Забезпечення потреби пшениці та ріпаку озимого у мінеральному живленні восени сприяє оптимальному розвитку та загартуванню рослин і гарантує їх перезимівлю. Осіннє підживлення рослин мікроелементами закладає основи високого врожаю та прибутковості
(Опубликовано в № 09.2011 г.)
Озимий ріпак
Як відомо, осінній період вегетації ріпаку озимого є важливим для формування стійкості до низьких температур, загартування та формування майбутньої високої продуктивності, що обумовлено його біологічними особливостями. Оскільки проростання насіння, сходи, утворення справжніх листків та розетки проходять восени, генеративні органи ріпаку озимого, які визначають потенціал урожайності, закладаються теж у початкових фазах його органогенезу. Вже у фазі осінньої розетки (6-8 листочків ріпаку) проходить процес диференціації генеративних органів. Збалансоване мінеральне живлення і довший термін закладання бруньок на верхівці кореневої шийки забезпечують отримання високої врожайності. У початкових фазах росте та розвивається коренева система ріпаку, більше половини стрижневих коренів рослини формується теж восени.
Оптимальне мінеральне живлення сприяє формуванню потужної кореневої системи, яка здатна забезпечити стійкість рослин ріпаку до різких перепадів температур в осінньо-зимовий період, утримувати запас елементів мінерального живлення, цукрів та білків до весни, які забезпечать успішне відновлення весняної вегетації та їх стрімкий ріст і розвиток. Саме тому осіннє забезпечення ріпаку озимого легкодоступними сполуками макро- та мікроелементів в оптимальних дозах та співвідношенні важливе як для активного росту й розвитку кореневої системи рослини, закладання її генеративних органів, так і для перезимівлі культури.
Ріпак озимий висуває високі вимоги до якості ґрунту та є лідером щодо виносу елементів мінерального живлення. За науковими даними, на формування 1 т насіння культурі потрібно 50-70 кг азоту (N), 25-30 кг фосфору (P2O5), 40-70 кг калію (K2O), 40-70 кг кальцію (СаО), 7-12 кг магнію (MgO), 20-40 кг сірки (S), 80-120 гр бору (В), 400-550 гр марганцю (Mn), 130-170 гр цинку (Zn), 4-6 гр молібдену (Мо). Ріпак озимий більшу частину цих елементів потребує ще восени. Нестача бору в осінній період призупиняє ріст і розвиток кореневої системи ріпаку озимого, точки росту, знижує накопичення цукрів та інших високоенергетичних речовин, їх транспортування до кореневої шийки та погіршує морозо-, зимостійкість рослини й перезимівлю в цілому, що призводить до деформації та дуплистості кореневої системи ріпаку, розтріскування стебел, призупинення цвітіння, запилення й запліднення його квіток і, як наслідок, зниження продуктивності. Бор сприяє споживанню кальцію рослинами ріпаку з ґрунту. Високі дози азотних добрив знижують доступність сполук бору для рослин ріпаку.
Застосування добрива Басфоліар 12-4-6+S (або Басфоліар 36 Екстра) шляхом обприскування сходів, з нормою витрати 4-6 л/га у суміші із СОЛЮБОР ДФ 1,5 кг/га (або СОЛЮ Бор 1,5 л/га) у фазі 5-8 листків ріпаку, забезпечує оптимальну здатність до перезимівлі та дружний старт навесні. Новинка сезону – мікродобриво АДОБ Макро + Мікро Ріпак, застосовується 2-3 кг/га до фази 5 листочків ріпаку.
Що треба зробити для забезпечення оптимальних умов розвитку озимого ріпаку?
- Посіяти в оптимальні строки (упродовж серпня).
- Знищити бур’яни – конкуренти у засвоєнні вологи, світла та поживних речовин.
- Забезпечити ріпак поживними речовинами, макро- та мікроелементами.
Озимі пшениця та ячмінь
Осінній період росту та розвитку пшениці та ячменю озимих є надзвичайно відповідальним, оскільки восени закладається потенційна врожайність цих культур. Починаючи з проростання насіння рослини пшениці озимої розпочинають реалізацію своєї генетично закладеної врожайності. За сприятливих умов уже через 14-18 днів після сходів рослини починають кущитися, з’являються вузол кущіння та вузлові корені. Осінній період кущіння закінчується з настанням мінусових температур після загартування рослин. До настання цього періоду рослини повинні досягнути не лише оптимальних параметрів (створити достатню асиміляційну листову поверхню та міцний кущ з добре розвиненими вузловими коренями), а й накопичити достатню кількість пластичних речовин, вуглеводів у вузлах кущіння, пройти загартування, що дозволить протистояти мінусовим температурам у зимовий період. Характерною особливістю озимих пшениці та ячменю є те, що їх висока продуктивність закладається ще восени за рахунок оптимально збалансованого мінерального живлення, достатнього вмісту води, світла, повітря, сприятливих температур тощо. Науковими дослідженнями та практикою виявлена значна роль мікроелементів у підвищенні морозостійкості озимих культур. Встановлено, що під впливом цинку та інших мікроелементів підвищується вміст зв’язаної води в рослинах, вміст води, що замерзає, при цьому зменшується. Виживання рослин, оброблених добривами з мікроелементами типу «Басфоліар», становить 80-100%. Рослини інтенсивніше розвиваються, поліпшується їх кущення, краще розвивається коренева система та підвищується вміст цукрів у вузлах кущіння. Разом з цим мікроелементи покращують розвиток і стан озимих культур, що є актуальним при входженні їх у зиму. Щоб рослини пшениці озимої добре розвивались та увійшли в зиму загартованими, їх потрібно повністю забезпечити макро- та мікроелементами. В останні роки умови осінньої вегетації пшениці озимої є доволі складними, оскільки спостерігаються різкі коливання температур, трапляються заморозки на поверхні ґрунту та інші несприятливі чинники, які погіршують споживання елементів живлення кореневою системою, особливо мікроелементів. Це призводить до появи дефіциту мікроелементів та гальмування фізіологічних процесів, росту і розвитку рослин. У більшості випадків, коли агроном візуально може встановити дефіцит мікроелементів на рослинах озимої пшениці, уже втрачено час та потенціал врожайності. Найкращим заходом забезпечення озимини поживними елементами є осіннє обприскування культур добривами типу «Басфоліар» (4-6 л/га) або «АДОБ Макро + Мікро» 2-3 кг/га, що містять необхідні мікроелементи в оптимальній кількості. Їх застосування восени на пшениці та ячменю озимих забезпечує:
- швидке надходження мінеральних елементів у клітини рослин та поліпшення процесів обміну;
- додаткове накопичення цукрів у клітинах рослин (більше 25%);
- поліпшення холодо-, морозо- та зимостійкості культур;
- формування рослин однакової висоти, що важливо перед входженням у зиму;
- подовжену дію добрива упродовж 15-20 днів (причому добриво не змивається опадами);
- поліпшення розвитку кореневої системи, підвищення на 6-10% коефіцієнтів засвоєння мінеральних поживних речовин з ґрунту та внесених мінеральних добрив;
- дружний старт сходів навесні;
- максимальний урожай, що генетично закладений у насінні культури.