Секрети вирощування коріандру посівного

Коріандр посівний (Coriandrum sativum (L.) у народі часто називають троян, кінза, клоповник. Від назви цієї рослини віє давниною та загадкою Коринфа - міста, прославленого торгівлею та війнами, якому 3000 років. Найбільші площі посіву цієї культури сконцентровано в Центральній Росії та на Північному Кавказі, а також у Криму та південних областях України. У насінні коріандру міститься 0,4-2,1 % ефірної олії, головною складовою якої є терпеновий спирт ліналоол (60-80%) - вихідний продукт для синтезу низки пахучих речовин. Крім ефірної олії плоди коріандру містять жир (18-28%), до якого входять олеїнова (28,5%), ізоолеїнова (52%), лінолева (13,9%), пальмітинова (3,5%), стеаринова (1,5%) та меристинова (0,6%) жирні кислоти. У плодах також є незначна кількість алкалоїдів, пектин і крохмаль. Лікувальне призначення мають плоди й трава коріандру (містить аскорбінову кислоту (до 140 мг%), рутин (до 145 мг%), каротин (до 10 мг%).

Справка 1. Безвірусний троян

Плоди коріандру входять до складу проносного, жовчогінного, протигеморойного засобів. Ефірна олія коріандру має жовчогінні, протигеморойні, болегальмувальні та антисептичні властивості, стимулює грануляції, посилює секрецію залоз травного тракту. Трава є цінним протицинготним засобом. Насіння коріандру широко використовують як пряність у харчовій промисловості для ароматизації та вітамінізації хліба, кулінарних виробів, ковбас, м’ясних і рибних консервів, а також для маринування й соління. Молоді листки застосовують як приправу до м’ясних страв і супів. Також цю культуру використовують для виготовлення мила й парфумерних виробів.

Крім того, квітучий коріандр - добрий медонос: за даними науковців, із 1 га посівів одержують до 200 кг нектару або 500 кг меду. Цвітіння кожної рослини триває пересічно 24 доби.

Фото 1. Безвірусний троян

Насіння коріандру проростає за температури +6-8°С, поглинаючи близько 125% вологи від власної ваги. Оптимальна температура росту та розвитку коріандру - +20-30°С. Біологічною особливістю коріандру є тривалий період розвитку перших фаз: від сівби до сходів (15-23 доби), від сходів до утворення стебла (40-46 діб). Вегетаційний період становить 105-125 діб із сумою активних температур не менше 1900.

Коріандр - світлолюбна рослина, краще розвивається за довгого дня, культура помірного клімату. Має значні вимоги до вологи: для отримання 10-12 ц/га її запаси в метровому шарі ґрунту мають бути 100-120 мм. Рослина морозостійка. Сходи здатні витримувати приморозки до -7-8°С. Рослина дуже вибаглива до тепла в період цвітіння й достигання. Однак висока температура в цей період за низької відносної вологості повітря і нестачі вологи у ґрунті знижує насіннєву продуктивність посівів. Критичний період щодо вологозабезпеченості посівів збігається з фазою формування квітконосних пагонів.

Рисунок 1. Кореляційно-регресійна залежність показників урожайності плодів коріандру посівного від ширини міжрядь і норми висіву

Кращими ґрунтами для цієї культури є чорноземи, темно-каштанові з доброю структурою і слаболужною або нейтральною реакцією ґрунтового розчину. Непридатні ґрунти - важкі глинисті, а також сильно солонцюваті.

Рекомендовані гербіциди: Трифлурекс 240 (для боротьби з однорічними злаковими та дводольними; вносять до висівання або до появи сходів - 6-12 л/га), Трефлан 480 (вносять до висівання або до появи сходів - 3-6 л/га),Тарга Супер (до висівання - 1-2,5 л/га). Кращі попередники: озимі зернові та зернобобові. Соняшник, цукрові та кормові буряки під цю культуру як попередник не бажані.

По збиранні попередника проводять лущення стерні на глибину 6-8 см дисковим знаряддям. Оранку проводять на глибину 25-27 см після масової появи сходів бур’янів. Ґрунт готують залежно від попередника. Щоб одержати рівномірні сходи, слід після передпосівної культивації провести коткування.

Фото 2 . Безвірусний троян

Коріандр можна висівати як навесні, так і під зиму. У південних районах сіють влітку-восени (за 20-25 днів до сівби озимої пшениці). За умов теплої зими рослини ефективніше використовують вологу, яка нагромадилася за цей час у ґрунті, швидко відростають і в період активного наростання зеленої маси добре використовують вологу і як результат - насіння раніше дозріває, до того ж істотно збільшується врожайність.

Щодо способів сівби й норм висіву насіння існують різні твердження. Є думка, що спосіб сівби має залежати від дальшого призначення сировини. Задля отримання олії сівбу здійснюють із шириною міжрядь 15 см, а для отримання зерна - на 45 см. Норма використання насіння за широкорядного способу сівби - 12-14, а за суцільного рядкового -16-18 кг/га. Від агротехніки вирощування та ґрунтово-кліматичних умов значною мірою залежить характер гілкування, структура суцвіть, що й становить продуктивність рослин коріандру. Коріандр посівний добре реагує на підживлення. Органічні добрива вносять під попередню культивацію, а під зяблеву оранку - фосфорні й калійні добрива.

Слід зазначити, що під час цвітіння рослини мають дуже сильний неприємний запах (схожий на запах клопів), тому розміщувати посіви слід за 5 км від населеного пункту й тваринницьких ферм (з напрямком вітру від села).

Ми виконали дослідження щодо впливу ширини міжрядь, норми висіву і способу збирання на врожайність плодів коріандру звичайного. Пересічно за роки досліджень найбільшою врожайністю 1,85-1,87 т/га відзначалися варіанти з шириною міжрядь 15 і 30 см і кількістю рослин 50 шт. на 1 пог. м за роздільного способу збирання врожаю.

За біометричними й структурними показниками рослин різниця між варіантами суцільного та широкорядних посівів була доволі істотна, але лімітувальним чинником виявилася кількість рослин на одиниці площі. Найоптимальніше співвідношення між показниками структури рослин (кількістю плодів, вагою плодів) і кількістю рослин на одиниці площі було за сівби на 15 і 30 см із нормою висіву насіння 50 шт. на 1 пог. м рядка. Моделювання рівнів теоретичної врожайності плодів коріандру посівного дало змогу виявити протилежні відмінності напрямів кореляційно-регресійних взаємозв’язків із шириною міжрядь і нормою висівання (рис. 1).

Розширення міжрядь з 10 до 50 см зумовило відчутне лінійне зниження показників теоретичної врожайності плодів коріандру посівного з 1,32 до 0,75 т/га, або на 42,3%. Підвищення норми висівання схожого насіння, навпаки, сприяло сталому зростанню продуктивності рослин. Так, за норми висіву ЗО насінин на 1 пог. м розрахункова врожайність становить 1,03 т/га, а за висівання 40 шт. на 1 пог. м - зростає до 1,42 т/га. Для отримання врожайності понад 1,5 т/га слід використовувати норму висіву в межах 45-50 шт. на 1 пог. м.

Рисунок 2. Нейронна мережа продуктивності коріандру посівного

Щодо прямого позитивного впливу на врожайність насіння, то перевагу мала норма висіву, яка за взаємодії із сумою ефективних температур і тривалістю сонячного сяйва забезпечила найвищий рівень прихованого шару радіальних функцій. Нейронна мережа коріандру посівного характеризувалася низькими (менше одиниці) значеннями навчальної, контрольної і тестової продуктивності.

Отже, врожайність плодів коріандру залежала від усіх досліджуваних чинників. Пересічно за роки спостережень найбільшою врожайністю 1,85-1,87 т/га виокремилися варіанти з шириною міжрядь 15 і З0 см і нормою висіву насіння 50 шт. на 1 пог. м за роздільного способу збирання врожаю.

В умовах Західного Лісостепу не завжди погодні умови сприяють отриманню високих урожаїв цієї культури, відчутний вплив обставини року мають на якісні показники: масу 1000 плодів і особливо на нагромадження та склад олій.

Таблиця 1. Вміст жиру в плодах коріандру посівного залежно від досліджуваних чинників,%

Таблиця 2. Жирно-кислотний склад олії коріандру посівного,%

Маса 1000 плодів у коріандру може коливатися в межах 5-8 г. У наших дослідженнях максимальні показники сягали 6,5-6,6 г на варіантах широкорядних посівів за двофазного збирання сировини. Мінімальний показник маси 1000 плодів 5,9 г відзначено за суцільної сівби (на 15 см) із заданою густотою рослин 50 штук на 1 м погонного рядка за однофазного збирання. Зонтики коріандру дозрівають нерівномірно. Для зменшення втрат під час збирання важливо правильно визначити термін. Збирати можна прямим комбайнуванням за побуріння 70% зонтиків або роздільно -за побуріння 40-50% зонтиків. За однофазного збирання додатково затрачали чимало праці на досушування насіння і, крім того, втрати були куди більші.

Слід зазначити, що за роздільного збирання скошені валки треба обмолочувати у вранішні або вечірні години, щоб зменшити вихід половинок, на які розтріскується сухий плід коріандру У розрізі варіантів тенденція у формуванні врожайності плодів коріандру посівного була аналогічна за обох способів збирання. Так, у загущеніших посівах завдяки кількості рослин на одиниці площі врожайність була вищою, а у зрідженіших посівах - навпаки.

Дослідженнями встановлено доцільність двофазного збирання - за таких умов плоди дозрівають у валках завдяки повторному використанню поживних речовин, у кінцевому результаті вони ваговитіші, а зонтики за стиглістю вирівняніші, що сприяє отриманню вищої врожайності порівняно з однофазним збиранням, яке супроводжується відчутними втратами через строкатість у дозріванні.

Із літературних джерел відомо, що вміст жиру в плодах коріандру коливається в межах 16-25%, тобто культура може належати й до групи олійних, але основна діюча речовина - ефірна олія, яка становить інтерес для харчової, парфумерно-косметичної і медичної галузей.

Таблиця 3. Вміст ефірної олії у плодах коріандру посівного залежно від ширини міжрядь, норми висіву насіння та способу зберігання,%

Коріандр, що вирощувався в наших дослідах, порівняно з характеристиками рослин із півдня України, відчутно поступався за технологічними показниками та хімічним складом. Так, уміст жиру був практично на рівні мінімальних значень - у межах 17-19,9% (табл.1).

У таблиці 2 наведено багатий жирнокислотний склад олії коріандру, основним компонентом якої є ізоолеїнова кислота, що становить 52%. Другою за кількісним вмістом є олеїнова кислота - її відсоток у плодах коріандру сягає 28,5. Інші кислоти містяться в набагато меншій кількості.

Фото 3. Безвірусний троян

Під час вирощування коріандру важливо правильно визначитися з терміном збирання, від чого залежить якість сировини. Ще наші предки помітили, що у світлих за кольором плодах вміст ефірів вищий. Такий висновок зробили, виходячи з лікувальних властивостей і позитивного впливу на людський організм. У темних плодах - олія окислилася й відповідного ефекту від неї не слід очікувати.

Вміст ефірної олії залежить від багатьох чинників: погодно-кліматичних і ґрунтових умов, агротехніки вирощування, терміну й способу збирання, вологості насіннєвої маси при обмолоті тощо (табл. 3).

Основними шкідниками коріандру є коріандровий довгоносик, зонтичний клоп, зонтична міль, озима совка. Для запобігання поширенню шкідників слід здійснювати сівбу в оптимальний термін незараженим насінням, проводити глибоку оранку, знищувати рослинні рештки після збирання, за потреби проводити обприскування рекомендованими інсектицидами (Актеллік 500 ЕС, к. е. (16 мл/т).

Таблиця 4. Структура сукупних витрат енергії на вирощування коріандру посівного

Серед хвороб коріандру відзначають: рамуляріоз і фузаріоз (уражують усі частини рослини впродовж усієї вегетації), бактеріоз (уражує молоді зелені плоди). Крім агротехнічних заходів слід проводити передпосівну обробку насіння фунгіцидами та попереднє висушування вологого насіння (понад 12%). Для боротьби з рамуляріозом посіви обробляють Цинебом (2-2,5 кг/га з витратою робочої рідини 400 л/га) або ідентичними препаратами.

Позаяк коріандр має відносно широкий спектр застосування, його вигідно вирощувати. Середня ціна 1 кг плодів - 20 грн, затрати в межах 6500-7000 грн/га, рівень рентабельності залежить від урожайності - може сягати 200%.

Витрати енергії на технологічні заходи під час вирощування коріандру посівного значною мірою зумовлені технологічними операціями. Вихід валової енергії залежно від варіантів досліджень становив 3207-25 657 МДж. Максимальний коефіцієнт енергетичної ефективності отримано 5,01.

Таблиця 5. Енергетична оцінка вирощування коріандру посівного залежно від ширини міжрядь і норми висіву

Отже, коріандр посівний є рентабельною культурою, тому в разі налагодження ринку збуту сировини культура заслуговує на більш широке впровадження в аграрних підприємствах України.

 

Вероніка Хоміна,

доктор сільськогосподарських наук, доцент, професор кафедри рослинництва, селекції та насінництва

Подільський державний аграрно-технічний університет