Гаряче вітаю вас, друже-читачу. Гаряче. Жарко. Спекотно. А це ж тільки червень. А липень обіцяють гарячішим. Рослини, що отримали нечувану кількість вологи, очуняють ніби з перепою. Тепер вони отримують нечувану кількість тепла. Це якби вам, читачу, спочатку дали дві пляшки горілки, а потім, на другий день, привезли смаженого кабана. Отак і нашим культурам, кукурудзі, сої — цо забардзо, то нєздрово, як у нас у Львові казали колись. У багатьох місцях випало по три місячних норми. Як завжди… Молилися про дощ — нате. Вас почули. Ах, ви не тільки про дощ молилися. Ще про великий урожай, високі ціни на нього, про зменшення корупції та податкового тиску. Ну, вибачайте, почули тільки про дощ. Наразі.

Рекомендації? Продовжуйте молитися. Але не тільки! Можуть бути хвороби, шкідники, інші стреси, тож агрономічні операції не пропускайте і пильнуйте свого поля.

Про Брексіт і його вплив на врожай сої

М-да, хороша порада — пильнуйте свого поля. От британські агрономи не додивилися. Пролізли туди нишком шкідники, половину поля засмітили бур’яни, коротше, пайовики зібралися й сказали — йдемо самі, не треба нам орендаря. І Британія вийшла з ЄС. Ну, принаймні, так перший референдум вирішив.

От скажіть мені, читачу, коли ви читаєте детектив, ви ж у заплутаному клубку підозрюваних майже напевно знаєте, хто злочинець. І автор вважає вас розумником, намагається ускладнити розгадку… Чому геополітичні мудраге-лі, політики різного ґатунку вважають нас ідіотами? Сотні років у Європі референдумів не проводили. Нідерланди ніколи референдуму не проводили і аж раптом ось. І з якого приводу, аж так життєво важливого для голландців??? Чи бути, чи не бути Асоціації України та ЄС. Ну хтось сумнівається, що тут справа нечиста?

Наступний референдум — чи виходити Британії з ЄС. Несподіваний результат! Виходити! Розвалювати ЄС!

Тепер скажіть мені: кому вигідно не підписувати Асоціацію України з ЄС та кому вигідно розвалювати ЄС? Правильно, читачу! Вгадали! Додайте до цього референдум у Криму, коли раптом Крим вирішив стати … неукраїнським. Ой, ми з вами ще будемо свідками гучних цікавих викриттів, коли будуть виявлені дивні великі гроші, які дивним чином з відомих джерел запливли у кишені відомих політиків та структур, партій тощо. Світ вжахнеться, як так можна! Як це гидко! Коли дізнається про те, про що ми з вами вже знаємо.

Війни ведуться за території та ресурси. Іноді війни ведуться заради вирішення внутрішніх проблем агресора, як-от тепер. Території і ресурси нині можна завойовувати простим способом, використовуючи недоліки сучасної правової, політичної, економічної ситуації у світі. Ах, у вас демократія? Так давайте ми вам нав’яжемо пряму демократію, нехай демос, себто, нарід, сам вирішує, як йому жити. І воно-то так, але люди голосують, не маючи потужного аналітичного та стратегічного підґрунтя або забезпечення. Наприклад, люди, голосуючи за вихід Британії з ЄС, гадають, що 3% бюджету, який відраховується у ЄС, зроблять їх багатіями, а Британія засяє володаркою морів, як колись. Але ніхто з них не враховував, що може відвалитися Шотландія, незадоволена виходом з ЄС, можуть об’єднатися і відокремитися дві Ірландії, і від величі Британії залишиться грядка з хроном. Тут вибігають оплачені і неоплачені (просто дурні) експерти і нявкають, що у короткостроковій перспективі Британія бідуватиме, а далі зис-куватиме, але ніхто з них не враховує світової кризи, яка неминуча 2017 року, і в цей час Британія саме бідуватиме. Кризу переживуть нечисленні країни, і Україна — з-поміж них, тут дадуться взнаки величезний незадіяний потенціал і вкрай низька база. Людською мовою — ми сидимо на сраці, нам падати нема куди. Всі інші гепнуть й поламають кістки.

Так, про що це ми, ми про історичні події, які трапилися цього місяця і неодмінно матимуть вплив на нашу сою й буряки. Нині тільки вже повний бовдур може думати, ніби британські катавасії нас не торкаються. Ще й як, ще й як. Тільки ми якось почали освоювати експорт до ЄС, як ЄС став перед вимогою переформатовуватися. Попливуть курси валют, деформуються ринки. І це все додасться до наших аномальних дощів та спеки.

Навіщо я вам це розповідаю? По-перше, технології гібридної війни можна використовувати для роботи з пайовиками, знаходити і зацікавлювати лідера, розгортати пропаганду, формувати громадську думку, потім оголошувати загальні збори (референдум) і приймати рішення продовжити з вами угоди на 49,999 років. По-друге, треба готуватися до непростої осені. Як буде із збутом зерна, зараз не прогнозуємо, це буде зрозуміло за місяць-два. Наскільки я бачив, кепські справи з кукурудзою у Франції, але ніби кращі у Румунії та Угорщині, тому європейський ринок може дати Україні шалений шанс продати кукурудзу дорого (якщо вона у нас самих виросте), а може і не дати. 50% вірогідності, що у лотереї або рулетці вважалося б щастям. Але у нас своє уявлення про щастя. По-третє. Дуже мудро аналізуйте, коли вам треба обирати або обстоювати якусь позицію, думайте про наслідки. Ми бачимо, в якій халепі ОРДЛО і Крим, де було досить бажаючих померти в росії, хай каменюки з неба. Каменюки такі, що мрія збудеться ось-ось.

А ми інвестуємо

Поки в Україні все гаразд. Веревський каже телефоном (подейкують, він саме у Лондоні), що «Кернел» поки що не бачить цікавих пропозицій для розширення банку землі, що означає, — люди почуваються більш-менш і дешево не продають. «Київ-Бруклін» в Іллічівську намірився будувати термінал і ладен інвестувати 200 млн доларів. «Кернел», до речі, також напланував термінал у Чорноморську і вкладатиме в нього 100 млн доларів. Таких, великих, проектів та інвестицій зараз чимало. А менших — ще більше, як-от, будівництво нового хлібозаводу у Нових Петрівцях, вкладено 6 млн доларів, і завод збудовано за 6 місяців. Все це відбувається зараз і свідчить лише про одне: потенціал потихеньку прокидається.

Тепер про мудрість господаря. Зрозуміло, експортні термінали будуються аж гай шумить. А внутрішні елеватори вже потріскують.

Вправний господар повинен сполучити такі фактори: у США передбачають потужну посуху. У Франції болота замість полів, придатні для вирощування осики, а не кукурудзи. В Україні поки що все стоїть такою стіною, що страшно в поле зайти, можна заблукати і не вийти. Врожай по валу буде велетенський, мій прогноз — 68-70 мільйонів тонн. Запас вологи такий, що липень безсилий, навіть місяць без дощів кукурудза витримає. Йдемо далі. Збирати буде важко. Все відбувається одночасно. На заході достигають ранні, на півдні й у центрі — пізні. Комбайнів не буде. Якщо треба орендувати, домовлятися, домовляйтеся негайно, бо пропаде. І третє: не буде машин, зерновозів. Якщо раніше можна було возити по 40 тонн, то тепер по 20, а вдвічі більше машин — звідки б узялося?

Думайте про жнива.

Думайте і дійте

Поки думаєте — нищіть корупцію на місцях. Починайте з себе, не давайте хабарів нікому і не підмазуйте, а закінчуйте нашим товстопузим чиновництвом. Станьте для них Божою карою і страхом Божим. Пригадую, одразу після революції одна агрокомпанія пішла чесним шляхом вибивати ліцензії на експорт у Мінекономіки, тому що вирішила не платити 20 тисяч євро хабара, який вимагали. Підняли на ноги всіх знайомих, врешті в міністерстві міністряни тікали від аграріїв, почувши назву агрокомпа-нії, за голову хапалися.

Трохи живопису наостанку

Оце написав — товстопузим чиновництвом, і раптом збагнув, що образ України у моєму сприйнятті в останній рік змінився. Якщо раніше це була пишна Одарка з Сорочинців,то тепер — висока, струнка, тоненька, з великими здивованими очима, довгим волоссям, грудьми номер три, така ніби схудла… Ні,я не скажу, що Україна — ідеальна, супермодель, є у неї певні риси, що викривають вулкани пристрастей і протиріч, скажімо, трохи довгий ніс… Ну і що, так навіть на лелеку схоже. Але чарівна. Інша річ — образ українця. У мене їх аж три. Перший — оце ж таки товстопузе чиновництво, перший, тому що море негативу ллється з усіхусюд. Очі злодійкуваті, бігають, руки весь час у русі. Другий — це воїн АТО або майданівець, це навіть не образ, а темний контур мужності та відваги на тлі вогню, що охоплює обрій. І третій -ви, читачу, з ясними і добрими очима, щирою усмішкою, працьовитими руками, світлою душею і чесним серцем. Люблю я вас, читачу мій. І вірю у ваш успіх і звитягу. Вашою енергією, вашою самовідданістю йде вперед тоненька і висока наша Україна.

Не зупинити її, як не зупинити вас, зосередженого й зібраного, готового до жнив. Шануймося.

Важко нам, боляче нам, втрачаємо багато, але будуть вони, жнива України, коли вродить і віддячить нам усім за щирість нашу, за щирість і любов до рідної землі.

Ваш головний редактор