Basic RGBДосвід компанії «Монсанто» в Україні та світі щодо стандартів якості виробництва насіння ліг в основу прес-ланчу Українського клубу аграрного бізнесу, що відбувся в лютому в готелі Radisson (м. Київ). «Якість і тільки якість має панувати на ринку насіння» – таким був лейтмотив усіх виступів учасників цього ланчу.(Опубликовано в №3.2011г.)

Олена Фоміна, директор ТОВ «Монсанто Україна», торкаючись загальносвітових проблем з продовольством, зазначила, що до 2015 року аграрній спільноті необхідно виростити на 11% більше пшениці, на 15% – кукурудзи, на 20% – сої. Що ж стосується власне компанії «Монсанто», то на наукові дослідження і розробки в селекційній справі та розвиток біотехнологій вона щодня витрачає понад 2,5 млн євро. Окремою тезою доповідачка звернула увагу присутніх на революційну роль гібридизації у вирощуванні кукурудзи. Вже достеменно відомо, що 60% врожаю цієї рослини залежать від генетичного потенціалу і лише 40% – від технологій її вирощування. Характеризуючи діяльність «Монсанто» в галузі насінництва (70% від усіх обсягів компанії), серед котрої перевага надається насамперед кукурудзі (43%), овочевим та олійним культурам (соя, ріпак), пані Фоміна акцентувала увагу саме на якісних параметрах роботи компанії. Завершуючи свій виступ, керівник ТОВ «Монсанто Україна» звернула увагу на гібриди Декалб та на співпрацю з компанією «Райз», де розміщена їх виробнича база. Пані Фоміна впевнена, що у 2020 році кукурудза в Україні буде вирощуватись більше ніж на 5 млн га.

Юрій Борідченко, директор з виробництва «РайзМаксимко», кандидат сільськогосподарських наук, логічно продовжуючи виступ О. Фоміної, поділився досвідом вирощування насіння гібридів Декалб, які, на його думку, є одними з найбільше цікавих, урожайних та стабільних гібридів в усіх зонах їх вирощування. Розповідаючи про вирощування насіння кукурудзи компанії «Монсанто», виступаючий виокремлював жорсткий контроль за виробництвом на всіх його ланках, починаючи з вибору ділянки і закінчуючи процесом післязбиральної доробки насіння. При цьому доповідач зауважив, що для їхньої компанії існує поняття не тільки українських стандартів якості, а і світові, котрих вони дотримуються.
Наталія Храпійчук, заступник начальника Державної насіннєвої інспекції, державний інспектор з насінництва України, нагадала присутнім, що Україна приєдналася до Сортових схем сертифікації ОЕСР та ІСТА, котрі контролюють сортові та посівні якості насіння. Щоб приєднатися до цих схем, українським чиновникам від насінництва довелося упродовж двох років адаптувати свої нормативні документи до вимог європейських стандартів. Пані Наталія схематично пояснила, як це торкнулося польового інспектування, маркування та пакування насіння. Водночас вона пояснила, чим відрізняється процес сертифікації насіння для внутрішнього ринку і міжнародного. Справа в тому, що за євровимогами насінницькі посіви, з котрих беруться проби на інспектування, не повинні перевищувати 10 га. Якщо такі посіви займають більшу площу, їх треба розбивати на 10-гектарні ділянки і окремо інспектувати. Оскільки вітчизняні насінницькі посіви дійсно набагато більші від європейських – від 20 до 70 га, тому й запропоновано розмежування вимог: одні – для внутрішнього ринку, інші – для зовнішнього. Наприкінці 2010 року Україна отримала право видавати сертифікати ОЕСР про сортову якість насіння і маркувати його відповідними етикетками ОЕСР. В Україні всього одна сертифікована ІСТА лабораторія – Української державної насіннєвої інспекції, яка має право видавати відповідні міжнародні (помаранчеві) сертифікати. «Зі свого боку ми виконали всі умови, які дають виробнику право бути рівноправним на міжнародному ринку, – зазначила Н. Храпійчук. – Для цього треба головне – якість, якість, і ще раз якість».

Розповідь Міхая Хараги, директора з виробництва насіннєвого заводу «Монсанто Румунія», викликала особливий інтерес. Адже відомо, що за розвитком насінництва в Європі Румунія поступається лише Франції, а завод «Монсанто Румунія» є найбільшим виробником насіння у Європі. Румунський гість зізнався, що конкуренція не дозволяє спокійно спати й таким лідерам, як вони. Кукурудза в Румунії вирощується на зрошенні, задля чого у них обладнано новітні іригаційні системи. Зрозуміло, що «Монсанто» забезпечує господарства, які вирощують гібриди, добривами, технікою та іншим. Фактично, ферми, які вирощують гібридне насіння, мають повне забезпечення, а також польовий контроль фахівцями компанії. Пан Міхай розповів про особливості контролю за якістю при посіві батьківських ліній кукурудзи, видалення волотей, збирання, на котрому задіяні американські та французькі комбайни. Він наголосив на тому, що в них на 80% площ кукурудза вирощується вузькорядним способом (міжряддя 45 см між чоловічими лініями та 60 см – між жіночими, 103 448 саджанців на 1 га), завдяки чому більш продуктивно використовується площа і збільшується урожайність. Тема для нас абсолютно не нова. Українські досвідчені кукурудзоводи пам’ятають про спроби перейти на подібний спосіб ще за радянських часів, коли й комбайни у Херсоні під цю ідею планувалося випускати. Деякі наші аграрії навіть ішли далі: засівали материнською формою поле стовідсотково, а батьківську підсівали у міжряддя. Однак не прижилося. Окрім проблем зі збиранням виникали проблеми із затіненням культур, посиленням конкуренції за живлення, що в результаті не дало кращих врожаїв. Але ж у румунів, по-перше, зрошення, по-друге, новітня збиральна техніка. Власне завод займає територію 15 га, у нього вкладено 150 млн євро інвестицій. Дві виробничі лінії приймають два гібриди одночасно, завод працює 24 години на добу – 3 зміни, по 100 жінок у кожній. Сортування, знімання обгортки, калібрування, сушка (три агрегати, потужність – 25 млн т), фасування. Зерно вони розділяють на шість фракцій. Те, що не задовільняє вимог, у реалізацію не йде. Насіння реалізується у 15 країнах Європи, серед котрих найбільшими споживачами є Україна (31,5%) та Угорщина (22%). Дещо менше реалізується в Росію, Францію та інші країни.

Модератор ланчу Володимир Лапа, генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ), як епілог власному виступу кинув репліку відносно очевидного справдження обіцянки Хрущова щодо того, що кукурудза таки стає царівною полів. Упродовж чотирьох з останніх п’яти років в Україні кукурудза серед трійки найприбутковіших культур. У минулому році її вирощували на 2,7 млн га. Однак середня врожайність культури у нас набагато відстає від урожайності в країнахлідерах. Тут криється великий потенціал, реалізувавши котрий, наші аграрії можуть спокійно вирощувати щороку близько 14-15 млн т зерна «царівни полів». До того ж вигоди очевидні у плані відсутності обмежень як щодо сівозміни, так і щодо державних квотувань.
Ігор Бобровицький
оглядач журналу «Зерно»
(Опубликовано в №3.2011г.)