Прогноз поширення хлібних клопів

У Степу та більшості областей Лісостепу посіви зернових колосових культур заселялися переважно клопом шкідливою черепашкою (Eurygaster integriceps Put.), в інших регіонах, окрім шкідливої черепашки, ще австрійським (Е. austriacus), маврським (Е. maura), гостроголовим (Аеlіа acuminata L.) і ягідним (Dolycoris baccarum) клопами. Вони здатні знижувати кількісні та якісні показники врожаю зернових колосових. Шкодять перезимувалі клопи,призводячи,крім якісних, і до кількісних втрат урожаю. Пошкоджені рослини у фенофази сходи, кущіння засихають, а в період колосіння утворюють повну чи часткову білоколосицю. О цій порі за наявності двох клопів на 1 м² (пшениця) чи трьох-чотирьох (ярий ячмінь) посіви обробляють інсектицидами.

Справка 1. Провокаційне потепління

Якщо навесні мало дощів, шкідливість клопів посилюється, особливо на зріджених посівах ярих колосових.

У фенофази молочної, воскової стиглості зерна і включно до закінчення збирання врожаю шкодять личинки ІІІ, IV, V віків, а також клопи, що окрилилися, від чого навіть незначні домішки в урожаї пшениці пошкодженого зерна (2 - 3%) здатні відчутно погіршувати технологічні, смакові, хлібопекарські та інші якості зернових. Сучасний ареал черепашки продовжує розширюватися під дією антропогенних чинників і завдяки здібності шкідника формувати екотипи, в межах яких виокремлюються локальні форми біотипів, схильних до спалахів і міграцій на великі відстані.

В Україні шкідлива черепашка розвивається в Степу та Південному Лісостепу. Через зазначене вище та потепління клімату збільшується її чисельність у Центральному та Північному Лісостепу. На полях, засіяних злаками, черепашки мало помітні. Вони перебувають у нижньому ярусі травостою, ховаючись під грудочками ґрунту у вузлах кущіння, а в сонячну безвітряну погоду піднімаються на рослинах угору. Спочатку клопи заселяють озиму пшеницю, зокрема зріджену, а надалі для відкладання яєць прямують на її добре розкущені ділянки та посіви ярого ячменю й інших колосових культур.

Після чергового підйому чисельності фітофага, що спостерігався в минулому десятиріччі, та його спаду на початку нинішнього, впродовж останніх років популяції шкідника перебувають у депресивному стані. Це спричиняли відповідні екологічні умови й чинники, що склалися протягом зазначеного періоду, зокрема несприятливі трофічні зв’язки шкідника рослин пшениці. Тобто розвиток шкідника припадає на малосприятливі для його живлення фенологічні фази розвитку рослин.

Частка клопів, що загинула під час перезимівлі 2017 р., дещо нижча аналогічних показників попередньої зими й коливалася від 5 до 16, максимально 32%.

Торік внаслідок нестійкого температурного режиму в квітні, зі зниженням температури в нічні години до мінусових значень й приморозків, заселення посівів перезимувалими клопами було розтягнутим і тривало впродовж другої половини квітня - початку травня. Це негативно позначилося на їх фізіологічному й біотичному стані, відповідно репродуктивній здатності клопів.

Схожа ситуація щодо заселення посівів шкідниками спостерігається й нині. Зокрема, внаслідок запізнілої і розтягнутої весни (з коливаннями температурного режиму й зниженням температури) пробудження й міграція клопів на посіви відбувалися в запізнілі календарні строки (кінець квітня -початок травня) і фенологічні (переважно в період завершення трубкування та на початку колосіння). Усе це не сприятиме в трофічному відношенні розвитку популяції клопів і відчутному їх зростанню. Частка посівів, заселених перезимувалими клопами, 2017 року близька до показників минулих років і коливається в Лісостепу від 20 - 45%, в Степу - трохи понад  50-70% (було 36 і 42% площ відповідно). Найвищий рівень заселеності спостерігали в південно-східних областях, де показник заселеності сягав 80-100%. Показники заселеності перезимувалих клопів на посівах переважно в Лісостепу 0,3-0,5 екз., місцями (зокрема в Харківській області) –1-1,5 екз. на 1 м², в Степу -0,4-0,8 екз. на 1 м² , максимально у Миколаївській і Запорізькій областях -1-2 екз. на 1 м² .

Фото 1. Провокаційне потепління

Відкладання клопами яєць відбувалося також у запізнілі й недостатньо сприятливі строки в період формування - молочної стиглості зерна. Зараженість яєць теленомінами коливалася переважно від 5 -15% (Запорізька, Київська, Харківська, Полтавська області) до 40-50% (Дніпропетровська, Кіровоградська області). Відродження личинок фіксували в другій декаді травня - на початку червня. Масове заселення посівів личинками здебільшого спостерігалося у запізнілий у трофічному відношенні термін, а саме у фази молочної та молочно-воскової стиглості зерна, що не сприяло повноцінному й задовільному проходженню ними міжфазових стадій і перевтілення в дорослих особин до початку збирання врожаю й зростанню кількісних показників шкідника. Надалі, зокрема впродовж періоду молочно-воскової стиглості зерна і до збирання врожаю, негативний вплив трофічного чинника на розвиток популяцій клопів посилювався через спекотну погоду в червні й прискорення розвитку посівів пшениці (особливо ранніх строків) відповідно до відставання розвитку личинок черепашки в передзбиральний період урожаю пшениці. Переважна частка черепашки в зазначений період  була в стадії личинок четвертого-п’ятого і навіть третього віків, тобто у здебільшого неспроможних окрилитися й мігрувати в місця зимівлі. Все це не сприяло відчутному зростанню чисельності шкідника та пошкодженню ним зерна. Середній рівень пошкодження зерна озимої пшениці клопами знизився порівняно з попереднім періодом із 3 - 5 (місцями 10 - 15 й вище) до 1,7%. У межах країни коливався від мінімального 0,05 - 0,2% до максимального в окремих партіях 2 - 3, осередково на необроблених площах у Миколаївській області - до 10%.

2018 року розповсюдження фітофага залежатиме від погодних умов у весняно-літній період. Із початком травня в посівах озимих та ярих зернових колосових культур у Степу триває повільне розселення, а в Лісостепу відбувалося малоактивне переселення клопів шкідливої черепашки у крайові смуги посівів.

Надалі впродовж травня поступово із крайових смуг клопи розселяться на всіх площах зернових колосових і завдаватимуть шкоди рослинам. За прохолодної погоди вони розміщуватимуться в нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту. Переліт клопів уважається завершеним, коли співвідношення статей перебуватиме в межах 1:1. Після посиленого живлення клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць (у два ряди по сім яєць у кожному) на листя пшениці та злакових бур’янів, яке залежно від погодних умов може тривати до 40 днів.

Фото 2. Провокаційне потепління

До того ж середня плодючість однієї самиці, зважаючи на умови перезимівлі клопів, фізіологічного і біотичного їх стану (зокрема маси клопів), погодних умов навесні, якості корму, може становити 120 -150, максимально - 300 яєць.

В ареалі шкідника (Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська області) за високого зимуючого (5 екз. на 1 м² ) запасу шкідника та в осередках Вінницької, Київської, Полтавської, Харківської, Черкаської областей на посівах імовірна надпорогова чисельність перезимувалих клопів. Існує загроза значних пошкоджень стебел і колосків озимих та ярих зернових, що може призвести до часткової або повної загибелі продуктивних стебел, білоколосості та як наслідок - до зменшення маси зерна.

Якщо немає дощів у ранньовесняний період, шкідливість клопів посилюється, особливо на зріджених посівах, передусім на ярих колосових культурах. За вчасного випадання дощів і високої агротехніки (підживлення азотними добривами) шкода від клопів може бути значно зменшена. У зазначених вище та інших регіонах вирощування зернових колосових посіви заселятимуть також маврський, австрійський, гостроголовий та інші види клопів-щитників, пошкодження якими негативно впливатиме на кількісні показники врожайності. Після повного переселення перезимувалих клопів на посіви за порогової (2 - 4 і більше екземплярів на 1 ) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових у трубку посіви захищають дозволеними інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлор-пірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам тощо. Вони будуть біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.

Надалі, з настанням літа, популяції черепашки та інтенсивність її розмноження залежатимуть від погодних умов у цей період, фенології розвитку. За умов помірно теплого літа із синхронним розвитком та оптимальних трофічних зв’язків імовірне підвищення чисельності клопів і їх шкідливості, що зумовить потребу в застосуванні хімічного захисту для запобігання пошкодженню зерна й збереження його якості. Для встановлення оптимального захисного терміну застосування інсектицидів слід враховувати особливості сезонної динаміки заселення посівів личинками черепашки та іншими шкідниками. За умов запізнілих строків відродження і заселення полів фітофагами (що найімовірніше) висока захисна спроможність інсектицидів досягається в період від молочної до молочно-воскової стиглості зерна. Зазначені фенологічні строки забезпечать захист посівів від супутніх із черепашкою видів фітофагів трипсів, хлібних жуків тощо. Захист посівів від шкідливої черепашки й інших видів у господарствах країни традиційно здійснюють у першій половині червня. Особливу увагу приділяють економічним порогам шкодо-чинності черепашки, що забезпечують рентабельність проведення хімічного захисту зернових культур.

У контексті сказаного вважаємо за потрібне зазначити, що однією з особливостей розмноження шкідливої черепашки є хвилеподібний характер її розвитку (коли зростання змінюється спадом). Ці періоди істотно різняться як за якісними, так і за кількісними показниками шкідливості популяції.

Як зазначалося вище, нині шкідлива черепашка перебуває в стані депресії і дещо меншої потенційної загрози від перезимувалих клопів, ніж у період підйому і спалахів. Утім, гострота проблеми захисту посівів від шкідника хай і знизилася, проте не зникла повністю, що пов’язано з особливостями живлення і пошкодження зерен личинками клопа за допомогою пролітичних ферментів. Останні вводяться в зерна пшениці через ротовий апарат шкідників, як наслідок - відчутно погіршується якість хлібобулочних виробів. Саме їх негативна дія на борошно (навіть за слабо пошкоджених зерен – 1 -3%) створює проблему захисту посівів не стільки від перезимувалих клопів, як від їх личинок. Унаслідок низького порогу чутливості пшениці до пошкодження клопом черепашкою для запобігання їх впливу виникає потреба у проведенні захисних заходів як у роки підйомів, так і в роки спаду чисельності, що пов’язано з широкомасштабним застосуванням інсектицидів і їх негативним впливом на довкілля (санітарно-гігієнічні норми). Які шляхи розв’язання цього питання? На нашу думку, для зниження чисельності клопа шкідливої черепашки та личинок (і відповідно пом’якшення згаданої вище проблеми) потрібно створення несприятливої трофічної ситуації завдяки впровадженню відповідних сортів із швидким розвитком, а також менш чутливих до певних рівнів. їх характеристика та сортові ознаки вказують на можливість негативно впливати на розвиток і шкідливість хлібних клопів завдяки широкому впровадженню толерантних сортів. Водночас такі сорти потребують глибокого і ґрунтовного дослідження у зазначеному вище напрямі.

Проведення фітосанітарного моніторингу (як фахівцями із захисту рослин, так й агрономами господарств) є необхідною складовою для обліку згаданих шкідників і планування захисних заходів від них.

За станом на 13 квітня в ареалі поширення хлібних клопів помічено вихід клопа шкідливої черепашки

на поверхню листкової підстилки у Степу та Лісостепу. Надалі за середньодобової температури повітря + 16 - 17°С протягом 3 - 4 днів відбувся переліт фітофага на посіви озимини.

Фото 3. Провокаційне потепління

Для встановлення оптимальних захисних термінів застосування інсектицидів слід враховувати особливості сезонної динаміки заселення посівів шкідниками. Цього-річ можливе більш раннє заселення посівів озимих зернових з огляду на стрімке потепління з II декади квітня. За умов запізнілих строків відродження і заселення полів фітофагами найвища захисна спроможність інсектицидів досягається в період від молочної до молочно-воскової стиглості зерна.

 

Андрій Челомбітко,

директор департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби

Ксенія Баннікова,

кандидат сільськогосподарських наук, головний спеціаліст відділу захисту рослин Держпродспоживслужби