Про заходи щодо догляду за посівами озимих культур в осінній період

Розширення викори­стання продукції рос­линництва в різних галузях вимагає яко­мога більшої віддачі кожного гектару посіву. Але макси­мальна реалізація генетично­го потенціалу продуктивності, закладеного в генотипі, можлива лише за умови дотримання усіх технологічних вимог виро­щування. (Опубликовано в № 09.2011 г.)

Сучасні інтенсивні сорти озимої пшениці з високим потенціалом урожайності характеризуються тісною кореляцією між урожайністю та зимостійкістю. Отже, забезпечивши достатній рівень перезимівлі посіву, ми створюємо надійні перед­умови для його продук­тивності. Формування стійкості рослин озимих культур до несприятливих чинників зимового періоду починається з моменту посіву і обумовлюється ком­плексом погодних та агротехнічних умов у взаємодії з генотипом сорту. Зміни клімату, що спостерігаються на території країни в останні десятиріччя, значною мірою стосуються осіннього періоду. Осінь стала тривалішою, теплішою та більш посушливою. Це сприяє більш активному росту та розвитку не лише культурних рослин, а й бур’янів, падалиці попередніх культур. Значно частіше з осені відмічаються прояви на рослинах листко­вих хвороб (борошниста роса, септоріоз), а в посівах -пошкодження рослин кома­хами (злакові мухи, попелиці, жужелиця, підгризаючі совки). Окрім того, що кома­хи завдають прямої шкоди, вони ще й переносять збудників вірусних хвороб. Подовження осіннього періоду вегетації підвищує ризик розвитку в агроцено-зах зазначених шкодочинних організмів. За таких умов принцип господарювання «посіяв – і чекай весни» не спрацьовує. Отримання високих урожаїв передбачає дотримання інтенсивних технологій починаючи з осені.

Основою технології є дотри­мання сівозмін: це можуть бути класичні або короткоротаційні чи спеціалізовані сівозміни, але чергування культур повинно бути науково обґрунтованим, і дотримуватись його потрібно обов’язково. Насіння перед посівом слід обробляти не лише фунгіцидними протруювача­ми, потрібно, щоб до них входив інсектицидний ком­понент, а також біологічно активні препарати – регуля­тори росту. Це особливо важ­ливо, якщо через несприят­ливу погоду під час збирання насіння має знижену енергію проростання, а також при недостатньому вмісті вологи у ґрунті. При сівбі у напівсухий ґрунт насіння, оброблене перед посівом регуляторами росту з діючою речовиною поліетиленоксид 1500, краще переносить несприятливий період. При цьому на поверхні насіння утворюється плівка, яка стримує проростання при недостатній вологості, таким чином підвищується польова схожість і життєздатність проростків. Передпосівному та припосівному внесенню добрив під озиму пшеницю повинен передувати агрохімічний аналіз ґрунту. Вміст поживних елементів у ґрунті значною мірою зале­жить не лише від його типу, а й від попередника, внесених під нього добрив та погодних умов попереднього вегетаційного періоду. Фосфорні та калійні добри­ва слід вносити повністю в основне удобрення, а азотні – розподілити впро­довж всієї вегетації, причому з осені не бажано вноси­ти більше 25-30% загального валу азоту, решта повинна бути внесена у весняно-літній період.

Під час посіву важливо зали­шати в полі технологічні колії. Цей захід сприяє якісному обробітку посівів, не утворюються огріхи та зони перекриття обробки пестицидами та добривами при підживленні, що, в свою чергу, сприяє формуванню вирівняного посіву, рівномірному дозріванню та формуванню високого вро­жаю і якості зерна. В сучас­них умовах, коли обробіток посіву починається вже в осінній період, сліди від сільськогосподарських машин на посіві викликають загибель рослин озимої пшениці взимку та є резерва­том збудників хвороб і доброю харчовою базою для шкідників. При використанні технологічних колій рослини при проходах агрегатів не пошкоджуються, не виника­ють осередки хвороб, а «вільна» площа активно використовується рослинами із суміжних рядків. За умови комплексної обробки насіння резистентність сходів утримується до фази почат­ку кущіння. В останні роки кущіння рослин озимих культур проходить за підвищених температур, що вимагає захисту рослин від шкідників. Переростання рослин, їх «старіння», утво­рення надмірної кількості пагонів супроводжуються також активним ростом і розвитком бур’янів. За таких умов необхідним елементом інтенсивної технології є обприскування посівів у період осінньої вегетації, в фазу кущіння баковою сумішшю інсектициду, гербіциду та біологічно активних препаратів, таких як Вимпел, Нутрівант. Це дозволяє суттєво зекономити час та кошти, забезпечує здо­ровий фітосанітарний стан ценозу за рахунок захисту від шкідливих біотичних чинників і створює оптимальні умови для фор­мування стійкості рослин до несприятливих абіотичних факторів зимового періоду. Надзвичайно важливою умо­вою отримання високих врожаїв є добра перезимівля озимих культур, високий рівень їх загартування з осені, особливо для високоінтенсивних сортів, зимостійкість яких нерідко буває недостатньою для середньо суворих зим. Забезпечення рослин елемен­тами живлення, особливо фосфором та калієм, необхідне для формування загартованих рослин, але при формуванні потужного агро­ценозу може виникнути дефіцит мікроелементів (цинку, міді, марганцю), які необхідно вносити з осені у вигляді біологічно активних препаратів. Такий препарат, як регулятор росту Вимпел, завдяки вмісту поліетиленоксидів сприяє прискоренню засвоєння мікродобрив та покращує обмінні процеси в тканинах рослин, синтез стресових білків, підвищує накопичен­ня розчинних вуглеводів у вузлах кущіння та більш еко­номне їх витрачання у зимо­вий період (рис. 1). Посіви, оброблені регуляторами росту з осені, стійкі до несприятливих зимових умов, перепаду температур, виходять із зими у життєздатному стані з рівномірною густотою та розвитком рослин і забезпе­чують передумови для фор­мування високого урожаю якісного зерна.

Мал.1. Вміст та динаміка витрачення розчинних вуглеводів у вузлах кущіння озимої пшениці сорту Розкішна впродовж зимового періоду залежно від обробки перпаратом Вимпел

 

 

Наталія Рябчун, кандидат с.-г. наук

Олексій Четверик, науковий співробітник

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН