Забезпечення потреби пшениці та ріпаку озимого у мінеральному живленні восени сприяє оптимальному розвитку та загартуванню рослин і гарантує їх перезимівлю. Осіннє підживлення рослин мікроелементами закладає основи високого врожаю та прибутковості

(Опубликовано в № 09.2011 г.)

 

Озимий ріпак

Як відомо, осінній період вегетації ріпаку озимого є важли­вим для формування стійкості до низьких температур, загартуван­ня та формування майбутньої високої продуктивності, що обу­мовлено його біологічними особ­ливостями. Оскільки проростан­ня насіння, сходи, утворення справжніх листків та розетки проходять восени, генеративні органи ріпаку озимого, які визна­чають потенціал урожайності, закладаються теж у початкових фазах його органогенезу. Вже у фазі осінньої розетки (6-8 листочків ріпаку) проходить про­цес диференціації генеративних органів. Збалансоване мінеральне живлення і довший термін закла­дання бруньок на верхівці кореневої шийки забезпечують отримання високої врожайності. У початкових фазах росте та розвивається коренева система ріпаку, більше половини стриж­невих коренів рослини формується теж восени.

Оптимальне мінеральне живлення сприяє формуванню потужної кореневої системи, яка здатна забез­печити стійкість рослин ріпаку до різких перепадів температур в осінньо-зимовий період, утримува­ти запас елементів мінерального живлення, цукрів та білків до весни, які забезпечать успішне відновлення весняної вегетації та їх стрімкий ріст і розвиток. Саме тому осіннє забезпечення ріпаку озимого легкодоступними сполуками макро- та мікроелементів в оптимальних дозах та співвідношенні важливе як для активного росту й розвит­ку кореневої системи рослини, закладання її генеративних органів, так і для перезимівлі культури.

Ріпак озимий висуває високі вимоги до якості ґрунту та є лідером щодо виносу елементів мінерального живлення. За нау­ковими даними, на формування 1 т насіння культурі потрібно 50-70 кг азоту (N), 25-30 кг фос­фору (P2O5), 40-70 кг калію (K2O), 40-70 кг кальцію (СаО), 7-12 кг магнію (MgO), 20-40 кг сірки (S), 80-120 гр бору (В), 400-550 гр мар­ганцю (Mn), 130-170 гр цинку (Zn), 4-6 гр молібдену (Мо). Ріпак озимий більшу частину цих елементів потребує ще восени. Нестача бору в осінній період призупиняє ріст і розвиток кореневої системи ріпаку озимо­го, точки росту, знижує накопи­чення цукрів та інших високо­енергетичних речовин, їх транс­портування до кореневої шийки та погіршує морозо-, зимостійкість рослини й перезимівлю в цілому, що при­зводить до деформації та дуплистості кореневої системи ріпаку, розтріскування стебел, призупинення цвітіння, запилен­ня й запліднення його квіток і, як наслідок, зниження продуктивності. Бор сприяє спо­живанню кальцію рослинами ріпаку з ґрунту. Високі дози азот­них добрив знижують доступність сполук бору для рос­лин ріпаку.

 

Застосування добрива Басфоліар 12-4-6+S (або Басфоліар 36 Екстра) шляхом обприскування сходів, з нормою витрати 4-6 л/га у суміші із СОЛЮБОР ДФ 1,5 кг/га (або СОЛЮ Бор 1,5 л/га) у фазі 5-8 листків ріпаку, забезпечує опти­мальну здатність до перезимівлі та дружний старт навесні. Новинка сезону – мікродобриво АДОБ Макро + Мікро Ріпак, застосовується 2-3 кг/га до фази 5 листочків ріпаку.

 

Що треба зробити для забезпечен­ня оптимальних умов розвитку озимого ріпаку?

  • Посіяти в оптимальні строки (упродовж серпня).
  • Знищити бур’яни – конкуренти у засвоєнні вологи, світла та поживних речовин.
  • Забезпечити ріпак поживними речовинами, макро- та мікроелементами.

Що треба зробити для забезпечен­ня оптимальних умов розвитку озимого ріпаку

 

Озимі пшениця та ячмінь

Осінній період росту та розвитку пшениці та ячменю озимих є над­звичайно відповідальним, оскільки восени закладається потенційна врожайність цих культур. Починаючи з проростан­ня насіння рослини пшениці озимої розпочинають реалізацію своєї генетично закладеної врожайності. За сприятливих умов уже через 14-18 днів після сходів рослини починають кущи­тися, з’являються вузол кущіння та вузлові корені. Осінній період кущіння закінчується з настан­ням мінусових температур після загартування рослин. До настан­ня цього періоду рослини повинні досягнути не лише опти­мальних параметрів (створити достатню асиміляційну листову поверхню та міцний кущ з добре розвиненими вузловими кореня­ми), а й накопичити достатню кількість пластичних речовин, вуглеводів у вузлах кущіння, пройти загартування, що дозво­лить протистояти мінусовим тем­пературам у зимовий період. Характерною особливістю ози­мих пшениці та ячменю є те, що їх висока продуктивність закладається ще восени за раху­нок оптимально збалансованого мінерального живлення, достат­нього вмісту води, світла, повітря, сприятливих температур тощо. Науковими дослідженнями та практикою виявлена значна роль мікроелементів у підвищенні морозостійкості озимих культур. Встановлено, що під впливом цинку та інших мікроелементів підвищується вміст зв’язаної води в рослинах, вміст води, що замерзає, при цьому зменшується. Виживання рослин, оброблених добривами з мікроелементами типу «Басфоліар», становить 80-100%. Рослини інтенсивніше розвива­ються, поліпшується їх кущення, краще розвивається коренева система та підвищується вміст цукрів у вузлах кущіння. Разом з цим мікроелементи покращують розвиток і стан ози­мих культур, що є актуальним при входженні їх у зиму. Щоб рослини пшениці озимої добре розвивались та увійшли в зиму загартованими, їх потрібно повністю забезпечити макро- та мікроелементами. В останні роки умови осінньої вегетації пшениці озимої є доволі складними, оскільки спостерігаються різкі коливання температур, трапляються замо­розки на поверхні ґрунту та інші несприятливі чинники, які погіршують споживання елементів живлення кореневою системою, особливо мікроеле­ментів. Це призводить до появи дефіциту мікроелементів та галь­мування фізіологічних процесів, росту і розвитку рослин. У більшості випадків, коли агроном візуально може встановити дефіцит мікроелементів на росли­нах озимої пшениці, уже втраче­но час та потенціал врожайності. Найкращим заходом забезпечен­ня озимини поживними елемен­тами є осіннє обприскування культур добривами типу «Басфоліар» (4-6 л/га) або «АДОБ Макро + Мікро» 2-3 кг/га, що містять необхідні мікроелементи в оптимальній кількості. Їх засто­сування восени на пшениці та ячменю озимих забезпечує:

  • швидке надходження мінеральних елементів у клітини рослин та поліпшення процесів обміну;
  • додаткове накопичення цукрів у клітинах рослин (більше 25%);
  • поліпшення холодо-, морозо- та зимостійкості культур;
  • формування рослин однакової висоти, що важливо перед вход­женням у зиму;
  • подовжену дію добрива упро­довж 15-20 днів (причому добри­во не змивається опадами);
  • поліпшення розвитку кореневої системи, підвищення на 6-10% коефіцієнтів засвоєння мінеральних поживних речовин з ґрунту та внесених мінеральних добрив;
  • дружний старт сходів навесні;
  • максимальний урожай, що гене­тично закладений у насінні куль­тури.