На світі існує сила-силенна жирів та олій: від свинячого й борсучого до риб’ячого й лососевого, олій розторопші, жожоба, рицини та фісташок. Однак Україну нині захлеснула істерія щодо пальмової олії. Парламент у першому читанні ухвалив законопроект №3871, який забороняє використання цієї олії у виробництві харчової продукції. Ініціатор заборони - народний депутат Олег Ляшко - аж захлинався від гордості: «Не можна заради надприбутку травити людей імпортною бодягою». Населення засипали жахастиками, не меншими, ніж чорнобильська, а то й путінська загроза. Чи справді все так, як нам тлумачать, і за діями депутатів - одне шляхетство?

І якщо закон про заборону «пальми» все ж буде введено - чим замінимо цей інгредієнт? Маргарином?

Якщо ви загуглите в інтернетному пошуковику «пальмова олія», монітор аж зарясніє неабиякими лякачками. У загальну канву гонінь на олію вплели і професіоналів - дієтологів та лікарів, котрі з різним ступенем правдивості твердять майже те саме: всюди на нас чатує небезпека! У солодощах й кондвиробах, напівфабрикатах, маслі, морозиві, шоколаду, сирах і плавлених сирках, сметані, кефірі, виробах з листкового тіста, чипсах, сухариках, соусах, вафлях, не є винятком навіть дитяче харчування. Набагато легше перерахувати продукти, у виробництві яких не застосовувалася пальмова олія, аніж ті, в яких вона є. Давайте розберемося в тому, що таке пальмова олія, адже кількість хибних думок про цей продукт просто зашкалює.

Антипальмова істерія. Фото

Ху із ху -пальмова олія

Олійна пальма (Елеїс гвінейський - Elaeis guineensis) у дикорослому вигляді являє собою дерево заввишки до 20-30 м, при вирощуванні у культурі воно наполовину нижче, 10-15 м. Дикорослі пальми зацвітають і дають плоди лише на 10-20-й рік життя, в культурі рослини починають плодоносити на 3-5-й рік після посадки. На жіночому суцвітті розвивається до 600-800 плодів -простих кістянок завбільшки зі сливу (3-5 см завдовжки) і завважки 6-8 г. Забарвлення шкірки плоду зазвичай помаранчеве, хоча зустрічаються рослини з фіолетовими і чорними плодами. Загальна маса плодового грона 10-30 кг, іноді й більше. У рік на одній рослині утворюється 3-6, іноді до 10 таких грон. Урожай на промислових плантаціях збирають тричі на рік. Після 25 років дерево змінюють, хоча в природі вік дикої олійної пальми сягає 80-120 років. Пальмово-олійне виробництво є найефективнішим у світі: якщо 1 га сої може дати 0,38 т олії, 1 га соняшнику - 0,48 т, 1 га ріпаку - 0,67 т, то пальмової можна добути 3,7 т/га. Щорічне світове виробництво пальмової олії становить близько 60 мли т. Найбільші виробники - Малайзія й Індонезія (33 мли і 19,8 мли т відповідно). Ще по 1-2 млн т виробляють олії в Таїланді, Колумбії та Нігерії.

Їстівна рослинна олія добувається двох видів - з перикарпу (м’ясистої частини) плодів, а також із насіння цих плодів.

Антипальмова істерія. Фото 1

Переваги пальмової олії

  1. Органічний і екологічно чистий продукт

Пальми, з плодів яких виготовляється олія, не обробляють пестицидами та інсектицидами. У боротьбі з гризунами плантаційна промисловість використовує птахів - сов, плантації обладнують будиночками для цих птахів.

  1. Ненасичені жири

В олії 20% ненасичених жирів, а решта 80% представлені середньоланцюговими насиченими тригліцеридами, які мають свій шлях метаболізму та здатні знижувати рівень «поганого» холестерину.

  1. Чудове джерело антиоксидантів

Одна з основних переваг цього продукту - величезна кількість антиоксидантів. Пальмова олія - чемпіон серед усіх рослинних олій за вмістом токотриєнолів  – джерел вітаміну Е. Токотриєноли здатні протидіяти формуванню атеросклеротичних бляшок у сонних артеріях, знижуючи ризик інсультів, а також перешкоджають нагромадженню вільних радикалів.

  1. Містить провітамін вітаміну А

У пальмовій олії достатньо провітаміну вітаміну А, котрий сприятливо впливає на зір і його гостроту. Цей елемент бере участь у продукуванні зорового пігменту сітківки ока. Крім того, вітамін А потрібний для хорошого імунітету, здоров’я волосся, шкіри та нігтів.

2001 року ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) випустила рекомендації з профілактики дефіциту вітаміну А, в котрих до списку найбагатших вітаміном А продуктів внесено пальмову олію.

У ній потрібного вітаміну міститься в 15 разів більше, ніж у моркві!

  1. Антивіковий агент Пальмова олія - чудовий омолоджувальний агент. Її бета-каротини підвищують імунітет, прискорюють обмінні процеси в шкірі й уповільнюють старіння.
  2. Містить вітамін К Велика кількість іншого вітаміну - К - в олії зумовлює ще один цікавий ефект - регуляцію процесів зсідання крові.
  3. Антизапальна дія Відомо про користь пальмової олії у прискоренні загоєння порізів і опіків.
  4. Не містить трансжирів «Пальмова олія шкідлива, тому що проходить процес гідрогенізації» - ще один приклад голісінького популізму та брехні. Для виробництва низки продукції потрібен твердий жир, більш технологічний і зручний у використанні, який довше зберігається. Тому, аби з рідкої олії отримати маргарин, і придумали гідрогенізацію, тобто насичення її воднем. Саме такий процес і проводять із соняшниковою, ріпаковою та соєвою оліями в олійно-жировій галузі. Утворені у цей спосіб жири містять трансізомери жирних кислот, у яких спотворена природна молекулярна будова і вони по-іншому орієнтовані в просторі, тому й звуться трансізомерами. І таких молекул-убивць, що викликають руйнування ендокринної системи, серцево-судинні захворювання, ожиріння та рак, у новоутворених жирах щонайменше 35%! Оскільки шкідливість трансізомерів не піддається сумніву, у світі на законодавчому рівні здійснюється жорсткий контроль (а то й заборона) їх вмісту у готовому продукті. В одних країнах граничний показник 2%, в інших, як у країн Митного союзу, - допустимо й 20%. Однак річ у тім, що піддавати такій хімічній обробці пальмову олію немає сенсу, вона та ще кокосова -єдині з олій мають природну тверду фракцію! Оскільки рослини ростуть у більш спекотному кліматі, природа сама захищає їх від псування (прогоркання). Тобто її консистенція підходить для використання як жиру для начинок без додаткової обробки. Через це пальмова олія не містить трансізомерів узагалі!
  5. Не містить холестерину

Часто супротивники пальмової олії розповідають про високий вміст у ній холестерину. Насправді холестерин є лише в продуктах тваринного походження. Такий корисний інгредієнт як пальмітинова кислота, котра, до речі, є і в материнському молоці, справді може підсилювати вироблення холестерину, але це доволі складний процес.

Антипальмова істерія. Фото 2

Заліплює як пластилін?

Найпоширеніший міф щодо пальмової олії - її більш висока, ніж у решти олій, температура плавлення. Нібито організм не може її перетравити і вона не виводиться з організму, заліплюючи наші судини. Насправді температура плавлення тут ні до чого. Скажімо, баранячий жир має температуру плавлення +45°С, і представники кавказьких народів, які чи не щодня вживають баранину, доживають до 100 років! Чому ж їхні судини не заліплені цим жиром? Усе просто: нічого у нашому організмі не «плавиться» - це абсолютно неграмотне посилання. Перетравлення - хімічний процес. Спершу в дванадцятипалій кишці жири емульгує жовч, вони стають доступними для ферментів. Ферменти ліпази їх розщеплюють на жирні кислоти, холестерин, гліцерин, лецитин та інші компоненти і вони надходить у кров.

«Який ми знаємо твердий жир, що лежить у нас на столі і його температура плавлення значно вища за кімнатну? Правильно, сало, - говорить Олексій Болдирєв, науковий співробітник Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України. - Чи бояться українці сала? Питання зайве. За низкою фізичних та хімічних властивостей (хоч і не за всіма) пальмова олія схожа на тваринні жири - вершкове масло та сало. Ці продукти ми перетравлюємо нормально, немає проблем і з пальмовою олією з цього приводу теж».

А засвоюваність організмом людини пальмової олії становить 95,8%. Це один із найвищих показників!

Антипальмова істерія. Фото 3

Олія буває різною

Усі наведені вище корисні властивості пальмової олії стосуються необробленої сирої червоної олії, під час виготовлення котрої використовується ощадна технологія (пресування) і продукт зберігає більшу частину корисних речовин. Її називають Red Palm Oil або Palm Fruit Oil. Інший вид олії вилучається з кісточки плода - Palm Kernel Oil. Обидва види мають різні показники щодо вмісту вітамінів, каротиноїдів, антиоксидантів і різних жирних кислот. Більш корисна і дорога олія - червона з м’якоті плода. З обох видів сировини (м’якоті та кісточки плода) спочатку виготовляється нерафінована олія (Crude Palm Oil).

Антипальмова істерія. Фото 4

«Якість пальмової олії залежить від того, в який спосіб її отримали: пресуванням рослинної маси чи завдяки екстракції органічними розчинниками, - пояснює Ніна Кільдій, очільниця експертно-аналітичного відділу Центру експертиз «Тест». - Олія, виготовлена у перший спосіб, дорожча, менш шкідлива й призначена для харчових потреб, а у другий - містить більше шкідливих речовин і її переважно використовують для технічних потреб. Ініціатори обмеження імпорту кажуть, що до нас завозиться власне оця дешева технічна олія. Хоча підтвердження цього немає».

Надалі олії фракціонуються на рідку (олеїн) і тверду (стеарин) консистенції, які мають різні властивості, температури плавлення і сфери використання. Також олію рафінують і вона позбавляється небажаних сполук,але й... переважної кількості вітамінів. Водночас нагрівання під час рафінації сприяє появі в олії шкідливих сполук. Утім, усі олії, що зазнають рафінації, містять такі сполуки. Звідси загальний висновок - для здоров’я краща нефракціонована та нерафінована олія. Червона пальмова олія для масового застосування в харчовій промисловості задорога, до того ж вона швидко псується, тоді як тверда субстанція здатна зберігатися роками. Стеаринова фракція вже не містить унікальних вітамінів, однак цей жир не затратний у видобутку, його легко транспортувати, він зручний у технологічному використанні. Відтак, якщо коротко, якісна пальмова олія - унікальний і корисний продукт, і якщо вітчизняний виробник замість неї використовує її дешевшу субстанцію - то чи вина це власне олії?

Чи й справді світ і Європа відмовляються від «пальми»?

«У всіх розвинених країнах пальмову олію для харчового використання заборонено» - звучить звідусюди, наводяться навіть репортажі з певних супермаркетів Великої Британії та Франції, де стороняться таких продуктів, тоді як вуличний торговець яблуками в Україні дід Василь, про якого йдеться в телерепортажі ТСН, нічого про це не знає, і ведучі додають, що такі жахливі продукти українці продовжують вживати чи не щодня. Тобто «бомба» цокає...

Антипальмова істерія. Фото 5

Насправді прямої заборони на застосування пальмової олії в промислових масштабах досі в Європі ніхто не вводив, вона застосовується в харчовій промисловості практично в усіх куточках світу: що в Європі, що в країнах Північної та Південної Америки. Просто чимало торгових компаній Франції, Німеччини, Іспанії та Італії ухвалили рішення скористатися рекомендаціями ЕББА (Європейське агентство з безпеки продуктів харчування) і припинили реалізовувати в своїх мережах товари, що містять пальмову олію. Однак це більше рішення сумлінного бізнесу, ніж обмеження на рівні держав. До того ж рекомендації викликані не шкідливим впливом на здоров’я саме пальмової олії, а бажанням скоротити вживання жирів загалом, при цьому в рекомендаціях ВООЗ пальмова олія потрапляє в одну групу з такими продуктами як вершкове масло і вершки, м’ясо, яйця, шоколад і сало.

З іншого боку, широке промислове виробництво пальмової олії має негативні екологічні наслідки. Задля масового вирощування олійної пальми в монокультурі вирубають чи навіть випалюють дикі тропічні ліси і на їх місці висаджують плантації олійних пальм, тим самим руйнують екосистеми і зменшують біорізноманіття. Відтак численні види тварин, зокрема більш усього орангутанги, втрачають природне середовище існування, і саме тому такі організації як Greenpeace та World Wild Fund лобіюють обмеження виробництва пальмової олії. І якщо уважно простежити всі наявні коментарі в друкованих та електронних ЗМІ, саме через це соціально-відповідальний бізнес і йде на обмеження використання пальмової олії. Ну так само, як хтось відмовляється носити хутро чи взуванки зі шкіри крокодила, бо шкода забитих тварин. І саме усвідомлення таких екологічних проблем, пов’язаних з цією олією, і змусило британські супермаркети Iceland зробити цей крок.

«Допоки для виробництва пальмової олії не перестануть вбивати інші дерева, ми цій олії говоритимемо «ні», - заявив Річард Вокер, генеральний директор компанії Iceland. Тобто про жодну шкоду здоров'ю споживачів тут не йдеться. Також 2018 року Європарламент ухвалив директиву щодо відновлюваної енергії, за якою поступово припиняються інвестиції у дизельне пальне на основі рослинних олій, і пальмової зокрема.

І це, як ви розумієте, теж зовсім інший мотив.

Війна проти «тропічних олій» у США почалася ще в 1980-му, коли їх хотіли посунути з ринку і замістити місцевою соєвою олією та похідними трансжирами. Зловживання дезінформаційною риторикою зробило свою справу, однак 2015 р.

Food and Drug Administration (USA) заборонила використання в харчовій промисловості трансжирів (маргарини) і попит на рослинну олію тривалого зберігання знову зріс.

Небезпека альтернативи

Головною причиною масового застосування пальмової олії в світі та в Україні є її ціна і багатофункціональність. Водночас - зручна у виробництві, з нею просто працювати, нечутлива до окислення, є природним підсилювачем смаку й гарним консервантом: зберігає властивості продукту тривалий час, забезпечуючи його свіжість і товарний вигляд. Ну і спектр продукції просто неймовірний Відтак можна прогнозувати, що світовий бізнес нізащо не відмовиться від цього інгредієнта. Міжнародний союз охорони природи вже оприлюднив доповідь про те, що відмова від виробництва пальмової олії може мати вкрай непередбачувані негативні наслідки. Оскільки олійна пальма дає більший урожай на одиницю площі, ніж інші джерела рослинних олій, а водночас і вихід самої олії, то повна заміна такого виробництва потребує збільшення площ під олійними культурами в інших регіонах світу, скажімо соняшником, у вісім-дев'ять разів! Тобто орангутангам на Суматрі та Борнео життя можна полегшити, але за рахунок кого? І де віднайти такі площі? Країни-експортери мають відмовитися від свого головного джерела наповнення бюджету? Та й не варто забувати, що вирощування олійної пальми майже не потребує добрив і пестицидів, потребує менше фізичної праці.

Однак у себе в країні, як казав один політик, ми маємо те, що маємо. Тобто проект закону №3871. Під час опитування читачів журналу, навіть із науковим ступенем, я чув приблизно таке: «Все правильно. Навіть якщо й пальмова олія не така шкідлива, як малюють, то краще хай використовується вітчизняна сировина. Он скільки у нас соняшникової та інших олій! І молоко в селян забиратимуть».

Антипальмова істерія. Фото 6

Давайте на хвильку припустимо, що законопроект у такому вигляді пройде і друге читання та голосування. Давайте навіть уявимо, що Президент поступиться інтересами імперії Roshen і підпише законопроект теж. Ну, просто припустимо. Торік промислове виробництво молока становило близько 2,5 мли т. У нас виробляється 100 тис. т вершкового масла, для виготовлення якого потрібно близько 2 мли т молока. Отож на масло молока вистачить. Законопроект селянам-молоковиробникам і виробникам молочних жирів реально вигідний. Однак слід розуміти, що у будь-якому разі Україні не вистачить молока, аби замінити весь обсяг пальмової олії в харчовій та кондитерській галузях. І все ж заборону використання пальмової олії у молочній галузі я б підтримав. За реального контролю це б зменшило ризики в харчуванні, особливо дітей та людей старшого віку - найуразливіших категорій населення. Замінювати молочний жир у молочних продуктах, м’яко кажучи, погано. Розраховуєш на одне, а натомість отримуєш інше, відтак ошуканців карати таки варто. Міркуємо далі. Обмеження ввезення до України пальмової олії передусім вигідне виробникам маргарину й кулінарних жирів. Адже, якщо не завозитиметься пальмова олія, виробники печива, цукерок, випічки й такого іншого шукатимуть їй альтернативу. І молоко тут не порятує, треба твердий жир. Ним може стати жир кондитерський. Ось така, друзі, альтернатива нас має лякати. У цих продуктах якраз і сидить та небезпека, про котру кричать противники «пальми» - трансжири зі спотвореною «рогатою» молекулярною будовою, котра допомагає їм вбудовуватися у стінки судин наших організмів! Хоча, як стверджують експерти, у 80% харчових продуктів в Україні гідрогенізований жир уже наявний...

Ім’я їм трансізомери

Доведено, що будь-яка рафінована олія та будь-який маргарин, які десятками років використовуються у вітчизняній харчовій промисловості, шкідливі для людини і впливають на серцево-судинну систему, несучи ризик виникнення захворювань. Як і те, що будь-яка олія при нагріванні (навіть рафінована) окислюється й набуває шкідливих властивостей, утворюючи безліч сполук із канцерогенним ефектом. Конкретна їх шкода залежить від ступеня термообробки. Хоча не втримаюся нагадати, що нерафінована пальмова олія має високу температуру димлення (smoking point) -+235°С і підходить для глибокого смаження (фритюру) та тушіння. Звісно, що кокосова для цього годиться найкраще, а все ж.

Антипальмова істерія. Фото 7

Англійські вчені вивчали приготоване на різних маслах і жирах традиційне британське блюдо «Фіш енд чипс», що складається з риби і картоплі. За використання соняшникової та кукурудзяної олій уміст канцерогенів перевищував добову норму в 100-200 разів! Найменший рівень небезпечних речовин був у порції, яку готували на кокосовій олії. Свинячий жир, оливкова олія і вершкове масло показали дещо гірші результати.

Зрозуміло, що унікальну червону пальмову олію харчовики не застосовують, в усякому разі масово. Однак фахівці переконані, що використання якісної пальмової олії, хай і не червоної, є безпечнішим, ніж кондитерських жирів та маргарину, які містять високий рівень трансжирів. Навіть рафінована й дезодорована пальмові олії не згубні для організму, хоча в них набагато менше поживних корисних речовин. До речі, пальмову олію стали ввозити до України (й колишнього СРСР загалом) ще за часів Брежнєва, коли діяли жорсткі ГОСТи.

З ініціативи ВООЗ з травня 2018 року запущено програму REPLACE, за якою використання синтетичних трансжирів має бути мінімізоване до 2021 року, на що дехто некоректно посилається як на заборону пальмової олії.

В Україні ж ситуація цілком залежить від совісті виробників, їх корпоративної політики. Одначе оскільки найбільші виробники солодощів та інших подібних виробів чимало експортують і на виробництві немає можливості розділити продукцію для внутрішнього ринку й для експорту, то фактично весь свій асортимент вони мають виробляти з мінімальною кількістю трансізомерів.

Заборона?

Чи жорсткий контроль?

То можливо саме в цьому - дотриманні державних стандартів щодо рецептур харчових продуктів - і криється головна відповідь на окреслену проблему? Не ТУ - звичайнісінькі технічні умови, на які спроможна простенька лінія невибагливого виробника, а ДСТУ (державні стандарти) й жорсткому контролі їх дотримання, хай чи не за методами НКВС (це все ж таки здоров’я нації, чи як?). Прикладів ефективності заборони ми знаємо чимало: сухий закон у США, «горбачовський» антиалкогольний закон в СРСР тощо. Можна заборонити виробництво ножів - он скільки людей ними вбивають! Сподіваюсь, Ляшко з Мосійчуком цього не прочитають.

Ну й не менш важливе - змусити виробників до відкритої і чесної інформації щодо складу продукту, бо маємо бути попередженими про усі ризики. Виробники зобов’язані вказувати на етикетці не тільки наявність рослинних жирів, а й те, в якому вигляді вони використані: в натуральному або гідрогенізованому (насиченому), чи є там трансжири. Однак, мало того, що ця вимога в 90% випадках не виконується, то ще й склад подається таким шрифтом, що без збільшувальної у кількадесят разів лупи - нічого не побачиш. Набагато справедливішим би було інформування про склад продуктів зробити точнішим: із зазначенням повної назви жиру, а не просто «рослинний жир»: рафінований він чи ні, чи нагрівався в процесі виробництва, його кількість і вміст Омега-3 та Омега-6 у % та в г/л, на маркуванні має бути напис «у разі нагрівання може сприяти появі онкозахворювань та викликати ССЗ».

Все - ліки і все - отрута

І про культуру споживання. Жир лишається невіддільною частиною здорової збалансованої дієти. Офіційні рекомендації налаштовують на споживання 35-40% енергії з жирів, але лише 10% - із насичених. Тобто й пальмова олія, і сало, й вершкове масло, й молоко не мають бути основним джерелом жирів, бо вони утворені переважно насиченими жирними кислотами. До речі, у вершковому маслі насичених жирів більше, ніж у пальмовій олії, на цілих 10%. До того ж тут відіграє роль дисбаланс жирів та їх переносників, брак вітамінів. Одне слово, Їсти забагато - шкідливо. І не лише жирів.

Отже, китайська мудрість «все - ліки й усе - отрута, результат залежить від дози» тут буде абсолютно доречною.

Антипальмова істерія. Фото 11

А тим часом війна олій у світі продовжується.

Тепер вже і кокосова олія, як заявляють американські експерти в царині здоров’я серця, так само шкідлива для здоров’я...

І наостанок щодо аргументу вживати продукти лише з національної сировини, тобто з рослин, що виросли тут. Як то соняшник, наприклад. Однак ми забули, що це - рослина з Центральної Америки й завезена в Україну не раніше кінця XVIII століття. Яка вона в дідька національна? Втім, хтозна, який клімат буде в нас через 100 років? Може, й за пальми візьмемося?

Порушення, якщо й виявляються, то згодом ситуація, зазвичай, залагоджується - серйозним штрафом ще нікого не обклали й виробництво не закрили.

«Навіщо виробник заміщає одні жири на інші? Є питання ціни й асортименту. Якщо замінювати дорожчими, економіки не буде, - не криється Олександр Деркач, банкір та співвласник холдингу «Молочний альянс». - В Україні давно діють норми, згідно з якими виробник зобов’язаний вказувати на упаковці наявність рослинних жирів. І в цьому разі масло називають спредом, а сир - сирним продуктом. Якщо він цього не робить, це - фальсифікат і кримінал. Чи мають продукти із заміщеними жирами право на існування? На мій погляд, так. Бо вони дешевші, і це для багатьох категорій населення надважливо. Це вибір кожного, врешті-решт. Хтось п’є вино за 50 гривень, а хтось смакує шляхетним напоєм за 500. Хтось Їсть ковбасу за 50 гривень, а хтось - за 200.

Антипальмова істерія.Фото 10

І не лише в нас. У всьому світі. Якщо забрати в нього ковбасу за 50, іншої він не придбає. Якщо виробник заміщає жири згідно із законодавством, то це його справа. Від заборони використання пальмової олії населення не споживатиме більше молочної продукції. Навіть навпаки. Нормальний виробник й без цього не буде виготовляти фальсифікат, а шахрай все одно завезе замінник «контрабасом».

«Можу з упевненістю сказати, що заборона «пальми» руйнівним чином позначиться на економіці галузі, - наголошує Руслан Загребельний, директор В2В продажів «Дельта Вілмар СНД», компанії - лідера з виробництва харчових жирів. - Кондитерські заводи змушені будуть перейти на ріпакові, соєві чи соняшникові олії у гідрогенізованому вигляді. Фактично для них буде заборонений експорт, який потребує відсутності у продукті трансжирів, і тоді експорт зникне однозначно. Тобто буде лише локальна економіка - повернення до Радянського Союзу. Сьогодні ми говоримо про «пальму» як про жир, який вирішує проблему трансізомерів. Питання лише в дотриманні показників безпеки».

Антипальмова істерія.Фото 10.

Отож, зважаючи на здоровий глузд, можна сподіватися, що повної заборони використання пальмової олії у нас таки не буде. А от зробити її застосування цивілізованішим, вказати критерії її використання, посилити контроль за її якістю, культурою транспортування, зберігання, переробки, як і за дотриманням решти харчових стандартів - це надзавдання.

 

Ігор Самойленко