Ошатні демонстраційні ділянки поблизу селища Парафіївка на Чернігівщині не дуже нагадували поле битви за урожай. Це була, швидше, арена селекційного протистояння між балканським Давидом та транснаціональними голіафами, яка дала наочну та переконливу відповідь на низку запитань. Зокрема, за рахунок чого невеличка компанія з невеликої європейської країни здатна конкурувати зі світовими гігантами насіннєвого бізнесу? І чому у виграші залишаються українські аграрії? (Опубликовано в № 11.2011 г.) Садок вишневий коло хати чи кукурудзяні хащі на городі давно відступили на задній план перед невблаганним поступом глобалізації. Великий аграрний бізнес бере своє. І на що не поглянь – насіння, техніку, агрохімію, на українських полях тон задають великі транснаціональні корпорації. Можна сказати, таким чином вітчизняний агросектор виходить на світовий рівень господарювання. Сучасні технічні й технологічні рішення, кращий селекційний матеріал – усе це стає доступним українським хліборобам. Гігантські насіннєві компанії, чий бюджет частенько перевищує бюджет невеличкої країни, вкладають величезні кошти у розробку та просування своєї продукції. І гібриди, розроблені в оснащених за останнім словом техніки лабораторіях Америки чи Європи, підкорюють світові простори – від сонячної Австралії до засніженого Сибіру. Та навіть у найблискучішої медалі є свій зворотний бік.

Краще менше, та краще

Транснаціональні корпорації справді вкладають величезні гроші у свої розробки. І щоб гібрид окупився, він має бути універсальним, придатним для вирощування у різних агрокліматичних умовах. Адже чим більше зона його поширення, тим більший зиск. Інакше кажучи, насіннєві ТНК за логікою свого функціонування змушені «бити по площам». І, як бачимо, їм це вдається. Інше питання – за рахунок чого? Так, є сучасні високотехнологічні розробки на вістрі прогресу, є справжні шедеври селекції, є потужні маркетингові стратегії, але чудес не буває. Зрозуміло, що в гонитві за глобальною економічною ефективністю недоцільно розкидатись ресурсами, аби задовольнити потреби якихось окремих споживачів у тому чи іншому куточку земної кулі. І тому якісна цільова селекція «ручної роботи», саме для конкретних ґрунтово-кліматичних умов, завжди має свої переваги у порівнянні навіть з найкращими універсалізованими продуктами. Саме до таких роздумів спонукав захід, присвячений вирощуванню гібридів кукурудзи хорватської селекції. Попри те, що Бц Інститут селекції та рослинництва Загреб до останнього часу не дуже активно працював на нашому ринку, виявилося, що насіннєва продукція загребських учених була визнана вітчизняними аграріями ще за часів Радянського Союзу. Агрономи зі стажем завжди добрим словом згадують гібриди югославської селекції. Часи змінилися, та співробітники інституту зберегли та примножили свої здобутки і в нових висококонкурентних умовах.

Без маніпуляцій

Історія однієї з найбільших науково-дослідних установ у галузі насінництва та селекції в Хорватії розпочалася ще в 1897 році. В ході презентації директор Бц Інститут селекції та рослинництва Крістіан Пушкаріч ознайомив присутніх з основними етапами розвитку закладу та нинішніми його досягненнями. На хорватському ринку продукція загребських селекціонерів займає добру половину посівів кукурудзи, за останні роки суттєво зріс експорт у більше ніж 15 країн світу – від Європи до Аргентини. За рахунок чого балканські фахівці досягли такого успіху? На презентації були представлені основні елементи виробництва посівного матеріалу. Саме потужні селекційні напрацювання, велика кількість випробувань у різних кліматичних умовах, найвищої якості обладнання стали запорукою вражаючих біологічних та технічних показників насіння. Висока продуктив­ність і гарантований стабільний урожай за будь-яких кліматичних умов, якість зерна та силосу, висока резистентність до основних хвороб, шкідників та стресових умов є визначальною рисою гібридів хорватської селекції. Зауважимо, що все це досягається методами класичної селекції без генетичного маніпулювання.

Прямо в зернину

Особливу увагу учасники семінару звернули на підготовку і калібровку насіння, котре пройшло фунгіцидну та інсектицидну обробку (флудиоксонiл + метелаксил-М + імідокло­прид) та розподіл на 4 фракції. «Найбільше сподобалося, що насіння, дороблене на насіннєвому заводі Бц Інституту Загреб в Хорватії, було найкращим у порівня­нні з усіма світовими брендами, – наголосив головний агроном ПАТ «Миронів­ський хлібопродукт» Олексій Сергієнко. – Ми використовували різні пневматичні та механічні сівалки, і переконались, що калібровка – близька до ідеальної, насінина – одна в одну!» Провідний спеціаліст переконаний, що за нинішніх умов потрібно мати як мінімум три різновиди генетики: «Ми не можемо ризикувати,  так би мовити, складати всі зерна у одну корзину».На семінарі також була продемонстрована ефективність нового гербіциду фірми «Август» для захисту посівів кукурудзи «Дублон Голд», застосування якого забеспечує повний контроль широкого спектру бур’янів. Високі показники гібридів хорватської селекції відзначали не лише представники відомих компаній та потужного агрохолдингу, який висіває 120 тис. га кукурудзи – одну з найбільших площ в Україні. Заступник голови Союзу сільськогоспо­дарських обслуговуючих кооперативів України, профессор, академік УЕ АН Віталій Львов має своє господарство у Харківській області й на власні очі переконався у якості продукції Бц: «Прекрасний насіннєвий завод у Хорватії і першокласне насіння, навіть за складних погодних умов. Так, минулого року, коли була засуха, фермери отримали чудові врожаї на Вінниччині, Харківщині, Миколаївщині». Крім того, що хорватські гібриди високорентабельні, вони не є генетично модифікова­ними, що дуже важливо для експорту в країни Євросоюзу.

Польова експертиза: відмінно

Як слушно відзначив голова райдержадміністрації Сергій Рубашка, Ічнянський район – це велика і розвинута аграрна територія. Господарство «Кремінь» за низкою показників посідає провідні місця не лише на Черні­гівщи­ні, а й взагалі в Україні. Саме на його ланах можна було ознайомитися з досягненнями хорватської селекції. До Державного реєстру включено 7 високоякісних гібридів кукурудзи Бц Інститут селекції та рослинництва Загреб, створених саме для агрокліматичних умов України. Звісно, для нашого аграрія мало подивитись на яскравий буклет з рясними цифрами чи навіть прийти на демонстраційну ділянку і виламати качан. Тому організатори заходу влаштували не класичний день поля, а показовий день урожаю. У присутності учасників було проведено обмолот, урожай тут же зважили на мобільних вагах, і лабораторія визначила показники (табл.1). Що ж, впевнений крок на шляху від загребського інституту до українського поля зроблено. І як би там не було, гібриди хорватської селекції не загубляться у тіні транснаціональних брендів. Бо висока якість та урожайність під маркою Бц Інститут селекції та рослинництва вже досягли української землі.

За рахунок якості й традицій

Крістіан Пушкаріч, директор Бц Інституту селекції та рослинництва Загреб: – Ми маємо власні селекційні програми, і нашим традиціям у насінництві уже більше 114 років. Основна увага приділяється селекції кукурудзи на основні класичних технологій. Загалом Бц Інститут селекції та рослинництва зареєстрував більше 40 гібридів, і кращі з них створені спеціально для агрокліматичних умов України. Результати хороші, зацікавленість проявляють великі компанії… За рахунок чого вдається конкурувати з транснаціональними корпораціями? Дуже цікаве питання, а відповідь проста: інститут має досвід конкуренції. Наша селекційна програма дещо відрізняється від розробок ТНК, і гібриди теж інші. Насамперед за унікальним поєднанням урожайності та якості зерна. Златан Вртаріч, повноважний представник Бц Інституту Загреб в Україні, директор ТОВ «Альянс Кемікалз»: – Чернігівщина стала нашою першою базовою областю завдяки дружній і плідній співпраці з кращими тутешніми аграріями, а саме групою компаній «Росток» під керівництвом Віктора Кіяновського та ЗАТ «Кремінь» під керівництвом Олександра Сенчика. Останнє є нашим базовим демонстраційним та дослідницьким господарством, на полях якого ми спільно з компанією «Август» запроваджуємо передові технології вирощування нових гібридів та сортів різних сільгоспкультур під пильним наглядом головного агронома Юрія Нестеренка. Також хочу згадати про ВАТ «Ічнянський Райагрохім», якому було надано повноваження дистрибутора Бц Інституту та компанії «Август-Україна» по Чернігівській області з метою скорочення термінів надходження насіннєвого матеріалу та ЗЗР від виробника до споживача. А взагалі ми поставляємо насіння хорватської селекції уже п’ять років, і наші партнери отримують стабільно високі урожаї, на рівні 100 ц/га у сухому зерні. Наша конкурентна перевага – у беззаперечній якості виробництва насіння та кращих селекційних традиціях. На цьому демонстраційному полі, де ми зараз знаходимось, мінеральні добрива не вносилися під посів, тільки минулої осені була здійснена оранка та внесено 200 кг NPK 6-26-30. Як бачимо, навіть за таких умов урожайність майже всіх гібридів склала більше 90 центнерів з гектара в заліку, в перерахунку на 14% вологості, а один гібрид, Бц 182, що має найменший термін вегетації (ФАО 200), показав хоч і менший, але також зовсім непоганий результат – 87,69 ц/га.

Бо рівень абсолютно гідний

Олексій Сергієнко, головний агроном ПАТ «Миронівський хлібопродукт»: – Ми не гонимося за дешевим насінням кукурудзи, а обираємо найкраще. І маємо одні з кращих показників урожайності: збираємо на круг близько 11,5 тон з гектара з посіяної площі кукурудзи 110 тисяч га, а подекуди і по 13-15 тон. Вирощуємо, безумовно, гібриди знаних брендів – «Монсанто», «Сингента», «Євраліс», «Піонер». У минулому році познайомилися з селекцією Бц Інститут селекції та рослинництва. Виділили для себе гібриди, котрі поєднують високу якість і урожайність. Основну частину кукурудзи переробляємо на комбікорм, котрий йде на наші птахофабрики. Гібриди Бц Інституту Загреб мають дуже хорошу харчову цінність: високий вміст крохмалю, протеїну та незамінних амінокислот… І плюс стійкість до фузаріозу, що дуже важливо при виробництві комбікормів та експорті кукурудзи. Для підприємств, які виробляють яйця, дуже підходить червонозерний гібрид Бц 282 з дуже високим вмістом каротину. Загалом ми посіяли 4 гібриди Бц Інституту Загреб і отримали 10-13 т. Вони мають більший потенціал, якщо сіяти на рівних умовах, бо за традицією кращі площі ми віддали під транснаціональні бренди. Скажу просто: ми не рекламуємо ту чи іншу селекцію, а обираємо те, що нам підходить. І зараз збираємося збільшити закупки гібридів Бц Інституту Загреб, бо рівень у них гідний. Олександр Сенчик, голова Спостережної ради ЗАТ «Кремінь»: – Наше господарство зросло зі 100 га до 7 тис. га. І зараз ми посідаємо чільне місце в Україні, зокрема щодо розвитку тваринництва: отримуємо до 7 тис. л молока від корови. Звісно, потрібна гарна кормова база. Ми працювали з селекцією країн колишньої Югославії, і мушу сказати, Бц має набагато кращі показники по кукурудзі. Взагалі, одні з кращих в Європі, на рівні «Монсанто» і «Піонера». Незважаючи на те, що для цієї культури у нас зона ризикованого землеробства, отримуємо стабільно високі та якісні урожаї.Олекса Стерній