Що принесла нам некласична весна

Цьогорічна некласична весна зі сніговими циклонами в березні й раптовою 20-градусною спекою у квітні схоже спричинила неабиякі труднощі на весняному полі. Фахівці вважають нинішні весняні умови чи не найскладнішими за останні роки. Весна запізнилася на три тижні, тому посівні роботи проводилися в надзвичайно стислі терміни. До того ж пересихання верхнього шару ґрунту й утворення кірки на багатьох площах у квітневе бездощів’я, ще й з потужними вітровіями теж вносило й вносить свої корективи у польові роботи. Словом, на полі, що прокинулося, нині максимальна мобілізація як ніколи

І все ж більшість хліборобів за цих умов тішить просто файна вологозабезпеченість. Ми поцікавилися більш реальною оцінкою ситуації та її впливом на подальшу картину на полях в авторитетних фахівців із різних регіонів.

Центр: нестабільність  - головна загроза врожаям

Віктор Швартау, завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України:

-  Впродовж усієї зими стан озимих викликав занепокоєння. Втім, снігопади всередині зими та в березні істотно пом’якшили ситуацію. Проте через відчутні морози, що прийшли в Україну наприкінці зими та в березні, відбулося промерзання верхнього шару ґрунту. Наслідком цього стало весняне перезволоження поверхні полів: вода не проходить углиб ґрунту, промивний режим обмежений.

Тому перед аграріями постала низка проблем. Одна з них - вузьке вікно доступної для рослин вологи знижує ефект від внесення добрив у перше підживлення. Відтак, за поділу доз внесення добрив звертаємо увагу на забезпечення посівів азотом лише в період доступної вологи.

- А як на рослинах відбилося те, що весна запізнилася на місяць?

- Так, великою проблемою є нестабільність погодних умов за роками. Якщо раніше, 20 - 30 років назад, весна була весною, зима  - зимою, то нині кожна пора року приносить нестандартні погодні умови. Тому врожаєві загрожує не так потепління, як нестабільність погодних умов, яка щодалі зростає.

Приміром, березень був лише частково хмарний. Це місяць, коли рослини готуються до початку вегетації, тож типова березнева погода покликана їм у цьому допомагати. Нинішні ж погодні умови в березні відрізняються тим, що рівень  фотосинтетично активної радіації істотно менший від норми. Як наслідок - коренева система знаходиться в охолодженому ґрунті, тоді як надземна частина рослини наприкінці місяця активно стимулюється за потужного сонячного опромінення. Особливо різко це проявляється на півдні.

Отож, за стрімкого потепління на полях можемо спостерігати активний розвиток листкового апарату з обмеженим ростом кореневої системи. І ця невідповідність лише зростає. Так, упродовжостаннього тижня максимальна температура поверхні ґрунту у посівах пшениці озимої у ДСВ ІФРГ НАН України (Васильківський район Київської області) становила +20-21°С, на глибині 5 см - +17°С, а на глибині 15 см - лише +11-12°С.

- Глобальні кліматичні зміни, як показав і нинішній рік, не зводяться лише до потепління. Вони супроводжуються також посиленням коливань показників клімату, і ця весна - наочний приклад. Як такі зміни погоди впливають на рослини?

- Справді, в роботах відділу агрометеорології Українського гідрометцентру (керівник Т. Адаменко) реєструються як невеликі рівні потепління, так і істотне зростання варіабельності показників клімату в Україні в останні десятиріччя. Важливо звернути увагу на дослідження в європейських країнах під егідою ВООЗ. Так, з 2001 року діє європейська програма з охорони здоров’я людини ВООЗ «Періоди сильної спеки: загрози і відповідні заходи» (http://www.euro.who).

У рамках її досліджень було встановлено зростання кількості періодів у кілька діб, коли температура вночі не опускається нижче +20°С й організм людини при цьому не відпочиває. Встановлено, що зростання частоти серцевих нападів у європейців прямо,з високим рівнем кореляції, збігається з оцим збільшенням кількості стикових днів, коли вночі не спадає температура. Нам варто апроксимувати цей підхід і до рослин.

У висновку - не можна здійснювати жодних позакореневих обробок добривами чи багатокомпонентними сумішами агрохімікатів під час таких кількаденних періодів з тепловими хвилями, коли температура вночі не знижується.

І на це обов’язково слід звертати увагу й уникати позакореневих обробок у такі періоди. Потрібно відстежувати впродовж кількох днів перед обробкою: в якому стані знаходяться рослини, яка температура, чи є роса зранку і до котрої години. Якщо вона тримається лише півгодини, то не потрібно поспішати й тиснути на рослину додатковими обробками.

Не забуваймо, що головним чинником високих урожаїв є сорт/ гібрид.

- Цікаво, а нашестя яких хвороб і шкідників слід очікувати з огляду на ситуацію, що склалася?

- Дуже складно це прогнозувати. По-перше, через брак досліджень. Остання наукова монографія на тему прогнозування розвитку шкідників сільськогосподарських рослин професора І. Полякова була ще далекого 1975 року. Ми настільки зосередилися на запитаннях «що внести?» і «як на цьому зекономити?», що втрачаємо розуміння принципів розвитку агроценозів. По-друге, брак біологічно обґрунтованої сівозміни фактично унеможливлює будь-які прогнози й передбачення, як розвиватимуться шкідники.

Що б я радив у цьому разі? Окрім ретельного вивчення офіційного видання з оцінки фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендацій щодо захисту рослин від Міністерства аграрної політики та продовольства України й Інституту захисту рослин НААН України звертатися до інформаційних бюлетенів з цієї проблематики, які готують міністерства сільського господарства США та Канади. Світ глобальний і доцільно використовувати досвід провідних фахівців.

Також варто отримувати інформацію провідних європейських університетів, наприклад, університету в Aarhus (http://www.au.dk)  - EuroWheat. оrg  тощо, сайти яких справді безцінні, бо дають об’єктивну інформацію про ефективні діючі речовини проти того чи іншого збудника хвороби або шкідника. Приміром, по борошнистій росі є 4-5 селективних препаратів, по фузаріозу - мабуть, ще менше, по офіобольозу  - фактично один. І це допомагає аграріям зорієнтуватися, адже нашому сільському господарству нині дуже шкодить засилля реклами з необґрунтованими обіцянками щодо ефективності тих чи інших засобів проти хвороб рослин та шкідників.

Пам’ятаєте, ще 2-3 роки тому казали, що нам потрібно  5 - 6 млн га кукурудзи? Проте навіть 2 млн га кукурудзи за відсутності контролювання хвороб на культурі впродовж вегетації забагато.

І ми бачимо ураження і сажковими, і фузаріозами, і це все є просто величезною проблемою для агроценозу. Подібна до сьогодення ситуація спостерігалася майже 115 років тому у східному та центральному районах Кукурудзяного поясу в США.

На початку ХХ століття через зростання площ під кукурудзою ураження фузаріозом ячменю було таким потужним, що виробництво культури було майже припинено. Цей негативний досвід та реалії сьогодення вимагають істотного вдосконалення технологій вирощування культурних рослин.

Захід: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Володимир Лихочвор, завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету, доктор сільськогосподарських наук, професор:

 -  Весна пізня і її практично немає, вже літо. От у нас на Західній Україні вже два тижні температура +24-26°С. Такого ще не було ніколи, і дощів нема. Проте це не проблема. Хоча проблеми в аграріїв є щороку. Загалом найбільша для наших аграріїв проблема настає не навесні, а в кінці літа: якщо у липні-серпні спека, нема опадів - тоді в нас нема врожаю ні кукурудзи, ні сої, ні соняшнику, тобто усіх культур з тривалим вегетаційним періодом. Звісно, ми не знаємо, що буде влітку. А що ж є? Весняне кущення озимих і ярих культур буде обмеженим, тому переваги матимуть ті посіви, які сіялися з вищою нормою. І хоча я особисто прихильник низьких норм висіву, але за такої ситуації - коли весна рання й коротка, всі фази розвитку рослин просто стрімко пролітатимуть, краще орієнтуватися на вищі норми висіву зернових культур. І ярини теж. Можливо цьогоріч варто очікувати дещо меншу продуктивність бокових пагонів озимих культур, які ми зазвичай завдяки морфорегуляторам та азоту встигаємо вирівнювати. Однак це теж не критично, бо цей недолік рослина здатна компенсувати кількістю зерен та їх масою.

А що ж важливо? Є дуже великі запаси зимової вологи. Як на мене, за останні п’ять років жодного разу подібного її запасу після зими не спостерігалося. Це великий плюс. І слід її зберегти. Посівна наближається до завершення. Азотні підживлення, фунгіциди, інсектициди - технологія дає змогу ефективно всім цим розпорядитися. Я пам’ятаю один такий рік у 1990-ті, коли ми в поле увійшли після 20 квітня. І нормальні мали врожаї. Наступне. Оскільки часу для доброго розвитку кореневої системи мало, її розвиток відстає від розвитку вегетативної надземної маси - я бачу ранні посіви озимої пшениці вже в трубку пішли, формується перший вузол. Тому озимина можливо не матиме велику вегетативну масу, що зменшить використання ретардантів для убезпечення від вилягання у певних сортів. Однак це погляд сьогоднішній. Якщо ж у травні-червні підуть дощі, то ця проблема вернеться. Відтак використання цих рістрегулюючих речовин повністю не відкидається, але варто дивитися, що давати. Наприклад, препарати на основі хлормекват хлориду вже не підійдуть, тут треба буде з Модусом чи Терпалом працювати, тобто з тими, що працюють за температури +20°С. Особливо, хто працює на високу врожайність, навіть за таких умов з морфорегуляторами треба працювати.

Фото 1. Поле прокинулось

Далі. Особлива увага - на шкідників, бо хвороби завжди є, а за високих температур шкідники розвиватимуться сильніше. Уже на пшеничних полях я бачу попелицю.

Окрім недоліків і ризиків весни є й значні переваги. І їх навіть більше. Дефіциту вологи немає, вологи достатньо. Температура ґрунту на глибині 10 см уже дійшла +12 - 14°С, перевіряли ще в п’ятницю. Отже, для сівби соняшнику, кукурудзи й сої умови сприятливі. У такі терміни й раніше сіяли соняшник та кукурудзу, але насіння лежало, рослина «сиділа», а нині оптимальні температурні умови дають два тижні фори розвитку цим культурам. Відтак для цих ярих культур із тривалим вегетаційним періодом умови хороші. Ріпак на Західній Україні завжди починав квітнути в першу декаду травня, а нині він уже починає цвісти. Тобто ми маємо два-три тижні випередження у вегетації. Так, це може призвести до меншої кількості бокових гілок і їх продуктивності, але там, де нормальна густота посівів і він гарно перезимував, ріпак дасть хороший урожай з головних стебел. Тим паче дбайливий аграрій зможе покращити стан посівів регуляторами Карамба, Фолікур тощо. Навіть там, де посіви й дещо зріджені, дасть Бог, травневі дощі їх підтягнуть. Таким чином, якщо волога і тепло є, можна хіба що згадати Панаса Мирного: «Хіба ревуть воли, як ясна повні?».

Південь: пшеницю скувала кірка

Микола Литвиненко, завідувач відділу селекції та насінництва пшениці Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН України:

-  Для озимини склалася не дуже сприятлива ситуація. Це пов’язано передусім зі стрімким наростанням температури і швидким пересиханням верхнього шару ґрунту. При чому після великої кількості опадів у попередніх місяцях, що і створило значне ущільнення ґрунту й потужної кірки. Звичайно, ступінь проблеми залежить від механічного складу ґрунтів  - на піщаних це менш виражено, на суглинистих кірка надзвичайно міцна, навіть розбити її важко. Вітчизняна промисловість випускає спеціальні ротаційні мотиги з великими шипами, які проколюють і значною мірою порушують цю кірку. Однак мало хто скористався цим знаряддям. І тому проблема в полі є значна. Небезпека посилюється відсутністю опадів упродовж уже значного періоду й висихання верхнього шару ґрунту продовжується, що призводить до певного скорочення утворення вузлового коріння, яке для озимої пшениці відіграє надзвичайно важливу роль. Якщо воно достатньо розвинуте вглибину, то пшениця добре переносить посуху, і навіть дуже сувору А за нинішнього великого ущільнення ґрунту розвиток вузлових коренів сильно загальмовано. Є таке українське слово - «заклякає». Інколи на цьому розвиток коренів і закінчується. Хоча нижче за 12 - 15 см вологи достатньо, однак коренева система не встигла за цим шаром вологи. Зараз конче потрібен був би дощ і достатньо істотний. Він би пом’якшив верхній шар і дав би можливість корінцям пшениці рухатися вниз і розвиватися. Якщо ж опадів не буде, це дуже негативно позначиться на врожаї. Стосовно весняного кущення, то на півдні воно достатнє, навіть на пізніх посівах. Тобто стеблостій загалом нормальний. Ідеться про дальшу біологію розвитку, і проблема тут є. Адже наявна волога може так і лишитися недостатньо доступною для рослин. Ось у чому ризик. Я знаю роки, коли все на старті складалося надзвичайно сприятливо, але потім заклякало, спинялося, рослини росли надзвичайно туго, повільно, не вистачало сил. І за чудових сподівань на врожай під завершення вегетації він формувався дуже низьким. Де я бував у господарствах, рекомендував докласти зусиль, аби зруйнувати цю кірку. Окрім того, що загальмувала ріст коренів, вона ще й перекрила доступ повітря до цих коренів, ізолювала їх, як панциром. Відносно ризиків захворювань озимини, то явної інфекції не спостерігається. Подекуди - борошниста роса, але за такої сухої погоди вона не розвиватиметься. Я на своїх пшеничних дослідах навіть виключив весняне внесення фунгіцидів. Можливо пізніше виникне потреба в їх застосуванні, але нині не бачу в цьому потреби. Відносно ярини. Пізня весна для неї не проблема, оскільки волога і тепло є, сіють високими темпами, у нас на півдні вже з’явилися сходи.

Північ: підживити по мерзлоталому не вдалося

Олег Веселов, директор з виробництва «Трайгон Фармінг Харків»:

 -  Сіємо соняшник, природа поставила нас у дуже стислі терміни виконання весняних робіт. Швидко наростають температури, варто очікувати стрімкого проходження вегетаційних фаз: там, де зазвичай пшениця проходила фазу за три тижні, тепер - за один. Чи позначиться це на врожаї, прогнозувати складно,попереду велика дистанція і все залежатиме від умов на ній. Змін у технологічні операції така раптова весна не внесла. Єдине, що випало з нашої технології, це те, що не було можливості здійснити підживлення по мерзлоталому ґрунту: спочатку весь час лежав добрий шар снігу, навіть до метра висотою, а тоді три дні з поля бігла вода, ще три дні там було болото, ніякого мерзлоталого ґрунту не трапилося. Відтак озимину підживлювали щойно, як з’явилася можливість вийти в поле. Кірка на озимині звичайно є, особливо на площах, де не було мульчі з рослинних решток або де не встигли заборонувати.

По сівбі ярини строки майже ті самі, що й кожного року, тобто оптимальні. Тому для посівної загроз і проблем немає. У кого традиційна технологія ґрунтообробітку, в того шансів закрити вологу було мало. У нас же різні види обробітку ґрунту -Strip-till, No-till і невелика частка класичного обробітку, тому у нас такої небезпеки не було. Словом, по Харківській області весняні умови не є кризовими.

Фото 2. Поле прокинулось

Микола Груздо, головний інженер ТОВ «Світанок», Сумська область:

- Невеликі негативи така раптова весна принесла, зокрема й деінде на площах озимини, по долинах. Однак нічого надміру небезпечного. Такі умови вкотре продемонстрували переваги прямої сівби, котра в нас панує багато років. Оскільки температурний режим змінювався швидко, то й земля швидко прогрілася, вона була не дуже мерзлою. Ячмінь посіяли вчасно, починаємо сівбу просапних. Терміни - середньостатистичні. Оскільки на половині площ не вдалося підживити по мерзлоталому ґрунту, то дозовано підживлюватимемо по листку. Відносно небезпеки швидкого проходження стадій розвитку в рослин не турбуюся - природа тисячоліттями бачила й не такі зміни і рослина свою потребу впіймає. Наше завдання - точно покласти потрібну їй поживу, захистити, коли треба. Найважливіше - аби не було коливань температури на межі: день-ніч та заморозків.

 

Ігор Самойленко