Польський сатирик, майстер афоризмів Веслав Брудзиньский свого часу написав: «Боротьба з вітряками - не обов’язково божевілля. А якщо Дон Кіхот перебував на службі у власників річкових млинів?». Так могла сформулювати лише людина з новим мисленням

Gaudete*

* gaudete (лат. - радуйтеся) - різдвяний християнський гімн, створений XVI століття

Ранок. Із колегою чекаємо машину. Чудова погода, нас приємно зустріли: офіс, ранкова кава, незабаром - поїздка до Кіровоградської області - в Олександрію. Мета - подивитися перший інноваційний млин в Україні.

Дорога

Дорога до локації - це завжди багатовимірний образ, можливість поспілкуватися і помовчати про своє. Іван Кунь, генеральний директор компанії «Інтер-проект GmЬН», охоче ділився прогнозами, рекомендував корисну літературу, аналізував можливості відкритого ринку землі, влучно й дотепно коментував мінливий пейзаж за вікном. Про об’єкт - ані слова. Воно й правильно: краще своїми очима. Іноді ми просто медитували,спостерігаючи асфальтовий слалом повз дорожніх ям, в якому наш керманич виявив справжню майстерність. У гарній компанії (а про «Інтерпроект GmЬН» інакше й не скажеш) час плине стрімко, напевно тому до місця призначення дісталися доволі швидко. Швейцарський млин ВuhІег, що з’явився у компанії «Агродар ЛТД» (директор - Анатолій Дорофєєв) і в ширшому сенсі - в Україні, завдяки компанії «Інтерпроект GmЬН» - це будівля, де немає нічого зайвого. Все дуже і дуже прагматично: лише елеватор, лише будова з повного технічною начинкою, і жодних крил, і жодних тобі донкіхотів (до речі, так воно спокійніше).

Як розповів технічний директор компанії «Агродар ЛТД», керівник проекту будівництва Сергій Канцур, з появою цього об’єкта мають відкритися не лише можливості для внутрішніх продажів, а й певні експортні перспективи.

«Свідомо придбали сучасне обладнання, щоб випускати якісний продукт, який задовольнятиме ринок України, а також зарубіжжя», -заявив він.

До речі, борошно вже реалізується під торговою маркою «Зернарі».

Як годинник

Керівник проектного департаменту, головний інженер проектів і технічний директор компанії «Агродар ЛТД» пан Володимир Нереков зазначив, що всю інфраструктуру спершу було передбачено під млин продуктивністю 300 т пшениці на добу. Новий - складається з двох ліній. Продуктивність кожної - по 150 т переробки пшениці на добу. Лінії можуть випускати водночас як борошно одної якості, так і різної. Спектр -будь-який, тут усе залежить від якості зерна. Передбачене навіть дрібне фасу-вання борошна, мішки можуть бути по 25 - 50 кг, а також пакети по 1 - 2 кг. «Агродар ЛТД» виробляє різну пшеницю і вже планує почати монтувати другий млин. Усе серйозно.

«Олександрія розташована в дуже вдалому місці: поруч - Кропивницький, Кривий Ріг, Кременчук. У цьому регіоні ми маємо три великих міста, де можемо брати участь на ринку. І є споживачі», -говорить Сергій Канцур. Швейцарським обладнанням він цілком задоволений, ККД напрочуд високий, це - європейська якість та енергоємність (вигідно різниться з турецьким чи українським обладнанням).

«Аналоги, звичайно, може і є, але на сьогодні це -лідер», - стверджує Сергій Борисович.

Швейцарська якість концерну ВиЬІег, який вже 150 років працює в технологіях переробки зерна, - незаперечна. В Україні компанія з 2006 р., але вже зарекомендувала себе з найкращого боку. Інак і бути не могло. Хоча, ось цікавий факт: в 1980 р. Україна купувала млин Вuhlег для компанії «Київмлин».

Енергоспоживання

«Цей млин повністю автоматизований, тут не потрібно сто чоловік обслуговуючого персоналу, які мають повсякчас щось підкручувати.

На бюлерівському млині в зміну працює 3 - 4 людини, це щонайменше. Зміни у нас 12-годинні. Є дві зміни, й, звичайно, людей працює трохи більше, відповідно до КЗпП. Млин передбачено для цілодобової роботи, але він може відпрацювати й 8 год. Багато що залежить від того, наскільки завантажено підприємство тими самими замовленнями споживачів», - розповідає Нереков.

У радянських млинів енергоспоживання електроенергії на 1т переробленого борошна становило до 130 кВт. Млин від ВuhІег дає змогу економити енергоспоживання щонайменше вдвічі.

Локація

Розташування об’єкта -зручне, в центрі міста, можна відзначити близькість вокзалу та ринку, чітко дотримано всі екологічні норми. Будівлю звели на десятиліття (матеріал - залізобетон). Перед цим перевіряли всі дрібниці, вимірювали відстані від усіх житлових будівель і громадських закладів до місця будівництва, коригували його розташування. Дозвіл на виконання технічних робіт було отримано після надання документів про вплив на навколишнє середовище та погодження з міськими архітекторами. Сам млин, до якого входять склад нагромадження оперативного зберігання пшениці й силоси Symaga, займає близько 2 тис..

Фото 1.Швейцарська якість у залізобетоні

Деталі

У будівництві брало участь близько 350 чоловік. Частина конструкцій приходила залізницею. Окупність подібних проектів становить понад 7 - 8 років. Тут варто зазначити, що це інвестиційний проект, який будувався на століття, а не елеватор, який відбиває свою вартість за 5 років.

«Завдання власника - побудувати справжнє правильне європейське підприємство, - каже Нереков. - Бетон дуже добре усуває вібрації, не боїться вогню в жодному вигляді, пожежна безпека будівлі на вищому рівні.

Не боїться корозії, яка може згодом потрапити до продукту, у нього не облізе фарба. Для будь-якого харчового продукту, наприклад, для пшениці, а надалі й для борошна, бетон - чудовий матеріал, який не має жодних шкідливих виділень». Відділення:

  • зерноочисне відділення (все обладнання - Вuhlег), де зерно проходить неелева-торне очищення, а точніше, до того, як потрапити у виробництво в помел. Це і каміннєвідбірники, й магнітні сепаратори, щоб не було жодних домішок;
  • відділення розмелювання - це самі вальцьові верстати та розсівання, які дають змогу пшеницю твердих, м’яких і взагалі будь-яких сортів перетворити на борошно (вищого ґатунку, першого, другого, вітамінізоване або з підвищеною клейковиною);
  • склад готової продукції - силос, до якого потрапляє борошно;
  • склад підлогового зберігання з лініями фасування у мішки 25 - 50 кг, а також лінії фасування в дрібну тару 1; 2 і 5 кг.

«Програмне забезпечення, управління млином повністю розроблено ВuhІег, комплектне постачання разом з усім обладнанням. Рідко коли яке-небудь підприємство після запуску відразу на перший - другий день виходить на свою продуктивність. Тут це було, що є чудовим показником рівня. На інших підприємствах часто-густо трапляється, що обладнання не відповідає заявленій якості, можуть до півроку виходити на продуктивність, яку оголошували», - продовжує Нереков.

 А Сергій Борисович своєю чергою зазначає, що для того, щоб переробляти й отримувати гідну продукцію, яка цінуватиметься як в Україні, так і за кордоном, аби не бути аграрним придатком, потрібно вкладати гроші в сучасні технології.

«Це приведе до того, що з’явиться попит на зерно, й в окрузі почнемо вирощувати не лише кукурудзу і соняшник. Аграрні підприємства вирощуватимуть пшеницю, адже у них буде споживач, і, відповідно, буде задіяно наш млин. А ми можемо отримати добру сировинну базу. Кіровоград-щина, Дніпропетровщина, Полтавщина збирають доволі великий урожай пшениці пристойної якості. Нам це буде вигідно, тому що поруч буде постачальник, а ми перероблятимемо. Є ринок збуту, який росте, тому що є переробка і перспектива розвитку для людей, які займатимуться виробництвом продукції з борошна (макаронні вироби, випічка, кондитерка)», - каже пан Канцур.

Технічний директор компанії «Агродар ЛТД» переконаний, що в підсумку поява об’єкта буде вигідна для всіх. Наразі комерційний відділ компанії опрацьовує ринок України та ринок в окрузі.

«Тут Кременчук, Кропив-ницький, Кривий Ріг. У нас вже є перші укладені домовленості на постачання борошна. Ми віддали наші зразки для аналізу в лабораторії споживачів. Вони дивляться, перевіряють наші якісні показники, далі - фінансові питання. Проте, думаю, що завдяки тому, що в нас нове обладнання, ми зможемо конкурувати з іншими постачальниками продукції в Україні і завоюємо свій ринок, - переконаний Сергій Борисович. - Для мене як для керівника проекту основним планом є запустити млин Б, усе доробити, щоб це було найкрасивіше підприємство, найнадійніше, щоб воно випускало якісну продукцію, щоб не було соромно й мені, й власнику, що були вкладені сили, ідеї, гроші, тому всі мають дістати задоволення від досягнутого результату. Млин Б буде ідентичним млину А й перебуватиме всередині цієї самої споруди, яку ви бачите, умовно вона розділена на дві половини». Хочеться вірити, що на цей млин рівнятимуться, що це буде взірцем для тих, хто в інших регіонах захоче побудувати аналогічний об’єкт, вже з урахуванням «заданої планки».

Більше деталей

У процесі виготовлення борошна висівки йдуть в інший бік. Їх можна отримувати як у розсипному вигляді, так і гранулювати.

А опісля вже фасувати, відправляти на залізницю та на автотранспорт. Пересічно на день близько 18% - це висівки, 82% - борошно. Гранульовані - використовують у тваринництві, негранульовані можуть купувати комбікормові заводи для виробництва своєї продукції. А ще тут виробляють манку. Контрольна випічка - також важливий елемент протестувати якість (до речі, аромат випічки - неповторний). Площа складу - 1000 .

Справка 1. Швейцарська якість у залізобетоні

Ініціація

У будівлі шість поверхів, висотою по 4,5 м. На кожному поверсі - обладнання, іде технологічний процес. Зерно знизу піднімається вгору, опісля спускається вниз і так шість разів (шлях одного зернятка від самого початку до виходу кінцевої продукції займає близько 48 год.). Коли зерно зайшло, його потрібно відправити на очищення. Перед початком розмелювання воно потрапляє в додаткові бункери, звідти дозується і відправляється на верхні поверхи. Опісля зерно знову опускається, іде процес очищення, відбираються тверді частинки (камені, сміття). Надалі знову піднімається, і починається процес відбору дрібних частинок, далі - зволоження. Зерно потрапляє до бункера, вилежується, знову через норії потрапляє вгору, знову вниз... Це - безперервний процес. Ми ходимо всередині будівлі, дивимося обладнання, піднімаємося вгору, спускаємося вниз... Ось така ініціація.

«Млин має працювати щодоби, лише тоді можна отримати якісний продукт», - говорить Сергій Борисович.

А керівник проектного департаменту компанії «Агродар ЛТД» Володимир Нереков розказав про систему опалення в будівлі. Виявляється, у млинах до 1980-х рр. цього не було, однак з огляду на вартість витрат, і зокрема експлуатаційних, з часом усе ставало непридатним.

«Опалення дає змогу надалі отримувати борошно стабільної якості. Хоча наше обладнання може працювати й за нульової температури. Проте насамперед - це якість самого продукту. На багатьох млинах скаржаться, що у них о літній порі виходу більше, ніж узимку. Це пов’язано з температурою повітря», - каже пан Володимир. Екскурсія продовжилася походом до операторської:

  • кожен окремий період роботи млина (зерноочищення, розмелювання) можна подивитися в окремих файлах;
  • оператор може побачити як загальну картинку, так і окремо обрану;
  • на пальцевих верстатах відбувається процес перетворення зерна на борошно.

Простий висновок

Українську борошномельну пшеницю активно купують Ліван, Єгипет, країни Близького Сходу, Італія... Завдяки новому млину ми могли б виробляти більше готової продукції з доданою вартістю. До того ж, за даними Асоціації борошномелів України, виробництво борошняних виробів в Україні скорочується на 9% щороку. Сподіватимемося, що поява нового об’єкта в Олександрії виправить цю тенденцію. І потім, купуємо ж ми італійські спагеті з твердих сортів пшениці? Ви думаєте, в цьому продукті немає нашого зерна?

 

Святослав Філатов