Коренева галова нематода

Цей досить шкідливий організм на території України наразі відсутній. Однак відомі випадки перехоплення цієї нематоди (М. еnterolobii) національними організаціями карантину та захисту рослин Нідерландів і Німеччини. Зокрема, в Нідерландах її виявляли впродовж 1991-2007 рр. уже 10 разів у імпортованому рослинному матеріалі з Азії, Південної Америки й Африки. Деякий час нематода була присутня у Франції, окремі її вогнища зареєстровані в Португалії та Швейцарії. Головна умова для життя кореневої галової нематоди – відносно висока температура і наявність коренів рослин-господарів, чого нині у нас вистачає. Отож, уся Україна, а особливо її південна і південно-східна частини, може вважатися зоною небезпеки ураження новим шкідником

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів намагається максимально наблизити законодавство у сфері фітосанітарних заходів до Регламентів ЄС. Одним з таких важливих документів є «Перелік регульованих шкідливих організмів», який потребує перегляду й оновлення. Для цього в Держпродспоживслужбі створена робоча група з питань проведення аналізу фітосанітарного ризику шкідливих організмів (АФР) з метою внесення змін до «Переліку регульованих шкідливих організмів».

На сьогодні робоча група активно працює над проведенням АФР щодо деяких небезпечних видів шкідливих організмів – кандидатів на включення до оновленого «Переліку регульованих шкідливих організмів». Цей «Перелік…» є головним документом, який лягає в основу всіх нормативно-законодавчих актів у галузі карантину рослин, й адаптування нормативних актів має базуватися саме на ньому.

Небезпека насувається з теплих країн

Для семи з понад 28 видів потенційних карантинних організмів уже проведено АФР і щодо деяких з них встановлено середній та високий рівень фітосанітарного ризику та загрози поширення на території України. А отже, найближчого часу їх буде внесено до оновленого «Переліку регульованих шкідливих організмів».

Один із таких видів – коренева галова нематода (Meloidogyne enterolobii Yang & Eisenback). Як і більшість потенційних карантинних організмів, що розглядаються Україною в процесі аналізу фітосанітарного ризику, коренева галова нематода внесена до списку А2 Європейської та Середземноморської організації карантину і захисту рослин (ЄОЗР) як небезпечна для всього європейського регіону. ЄОЗР рекомендує регулювати цей вид країнам-членам (зокрема Україні) як карантинний організм. Крім ЄОЗР Meloidogyne enterolobii внесена до Списку 1 (відсутні організми) Євразійського економічного союзу (ЄЕС).

Серед основних країн поширення М. enterolobii – країни з жарким кліматом Америки, Африки та Азії. Африка: Буркіна-Фасо, Конго (Демократична Республіка), Кот-д’Івуар, Кенія, Малаві, Нігер, Нігерія, Сенегал, Південно-Африканська Республіка, Того.

Америка: Бразилія, Венесуела, Коста-Ріка, Куба, Гваделупа, Гватемала, Мартиніка, Мексика, Пуерто-Ріко, Тринідад і Тобаго, США (Флорида, Північна Кароліна). Азія: В’єтнам, Індія, Китай.

Двісті основних господарів нематоди

Коло господарів М. enterolobii містить велику кількість видів сільськогосподарських та квітково-декоративних культур (таблиця),більшість з яких є економічно важливими для України (наприклад, томати, картопля, селера, буряки, броколі, квасоля, кінські боби, кавун, виноград, огірок, гарбуз, тютюн, базилік, солодкий перець тощо). За даними більшості дослідників, до кола рослин – господарів галової нематоди входить понад 200 видів і родів рослин (Ктівітарра, 1985, посилання у САВІ,2007).

Хоча дослідження рослин-господарів здебільшого проводилися в тропічних і субтропічних країнах, очікується, що більшість з них, які можуть вирощуватися в нашій країні, стануть живителями для М. enterolobii.

Загроза криється в корінні

Багато видів карантинних організмів (бактерій, вірусів, деяких нематод) потребують іншого організму, щоб мати можливість поширюватися між країнами чи окремими зонами. Для поширення М. enterolobii переносник не потрібний. Ця нематода може перевозитися з однієї країни до іншої (а отже, й до України) в інфікованому рослинному матеріалі або ґрунті. Оскільки М. enterolobii живиться тільки кореневою тканиною, рослини будуть інфіковані лише за умови наявності коріння. Як і у випадку з іншими видами МеІоidogyne sрр., інфікований ґрунт може поширюватися разом з деякими товарами (горщиковими рослинами) та під час міжнародних перевезень сільськогосподарського обладнання та техніки.

Підсумовуючи, можна виокремити шляхи поширення нематоди, що несуть найбільший ризик (від найбільшого до найменшого):

  1. Садивний матеріал рослин-господарів (зокрема живці) з корінням (з ґрунтом або без нього).
  2. Садивний матеріал рослин, які не ушкоджуються з ґрунтом.
  3. Продукти рослинного походження, які містять на собі ґрунт (такі як бульби картоплі, цибулини або кореневища).
  4. Ґрунт на обладнанні та техніці.
  5. Мандрівники (туристи).
  6. Ґрунт як товар (вантаж).

Точні температурні вимоги М. enterolobii не вивчені. Однак з огляду на наявну інформацію щодо розповсюдження нематоди відомо, що для розвитку цього виду потрібна відносно висока температура. Такі умови характерні для природного середовища південної частини України та теплиць усієї території нашої країни. Шкідливий організм зустрічається на різних ґрунтах, але найбільші втрати врожаю спостерігаються здебільшого на піщаних.

Оскільки М. enterolobii можуть перебувати в закритому ґрунті, то вся Україна може вважатися зоною, що знаходиться у небезпеці. При цьому південна і південно-східна частини вважаються зонами найбільшого ризику.

Таблиця 1. Список господарів

Шкодочинність: від 20 до 100 відсотків урожаю

Життєдіяльність нематод впливає на ріст, урожайність, тривалість життя та толерантність до екологічних стресів інфікованих рослин. Типовими надземними симптомами ураження нематодами роду Meloidogyne (зокрема M. enterolobii) є затримка росту, в’янення та пожовтіння листя. Типові кореневі гали зустрічаються під землею і можуть бути великими за розміром і кількістю. Загалом пошкодження внаслідок життєдіяльності M. enterolobii може спричиняти зменшення кількості та якості врожаю. Ураження рослин вторинними патогенами може посилюватися після зараження M. enterolobii.

Фото 1. Небезпечний дарунок високих температур

М. еnterolobii є більш шкодочинним організмом для багатьох овочів порівняно з іншими нематодами роду Meloidogyne. При штучному зараженні томатів на експериментальній ділянці M. enterolobii спричиняли більше зниження врожайності плодів порівняно з іншими тропічними галовими нематодами. На цій інфікованій M. enterolobii ділянці врожайність становила 0,9 кг, порівняно з 2,6 кг на контрольній, не зараженій ділянці, тобто зниження врожайності сягало 65% (Cetintas et al., 2007). У виробничих умовах відомо, що у двох швейцарських теплицях спостерігалася втрата врожайності до 50% та сильна затримка росту коренів рослин огірків, а також томатів, сорти й гібриди яких були стійкими проти M. incognita, M. javanica та M. arenaria (Kiewnick et al., 2008).

Крім цього, доведено, що M. enterolobii можуть розмножуватися на сортах з Mi-резистентним геном (стійкі проти трьох основних видів тропічних та субтропічних нематод роду Meloidogyne: M. incognita, M. javanica та M. arenaria).

Оскільки співвідношення між утворенням гал на корінні та втратою врожайності є загальновідомим, очікується, що M. enterolobii призводитиме до втрат урожайності подібно до втрат, що завдають M. incognita, javanica та M. arenaria, які добре адаптувалися на значній частині Європейського й Середземноморського регіону. Наприклад, потенційний вплив M. incognita на врожайність польових культур великий і становить від 20 до 100% втрати врожайності.

Зважаючи на широке коло господарів, зокрема такі економічно важливі культури, як томати, солодкий перець та баклажани, а також вплив ураження Meloidogyne загалом, економічний ефект від акліматизації M. enterolobii оцінюється як значний для всієї території України.

Особливості розвитку нематод

Коренева нематода – сидячий ендопаразит (паразит, що мешкає у внутрішніх органах господаря, зокрема у клітинах). Личинка другого віку виходить з яєць у ґрунт або коріння чи рештки рослин і мігрує до кореневих кінчиків рослин-господарів. Використовуючи свій стилет (ротовий орган) або рани, личинки входять у клітини епідермісу поблизу кінця кореня та мігрують у кортикальну тканину, доки вони не знаходять постійне місце для живлення в безпосередній близькості від судинної тканини. Згодом вони втрачають свою мобільність і стають малорухливими. Водночас навколишні тканини починають ділитися, що призводить до появи типових кореневих гал або кореневих вузлів. Під час подальшого розвитку личинки роздуваються, набувають вигляду ковбаси та проходять ще три віки, перш ніж досягають дорослих стадій. Дорослі самки грушоподібні, сидячі, вони майже повністю зрослися своїм тілом з тканинами господаря. Яйця відкладають у желатиновий мішок біля поверхні кореня – від 400-600 до понад 1000 яєць. За сприятливих умов життєвий цикл одного повного покоління М. enterolobii триває 4-5 тижнів.

Справка 2. Небезпечний дарунок високих температур

Заходи контролю

Загальної стратегії контролю нематод виду М. enterolobii на національному рівні наразі немає, оскільки цей організм відсутній на території України. Однак, зважаючи на проведені міжнародними експертами дослідження та враховуючи досвід боротьби з іншими нематодами вітчизняних фахівців, можна припустити, що такі заходи будуть актуальними й для цієї нематоди.

Так, беручи до уваги заборону більшості хімічних нематоцидів, найефективніший метод зниження популяцій М. enterolobii – вирощування рослин, які не є господарями нематоди, або чорний пар.

На жаль, перелік рослин, котрі не будуть уражуватися цим патогеном, дуже малий. Це капуста білоголова, часник, кукурудза, арахіс та деякі сорти моркви. Також не уражуються грейпфрути, гіркі апельсини.

Головними фітосанітарними заходами буде вимога щодо ввезення рослин-господарів з районів, де не зустрічається шкідливий організм, або з полів, які вважаються вільними від М. enterolobii. Усі рослини, які не уражуються, мають бути вільними від ґрунту.

 

Ольга Башинська,

департамент фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України