Більшість продукції вишневого саду йде на експорт до країн ЄС. Цьогорічний урожай, за різними оцінками, виявився на 20-30% вищим, ніж торішній. Усі ці та інші чинники роблять вишню все привабливішою промисловою культурою. І хоча, як свідчить статистика Асоціації «Укрсадпром», нині промислових виробників черешні приблизно вдвічі більше, ніж господарств, які вирощують вишню, однак тенденція може швидко змінитися. Зростання площ під вишневими садами свідчить про своєрідне промислове відновлення цього напряму, а також пошук оптимальної продуктивності, відтак залучаються сорти іноземної селекції та триває робота з районування сортів. Звісно, що черешня має дещо кращі смакові властивості й придатніша до транспортування, через що в Україні, як й у світі, експорт свіжої вишні є досить малим порівняно з черешнею. Так, 2017 року ми експортували 80 т свіжої вишні, тоді як експортні поставки черешні становили понад 3600 т. Водночас нашій країні вдалося значно наростити експорт замороженої вишні – з 2 т 2016 року до 1229 т 2017-го. Даних за 2018 рік поки що немає.

Аби ознайомитися з секретами та тонкощами вирощування цієї соковитої ягоди, я вирушила на Вінниччину – до Сергія Українця, директора підприємства «Тріада МК», яке входить до групи компаній під ТМ Fruktona, що спеціалізується на переробці та вирощуванні ягідних та плодових культур.

Ягідні п’ятирічки

Сергій зустрів мене прямо на території ягідника. Засмаглий, спортивної статури чоловік мав заклопотаний вигляд.

Крім мене в нього були й інші гості – консультанти з ягідних культур. Кілька разів наша розмова переривалася, Сергій прямував до агрономів та спеціалістів, які снували між насадженнями з паперами та гаджетами, вислуховував поради, обговорював робочі моменти. Збоку було цікаво спостерігати, як глибоко занурюється в аграрну справу вчорашній яхтсмен.

Фото 1. Бізнес на вишні

– Наш голова сільради любить мене піарити, розповідаючи всім про «Снітківське вишневе диво», – продовжував наше знайомство Сергій.

– А це ніяке не диво – просто величезна робота. Наші ягідники – плід наполегливої праці аналітиків, агрономів та селекціонерів. Жодних див і фокусів – лише наполеглива праця.

Вінницька область має сприятливі для ягідників кліматичні умови та ґрунти. Ґрунти, на яких Сергій заклав сад та ягідники, – суглинки. Зверху пухкий родючий шар з дрібного піску, а знизу – глина, яка добре стримує вологу. Для вишні, як і для яблуні, такий ґрунт є оптимальним.

– Це місце я обрав не випадково. Коли шукав землю, чітко знав, що вона мала б знаходитися або в Барському, або в Мурилово-Куриловецькому районі. Коли придбали цю ділянку в селі Снітки, тут росли лише акацієві чагарники. Розпочинали вишневий бізнес, проживаючи в авто в буквальному сенсі. Однак ґрунти й головна перевага – кліматичні умови цих ділянок – забезпечують достигання ягід на тиждень раніше, ніж у всій Центральній Україні (раніше достигають лише на Одещині), додавали нам великої снаги.

Сергій має 50 га вишневого саду. Дерева посаджені з розрахунком під збирання ягід комбайном. Щільність дерев – приблизно 1000 штук/га. Середній вік насаджень – 3 роки, але вже цьогоріч вони давали по 8 кг ягід з дерева.

– У вишневому бізнесі основним гальмом є проблема з посадковим матеріалом. Навіть не тому, що він неякісний чи дорогий, проблема в тому, що його немає. В яких тільки профільних закладах та розсадниках ми його не замовляли… Очікуємо певний сорт, а приходить абсолютний різнобій, якість бажає кращого – випадання в насадженнях до 50 відсотків. Цікаво, що різниці в ціні між якісним і неякісним посадковим матеріалом практично немає. Однак за використання неякісного в рослини слід вкласти багато зусиль: їх доводиться «витягувати» та підживлювати, бо вони не ростуть. Таким насадженням загрожує багато випадань, які потрібно заповнювати, а це для комбайнового збору незручно.

Фото 2. Бізнес на вишні

Багато хто думає, що якщо вишня невибаглива культура, то це майже бур’ян. Проте це далеко не так.

– Що стосується сортів – ми ще знаходимося на стадії експериментів, пробуємо різні сорти та схеми посадки. Оптимальність рішень виявляється поступово. Взагалі в агробізнесі, зокрема в ягідному, слід мислити категоріями п’яти років. Прибуток, як і витрати на виробництво слід зсумувати, а потім ділити на п’ять років. Тоді можна говорити про рентабельність. Я вважаю, якщо ти протримався п’ятирічку на цьому ринку і вийшов з прибутками – значить, усе зробив правильно.

Сертифіковані саджанці й кущова вишня

Сергій нарешті познайомив мене з людиною, яка відволікала його від інтерв’ю (а може, це я відволікала Сергія від розмов з ним?). Олег Босий – директор компанії, яка займається вирощуванням посадкового матеріалу. Він фанат своєї справи і за сумісництвом консультує Сергія з багатьох питань.

Тож коментар експерта.

– Поступово змінюється ставлення до посадкового матеріалу, – ділиться Олег своїми враженнями. – Садівники почали бачити різницю у саджанцях з ліцензією і без неї. Якщо йдеться про промислове виробництво, то якість посадкового матеріалу – це те, на чому не варто економити. Якщо є ліцензія, це означає, що ми маємо здорові саджанці з лабораторій Великої Британії чи Нідерландів. Різниця між ліцензійною продукцією і звичайною помітна вже на другий рік, і той, хто прагне зекономити, в результаті платить двічі. В урожайності така різниця становить до 50%.

Купівля сертифікованої продукції – це завжди робота на перспективу. Цьогоріч, коли малини багато і вона дешева, збанкротували ті, в кого не якісний посадковий матеріал. Якщо в такий сезон ти зміг вижити, то через рік-два ми побачимо, які будуть ціни на малину…

Фото 3. Бізнес на вишні

З вишнею працюємо перший рік, але для Сергія ми привезли з Канади дуже цікавий сорт. Там є кущовидна вишня.

Вона росте, як аронія. Це дуже холодостійка рослина, яка має хороше плодоношення. Доки ягоди зі звичних для нас сортів вишні можна збирати комбайном – все буде добре, але з дорослих дерев це буде вже нереально, навіть якщо проводити формування крони механізованою контурною обрізкою. Через 10-15 років людей у селах стане ще менше і нікому буде збирати. То й виникає запитання: чи доцільно закладати вишневі садки стандартного типу? У цьому разі кущовидна вишня буде дуже доречною та перспективною.

Восени ми закладемо першу експериментальну ділянку кущовидної вишні. Якщо експеримент вдасться, то це зможе надалі повністю змінити індустрію не лише в нас, а й у Європі.

Популярними є німецькі та польські сорти вишні. Вітчизняні – також непогані, але їм потрібно робити оздоровлення. Це займає не один сезон, і тому простіше купувати якісний посадковий матеріал у Європі.

Доки ми позашляховиком їздили поміж рядами вишневого саду, Сергій наголошував, що під час придбання посадкового матеріалу дуже важливо мати справу з сертифікованим розсадником, з якісними ліцензованими сортами з хорошою генетикою.

Фото 4. Бізнес на вишні

– У нас ростуть різні сорти і я не маю якогось одного улюбленого. Є цікавий гібридний сорт Чудо-вишня від українських селекціонерів. Учені схрестили вишню з черешнею, отримали солодку ягоду з яскраво вираженим смаком черешні й характерними нотами вишні. Коли вона зелена – навіть має жовтуватий відтінок плодів. Це була наша перша посадка, і мій агроном спершу прийняв її за черешню. Однак, коли дозріла, стало зрозуміло, що це все ж таки вишня. У нас її було небагато – 2 га, тож супермаркети розкупили блискавично. Ще один сорт – Лотовка (Англійська Морель). Це дуже старий західноєвропейський сорт, завезений з Нідерландів.

Цей вид добре підходить для комбайнового збору та для переробки. Якщо ми говоримо про свіжий ринок, то це мають бути інші підщепи й інша ягода. Ягода для свіжого ринку повинна бути крупною, солодкою. Час дозрівання має бути різним, щоб робити тривалі поставки до супермаркетів, а це вже залежить від підщепи. Є в Сергія сербські сорти вишні, які він теж придбав під комбайнове збирання. Навіть маленькі деревця дають по 15 кг плодів. Ягоди для переробки та на свіжий ринок – це різні сорти та різні підходи до вирощування. Для переробки вишні найцінніше – мати маленьку кісточку ягоди. Обладнання видаляє кісточку разом з м’якушем, і підприємство на цьому може істотно втрачати. Велике значення має колір ягоди. Деякі замовники, наприклад, хочуть тільки яскраво-червону ягоду, інші – темну вишню. Обов’язковою умовою вишні на експорт є відсутність пошкодження шкідниками. Цьогоріч багато експортерів відмовилося від вишні приватного збору, бо ягода була червивою. Різниця в ціні теж була значною: від приватного сектору приймали по 6 грн/кг, а від «Тріада МК» – по 18-20 грн.

Люди, бджоли та комбайни

– У мене немає випадкових людей серед помічників та агрономів, – розповідає Сергій. – Високо ціную фахівців.

Я не отримав аграрної освіти, я – юрист. Для мене дуже важливо довіряти людям, з якими працюю. Ознакою непрофесіоналізму вважаю відмовки на кшталт «невчасно внесли препарат», «несприятливі погодні умови». Люди просто не звикли брати на себе відповідальність. Відтак у них завжди винувата погода, клімат, оленка волохата, Господь Бог, тільки не власні прорахунки. Якщо припустився помилки – визнай це і зроби висновки.

У нас, як і в усіх, є проблеми з кадрами. За роки існування нашого ягідника вдалося сформувати основну бригаду з 50 чоловік. У сезон у нас збирають ягоди до 400 найнятих працівників. Єдине доступне заохочення – це вища оплата праці, але, сказати по правді, теж не завжди допомагає. У нас працює багато студентів, які знають, що зможуть приїхати до батьків на канікули й добре підзаробити. От із молоддю простіше – вони менш конфліктні, працьовитіші. Що стосується місцевих людей, тут головним є таке правило: у п’ятницю зарплату не видавати, бо в понеділок на роботу ніхто не вийде.

Фото 5. Бізнес на вишні

У нас є своя пасіка на 60 вуликів для запилення ягідників. Цього року ми запрошували пасічників, бо продуктивність ягідників зросла, а пасіка на тому самому рівні. Для тунелів (вирощування ягід у закритому ґрунті) плануємо купувати джмелів, бо бджола в тунель не полетить. Однак є одна проблема із джмелями, – посміхається Сергій, – ягоди збирають жінки й до бджіл вони вже якось звикли, а коли підлітають джмелі, працівниці починають бігати, й це відволікає та уповільнює процес.

На мене скаржаться конкуренти, що я плачу людям за збір ягід удвічі більше, ніж в інших господарствах. Це так, адже мені потрібне якісне збирання. Вишня й малина у мене планується під комбайнове збирання, і людський чинник з часом буде зменшено. Цього року сад підріс настільки, що постало питання купівлі техніки для збирання врожаю.

Спочатку була переробка

Пан Сергій відвіз мене на виробництво у Вінницю – сучасний завод із заморозки та переробки ягід і фруктів «Фруктона».

– Люди зазвичай закладають спершу ягідники, а потім розуміють, що їм потрібно з ягодою щось робити, а у нас усе було навпаки. Спочатку ми збудували завод з переробки,

а потім, коли стикнулися з невідповідальними постачальниками, зрозуміли, що треба вирощувати свої ягоди та фрукти. Наш профільний напрям – це заморозка, переробка та експорт.

Питання переробки – це питання безпеки підприємства. Монополісти можуть встановити будь-яку ціну на ягоди чи фрукти й диктувати свої умови фермерам. Так цього року відбулося з яблуками. Яблука з доставкою приймають по 1 грн, хоча їх собівартість не менше 4 грн. Нас це не стосується – маємо власну переробку, а інші садівники страждають.

Ти можеш бути впевненим у завтрашньому дні, якщо вирощуєш якісну ягоду, вчасно її збираєш, охолоджуєш, упаковуєш та доставляєш до супермаркету. Кожна з цих ланок – це окремий бізнес, окрема галузь та мистецтво, яке має стандарти якості. Я люблю, щоб усе було якісно, бездоганно. Лише тоді ти можеш здобути довіру, матимеш ім’я і продаватимеш продукцію за справедливими цінами.

Італія, Франція, Швейцарія та Німеччина є найбільшими експортерами вишні. Це базова ягода для переробки. Здебільшого зараз відправляємо ягоду заморожену. Однак у Вінниці ми розпочали будівництво заводу з виробництва наповнювачів. Я вважаю цей напрям діяльності перспективним, оскільки заморожені ягоди – це все одно теж сировина, і ми втрачаємо на доданій вартості. І морожена вишня, і вишня в наповнювачі активно використовується в йогуртах та кулінарії. Продуктивність наших ліній -3 т ягід за годину. Якої саме ягоди – немає значення. Ягода потрапляє на конвеєр на чистку, потім миється, висушується, видаляється кісточка і проходить через шоковий тунель (-60°С), виходить з нього замороженою та прямує на фасування та зберігання чи відвантаження покупцю.

Нашою великою гордістю є кісточковіддільна машина, – підводить мене Сергій до сріблястого механізму з великим шипованим барабаном. – Ми придбали її за допомогою Проекту USAID «Підтримка аграрного й сільського розвитку». Цей грант отримати непросто, оскільки до уваги береться не лише профіль вашого бізнесу, а й соціальний внесок підприємства в розвиток регіону. Крім того, що в нас потужне виробництво, ми створили гідні умови праці й забезпечили людей з навколишніх сіл робочими місцями, організовуємо ягідний кластер. До придбання цієї машини видалення кісточки здійснювали вручну. Відтепер продуктивність такої роботи зросла в десятки разів.

Фото 6. Бізнес на вишні

 

Лада Антомонова