Коли знайомишся зі здобутками Всеукраїнського наукового інституту селекції (ВНІС), який 20 років тому було засновано відомим українським селекціонером Федором Парієм, починаєш розуміти, що українська селекція може успішно розвиватися не лише у формі державних інститутів, а й приватних центрів, не обмежених десятками інструкцій, регламентів, тендерами та іншими настановами. Такі компанії можуть працювати швидше та ефективніше, тісніше співпрацювати з бізнесом та зарубіжними партнерами, гнучко змінювати програми досліджень відповідно до вимог ринку, мають сучасне обладнання. Колектив ВНІС сьогодні успішно працює над виведенням високопродуктивних гібридів соняшнику, кукурудзи, ріпаку озимого, сортів жита,  озимої пшениці, ячменю, спельти, кондитерського соняшнику, сорго,  цукрового та кормового буряків, а останніми роками взявся ще й за цукрову кукурудзу. «Чому?» – запитую у керівників інституту Мирослава та Ярослава Паріїв

Батьківська справа

– Кожна людина, окрім роботи, має ще й якесь хобі. Ми знайшли його в солодкій кукурудзі. Цей напрям приносить нам найбільше задоволення, – пояснює Мирослав. – Однак з’ясувалося, що ця культура досить цікава і в економічному плані. Ринок цукрової кукурудзи зростає, причому не лише в Південній Америці, а й в Україні, Росії, Казахстані, Китаї, Індії. Цей продукт впевнено крокує світом, бо смачний, поживний, корисний. Так сталося, що в Європі та на просторах СНД немає центрів, які займалися б селекцією цукрової кукурудзи, а тому насіння більшості гібридів завозиться або зі США, або ж їх реалізують установи, які мають ліцензію цих компаній. Відповідно ціна такого насіння досить висока, в межах $2 тис. за посівну одиницю. Ринок України досить об’ємний – близько 60 тонн насіння, якщо ви помножите кожну посівну одиницю (10 кг) на $2 тис. , то вийде солідна цифра. Проте наша перевага в тому, що ми пропонуємо насіння не гіршої якості, за ціною в чотири рази нижчою. Сьогодні наша частка на ринку становить 5­7%, але сподіваюся, що через деякий час, збільшимо її до 40%. Наша перевага ще й у тому що ми на місці, наше насіння готове вже в жовтні, тоді як американське прибуває в березні. Мало того, ми не збираємося відставати і в плані технологій створення сортів, співпрацюємо щодо цього із чилійцями і незабаром вийдемо зі спільними продуктами на південноамериканський ринок, тобто створюватимемо гібриди, наближені до соціально­культурних особливостей Південної Америки, присутні також на ринку Узбекистану і Європи, цього року одночасно реєструватимемо два нових гібриди і в Україні, й у країнах ЄС…

– У своїй роботі ми користуємося найсучаснішими на­дбаннями науки, – доповнює брата Ярослав. – Маємо три лабораторії: одна молекулярних маркерів, друга – біотехнологій, третя – випробувальна лабораторія для оцінки якості насіння, насінництво своїх сортів та гібридів ведемо власноруч. Маємо також власну лінію з переробки батьківських форм, власну торгову марку, для створення сортів  використовуємо можливості південної півкулі, застосовуючи молекулярні маркери, пришвидшуємо селекційний процес, застосовуємо технологію незрілих зародків, тобто фактично за два роки можемо створювати нові форми й гібриди. Гібриди випробовуються в 10 точках України, по кожній культурі маємо 15 тис. дослідних ділянок, також проводимо випробування у Східній Європі, Сербії, Румунії. Співпрацюємо з багатьма закордонними селекціонерами, обмінюємося матеріалами. В державному реєстрі – 20 гібридів соняшнику, кукурудзи – 12, гібридів озимого ріпаку– 5, гібридів цукрової кукурудзи – 5 та 10 сортів озимої пшениці…

Рятувальний круг для аграрія

Інтерес до цукрової кукурудзи з боку фермерів на цьогорічних Днях солодкої кукурудзи на дослідних полях поблизу села Леонівка на Київщині був величезний. Захід відвідали сотні аграріїв, котрі вбачають у цій надприбутковій культурі такий собі рятувальний круг, котрий може втримати їх на плаву і сприяти подальшому розвит­ку господарства. Наскільки ж вигідною є ця культура? Це запитання ставлю двом фермерам із Кагарлицького району –Григорію Гайдаку та Сергію Шостаку. Розповіли, що висіяли її цього року вперше на площі 2,5 га. Використали чотири гібриди Ларус, Іммітатор, Дейнеріс і Веге. Кажуть, що трохи промахнулися з посівом, довго чекали біля моря погоди, посіяли аж у травні, а тому врожай дозрів на місяць пізніше, коли ціна упала з 8 до 3 гривень. Проте на полі ще залишилися качани, тож є надія, що ціни підростуть ближче до осені. Тепер знатимуть, що цукрові гібриди треба висівати в чотири хвилі, починаючи одразу після Благовіщення, щоб забезпечити безперервний конвеєр. Однак їм ця культура сподобалася, бо жодна зернова не дасть такого зиску, як ця. З кожного гектара можна одержати близько 150 тис. грн чистого прибутку. Ого! Виходить, що це не солодка кукурудза, а золота!

Організатори говорили про особливості гібридів та технології їх вирощування, відповіли на багато запитань. Відбувся дегустаційний конкурс. Учасники куштували качани гібридів, заповнювали анкети, ставили оцінки і так визначався переможець. Переміг Іммітатор. Також була дегустація гібридів, ще невідомих споживачу. Їх на цьому полі було представлено понад тисячу, вони були позначені номерами. Гість вибирав на полі качан, який йому подобався, виписував номер, віддавав на приготування, яке тривало не більше семи хвилин, куштував і ділився своїми враженнями в анкеті. Лідирували форми під номерами 65 і 90, 135. Так селекціонери визначали перспективні гібриди: якщо вони людям цікаві, то є сенс з ними працювати далі.

Від задуму – до готового продукту

Як розповіла науковий співробітник ВНІС Ія Реслер, робота над новим гібридом солодкої кукурудзи розпочинається з творчого задуму або проєкту: як майбутній продукт має виглядати, якими споживчими характеристиками відзначатися, далі відбувається його по­етапне створення, випробування, захист, збирання, сушіння, реалізація. Працювати приємно, бо селекціонери відчувають зростання попиту з боку аграріїв – ті, хто спробував посіяти солодку кукурудзу торік на якійсь площі, збільшують її одразу вдвічі, оскільки бачать вигоду такого напряму. Ще один плюс: ціни на насіння у компанії ВНІС значно нижчі від тих, які пропонують відомі транснаціональні компанії. Окрім цього, українські гібриди створюються і загартовуються не за океаном, а в умовах різних регіонів України, тобто адаптовані до наших ґрунтово­кліматичних умов, проходять всі етапи районування. Скрізь є представництва ВНІС: ВНІС­Південь, ВНІС­Захід, ВНІС­Схід та центральне ТАК ВНІС. Фахівці інституту, задіяні в цьому процесі, володіють унікальним досвідом вирощування солодкої кукурудзи, яким готові поділитися з аграріями.

Гібриди ВНІС добре почуваються практично в усіх регіонах України, зокрема в Лісостепу, Степу. Однак постає питання зрошення, оскільки кукурудза краще реалізує свій потенціал в умовах достатнього зволоження.

– Нам треба одержати великий виповнений качан, щоб він мав сформовані зерна та виповнену верхівку, – пояснює Ія Реслер. – Для цього полив потрібен на всіх етапах вегетації, особливо коли волоть доцвітає, а в качана, який завершує формування в пазухах листків. У цей час верхня частинка залишається незапиленою, тому дуже важливо, щоб пилок потрапив із волоті на приймочки маточки. Виходячи з усіх фаз, грамотний агроном будує агротехніку, етапи підживлення, додаткового поливу, щоб не проґавити найвідповідальнішого моменту закладки качана і волоті у фазі 3­5 листка, або в період 5­8 листка, коли доцвітає волоть… На всіх етапах за нею треба добре доглянути, треба розуміти її фізіологію, зрештою, полюбити цю культуру.

– Чи суттєво відрізняється технологія вирощування цукрової кукурудзи від зернової?

– Не суттєво, але відрізняється. Цукрова – тендітніше створіння, ніж звичайна. Якщо захист зернової кукурудзи забезпечується досить широким спектром препаратів, то в цукрової він значно вужчий. Під час добору та застосування пестицидів, фунгіцидів чи інсектицидів треба бути дуже обережним. Наприклад, ми цього року спробували Лаудіс, але він пригнітив посів, тому довелося чекати поки рослини оклигають. Натомість Ацетохлор показав себе дуже добре. Може бути елементарна помилка у використанні гербіциду не в тій фазі розвитку рослини, тому треба не лише детально вивчати рекомендації творців гібрида, а й перевіряти їх на тестових діляночках. Ми почали регулярно проводити навчання фермерів, на яких детально обговорюємо всі нюанси технології вирощування цукристої…

– Якою може бути її врожайність?

– Вона визначається не в тоннах, а в качанах, бо саме вони цікаві виробникам і споживачам. Її розрахунки найкраще проводити на діляночках площею «сотка». При тій густоті посіву, яку ми рекомендуємо, а це 65 тис. насінин на гектар і 670 насінин на сотку, можна одержати 450­500 повноцінних качанів з вагою по 180­200 г. Міжряддя має становити 70 см, кількість рослин на погонному метрі – 3,5­4,5. Це дає змогу кожній окремій особині кукурудзи зайняти достатньо багато місця і розвинути вегетаційну масу, яка допомагає їй повноцінно живитися. Такий розріджений посів важливий для того, щоб кожна рослина зав’язала не один качан, а півтора­два. Качани розташовані нижче і вище по стеб­лу, від того рівня, де розміщений зерновий качан.

– Де фермер може збувати продукцію?

– Коли фермер вирішує займатися цією культурою і звертається до нас за більшою кількістю посівного матеріалу, обов’язково ставимо запитання: чи є у вас надійні канали збуту? Якщо не чуємо впевненої відповіді, зводимо його з гуртовиками, торговими мережами, ринками. До співпраці з супермаркетами ми ще не готові – вони зацікавлені у виробниках, які створили конвеєр і можуть постачати продукцію впродовж тривалого періоду, мають можливості для сортування, охолодження. Є гуртові покупці, які реалізують качани на пляжах або в курортних зонах. Намагаємося вийти на переробні комбінати для того, щоб вони почали створювати маркетингову вертикаль, тобто самі вирощували, аби надалі заморожувати чи консервувати. Якщо параметри наших гібридів не задовольнятимуть переробників, бо їхні лінії налаштовані на певний діаметр чи довжину качана, то ми готові підкорегувати його генетику, щоб відповідав їхнім стандартам. Зокрема будемо вести перемовини з Бережанським консервним заводом, який уже вирощує наші гібриди, навіть не знаючи, що ми є їх оригінаторами, про пряму співпрацю.  

www.vnis.ua

0 800 302 032

клієнтська підтримка споживачів компанії ВНІС (дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів України)