Agro_mir_A4_05_10Упродовж вегетаційного розвитку на рослину впливає численна низка факторів. Причому на кожному з цих етапів у ній проходять фізіологічні процеси (і виникають проблеми), характерні саме для цього періоду. Більшість аграріїв це чудово розуміють, однак чомусь серед них не меншає таких, котрі мріють придбати чудо-препарат, після разового застосування котрого вирішуються всі проблеми. (Опубликовано в №4.2011г.)

Про найбільш діючий у вирішенні цих питань метод – організацію збалансованого позакореневого живлення з елементами управління процесом розвитку рослини наша розмова з Валентином Щоткіним, генеральним директором фірми «Цеоліт»

– Використання традиційних добрив з грунту при разовому їх внесенні дуже низьке – від 10 до 70%. Одночасне внесення половинних норм мінеральних та органічних добрив значно підвищує їх ефективність, ще більшим (на 15-20%) є засвоєння поживних елементів при поєднанні їх внесення разом з мікроелементами. Прийоми локального внесення, в свою чергу, підвищують використання рослиною поживних речовин з азотних та калійних добрив на 10-15%, а з фосфорних – на 1-5%. Доведено, що комплексне застосування хімічних засобів підвищує їх ефективність на 20-30%, а отже, без жодного ризику для врожайності при одночасному використанні основного та позакореневого живлення, дози мінеральних добрив можуть бути зменшені на ці самі 30%. Цей результат логічно випливає з основного закону землеробства – закону комплексної дії та оптимального поєднання факторів.

Agro_mir_A4_05_10Наступний момент. Відомо також, що елементи живлення можуть постачатися не лише через кореневу систему, а й через листя. При цьому варіанті поживні елементи засвоюються на 100%, адже сила всмоктування листя дорівнює 2 атмосферам, а в спеку вона підвищується до 4-5 атм. Тому при обприскуванні розчином мінеральних добрив рослини швидко їх засвоюють. При цьому підвищується осмотичний тиск, прискорюється проходження всіх біохімічних процесів у рослинах. Елементи живлення рівномірно розподіляються як по листковій поверхні, так і в кореневі системі. Вже на другий день вдячні рослини насичено-зеленим кольором демонструють свій гармонійний розвиток. Заодно покращується біосинтез органічних кислот в кореневій системі, що сприяє її розвитку та кращому засвоєнню елементів живлення з грунту. При цьому варто пам’ятати, що якщо коренева система здатна синтезувати іони елементів живлення із сполук грунту, то при засвоєнні їх через листя зростають вимоги до якості розчинів та їх збалансованої доступності. Підсумовуючи тезу, зазначу, що під час планування технології вирощування кожної культури слід ретельно спланувати норми внесення добрив для кожного етапу розвитку рослин. Власне саме цим наша компанія і займається вже впродовж 20 років. І пропонує комплекси рідких мікродобрив для збалансування живлення кожної рослини на різних етапах розвитку з урахуванням впливу зовнішніх факторів.

– Наскільки відомо, ваша практика була більше пов’язана із закритим грунтом. Чи не так? І починали ви з цеолітів, а відтепер спеціалізуєтеся лише на рідких мікродобривах?

– Так, у 1993 році ми розпочинали саме з використання природних мінералів цеолітів, звідки й пішла назва компанії. Нашими партнерами були польські вчені, з котрими виробничі зв’язки підтримуємо й досі. Одними з перших в Україні ми провели державну реєстрацію рідких мікродобрив серії Еколист. Рідкі комплексні мікродобрива – наш основний профіль, але напрямок, пов’язаний з цеолітами, ми не залишили. Після завершення побудови власного виробництва в с. Гоголів, що значно розширить наші можливості щодо мікродобрив, цеолітний напрямок розшириться теж. Сьогодні ми використовуємо гумати, співпрацюємо з ладижинським БТУ-центром, профільними кафедрами НУБіП. А розпочинали з тепличних господарств тому, що туди швидше, ніж у польове виробництво, прийшли новітні технології, краплинне зрошення зокрема. І система нашого збалансованого живлення мікроелементами стала дуже доречною та ефективною. Потім поступово перейшли на польові культури. Доброю стала співпраця з садівниками та виноградарями. Втілюючи Еколист, ми широко проводили досліди на усіх культурах. Навіть на хмелю. Працювали з компаніями групи «Укрпромінвест», «РайзМаксимко», «Дакор», «Злагода», «Панда», «Сади України». Спільно з компанією «Інсеко» заснували впроваджувальний центр. На польових культурах чому складніше працювати до сьогодні? Агрономи справді стали уважнішими до внесення поживних речовин, уже цікавляться не лише NPK, дають сірку, магній, кальцій. Однак до мікродобрив ще ставляться за залишковим принципом: їм дай «доторкнутись» до прибавки… І тому з кожним агрономом працюємо індивідуально по десятку років, переконуємо, ставимо досліди, даємо «доторкнутись». На ринку немало подібних пропозицій, однак треба добре розуміти, що саме і коли треба вашій рослині, і давати це у відповідних пропорціях. А часто пропонують у звичному співвідношенні – 1:1. Але ж встановлено, що при живленні рослин більш суттєву роль відіграє не концентрація елементів, а їх співвідношення і взаємний вплив. Між елементами живлення, що поглинаються рослиною, існує тісний взаємозв’язок. Відхилення концентрацій одного елемента на 30-100% від оптимального вмісту в субстраті веде до змін поглинання рослиною інших елементів, причому збільшення кількості елемента, що знаходиться в недостатній концентрації, сприяє поглинанню інших елементів (синергізм), а надлишок якогось із елементів перешкоджає надходженню інших елементів (антагонізм). За різних рівнів забезпеченості елементами живлення взаємодія між ними проходить неоднаково і можна спостерігати швидкі переходи в синергізм або навпаки. Змінюючи співвідношення і концентрацію елементів живлення, можна пом’якшити дію на рослини зовнішніх факторів. Важливо пам’ятати правило мінімуму, так звану «діжку Лібіха». Так само, як об’єм бочки, виготовленої з нерівних дощечок, обмежений найменшою дощечкою, так і ріст рослини обмежений поживною речовиною, присутньою в ній у найменшій кількості. Від концентрації цієї мінімальної речовини і залежить ріст рослин, кількість і сталість урожаю. Оптимальна концентрація мінерального живлення (та, яка за даних умов забезпечує найбільшу продуктивність) постійно змінюється в різні періоди онтогенезу для одного виду і навіть сорту рослин.

Врахувавши все це, ми так розробили склад своїх мікродобрив, щоб вирівнювати краї цієї «діжки» в будь-яку фазу розвитку рослини. У нас є кілька груп добрив: серія Цеовіт Макро (Цеовіт Старт, Цеовіт Плодоносіння, Цеовіт ПК Супер, Цеовіт Зав’язь Плюс), кілька підгруп Цеовіт Мікро – універсальні, спеціальні, моно. Існують загальні закони живлення (як для людей, так і для рослин): чим быльш збалансоване живлення, тим кращий ефект і більша цінність препаратів. І все це підтвердилося в польових умовах на різних рослинах в 300 господарствах різних регіонів.

– А яким чином це пов’язується з посиленням захисної функції? За принципом: сильніша рослина стійкіша до хвороб і шкідників?

– Не без цього, це аксіома – до сильних рослин і хвороби менш пристають. Але наші обробки роблять рослину більш стійкою. Концентрація елементів живлення, корисна для розвитку рослини, є згубною для шкідників та захворювань. Чим вища концентрація, тим вищий захисний ефект. Якщо захисні обприскування діють на шкідників та хвороби, що розташовані на верхній частині листків, то концентровані добрива захищають всю рослину.

Шкідники та хвороби, позбавлені живлення та сприятливого середовища, не можуть розширити свої популяції та ушкодження на рослині. Після обробки травмоване шкідником листя поновлює свою діяльність (фітофаги поступово гинуть), попереджається розвиток борошнистої роси, кореневих гнилей тощо. В один час ми з Інститутом «Магарач» вели спеціальну тему щодо підвищення стійкості винограду до захворювань у результаті підживлення рідкими мікродобривами. Підтверджувався 30% ефект.

– Яка, на Ваш погляд, найбільша загроза нинішньої весни?

– За умов нинішньої поки що прохолодної весни стримується перш за все використання рослинами фосфору. Доки грунт не прогрівся до 12 градусів, елементи живлення, що в ньому знаходяться, недоступні. За таких умов найбільш доступним елементом живлення із грунту є азот. Тому найактуальнішою проблемою нинішньої весни у більшості аграріїв буде фосфорна нестача на польових культурах. Її ознаки ми вже бачили в полі. Втрати в розвитку рослини, отримані саме в цей період, у багатьох випадках компенсувати потім неможливо. Візьмемо зернові колосові. Дуже яскраво видно вплив термінів сівби: на більш пізніх посівах за умов весни, що подовжується, урожай буде складати не більше 30-40% очікуваного. Підвищена вимога молодих рослин до умов мінерального живлення пояснюється високою напруженістю синтетичних процесів, що відбуваються в цей час в рослинному організмі, і водночас слабкою кореневою системою. Наприклад, у зернових злаків початок формування і диференціація репродуктивних органів розпочинається вже в період перших 3-4 листків. І тому в початковий період росту рослини вони зазвичай потребують більше фосфору, ніж азоту та калію.

Agro_mir_A4_05_10Із зими вийшло 2-3 дещо короткі листки характерного фіолетового відтінку. На таких слабких рослинах не варто очікувати кущіння, буде один-два пагони. Навіть там, де кущіння все-таки відбудеться, невдовзі рослина почне розподіляти фосфор (котрого бракує), при цьому вона обирає 1-2 пагони, які й стартуватимуть у розвитку, утворяться недогони. А це втрата і кількості, і якості. Зараз дуже відповідальний момент для рятування ситуації. Кореневе підживлення в цей час малоефективне, тільки позакореневе. Наступне. Починається вихід у трубку, азот до рослини надходить, фосфор, калій – ні. Перше і друге міжвузля витягуються, соломина в цьому місці формується слабка. Пізніше, коли фосфор починає працювати, йде побудова вже нормальної соломини, потовщеної. Після наливання колосу верхня частина стебла стане занадто важкою для нижньої, і перші два міжвузля не витримають навантаження, спричинюючи вилягання, котре веде до 30% втрати урожаю. Негайне позакореневе підживлення озимини фосфором (20% фосфору; 6,5% калію) призупиняє витягування стебла, балансує потребу у фосфорі, дає старт розвитку вторинної кореневої системи, починають формуватися всі складові урожаю, попереджається вилягання. Позакореневе підживлення в цей час суттєво збільшує кількість зерна в колосі.

У ячменю ярого теж виходять 2-3 листки, після чого рослина завмирає, не розвивається – все заклякло, бо бракує тепла і фосфору. Часто роблять помилку: додають азот у міжряддя, підживлюють аміачною водою. Ярий ячмінь «вистрілює» миттєво. Але не кущиться. З тієї ж причини. Тільки ми даємо фосфор – буквально на 5-й день спостерігається розвиток кореневої системи, починається нормальне кущіння. На ячмені в цей час спостерігається і брак міді. Порятунок – до і після виходу в трубку ми рекомендуємо внесення цього елемента позакоренево. А щоб попередити подібну ситуацію, пропонуємо стартову дозу (Цеовіт старт), в котрій окрім 20% фосфору є в потрібних дозах ще й марганець та мідь.
Аналогічна ситуація і на кукурудзі. Спостерігається, як правило, фіолетовий відтінок листя, особливо біля кореневої шийки. Іноді фіолетового кольору набувають 3-4 листки. Відбувається формування всіх генеративних органів кукурудзи і потреба в фосфорі в цей період вкрай важлива. На 4-5 день після підживлення від фіолетовості рослин й сліду не лишається. Колір вирівнюється, рослина отримує нормальне живлення, потужно розвивається коренева система, формується хороший виповнений початок. Ще одна обробка, в котрій поєднуються 5 мікроелементів (у тому числі й цинк), як то кажуть, закриває питання назовсім. Хто бажає кращих результатів, можна вносити й на інших фазах, але як мінімум для врятування вистачить і цих двох. Потребують фосфору й соя, ріпак, соняшник, інші культури.

Соняшнику особливо потрібен фосфор під час формування кошика, у фазі 4-6 листків. Якщо його недостатньо, рослина не розвивається два-три тиждні, завмирає. На сусідньому полі соняшник, як Голіаф, а тут гине. Тільки зробили підживлення – на 5-й день вони вирівнюються. І кошик формується великий. Наші рідкі комплексні добрива за 2-3 години засвоюються повністю. Безумовно, усі обробки завжди суміщаються із захистом. У нас є відповідні детальні рекомендації з розрахунками обгрунтованих потреб добрив на кожній із фаз розвитку рослини, операційні картки такого позакореневого підживлення.

Сподіваюсь, наведена інформація приверне увагу аграріїв не лише до необхідності своєчасного позакореневого підживлення у ключові фенофази розвитку рослин, а й до теми побудови управління процесом розвитку рослин взагалі. А досконалий склад та номенклатура необхідних рідких макрота мікродобрив за доступними цінами від вітчизняного виробника завжди на вас чекають у нашій компанії. У планах подальшої співпраці з редакцією журналу – детальна розмова про кожну велику культуру і забезпечення її потреб у мінеральному живленні.