачається якість плодів. Нестача сірки в ґрунті сприяє накопиченню азоту в нітратній формі. За рік з оброблюваного гектара землі рослини забирають 30­60 кг сірки. Тому сульфат амонію насичує ґрунт одразу двома необхідними елементами. На виснажених або на необроблюваних ґрунтах застосування цього добрива помітно відразу.

Зауважу, його не можна вважати комплексним, адже сільськогосподарським культурам потрібні й інші елементи, насамперед калій, фосфор, магній, кальцій. Не можна поєднувати з деревною золою й томасшлаком. Сульфат амонію вносять восени, розкидають по полю, водночас заробляючи. Однак за внесення навесні (як і всіх азотних) це добриво швидко поглинається рослинами, дає їм поштовх до росту, тому багато хто віддає перевагу саме весняному застосуванню. Якщо азот забезпечує ріст рослин, то сірка впливає на якість плодів. Саме на якість, а не обсяги врожаю. Отже, використавши це добриво, ми наситили ґрунт азотом, а сіркою рослини живитимуться навесні. Оскільки при внесенні деструктора відбулося прискорення мінералізації пожнивних решток, то навесні в ґрунт надійдуть фосфор і калій у чистому (доступному) вигляді, що дасть змогу заощадити кошти на внесення мінеральних добрив. Після внесення деструктора та сульфату амонію, під час другого проходу Salford RTS 2124 (7,3 м) заробляє їх у ґрунт. 

Пропоную порівняти поля, на яких зійшли падалиця та бур’яни після вертикального обробітку ґрунту та обробітку легкою дисковою бороною:

Отже, можемо беззаперечно стверджувати, що за вертикального обробітку падалиця та бур’яни зійшли більш дружно, ніж за обробітку легкою дисковою бороною. Оскільки заробляння насіння падалиці відбувається на глибину до 3 см, а пожнивні рештки на поверхні ґрунту заважають втраті вологи, створюючи сприятливі умови для проростання насіння.

При вертикальному обробітку ґрунт не пересушується. Після того як падалиця і бур’ян зійшли, поле обробили калійним гліфосатом. Норма внесення – 3 л/га, вартість – 3,8 $/л. Вартість обробітку становила 319 грн/га + оплата праці за внесення гербіциду (d кожного господарства своя), при курсі долара 28 грн.

Останні літні дощі випали 27 липня 2018 року, а 1 серпня – розпочали посів гібридного ріпаку з внесенням комплексних добрив у розрахунку 100 кг/га. Висів проводився з міжряддям 35 см, норма висіву становила 450 тис. насінин на 1 га.

 

При вертикальному обробітку ґрунту використовується посівна техніка, пристосована до технологій No­till та Mini­till, компаній, представлених на ринку України. Зокрема, звертаю увагу на 8/15­рядкову сівалку Kinze 3000 interplant. Для посіву сої та ріпаку з міжряддям 35 см використовується система Interplant, яка запатентована компанією Kinze. Система Interplant – це поштовховий висівальний апарат, який ділить міжряддя стандартно­висівної секції навпіл. У процесі висіву кукурудзи та соняшнику ви користуєтеся сівалкою в звичайному режимі, налаштованому на міжряддя шириною 70 см, а Interplant в цей час не задіяний і піднятий над землею. Коли ж висівається соя чи ріпак, то Interplant опускається вниз і сівалка сіє сою чи ріпак з міжряддям 35 см. Завдяки вакуумному висівальному апарату можна досягати 99% точності та рівномірності висіву. Ця сівалка може використовуватися і для внесення сипучих і рідких добрив. Також можлива комплектація агрегату залежно від ваших потреб.

Отже, підіб’ємо підсумки підготовки ґрунту після ранніх зернових під висів ріпаку.

  1. Проведено два обробітки ґрунту агрегатом Salford RTS 2124 (7,3 м). Витрати палива сягнули 5 л/га, тобто за два проходи – 10 л/га. При вартості дизельного пального 1 л – 30 грн витрати становлять 300 грн/га. Продуктивність агрегату – 12 га/год, що при 12­годинній зміні дорівнює 144 га.
  2. Внесення калійного гліфосату за нормою 3 л/га, вартість – 106,40 грн/л.
    Всього – 319,20 грн.
  3. Водночас внесли деструктор стерні (витрати приблизно 200 грн/га) і зробили азоткомпенсацію сульфатом амонію за ціною 7300 грн/т. Витрати становили 730 грн/га. Тобто за два робочих дні (12­годинна робоча зміна) можна підготувати поле площею приблизно 120 га з внесенням деструктора стерні та сульфату амонію. Витрати без урахування оплати праці та амортизації становитимуть приблизно 1549,40 грн/га. Що на 120 га становитиме 185 928 грн. 

+38 (050) 44 84 333

aico@aico.ua

www.aico.com.ua