Подорож овочевими стежинами Тернопілля

На Тернопіллі овочі мають неабияку популярність. Колись, у шалені 1990-ті, дрібний тернопільський фермер мені казав, що овочі - це шанс вижити, щоправда, бідкався на нестабільність попиту. «Як вгадаєш, що цьогоріч міський споживач смакуватиме?!» - скрушно хитав головою він. Звідтоді вже чималенько часу спливло. Направду кажучи, не цікавився, як склалася бізнес-доля в мого співбесідника. Натомість і тепер овочі відіграють важливу роль у просуванні тернополян ринковими стежинами. Технологічну хвилю більшість тамтешніх овочівників налаштували, збут налагодили, ба навіть зазирнули зі своєї пропозицією за кордон - добре, ЄС поруч. Там споживач вибагливий, але завжди цінує якість і овочеве різнобарв’я. Поважає й невисоку ціну. Нашим овочівникам до снаги забезпечити грошовитого європейця всім переліченим.

От із робочими руками гірше. Знайти їх складнувато стало, коли запанував безвіз. Робоча сила сновигає в пошуках довгого євро за західні кордони. Там найманим працівникам заплатять більше. Вихід - доростати до європейського рівня оплати, бодай у першому наближенні.

Погода? Посушливі явища дедалі частіше мають місце і на заході нашої країни - спека посувається вище і лівіше, якщо дивитися на карту. Й мікрозрошення, яке ще на початку нинішнього століття було тут екзотикою, нині є конче потрібного умовою вдалого господарювання.

Схема. Про користь овочевої диверсифікації

Закохатися в... овочі

Отже, давайте поговоримо з овочівниками Тернопілля. Що допомагає їм не заблукати в ринкових лабіринтах? Наша перша співбесідниця - господарка ФГ «Беатріс» Катерина Фурт.

- Розкажіть про себе, звідки родом, як прийшли у сільське господарство?

- Я народилася у Тячівському районі Закарпатської області. Є етнічною румункою. Змолоду вирощувала овочі. Займалася свого часу овочами на Дніпропетровщині, у Росії. Одного разу ми в родині дійшли висновку, що досить займатися землею, відкрили ресторан, магазин побутової техніки у Тячеві. Втім, із часом це нам набридло, захотіли знов працювати на землі.

12 років тому ми з чоловіком узяли 7 га тут, на Теребовлянщині. Бур’яну було на полях - чимало! Посадили картоплю й поїхали на Закарпаття. Попервах думали, що це -розвага. Втім, надалі потроху-потроху зібрали врожай, облаштували зручності. Й мені стало тут подобатися. Поїхали до Тернополя, купили перший трактор МТЗ за готівку. Надалі придбали ще техніку й потроху почали працювати, побудували будинок. І тепер тут так міцно вкоренилися, що кинути ці місця вже не можемо. Дуже полюбили Тернопілля! Наразі вважаю цей регіон для себе рідним!

- Які саме культури опинилися в полі вашого зору?

- У нас близько 700 га землі в обробітку, з них 300 га овочів. Які саме овочі? Все, що росте. Здебільшого в нас капуста, картопля, маємо столові буряки, моркву, огірки, баклажани, перець, перець гострий, кріп, петрушку, редис, кольрабі, цвітну капусту. Маємо й зернові - озиму пшеницю, ярий ячмінь, соняшник, сіємо цукрові буряки.

- Подейкують, що овочева культура вистрілює раз на три, а то навіть і на чотири роки. Чи немає, з огляду на це, труднощів?

- Коли вирощуєш одну-дві культури, то це невигідно, а позаяк у нас чимало овочевих, підходимо до справи серйозно, беремо участь у тендерах - нам це вигідно. Цього-річ два місяці не було дощу. Ми поставили краплинне зрошення. 50 га в нас повністю на краплинному зрошенні. Інакше вчинити не могли.

Фото 1. Про користь овочевої диверсифікації

- І це - на Західній Україні, яка повсякчас хизувалася чималою кількістю опадів! А тепер без краплинного зрошення ніяк.

- Торік ставили зрошення на 10 га, а тепер на 50 га. За останні два-три роки погода відчутно змінилася. І тепер без краплинного зрошення справді ніяк не виростиш пристойний урожай.

- Який овочевий посівний матеріал використовуєте?

- Чимало купуємо продуктів у компанії «Тирас» упродовж тих десяти років, що ми тут працюємо. Із ними склалися добрі взаємини. Найбільше в нас білоголової капусти гібрида Авак F1. Це - напівпізній гібрид із періодом вегетації 115-120 днів від висадження розсади. Врожай буває до 150 т. Чимало капусти цього гібрида (на площі 15 га) йде на квашення. Незабаром приїдуть до нас із Нідерландів, звідти є чимало замовлень на квашену капусту. До Авак F1 вирощували пізньостиглий гібрид із вегетаційним періодом 130-135 днів від висадження розсади Арос F1. Позаторік ця капуста в нас вийшла дрібна: посуха далася взнаки. Однак це не означає, що насіння поганої якості. Втім, все одно перейшли на Авак F1. Сіємо й капусту «Сингенти». Столові буряки та огірки також чимало купуємо в компанії «Тирас». Зокрема, огірки ранньостиглого партенокарпічного гібрида

Алгамбра Б1. Цей гібрид ми вирощуємо чимало років - й у відкритому, й у закритому ґрунті. Врожайністю ми задоволені!

- Наразі господарства, що займаються овочівництвом, дедалі частіше замислюються про переробку. Чи відвідують вас такі думки?

- Ми вже побудували склад, солимо томати, огірки, квасимо капусту. Постачаємо продукти до армії, до Національної академії внутрішніх справ, до школи. Щороку кількість замовлень збільшується.

- А що з овочів цьогоріч матиме попит?

- Думаю, все буде гаразд. На 70% того, що вирощуємо, ми маємо замовлення: на перець, огірки, баклажани. А 30% ми знайдемо куди продати. Більшість вирощеного ми постачаємо до армії. Армійці роками не змінюють постачальника, адже ми намагаємося сумлінно виконувати свою роботу, завантажити весь «борщовий набір» від «А» до «Я» - кріп, часник, моркву, цибулю, огірки, томати, столові буряки. їм потрібно все! Якщо в нас буде лише капуста, то замовлень не побачимо. А якщо в нас є все, то вони будуть нашими замовниками. Коли ми приїхали сюди, вперше зібрали врожай столових буряків лише ЗО т/га. Тепер урожайність цієї культури сягає в нас 70 т/га, подеколи - до 100 т/га. Це уможливлено, вочевидь, завдяки зміні сорту. Наразі вирощуємо одноростковий середньостиглий сорт столових буряків універсального типу Моніка. Він має чудові смакові якості.

Вагомий урожай дає і сорт Водан F1 компанії Bejo. Навіть гібрид Кестрел F1 фірми Sakata не давав такого врожаю! Моніка - чудовий сорт для зберігання. Дотепер маємо на складі буряки Моніка.

Фото 2. Про користь овочевої диверсифікації

- Які технології захисту використовуєте?

- Лише сучасні, адже нашу продукцію ретельно перевіряють. Армія, Академія внутрішніх справ - кожна зі свого боку. До обрання засобів захисту рослин підходимо ґрунтовно й вносимо лише якісні продукти. Використовуємо й ручну працю.

- Яку техніку маєте у своєму розпорядженні?

- Маємо три великі трактори МТЗ, два трактори Т-150, є в нас маленькі трактори ХТЗ, один новий New Holland, маємо плуг, комбайн, а також комбайн для збирання картоплі.

- А буває таке, що не виходить продати все вирощене?

Звісно, буває всяке. Торік два з половиною місяці поспіль йшли дощі. Й ми не могли вивезти капусту з віддалених полів.

- Овочі є прибутковим бізнесом?

Філософське питання. Слід вкласти чимало коштів. Придбати насіння, виростити розсаду, зорати, провести культивування, внести добрива, посадити - піде не менш як 2 мли гри витрат на 0 та. Проте у будь-якому разі нам це вигідно. Поле слід любити! Я можу десять разів а день обійти свої поля. І щоразу закохуюся в них. Там красива капуста, тут - чудові томати! Працювати варто, вкладаючи душу! У цьому, певно, полягає секрет врожаїв. Навіть, якщо щось не виходить, все одно слід наполегливо йти до мети.

- Чи порекомендували б ви середньому українському господарству, яке, приміром, вирощує зернові, займатися овочами?

- Знаєте, я настільки люблю працювати з овочами, що, певно, вже ніколи не зможу змінити свою прихильність до них. Тому не можу бути об’єктивною. Так, ми сіємо й зернові, але це не моє. Для зернових варто обробляти бодай 2 - 3 тис. га землі, тоді воно буде рентабельно, а з 400 - 500 га не розженешся. А щодо овочів... Знаєте, мені не до вподоби ті, хто каже: це вирощувати невигідно. Все вигідно! Слід лише вирощувати й вправно працювати!

Справка. Про користь овочевої диверсифікації

Патріот й Агресор  – на варті врожаю

Після Теребовлянщини наш шлях лежить на Гусятинщину. Як пишуть у Вікіпедії, ґрунтово-кліматичні умови у районі сприятливі для сільського господарства. Втім, умови умовами, а вправному господарюванню більшою мірою допомагають агрономічний хист і вміння, попри всі негаразди, шукати шляхи для збуту своєї продукції та бажання будь-що додержуватися технологічної дисципліни. Михайло Лановий свого часу працював у Теребовлі на взуттєвій фабриці. Певно, й гадки не мав, що настануть часи, коли зверне увагу на сільське господарство, на тутешні чорноземи. Проте вже понад два десятки років він господарює на невеличкій площі в Гусятинському районі. Ставку у своїй діяльності робить на зернові та овочеві культури.

- Які культури можна побачити на ваших полях?

- Займаюся вирощуванням овочів (огірок, томат, перець, капуста) й зернових (пшениця, ячмінь), а також кукурудзою. Перелічені овочі мають найбільший попит. Сію перець Цинтія Б1 і Прісціла Б1 (обидва купую в ПП НВФ «Тирас»). Гібрид Цинтія Б1 є ранньостиглим, термін дозрівання становить 58-63 дні від висадження розсади. Прісціла Б1 - напівран-ній гібрид. У технічній стиглості плід салатового кольору, в біологічній - червоного. Вже другий рік вирощую ці гібриди. Перець Цинтія Б1 більше йде на консервацію, має доволі непоганий урожай. Перець Прісціла Б1 більше беруть на салати.

Плід важив пересічно 250 г. Відзначу, що Цинтія Б1 урожайніша. Раніше висівав напівпізній гібрид білоголової капусти Авак Б1. Нині висаджую середньопізній гібрид «Сингенти» Агресор Б1 із вегетаційним періодом 115-120 днів і доволі великою середньою масою качана (3-5 кг). Торік садив непоганий середньопізній гібрид Центуріон F1 французької фірми Clause. Вирощував огірки ранньостиглого партенокарпічного гібрида Патріот F1. По томатах віддаю перевагу ранньому гібриду Річі FI (Bejo). Відзначу, що ці плоди є стійкими проти сонячних опіків.

- У технології захисту овочів задіюєте оригінальні продукти?

- Так, вношу фунгіциди контактно-системної дії Ридоміл® Голд МЦ 68 WG в. г. («Сингента»), Акробат® МЦ (БАСФ), інновативний фунгіцид Інфініто® («Байєр»), контактний фунгіцид Банджо™ («Адама»). Не зупиняємося на якомусь одному препараті, повсякчас шукаємо оптимальний варіант.

- Чи маєте проблеми зі збутом?

- Певні є. І не лише в нас, а скрізь. Зі збутом важкувато. У таких малих підприємцях, як ми, держава не зацікавлена взагалі. Проте намагаємося налагоджувати канали збуту. Постачаємо наші овочі в Івано-Франківськ. Попит там є.

- А ціни вас як виробника задовольняють? Чи овочі ціново вистрілюють все ж таки раз на 3 - 4 роки?

- Стрибкоподібно ціна змінюється на капусту, інколи на картоплю. Томати, огірок, перець мають стабільніші ціни. Якщо ціна на огірки впаде, то вигідніше навіть буде залишити їх на полі, ніж зібрати.

- Певно, широко застосовуєте ручну працю під час вирощування овочів?

- Так. На томатах, перці здебільшого працюємо руками.

Втім, маю трактор ПМЗ, комбайн. Так що використовую не суто ручну працю.

- Чи маєте в планах добрати землі?

- Це складно, адже маєш більше землі, то слід наймати більше робочої сили. А її знайти нелегко. Люди подалися до Європи на заробітки.

- А чи достатньо у вашому регіоні опадів?

- Цьогоріч дощів обмаль. Періодично трапляються посухи. Використовую краплинне зрошення, без нього ніяк.

- Зерновим приділяєте належну увагу? Чи все ж таки на першому місці для вас овочі?

- Намагаюся приділяти.

Торік врожай озимої пшениці становив 60 ц/га. Сіяв м’яку безосту пшеницю Мулан нідерландської селекції і сорт Богемія чеської. Друга показала себе краще. Повсякчас шукаю оптимальний варіант.

Отже, тернисті шляхи інколи виводять овочівників до прибуткових доріг. Хай пошук цих доріг у декого затягується, але зрештою методом проб і помилок можна домогтися свого. Борщ ми таки зваримо!

 

Олексій Рижков

Р.S.Автор висловлює щиру подяку головному агроному ПП НВФ «Tupac» Володимиру Стравському і головному спеціалісту ПП НВФ «Тирас» Галині Митник за всебічне сприяння у підготовці матеріалу.