poleЧи знаєте ви, скільки насправді заощаджується вологи у ґрунті та чи справді можна виграти на врожайності культури, намагаючись якомога раніше вийти в поле? Відповідь з’ясували вчені: мінус 50% врожаю у перший рік сівби у перезволожений ґрунт.

Причини та наслідки

Ущільнення ґрунту (стискання його пор, через які проникає волога та повітря) виникає внаслідок надлишкового навантаження, пробуксовки, затирання та замішування при надмірному зволоженні або через вертикальне зміщення частинок ґрунту в систему пор ґрунту (внутрішня ерозія).

Ось які наслідки ущільнення ґрунту для рослинництва встановили дослідники, котрі в різний час працювали над вирішенням цієї проблеми:

• зменшення кількості та довжини коріння, зменшене утворення бокових кореневих відгалужень (Helal, H.M. u. Sauerbeck, D., 1986);

• зменшення урожайності на 50% у першій рік (в наступні роки дещо темпами менше), значне зменшення стабільності урожаю (Horn, 1999; Petelkau, 1991);

• акумуляція поживних речовин над ущільненим шаром ґрунту (Herold 2005);

• незадовільне забезпечення коріння повітрям та вологою;

• підвищений опір при обробітку ґрунту і, відповідно, збільшення витрат на обробіток;

• застій води на поверхні поля, замулення, підвищений ризик водної ерозії;

• зниження ініфільтраційної властивості ґрунту;

• зменшення мінералізації;

• погане перегнивання соломи.

MT800B 215x297_ru2a.indd

Зовні ущільнені ділянки ґрунту мають такі ознаки:

зміна структури (великі, щільні гострокутні грудки землі), мало пор, змінене забарвлення посівів (іржаві або сіро-блакитні плями, пожовклі недорозвинуті рослини на ущільнених ділянках), багатокореневість цукрових буряків. На процес ущільнення впливає кілька зовнішніх чинників, котрі можна розділити на такі групи.

Природні:

• вологість ґрунту. Основна загроза ущільнення – пересування важких машин у вологих умовах;

• тип ґрунту. Легкі супіщані ґрунти менше схильні до ущільнення, ніж важкі суглинисті чи глинисті, які у вологому стані непоправно ущільнюються;

• структура ґрунту.

Антропогенні:

• обробіток поля у несприятливих умовах; • зайве рихлення ґрунту.

Технічні:

• передача тиску через покришки;

• пробуксовка коліс;

• багаторазова їзда полем.

MT800B 215x297_ru2a.indd

Стан нижніх шарів ґрунту, ущільнених внаслідок механічної обробки, майже неможливо відновити. А от шкода, завдана верхнім шарам ґрунту, доволі швидко усувається інтенсивною біологічною активністю. І все-таки є деякі заходи, здатні зменшити ущільнення ґрунтів.

MT800B 215x297_ru2a.indd

Переваги низького тиску у покришці при роботі в полі:

• площа контакту покришки з ґрунтом збільшується на третину, тому колії не такі глибокі та менше ущільнення;

• тяглова здатність покришок значно зростає;

• на рихлих поверхнях колеса менше провалюються у ґрунт;

• під час роботи змінюється форма покришки, а не рельєф ґрунту. Зменшуючи тиск у покришках, не кидаймося у крайнощі. Адже при переїздах агрегатів по асфальту покриши зношуються більше. Тут допоможуть автоматичні системи зміни тиску.

На таких видах техніки має бути стандартна комплектація системи:

• самохідні картоплета бурякозбиральні комбайни;

• самохідні силосозбиральні комбайни;

• великі бочки для рідких добрив, гноєрозкидачі, транспортні причепи. Полегшать завдання широкі покришки з якомога більшим діаметром. Можна також розподілити вагу, застосовуючи подвійні колеса.

Агротехнічні заходи, що запобігають ущільненню ґрунтів

• Неглибокий обробіток з причіпними машинами.

• Прямий посів і посів по мульчі підвищують стабільність ґрунтів.

• Зменшення кількості та інтенсивності операцій з обробітку ґрунту, використання комбінованих агрегатів, плуги On-land.

• Оптимізація вмісту гумусу, кислотності ґрунту сприяє збереженню стабільності його структури.

• Вибір культур та дотримання сівозмін, найбільш прийнятних для місцевих умов.

Усунути ущільнення ґрунту на кормових площах, де постійно працює чимало техніки, майже неможливо, тому потрібно йому запобігати. Зокрема, не допускати проведення робіт у мокрому полі, під час дощу, застосування важких самохідних комбайнів та квадратних пресів, удобрення важкими гноєрозкидачами, уникати багаторазового проїзду по полю транспортних засобів.

Визначення придатності стану ґрунту для обробітку чи проїзду по ньому

Ситуація 1. Брили землі важко розминаються руками.

Обробіток ґрунту проводити не можна! У такому стані ґрунт подрібнюється механічними знаряддями і дуже пошкоджується. Це ідеальний стан для переїздів. Поверхня поля стабільна.

Ситуація 2. Грудки землі розкришуються при стисканні між пальцями.

Ідеальний стан для обробітку ґрунту. Переїзди можливі, але слід врахувати, що при застосуванні дуже важких машини чи неправильних покришок ґрунт ущільнюється.

Ситуація 3. Земля волога і ліпиться.

Ніякого обробітку! Інакше ґрунт «заміситься і затовчеться». Ніяких переїздів – ґрунт ущільниться! Наслідки роботи у мокрому полі можна помітити не відразу. Лише з часом стане зрозуміло, що причина низької врожайності – не брак дощів чи добрив і не погана якість насіння, а саме нехтування особливостями стану перезволоженого ґрунту. Зазвичай аграріїв підганяє звичний графік: все потрібно встигнути зробити, поки земля має вологу, та й сусід вже ого скільки посіяв… Так, за останні десятиріччя технологічний розвиток пішов далеко вперед, гонитва за продуктивністю вимагає широкозахватної важкої техніки. Але у природи є свої правила, які неможливо нівелювати за допомогою машин. Машини мають підлаштовуватися під вимоги ґрунту та рослин.

(Опубліковано в №2.2011р.)