Ігор Самойленко,
Оксана Карпенчук
Високорентабельне вітчизняне аграрне виробництво в Україні ґрунтується на сучасних технологіях, новітній техніці, селекції, ЗЗР та інших інструментаріях і підходах сьогодення. Однак фахівці знають, що це лише верхівка айсберга. Те, що під водою, – дешева робоча сила, ще поки що висока родючість ґрунтів та відносно символічна плата за землю й забезпечують левову частку надприбутків. Однак зміни ж насуваються? Причому швидше, ніж ми думаємо. За копійки працювати вже ніхто не буде, зменшення податків (як і плату за газ) вам можуть пообіцяти лише під вибори, та й насильно утримувати ринок землі вже довго не вдасться. Отож, як не крути, всім доведеться боротися за кожну зароблену гривню, не те що за тисячу доларів.
Досі у нас ще триває «гонитва за врожайністю» – по закінченні кожного року ми піднімаємо на щит то соєві рекорди, то кукурудзяні, то соняшникові, вручаючи нагороди рекордсменам. Однак дбайливі господарники вже давно змінили такий підхід до землеробства – вони досягають максимального «профіту» через оптимізацію використання ресурсів. Так само, як це роблять у світі, як до цього масово вдалися ще 30 років тому фермери США. Зветься такий шлях щодо відсікання зайвих витрат – точне землеробство, і він ґрунтується на використанні космічних технологій, модернізації обладнання, використанні GPS, різних датчиків контролю, змінних норм внесення ресурсів тощо.
У світі
А починається точне землеробство знаєте із чого? Правильно, з аналізу ґрунту. Недарма левова частка фермерів США вдається до цього щороку. Адже собівартість виробництва там значно вища: лише за оренду землі вони сплачують від $ 400 до $ 1000 за 1 га. Тож за такої математики вони змушені використовувати всі можливості, що дають хоча б найменшу економію. Дані Міжнародної асоціації з точного землеробства (ISPA) стверджують: у США 80 % фермерів застосовують сучасні технології з GPS для відбору й аналізу ґрунту. Майже стільки ж у Канаді – 81 %. І за прогнозами експертів до 2020 року їх відсоток зросте до 85 %. Майже подібна картина вимальовується й щодо застосування ними диджиталінструментів, різного спеціального програмного забезпечення – на Заході його використовує близько 70 % фермерів. Також цікаво те, що в Канаді (не в Аргентині та Бразилії!) 62 % аграріїв 2017 року застосовували систему обробітку ґрунту Notill, 70 % респондентів – технологію автоматичного відключення секцій на оприскувачах, 36 % – на розкидачах добрив, 26 % – на сівалках. І лише 27 % опитаних аграріїв Канади не мають технології контролю секцій на жодній техніці. Ще один важливий напрям оптимізації витрат (наприклад, у США) пов’язаний із надзвичайно розвиненим у країні агроконсалтингом. Скажімо, для обробітку 1000 га в американській фермі достатньо лише трьох осіб, однак роботи компанії супроводжує зовнішній агроконсультант. Велику частину своїх завдань американські аграрії делегують компаніям, які працюють за аутсорсингом. І це дає перевагу – й у якості, й у кількості. Адже, з одного боку, фермери мають оптимальний штат працівників, з іншого – отримують найкращий інформаційний та технологічний супровід від консультантів, які постійно стежать за новинками ринку, мають більше вузькогалузевих знань, досвіду, практики впровадження технологій у різних фермах.
Їм не доводиться відкривати власні лабораторії, щоб провести аналіз ґрунту, вводити в штат агрохіміка, котрий розраховуватиме потреби й норми внесення добрив, чи інженера для переобладнання техніки. І купувати безпілотники їм теж не має потреби! Заокеанські фермери з будьякого питання звертаються до своїх агроконсультантів, які мають доступ до баз даних, сучасне обладнання і практику роботи з ним.
В Україні
В Україні подібної статистики не існує. Вірніше, її ніхто не збирав і не узагальнював. Лише в деяких компаній, котрі просувають на ринку свої послуги та інструментарій, є свій сегментний погляд на ситуацію. Скажімо, станом на початок 2019 року вітчизняна компанія AgriLab провела аналіз ґрунту з автоматизованим відбором проб та картографування властивостей на понад 1 000 000 гектарів. Господарства, які вдалися до такої комплексної агродіагностики в AgriLab, отримали ще один плюс – доступ до Порталу агронома – спеціального софту, що дає змогу візуалізувати, накопичувати різні шари інформації про поле та планувати агрономічні дії з урахуванням усіх даних.
До пошуку нових рішень і зокрема впровадження елементів точного землеробства аграріїв підштовхує й ситуація на ринку мінеральних добрив, де вартість ресурсів стрімко і невпинно зростає. Адже, наприклад, завдяки диференційованому внесенню добрив можна оптимізувати використання ресурсів до 40 %. Показовий факт: площі замовлень для виготовлення картзавдань для диференційованого внесення добрив та меліорантів 2018 року порівняно до 2017‑го зросли втричі! Водночас активніше замовлялася 5‑гектарна сітка й менші за розміром сітки відбору. А як відомо, чим більша деталізація сітки – тим чіткіша картина реального стану поля.
Точність лише для великих?
В Україні досі побутує міф: «Точне землеробство можуть собі дозволити лише великі агрохолдинги». Насправді, це зовсім не так. З кожним роком впроваджувати елементи точного землеробства починає все більше господарств із земельним банком від 1000 га. Хоча в Європі та США точне землеробство впроваджують і невеликі фермерські господарства, розміром від 50 га.
Наскільки ефективне диференційоване внесення добрив, розглянемо на прикладі.
На наведеній картізавданні визначилася зона, яка не потребує фосфорних добрив. Площа цієї ділянки – 11 % від загальної. Якщо на цю зону вносити середньозважену норму сульфоамофосу, як і на всю площу, то отримаємо перевитрати – 254 кг / га. В зоні із внесенням 222 кг / га перевнесення становило б 32 кг / га, а в зоні з потребою 319 кг / га – недовнесли б 65 кг / га! Тобто за диференційованого внесення добрив економія сульфоамофосу сягає 1,35 т. І, що не менш важливо, добрива на ділянки вноситься саме стільки, скільки необхідно для оптимізації умов розвитку культур.
Так, звісно, що впровадження інноваційних технологій потребує певних витрат. Середній термін окупності цифрових рішень становить 5‑7 років. Не дешево і не швидко – здається на перший погляд. Однак, якщо врахувати тенденції світового ринку – зростання вартості ресурсів, зокрема орендної плати за землю, збільшення конкуренції тощо, нескладно уявити отримані переваги. Агрокомпанії, які стали на стежину точного землеробства, з неї не звертають і послідовно впроваджують нові елементи цієї технології. Мабуть, таки власний досвід переконує найкраще. Наприклад, комплексний аналіз ґрунту дає змогу підвищити ефективність використання ресурсів на 20‑30 %. Враховуючи сьогоднішні ціни на добрива, сума набігає чималенька.