та 20 рейдерських схем

ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ РЕЙДЕРСТВУ

• Невідкладне проведення моніторингу власності та активів підприємства

• Впорядкування установчих документів підприємства й документообігу

• Оформлення або дооформлення прав власності на нерухоме майно та майнові права

• Оперативне вживання заходів для внесення актуальної інформації до електронних реєстрів

• Повсякчасний монiторинг відкритих реєстрів щодо відповідності інформації

• Контроль над дебіторською та кредиторською заборгованостями й управління ними

• Забезпечення надійною підтримкою довірених професійних юристів та адвокатів

• Формування позитивної власної репутації в публічному просторі та серед робітників підприємства

• Уникання, за змогою, конфліктів із представниками влади та правоохоронних органів

• Розголос, у разі впевненості в своїй правоті, предмета конфлікту, перенесення його до публічної площини із залученням медіа

• Об’єднання зусиль із колегами й сусідами

• Дбання про фізичний захист активів підприємства

МОЖЛИВІ СХЕМИ ЗАВОЛОДІННЯ ВЛАСНІСТЮ ЗА УМОВ РИНКУ ЗЕМЛІ Й ДОДАТКОВІ РИЗИКИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Заволодіння корпоративними правами юридичних осіб із Земельним фондом у результаті використання підроблених документів.

Наприклад, доручень і протоколів загальних зборів, угод відчуження частки в статутному капіталі.

2. Заволодіння корпоративними правами та активами компаній, котрі зареєстровані за законами України, але бенефіціарами яких є нерезиденти.

Наприклад, підроблених апостильованих документів із завіренням копії в Україні, із застосуванням дефект­ного перекладу, до того ж немає механізму їх перевірки.

3. Заволодіння врожаєм або іншим майном господарства через застосування підроблених ухвал або ухвалених корупційних рішень судів про заходи забезпечення позову.

4. Заволодіння активами юридичних осіб (корпоративними правами, врожаєм і технікою) внаслідок реєстрації та існування фактових кримінальних проваджень і дальшою передачею майна цих юридичних осіб чи їх корпоративних прав до АРМА з його передачею надалі зацікавленим особам з орбіти рейдерів.

5. Заволодіння невитребуваними паями, розпорядниками яких є ОТГ.

Наприклад, через внесення керівництвом ОТГ змін до землевпорядної документації щодо розпаювання земель та включення до списків пайовиків «зацікавлених осіб».

6. Заволодіння правами на земельну ділянку під час проведення уточнень (змін) у кадастрових картах і дер­жавних реєстрах за встановлення меж реєстрації ОТГ.

7. Заволодіння правами на земельні ділянки через легітимізацію (зокрема й судовим порядком) нікчемних правочинів, укладених або вчинених під час дії мораторію, зокрема:

•простих письмових угод купівлі-продажу;

•позик і розписок про одержання коштів за ділянку, за отримання орендної плати на 20 років наперед;

•наявність розписки землевласника про одержання коштів за майбутнє зобов’язання продати земельну ділянку;

•наявність укладених попередніх угод купівлі-продажу земельних ділянок, які перебувають у користуванні інвестора.

8. Заволодіння правами на ділянку, щодо яких відомості до ДРРП внесені некоректно в частині дати початку договірних правовідносин і терміну тривання таких правовідносин.

Випадок, коли угоду оренди укладено (підписано) од­нією датою, а реєстрацію проведено через кілька років.

9. Заволодіння правом оренди на земельні ділянки та врожай на них через подвійні угоди оренди щодо однієї ділянки.

Випадок, коли недоброчесний землевласник уклав дві угоди оренди з різними орендарями задля одержання фінансової вигоди.

10. Самовільне заволодіння земельними ділянками.

Із застосуванням угоди оренди, яка припинила свою дію відповідно до умов угоди й законів, але можуть залишитися спірними процедурні дії.

11. Втрата потенційної можливості наповнення бюджету ОТГ від продажу невитребуваних паїв і земельних ділянок, які є відумерлою спадщиною, через корупційну складову керівників ОТГ та непрозоре проведення земельних торгів.

12. Одностороннє (зі сторони орендодавця) дострокове розірвання угоди оренди завдяки ініціюванню судових процесів зі сторони орендодавця.

Надто високі ризики за укладених угод, які є слаб­кими, без запобіжників і врахування ризиків ринку.

13. Заволодіння господарствами та врожаєм через про­даж (відступлення права вимоги) кредиторських ви­мог та/або боргових зобов’язань за аграрними розписками.

14. Створення штучних умов для виникнення боргів у агропідприємств через низьку культуру ведення бізнесу та неякісне юридичне обслуговування господарських правовідносин підприємств.

15. Заволодіння правами на земельні ділянки та правами на оренду ділянок завдяки використанню реєстраційних процедур у ДРРП як інструментів зміни/припинення прав через внесення змін, з’ясувань, виправлень, поділу чи об’єднання ділянок.

16. Заволодіння земельними ділянками через використання процедур різних видів звернення, стягнення за фіктивними або нікчемними угодами, зокрема кредитними угодами (позиками), погашення іншої штучної або нікчемної заборгованості.

17. Ризики, пов’язані зі змінами цільового призначення.

18. Заволодіння правами на земельні ділянки через зве­дення законних та незаконних капітальних забудов.

19. Доведення до банкрутства агрофірм через втручання у їх господарську діяльність та заволодіння їх активами за участі арбітражних керуючих і виконавців через виконавчі провадження.

20. Заволодіння власністю через вчинення злочинів проти життя, здоров’я громадян.