zerno.#07.block.inddВ економіці годівлі худоби вирішальним є не собівартість 1 кг фізичної ваги корму і навіть не 1 кг його сухої речовини, а те, скільки в цьому кілограмі міститься білка та енергії. Зрозумівши це, ми кинулися в іншу крайність – гонитву за вмістом білка у раціоні, при цьому часто повністю ігноруючи власне баланс енергії та протеїну. Посередині марафону за надоями нас зупиняють проблеми, які виникли невідомо звідки, з печінкою, копитами, збільшенням вимені та ускладненим відтворенням… Якщо ви вже зіткнулися із цими питаннями, прочитайте цю статтю, і, можливо, один вечір, проведений за розрахунками зі шматком паперу та олівцем у руках, заощадить не одну сотню тисяч гривень (Опубликовано в № 7.2011г.)

Забезпечення білком є надзвичайно важливим для всіх живих організмів. При цьому вирішальну роль відіграє його якість. Жуйні тварини здатні за допомогою мікроорганізмів, що містяться в рубці, отримувати високоякісний білок, наприклад, з аміаку та інших азотних сполук. Крім того, у тонкому кишечнику тварини може засвоюватися неперетравлений у рубці сирий протеїн. До сьогодні мало хто звертав увагу на цей факт при визначенні потреби тварини у білках. Тому за останні роки була розроблена нова система оцінки білків для дійних корів. За новими нормами до уваги береться не лише вміст сирого протеїну в кормах, як раніше, а визначається кількість сирого протеїну, яка міститься в тонкому кишечнику корови. Ця кількість перетравного сирого протеїну в тонкому кишечнику складається з протеїну мікробів та неперетравленого протеїну кормів. За допомогою нової системи оцінки білків також можна розрахувати баланс азоту в рубці. Баланс у рубці дозволить визначити надлишок або дефіцит азоту в рубці.

zerno.#07.block.indd

zerno.#07.block.inddУтворення білка за допомогою мікробів рубця. Мікроорганізми в рубці можуть використовувати як сирий протеїн з корму, так і інші наявні в кормах джерела азоту (наприклад сечовину). Велика частина сполук, які надходять з кормом, у рубці перетворюються переважно на аміак. Якщо в рубці достатньо енергії для мікробів, то вони дуже швидко розмножуються та перетворюють аміак на протеїн. Цей протеїн мікробів потрапляє у тонкий кишечник і стає там найважливішим джерелом білків для жуйних. Чим вище забезпечення енергією за допомогою корму, тим краще перетравлюється аміак у рубці. Таким чином, забезпечення енергією відіграє вирішальну роль для забезпечення білком. З 1 МДж енергії можна отримати 10,1 г протеїну. В таблиці 1 показано вміст сирого протеїну в різних видах кормів та вміст неперетравного сирого протеїну в рубці.

Надлишок білка в рубці шкодить корові.Якщо корм містить надлишок білка і одночасно є недостатньо багатим на енергію для мікробів рубця, то утворюється надлишок аміаку. Цей аміак знешкоджується лише шляхом надмірних витрат енергії, що завдає шкоду організму корови. Більша частина цих азотних сполук виводиться через сечу. Підвищений вміст сечовини в молоці (понад 30 мг/100 мл) є індикатором даної проблеми. Саме тому по можливості слід уникати надмірної кількості білків.

Вирівняти баланс азоту в рубці. Для того щоб повністю використати продуктивність тварини, потрібно вирівняти баланс у рубці. По можливості потрібно не допускати надлишку азоту. У разі високої молочної продуктивності не можна допускати дефіциту азоту. Величину допустимого дефіциту азоту можна визначити шляхом віднімання показника надою від 50 г дефіциту азоту. Для корови з надоєм 10 кг молока на день допустимий дефіцит становить 40 г азоту (50 – 10), при продуктивності 35 кг молока – 15 г азоту (50 – 35).

Взяти до уваги баланс рубця. На противагу попередній системі встановлення потреби у сирому протеїні нова система оцінки білків показує фактичний стан забезпечення корови білком у тонкому кишечнику. Вплив на практичні розрахунки раціону є значним. Новий показник – баланс азоту в рубці (RNB). Це значення показує надлишок або дефіцит азоту (продукт розщеплення білків) у рубці. Баланс азоту розраховується як різниця між вмістом сирого протеїну в кормі та фактичним вмістом перетравного сирого протеїну в тонкому кишечнику, розділена на 6,25. Завдяки числу 6,25 береться до уваги середній вміст азоту в сирому протеїні (16%). В ідеальному випадку баланс у рубці (RNB) вирівнюється в загальному раціоні. Це означає, що азот у рубці може бути повністю перетравлений мікроорганізмами (RNB = 0). Дещо негативний азотний баланс у рубці може вирівнюватися самою твариною. Цілеспрямований вибір кормів впливає на баланс у рубці. Якщо, наприклад, у раціоні з грубих кормів виникає негативний баланс у рубці (раціони на основі кукурудзяного силосу), до раціону слід додати корми з високим позитивним RNB.

Нові показники потреби. За нормами, що існували до цього часу, потреба для утримання була константною величиною. За новими нормами враховується також споживання корму. Вище споживання корму означає вищу потребу для утримання. Наведені у таблиці 3 показники визначені шляхом точних розрахунків потреби за формулами. Для впевненості можна додавати 5% (DLG 1997).

За новою системою раціон розраховується відповідно до потреб тварини. Як вплине нова система оцінки білка на розрахунок раціону, покажемо на трьох прикладах. Тут протиставляється стара система, побудована на основі сирого протеїну, новій системі, в якій враховується перетравний сирий протеїн. До складу раціону входить 14 кг сухої речовини, що робить можливим високе споживання основного корму. Цього можна досягти лише за рахунок високоякісного основного корму та оптимальної техніки годівлі. При проведенні розрахунків бралися до уваги баланс енергії та білка (nXP та RNB). Приклад, наведений у таблиці 4, чітко доводить, що енергія трав’яного корму обмежує надій. У цьому прикладі спостерігається також надлишок азоту в рубці (+26 г N). При низьких надоях цей дисбаланс не може бути вирівняний без зміни складу основного корму. В даному випадку збільшення кількості сіна в раціоні покращило б баланс у рубці.

zerno.#07.block.inddzerno.#07.block.indd

При високій молочній продуктивності баланс має вирівнюватись за рахунок додавання багатого на енергію концкорму з негативним балансом у рубці. Лише у випадках збільшення надоїв необхідно додати корми з високим вмістом сирого протеїну (див. табл. 5). У розрахунках кількість концкорму визначалася виключно відповідно до потреб у NEL та nXP.

zerno.#07.block.indd

Раціон з кукурудзяним силосом на противагу виключно трав’яному раціону може значно знизити надлишок сирого протеїну. Годівля по сирому протеїну надмірно забезпечує потребу тварини у nXP. Так пояснюється позитивний вплив кукурудзяного силосу на вміст білка в молоці. Баланс у рубці вирівняний.

Раціони худоби у регіонах з розвинутим рослинництвом часто мають високу частку кукурудзи. При цьому продуктивність по NEL та перетравному протеїну може бути дуже високою. Але забезпечення мікробів у рубці є недостатнім. Дефіцит азоту в рубці призводить до меншого утворення білка мікробів і подальшого зниження надходження білка в тонкий кишечник. Також споживання корму при великому азотному дефіциті в рубці значно знижується. Крім того, раціон з високим вмістом кукурудзи не можна застосовувати у годівлі низькопродуктивних корів. Це може призвести до їх ожиріння та пов’язаних з цим небажаних наслідків, до того ж дефіцит балансу азоту в рубці в такому випадку не можна вирівняти. Тому склад основного корму має бути змінений. При низькій продуктивності в раціоні слід зменшити кількість кукурудзяного силосу. При надоях понад 18 л молока потрібно додати до раціону багатий на білок концкорм (0,6 кг).

zerno.#07.block.indd

Для досягнення високих надоїв та здоров’я тварин врахування балансу в рубці є основною перевагою. Завдяки оптимальній техніці годівлі та добрій якості корму має бути досягнуте високе споживання корму та енергії високопродуктивними тваринами. Прагнучи отримати високі показники щодо вмісту білка в молоці, обов’язково враховуйте, що лише відповідне забезпечення енергією дозволить повністю використати твариною білок з кормів при виробництві молока. Звісно, розраховувати раціони за новою системою оцінки білка нелегко, адже система нова і потребує нових знань. Але, розрахувавши раціон відповідно до потреби тварини, можна досягнути надзвичайно високих показників продуктивності та стану здоров’я худоби.

zerno.#07.block.inddzerno.#07.block.inddzerno.#07.block.indd

Андреас Штайнвіддер,

BAL Gumpenstein,

Карл Вурм,

Міністерство сільського господарства Штаєрмарк, Австрія