В Україні картоплею займаються чи не всі, хто має хоч якийсь шматок землі. Саме тому 98% цього овочу в країні вирощується на присадибних ділянках. Переважно примітивним способом. І якісної картоплі як не вистачало, так і не вистачає. На форумі із професійного картоплярства, що вже традиційно проводиться Українською асоціацією виробників картоплі за підтримки Посольства Королівства Нідерланди, президент асоціації Микола Гордійчук підкреслив, що в Україні не вистачає професійних агрономів, які спеціалізуються на картоплі. Однак це ніяк не стосувалося Василя Болехівського, кандидата сільськогосподарських наук, головного агронома компанії «Агро ЛВ Лімітед», що на Львівщині. Більшого професіонала у цій царині годі й шукати.

– Наша компанія входить до корпорації Continental Farmers Group і займається рослинництвом на теренах Західної України – у Львівській та Тернопільській областях. Загальна площа орендованих земель – 43 тис. га, з яких на 4,5 тис. га вирощуємо цукрові буряки, на 10 тис. га – озиму пшеницю, на 6 тис. га – озимий ячмінь, близько 10 тис. га займає озимий ріпак, під сою та кукурудзу відведено дещо менші площі – по 2 тис. га, під соняшник – 500 га. Ну і картоплі – 1000 га, ось приблизно така у нас структура посівів, – ознайомив із резюме господарства Василь Болехівський.

– Ви особисто займаєтеся лише картоплею чи й іншими культурами?

– Структура агрономічної служби у нас побудована як за блоками, так і за територіальним принципом. У компанії працює ще шість агрономів, котрі у себе на підрозділах займаються всіма культурами, окрім картоплі. Картопля – виключно моя сфера.

– Василю Петровичу, познайомите із картоплею ваших полів: якого призначення і якої врожайності, чия селекція?

– У нас вирощується картопля трьох призначень: столова, для переробки на чіпси і насіннєва. Виходячи з цього, різна технологія, різний сортовий склад і різна врожайність. Столової одержуємо (вже продажної ваги) -40 т/га, чіпсової – від ЗО до 35 т/га, насіннєвої -25-30 т/га. Був у нас і рекордний рік, у який ми отримали 70 т/га. Вага до продажу -це далеко не польова врожайність, це вага картоплі після зберігання, сортування, калібрування і відходів дрібної, у нас є такий термін «net».

При передпродажному сортуванні і підготовці картоплі після сховища (вже навесні наступного року) 18-20% картоплі вибраковується. Залишок і є продажна кількість.

З урожайності у нас хороші показники, особливо для наших умов. У Європі краща п’ятірка картопляних країн вирощує врожай в середньому 50-52 т/га, а по 27 країнах ЄС цей показник дорівнює 27 т/га. Тоді як в Україні середня врожайність картоплі не перевищує 16-18 т/га. Переважно вирощуємо картоплю голландської і німецької селекції, вітчизняних сортів не садимо. Лобіювання чиїхось сортів інвесторами немає. Ще на початку картопляного бізнесу наш головний технолог з картоплі представляв АСШСО (Польща), і тому ми вирощували сорти цієї компанії. Провідним столовим сортом був добре відомий тоді Санте, але ми зіткнулися із значними його механічними пошкодженнями при збиранні, уразливістю деякими захворюваннями і почали шукати інші. Відтоді нам стало не важливо, чия селекція, аби була врожайність і якість.

– На форумі ви називали вражаючі цифри затрат на вирощування картоплі. Які аж ніяк не порівнюються із коштами на польові культури. Яка структура цих витрат?

– Хто картоплею займається професійно, з максимальною механізацією та її зберіганням упродовж тривалого часу до реалізації на ринку в період максимальних цін, може зрозуміти, чому такі затрати. Загалом, на столовій та чіпсо-вій картоплі затрати на 1 га становлять 110-115 тис. грн, а на насіннєвій ще більше -184 тис. грн. Звісно, що все прив’язано до курсу долара.

У структурі цих затрат у столовій та чіпсовій картоплі перше місце (20%) припадає на насіння і зберігання. Сюди входять амортизація сховищу й автоматичного обладнання, їх ремонт і обслуговування, регулювання клімат-контро-лем, передпродажна підготовка бульб, зарплата людей тощо. Польова техніка імпортна, оплата праці висока. Вирощувати картоплю, не маючи сучасних сховищ, сенсу немає. Оскільки насіння вирощуємо самі (хоча супер-еліту й еліту завозимо з Європи) собівартість вдається трохи знизити. Ще одна позиція затрат – ЗЗР, за ними йдуть затрати на міндобрива.

І завершують – видатки на логістику, зарплату, обслуговування техніки, пальне й амортизацію всієї техніки. Витрати, що спрямовані на досягнення агрономічного результату -насіння, ЗЗР і міндобрива, у структурі собівартості складають рівно їх половину – 50%. Звідси і висновок – сенсу економити на насінні, препаратах ЗЗР і добривах абсолютно немає. Затрати на вирощування чіпсової картоплі дещо вищі, але не набагато- $3600 на 1 га (без ПДВ). Тут превалюють затрати на зберігання і продаж. Адже замовник такої картоплі переважно вимагає її реалізації в кінці сезону -починаючи із січня (70%), далі у квітні, травні, червні. Зрозуміло, що при такому тривалому зберіганні чіпсова картопля вимагає додаткових витрат на електроенергію, до того ж задля стримування проростання у сховищах вона обробляється ретардантами.

У вирощуванні насіннєвої картоплі затрати найбільші -$5700 на 1 га. Тут 36% затрат припадає на вартість оригінального (супереліти й еліти) насіння.

– Яка ж тоді ціна реалізації такої картоплі?

– Ціна ринкова, наш покупець – вітчизняний: що столових сортів, що чіпсових. Ціна беззбитковості столових сортів тримається на рівні

З грн за кілограм, чіпсових – 4,7 грн, насіннєвої – 7,4 грн.

– Ви нічого не сказали про зрошення. Адже сьогодні без нього вирощування картоплі є дуже ризикованим.

– Не сказав про це, бо ми обходимося без зрошення. Картопляні площі у нас розташовані у Львівській області, де, як відомо, опадів достатньо. Щоправда, в останні роки спостерігаємо певну їх нестачу, і це вже відбивається на розвитку рослин і їх урожайності.

– У структурі затрат міндобрива займають небагато, всього 8-10%. Тож у вас хороші ґрунти, чи не так? І яке з добрив найважливіше для картоплі?

– Відсоток на добрива невеликий, але суми грошей на їх придбання немаленькі. Під картоплю ми підбираємо ґрунти із хорошою і середньою забезпеченістю поживними речовинами. І щоб добре утримували вологу. Для картоплі важливо, аби був баланс поживних речовин

із перевагою у ньому калію. Картопля – культура калієлюбна, і в її живленні цього елемента має бути хоча б у 1,5 рази більше від азоту. Регуляторів росту жодних не застосовуємо. Аналіз ґрунтів показав, що мікроелементами, які потрібні картоплі, переважно вони забезпечені. Окрім магнію. От його і додавали.

– Розкажіть про картоплю чіпсових сортів.

– Картопля чіпсових сортів у нас вирощується на 360 га.

У неї дещо особливі умови вирощування. Так, це зовсім інші сорти. їх бульби як сировина повинні мати високий вміст сухих речовин (21-22%) і невелику кількість (0,2%) редукуючих цукрів. Якщо говорити доступніше, то при смаженні такої картоплі на ній не має утворюватися кірочка. Тобто чіпсова пластинка не повинна змінювати колір, вона лишається природною для цього сорту -білою або жовтою. Набір цих сортів досить обмежений, ми вирощуємо чотири з них. Основним є Леді Клер (селекція Мадег), інші сорти – це Піроль і Кібіц (ЇЧогіка), пробуємо також Арсенал (АЄШСО). У мінеральному живленні таких сортів мають бути меншими дози азоту і вищими – калію. Наступне, що для них важливо, це наявність більшої кількості вологи. Ось для них бажане зрошення або ґрунти, що добре утримують вологу. Минулий сезон для нашої Леді Клер був провальним (30-33 т/га), посуха спинила ріст рослин ще у першій декаді липня.

І наступне, що важливе для цієї картоплі, – стійкість до механічного травмування.

– Але це ж селекційна ознака. Ви ж не можете її формувати…

– Так, не можемо. Однак тут треба слідкувати за більш обережним збиранням урожаю. Обмежувати відсоток механічних пошкоджень. До того ж за своєю природою ці пошкодження залежать від вмісту сухих речовин: чим їх більше, тим сильніше пошкодження при тому самому ударі

по бульбі. Сорти чіпсової картоплі також частіше вражаються фітофторозом, тому тут застосовується більша кількість захисних обробок.

– А яка проблема найскладніша у вашій зоні на картоплі?

– Вологи у нас достатньо, це великий плюс. Проте водночас це збільшує ризик появи фітофторозу. І ця хвороба у нашій зоні стає все агресивнішою. Крім того, у зв’язку із посухами і жаркою температурою виросла загроза альтернаріозу, зелена маса просто всихає. Також для якості бульб дуже важливий належний контроль дротяника. Контролювати його доводиться в усій сівозміні, на всіх культурах. І відсоток його наявності у ґрунті з року в рік знижується. Насіннєвий матеріал обов’язково протруюємо.

– На форумі з професійного картоплярства в Україні було зауважено, що агрономів по картоплі не вистачає. Чому так, на ваш погляд?

– Тих, хто просто вирощує картоплю, у нас достатньо.

А от професійне вирощування – це зовсім інше, це не дилетантство. Там, де хоча б 200 га картоплі, є агрономи, які спеціалізуються на цій культурі. Але часто середні господарства, де набір культур чималенький або їх кілька, і зокрема картоплі до 50 га, там агроном займається всім водночас. Відтак, коли приділяти увагу картоплі за залишковим принципом, то й отримаєте абиякі результати. А специфіка іноземної картоплі полягає в постійному моніторингу, спостереженнях. Це дуже високоврожайна картопля, ми ж отримали 70 т/га?! Але вона і вразлива до захворювань, до кліматичних негараздів тощо. Нові її сорти потребують неабиякої уваги. Тут за схемою не вийде. Ти маєш чи не через день дивитися, як ростуть і розвиваються рослини, чи не проявляються якісь хвороби. Фізично картопля вимагає більшої уваги, ніж зернові культури. Тому і фахівців таких менше.

– А те, що ви спеціалізовано займаєтесь однією культурою – картоплею, не звужує коло ваших професійних інтересів?

– Абсолютно. У мене, вважайте, не одна, а три культури, адже три види картоплі, тобто три технології.

Та і 1000 га – це розмір одного середнього господарства. Робота агронома у нас організована дуже правильно.

Якщо ти будеш розпорошувати увагу на багато культур, можеш на картоплі щось проґавити. А ціна помилки чи навіть неуважності надто велика. Достатньо кілька днів не побувати в полі і можна проґавити появу фітофторозу чи колорадського жука, і тоді, вважай, половини врожаю нема. Чи помилитися із застосуванням препарату ЗЗР чи його дозою – і дротяник посіче вашу картоплю, як шрапнель. Неуважність при збиранні спричинить масову появу на бульбах синців, і ви нікому цю картоплю не збудете. Що ж до фокусування уваги лише на одній культурі, то зазначу, що у нашому господарстві багато культур і я постійно цікавлюсь інформацією щодо їх стану також. Якщо захочу зайти в квітуче поле ріпаку чи пшениці – не проблема.

– Яким був початок вашого захоплення цією культурою? Чи це просто випадок?

– По закінченню навчання я працював у господарстві на Львівщині. Потім – головним агрономом районного управління, після чого пішов у науку – захистився в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН, там і працював науковим співробітником. Одного разу мій колега запропонував допомогти інвестору, який виявив бажання вирощувати в регіоні картоплю. Я спробував один сезон та так у картопляному полі й лишився.

– Виходить, це картопля зманила вас із науки?

– Виходить, що так. Вона була першою культурою тоді ще невеличкої компанії, почали її вирощувати всього на 80 га. Банк землі зростав, набір культур розширювався. А картоплі вирощували на 700 га, потім – на 1300 га і зараз стабілізувалися на рівні 1000 га.

– Агроном у полі – це менеджер виробництва? Подібні обов’язки не загасили ваш науковий запал?

– Функції сучасного агронома, залежно від компанії, де він працює, її пріоритетів і покладених на нього обов’язків, дуже різноманітні. Так, часто він змушений виступати в ролі організатора виробництва, особливо це було притаманно за старих часів. Та і сьогодні, передусім у невеличких фермерських господарствах. Там він і бригадир, й інженер, і на всі руки майстер. Агроном як спеціаліст – це інше. Це більш притаманне Європі. Там такий фахівець – професіонал виключно з культури.

І для нього, власне, дуже важливі не організаторські здібності, вміння змушувати людей працювати, а спостережливість і допитливість.

Як у науковця. Він вийшов у поле і все повинен побачити й оцінити, виявити проблему і як лікар правильно встановити діагноз. Моя специфіка полягає в тому, що прямо з людьми працювати мені не треба. У нас, як у європейської компанії, агроном від цього відокремлений. Він видає рецепт, а «уколи і пігулки» хворому дають «медсестри»: у нас є спеціальні менеджери з виробництва.

У полі я можу спілкуватися з людьми, але вказівки їм видає менеджер. Це як у європейських компаніях, де невеличкий фермер, що господарює на 100-300 га, не утримує спеціально агронома, а для цього є послуги фахових консалтингових агенцій. Що стосується досліджень, то їх у мене вистачає. Не менше, аніж у інституті. Минулого року, наприклад, я на своїй демоділянці висаджував 80 зразків картоплі, кожного сорту по 200 бульб, вивчав продуктивність і форму бульб нових сортів, зокрема й фіолетового кольору, їх стійкість до захворювань тощо.

– Ви кажете – форма бульб. Вона ж все одно квадратною не буде, аби в ящик зручно складати. Тоді що вам у їх формі цікаво?

– Картопля – найтехнологічніша культура, де практично всі операції механізовані.

І форма картоплі має значення для садіння та збирання. Наприклад, для технологічної посадки краще кругла картопля або невеличкого овалу. Якщо бульба довга, то це може бути проблемою. Адже 99% посадкових машин мають ложечкоподібні посадкові системи. Кругла картопля у цій ложечці зручно вміщується, тоді як довга випадатиме з неї. Отже, будуть пропуски. Хоча, якщо з’являється попит на подібні сорти, то дехто йде і на ризики. Наприклад, зараз у Чернігівській області стала популярною картопля німецької селекції Гренада, з видовжено-овальними жовтими бульбами. Говорять про її популярність за кордоном, зокрема в Азербайджані та Казахстані. Але які проблеми виникають при її посадці і скільки травмується при сортуванні та збиранні – треба вивчати.

– Картопля зазнає дуже багато хімічних обробок.

А чи годиться вона для органічного землеробства?

– Годиться. Для цього є спеціалізовані сорти. Тобто високостійкі до фітофторозу, найбільшої загрози картопляного поля. І на таких сортах кількість хімобробок можна істотно зменшити, а то й зовсім від них відмовитися -залежно від сезону. Зрозуміло, що продуктивність такої картоплі буде нижчою.

– 2016 рік був складним для картоплярів. Ринок споживання української картоплі значно зменшився. Фахівці говорять про пошуки сортів із якоюсь нішевою привабливістю, про розширення переробки, наприклад, формування ринку картоплі для заморозки для такого продукту, як фрі. Що ви про це скажете?

– У нас своя усталена програма виробництва, обумовлена угодами й контрактами. Збільшувати розмаїття сортів – це додавати проблем на всіх частинах виробничого ланцюга: посадки, догляду, збирання, складування, логістики. Такого сенсу поки що немає. Нішеві сорти картоплі безумовно мають перспективу. Особливо для невеликих фермерів. І якщо у супермаркетах з’явився попит на фіолетові чи рожеві бульби, то хай пробують.

Що ж до картоплі фрі, то має з’явитися мотиватор такого виробництва. Яким, наприклад, у нас для виробництва картоплі на чіпси була компанія «Крафт». Доки вона не стала провайдером такої ідеї, а потім організаційно-консультаційним центром і споживачем цієї продукції, ніхто із фермерів сам за це не брався. З’явиться такий замовник на подібну переробку, обумовить свої стандарти якості та вимоги -може, й ми спробуємо теж.

– Ваша найбільша вдача в роботі?Вдачі й маленькі перемоги бувають кожного року. Але для мене найвагомішою подією за весь час моєї роботи в «Агро ЛВ Лімітед» стало те, що невеличка компанія, з якою я розпочинав вирощувати картоплю всього на 80 га (інших культур ще не було), виросла у такого потужного виробника, з високими показниками і високими стандартами виробництва. І це все здійснювалося на моїх очах, а з нею зростав і я.

 

Ігор Самойленко