Як саме сільському господарству – сфері, що лежить в основі економіки багатьох країн світу та є фундаментом сучасної цивілізації – впоратися з сьогоднішніми викликами? Адже воно не лише годує мільйони людей, а й продовжує бути сімейною справою.

Та з кожним роком від агронома очікують вищих показників урожайності та якості сільськогосподарських культур.

Фортуна в підприємництві безумовно важлива, проте запорукою успіху агробізнесу є не що інше, як використання інноваційних технологій та передових розробок, а головне – синергія з надійними партнерами та готовність рости й зростати разом.

Усі тривожні фактори зійшлися 2020-го

Тренди глобального агробізнесу за останні десятиліття як ніколи перебувають у полі зору світових грандів насіннєвої галузі та хімічних транснаціональних корпорацій, тому наш візит до головного офісу лідера хімічних інновацій – компанії BASF – спроба дізнатися рецепт виживання в цих складних умовах, так би мовити, з перших рук. І не просто виживання – життя, розвитку, успіху.

Керівник підрозділу BASF Agricultural Solutions в Україні, Молдові та країнах Кавказу Андрій Касьян – молодий, енергійний, зустрів відкрито й приязно. Кабінет сучасний і просторий, на стіні оригінальні цитати класиків менеджменту й окремий блок фотографій родини – як каже Андрій Олександ­рович, «мій квітник».

– Я все своє професійне життя працюю на ринку ЗЗР, – почав розмову Андрій Олександрович. – Уже в другому поколінні – мій батько займався захистом рослин в університеті, працював на Сумській дослідній станції, потім 24 роки – в компанії «Сингента», де я і починав свою кар’єру менеджером у відділі маркетингу.

Вже сім років я працюю в компанії BASF – спочатку на посаді керівника відділу продажів, тепер очолюю дивізіон Україна – Молдова – Кавказ.

– Сьогодні аграрії розраховують лише на себе та на надійних партнерів… А чи можуть вони розраховувати на транснаціональні корпорації, зважаючи на те, що виробництво ЗЗР знаходиться в країнах Європи, Америки, Китаю і карантинні заходи уповільнюють поставки, руйнуються логістичні ланцюжки, ускладнюеться глобальна взаємодія між постачальниками та споживачами?

– Я недаремно зауважив, що працюю з 2002 року. З цих 18 років 2020-й – чи не найскладніший. І причина не тільки в коронавірусі.

Це передусім ліквідність ринку і агробізнесу. Ми бачимо, що кредитування агроринку уповільнилося через загальну нестабільність та невизначеність.

Екстремальні погодні умови: зима без снігу, яка перейшла в посуху, й гостро виражені зміни клімату – з таким аграрії раніше не стикалися. До всього цього додалася пандемія, яка змусила бізнеси швидко адаптуватися до змін.

Команда BASF зуміла успішно впоратися із труднощами поставки необхідних продуктів аграріям України. Однак доступ фахівців на поля лімітовано, візити менеджерів компаній-дистриб’юторів у господарства також істотно зменшилися.

Всі наші підрозділи були переведені на режим домашнього офісу. Попри всю диджиталізацію, новітні месенджери та онлайн-технології, ніщо не замінить живого спілкування компаній-виробників із партнерами, дистриб’юторів хімії, насіння, техніки – з агрономом чи власником господарства.

Адже ухвалення рішення завжди залишається за людиною. Розуміючи це, наша регіональна команда в умовах карантину продовжила виїзди в поля.

Проте, на жаль, без особистого контакту з аграрієм. Консультації надавалися лише в дистанційному режимі. Усі ці чинники припали на один рік…

До цього додається психологічна розбалансованість, пов’язана з земельною реформою – надто багато спекуляцій навколо питання запровадження вільного ринку землі. Свій вплив справило й переформатування ринку дистрибуції.

У результаті шампанське або віскі (посміхається) питимуть ті, хто зможе адаптуватися до нових умов. А інші тільки спостерігатимуть.

lab

Людський контакт і дружба – специфіка агроринку

– Ви не йдете на прямі продажі?

– У класичному вигляді – ні. Та ми постійно ведемо прямий діалог із кінцевим споживачем. У нас 13 партнерів-дистриб’юторів, співпраця з якими витримана роками. Це стабільні, надійні партнери.

– У мене небагато партнерів на агроринку – вони одразу переходять у друзі.

– Це специфіка ринку, – посміхнувся Андрій Олександрович.

– Авжеж. Поговорити з Петром Петровичем з «Агро-Росі» й не по­їхати додому його другом – це може лише людина без серця.

 Не заїхати з ним до ресторану «Вітряк» на борщ і вареники – просто неможливо… Так, Ви праві, люди агроринку знають один одного давно, що і створює специфіку. Це тривалі зв’язки і довіра. По-іншому – ніяк.

– Як Ви загалом усвідомлюєте компанію BASF на ринку? От я бачив ваш новий принцип реалізації насіння ріпаку в пакеті з засобами захисту… Однак BASF – не насіннєва компанія.

– Поки що – ні. На нашому логотипі написано, що ми створюємо хімію.

– І теж не все тут правильно: мало коли професіонал вирощування сої обійдеться без інокулянтів BASF, але ж інокулянти – не зовсім хімія, це швидше біологія. Ви центральний партнер у цій галузі для тисяч агрокомпаній. Або система Clearfield® – це ж неперевершена за ідеєю технологія! А я знайомий з BASF із дитинства, оскільки ці чотири літери завжди бачив на коробках з магнітною плівкою… Як сьогодні BASF розуміє себе і як його відчуваєте Ви?

– Передусім я вдячний компанії BASF за те, що вона зробила незвичний для себе крок – довірила керівництво локальному фахівцю. Це передусім довіра до всієї української команди. Ми відійшли від управління експатів. І це визнання того, що розуміння специфіки ринку є основою успішного менеджменту. Приїхати на 3 – 4 роки та поїхати – ця концепція теж працює, але з іншою ефективністю.

Якщо говорити про те, що для мене компанія BASF, то це квінтесенція більш ніж 150-річного досвіду, пов’язаного з менеджментом, стратегічним баченням, німецькою педантичністю та чіткістю внутрішніх процесів, вихованням, філософією, надійними інноваціями та вмінням визначати майбутні тренди та тенденції, орієнтири руху.

BASF – величезний хімічний концерн, і агробізнес у ньому ледве займає 7 %. Так, BASF був на лідерських позиціях із виробництва магнітної плівки, відео та аудіо, але чітко вирахував, що майбутнє за цифровими технологіями, і вчасно переформатував виробництво.

Тож BASF – це класична школа управління з унікальним стратегічним прогнозуванням та інвестиціями в майбутнє. Навіть на прикладі нашого портфоліо ми бачимо, що там показана тенденція на зниження пестицидного навантаження – вектор, обраний провідними країнами світу. Це вже приходить на поля.

Яскравим прикладом є унікальна система захисту ячменю на основі інноваційного фунгіцидного протруйника Систіва®. Застосувавши його під час передпосівної обробки насіння, фермери отримують захист рослини аж до запланованого в системі захисту другого внесення фунгіциду (Т2).

Це дає змогу заощадити кошти, оптимізувати використання техніки й людських ресурсів та істотно зменшити пестицидне навантаження. Ми говоримо про нову технологію з позиції збереження потенціалу рослини та зменшення шкоди для екології. Комбінація досвіду, стратегії екозбереження та інновацій – це і є BASF.

– Причому інновацій безперервних… Нещодавно пройшла новина про винахід нового препарату – Revysol®. Здається, він створений для боротьби з грибковими захворюваннями…

– Унікальність Revysol® не лише в широкому спектрі дії. За останні роки реформація аграрного законодавства Євросоюзу набрала стрімких обертів і певні діючі речовини забороняють до використання в засобах захисту рослин.

Для BASF добробут фермерів та збереження довкілля – беззапе­речний пріоритет. Тому ми не лише піклуємося про відповідність нормам, а й регулярно звертаємо увагу фермерів на правила безпечного використання пестицидів. Revysol® – це нове слово на ринку ЗЗР, інновація BASF, яка не лише турбується про майбутній урожай, а й про землю фермера.

Турбота про землю, довкілля – турбота про нащадків

Пригадую, під Лондоном відвідував завод з виробництва інокулянтів BASF. Величезне підприємство, але вкрай просте. Це гігантські ємності, в яких зростають бактерії. І лише після огляду всього циклу прийшло розуміння, яка величезна й потужна наукова робота передувала створенню підприємства, яка висота сучасних знань і розуміння агрономічних, біологічних процесів!

Ми бачили автоклави та резервуари, де народжувалося життя, але не бачили титанічних зусиль науковців, котрі здійснювали відкриття й дослідження, рухали наукову ідею до втілення в матеріалі. Вони були твердо переконані: світ розвивають інновації і розвиток – єдиний спосіб існування світу.

– Колись говорили: «До нас інновації доходять із запізненням… Спочатку забезпечують розвинені ринки, а за кілька років це з’являється і в Україні…»

– Я вважаю міфом те, що інновації спочатку адресовані Заходу.

Технологія Clearfield® винайдена BASF для соняшнику. А Україна – один із найбільших його виробників. І тут ми бачимо стратегічний підхід BASF.

Фахівці компанії зрозуміли потенціал ринку, який тільки починав розвиток.

Інша річ, що інновації конфліктують із менталітетом. Український аграрій консервативний по своїй натурі – він має побачити, як спрацював новий препарат у сусіда, потім перевірити на своєму невеличкому полі…

У нас прийняття інновацій – це тривалий процес, але останнім часом демонструє позитивну динаміку скорочення.

Зараз фермери прагнуть не лише оптимізувати ведення свого бізнесу, забезпечити його сталий розвиток, а й знизити пестицидне навантаження без утрати майбутнього врожаю. Зі свого боку компанія BASF прагне забезпечити український ринок інноваціями, які відповідають цим вимогам.

Свідченням є поява першого на ринку морфорегулятора-фунгіциду – Архітект™. Саме українські аграрії мали змогу першими у світі застосувати його на своїх посівах соняшнику. І вже згодом продукт потрапив до Великобританії, Німеччини, США.

– Фермер у всьому світі консервативний, це його природа.

– Аграрна освіта перестала бути популярною. Згадайте: в нас усі хотіли стати менеджерами, правниками, бухгалтерами…

Тому агрономії навчають люди поважного віку, а професійна допитливість, відкритість до нового притаманні здебільшого молодим. Імовірно, зміна поколінь спрацює на користь інновацій. Усі говорять про диджиталізацію в сільському господарстві. Саме нове покоління більше відкрите для неї, і процес піде інтенсивніше.

– Так, ми, на щастя, втрачаємо агрономів, принцип яких «я так 30 років робив і так робитиму». Проте загальний рівень сільського господарства – не тільки ця ланка. Який рівень у сільського господарства в Україні, на Вашу думку?

– За час, який я працюю в сільському господарстві, від 2002 року, всі зміни можна було відзначити й зафіксувати.

Я дуже люблю свою країну і захоплююся змінами, що відбулися в галузі. Передусім у нас стався величезний прорив сумління, величезний технологічний прорив. Неймовірно виріс рівень фаховості, змінився підхід до індустрії.

Я говорю всім співробітникам: забудьте поняття «фермер», «агроном». Це вже агробізнесмени. Просто знань з агрономії, агрохімії нині недостатньо. Необхідно володіти навичками менеджменту, управляти фінансами, потрібен професійний підхід до комерції, реалізації продукції. Я вважаю, що технологічний прорив відбувся 2006 – 2008 років, коли ми побачили, що вирощувати три тонни пшениці – недостатньо, дві з половиною тонни ріпаку – мало.

Тоді стався перехід на гібриди. Було багато запитань від агрономів: для чого переплачувати за гібриди, а не купувати дешевші сорти.

Нині ж ви такого не почуєте. Згадайте: раніше потрібно було переконувати, що обов’язкова хоча б одна фунгіцидна обробка, а сьогодні не виникає сумнівів у тому, що це норма.

Колись в одній компанії ми лише починали вивчати застосування фунгіцидів на соняшнику. «Фунгіциди на соняшник? Забудьте! Цього ніколи не буде!» – чули ми з усіх боків. А зараз дехто робить по дві таких обробки. Це прорив свідомості, інший системний погляд та розуміння зв’язку використання технології та прибутку з гектара.

Навіть те, що ми сьогодні мислимо категоріями прибутку з гектара, а не врожайністю, і є революцією, що відбулася в українському сільському господарстві. І рівень професіоналізму вітчизняних агрономів абсолютно не поступається рівневі фахівців Західної Європи. Ми не можемо порівнювати умови агробізнесу у Франції, Німеччині, інших країнах – різний клімат, різний рівень підтримки, різні інфраструктури.

Однак рівень фаховості, вміння вирощувати культури в Україні зараз не поступається західному. Подальший напрям руху – в зміні мислення, у ставленні до власної землі. Подивіться на культуру внесення добрив: яке в нас навантаження важкою хімією, сульфонілмочевинними гербіцидами. Важкою я називаю хімію, період напіврозпаду якої рік і більше.

Прагнучи високих прибутків з гектара, ми втрачаємо розуміння, що буде з цією землею потім… Турбуватися потрібно не про те, скільки і як отримати негайно, а про те, як залишити землю родючою й здоровою наступним поколінням.

І реформування ринку землі може допомогти в цьому. Інша річ – наскільки якісно це буде підготовлено і якими методами проводитиметься. Однак турбота про землю повинна бути безумовною. Ми не маємо права забрати з землі все й нічого не залишити нащадкам.

– Проте я вважав, в Україні менше пестицидне навантаження, аніж у Західній Європі, на гектар.

– Навіть якщо й так – важливо не те, скільки обробок ми робимо. Важливо, чим ми обробляємо і як ми оброб­ляємо. Порівняйте список дозволених до застосування діючих речовин і препаратів у Європі та в нас, і Ви побачите колосальну різницю. В Україні велика кількість старих діючих речовин, багато дешевих генеричних продуктів. Хоча в деяких сегментах вони мають перспективу. Проте – сірий ринок!

Ви побачите величезний обсяг шкідливої для ґрунтів хімії. Отже, важливо, що вносити й особливо – як вносити! Якщо в рег­ламенті сказано, що внесення інсектициду і будь-якого пестициду в період цвітіння заборонено, тож регламенту слід дотримуватися. Яким би безпечним не був продукт, порушення регламенту обертається згубним впливом для довкілля. Правильне використання – це основа захисту.

Сільське господарство України – на рівні європейського та світового

– У Вас є в українському агрокомплексі компанії, на які Ви спираєтеся?

– Перший контракт компанія BASF уклала з компанією «Ерідон». Потім з компанією «Агро-Рось», яка дуже енергійно допомагала нам просувати інноваційні продукти – Євро-Лайт­нінг®, Стеллар®, Піктор®, Систіва®, Архітект™.

Це партнери, поєднані з нами багаторічною історією. Загалом компаній, які рухають ринок, багато. Ми навіть створили Клуб новаторів аграрного бізнесу, до якого входять абсолютно різні за розміром та масштабом компанії.

Члени клубу першими випробовують інновації ще до комерціалізації продукту, вони з ентузіазмом сприймають усе нове й прогресивне. Так, в Україні є великі холдинги, відомі далеко за її межами. Однак і є прекрасні середні господарства, якими можна пишатися.

– Відомо, що BASF відкликав свій фінансовий прогноз на рік, він буде переглянутий. Проте за перший квартал компанія показала зростання продажів. На що Ви очікуєте 2020 року в Україні? Чи буде це рік зростання для BASF?

– Ринок однозначно скерований на падіння. Його зумовлять два фактори: погодні умови та залишки продукції на складах і в каналах дистрибуції. Залишки на рівні господарств також матимуть негативний вплив. Рік буде важким для більшості виробників ЗЗР.

– А чому погода? На Полтавщині, наприклад, обробили садок, дощ пішов – треба обробити повторно, виходить, зростання використання ЗЗР.

– Садівництву зашкодили приморозки. Посуха болюче вдарила по озимих на півдні. Випадають ріпак, озимий ячмінь, озима пшениця.

Екстремально сухі погодні умови та сильні вітри не дали змоги внести ґрунтові гербіциди. Культури швидко проскочили фазу застосування регуляторів росту, в них не було потреби. «Випали» об’ємні складові систем захисту, що вплинуло на зниження використання ЗЗР.

Рецепт BASF для фермера – як вижити й бути щасливим

– Що ж необхідно враховувати, що слід вжити аграрію, щоб все ж таки прийти до кінця року з результатом?

– Чарівного рецепта не існує, але принципи зниження ризиків варто застосовувати. Передусім це вибір самої культури, зокрема для пересіву.

Ми бачимо, що в нас надалі великі площі зайняті кукурудзою, зі зрозумілих причин. Однак осінні проблеми інфраструктури нікуди не поділися, і ми знову прийдемо до забитих елеваторів у полі й неможливості вивезти зерно.

Друге – це вибір технології. Господарство повинно визначити бажаний результат і тільки після цього обирати технологію. Якщо ви ставите за мету отримати вісім тонн кукурудзи з гектара, то чи потрібні вам суперпреміальні насіння та захист?

Адже ви господарюєте в зоні з визначеним біологічним потенціалом. І придбавши висококласне насіння, використавши дорогі якісні добрива, не застосовуйте дешевий захист сумнівного походження. По-третє, зважте від початку, кому і як ви продаватимете вирощену продукцію.

Адже кінцевий результат – це гроші, отримані на рахунок. Стосовно ЗЗР – слід максимально адаптувати захист до обраної технології.

Важко прогнозувати біологічне навантаження, кількість шкідників та хвороб по регіонах, але порада універсальна: дотримуйтеся регламенту внесення. Більшість ситуацій, які спричиняють непорозуміння з препаратами, викликані недотриманням технології по вітру або по швидкості внесення, коли ми працюємо з мінімальними нормами, з дотриманням фази культури, коли є вікно внесення.

– Якість води, зокрема…

– Так, це аспект, на який почали звертати увагу.

Перед внесенням преміумзахисту, переконайтеся, чи в належному стані форсунки обприскувача, чи людина, яка керуватиме ним, має необхідну підготовку й досвід.

Купуючи телевізор, хтось зазирав до інструкції? Чи хтось читав книгу-інструкцію до автомобіля, яким керує?

А інструкція до ЗЗР – річ принципова, за якою стоїть багаторічний досвід експертів і мільйони витрачених коштів на проведення досліджень. В Україні можна помітити такий феномен: найкращі результати отримують агрономи, які не мають фахової освіти і далекі від агрономії. Тому що людина, яка не покладається на особистий професійний досвід, керується виключно інструкцією та нормативними документами.

– Так, я чув історію про те, як в Ізраїлі у кібуці делегація хотіла розпитати агронома про секрети його технологій, а він відмахнувся: та я нічого не знаю, я все по інструкції роблю, я кінорежисер…

– Так, є теорія, за якою раз на 5 – 7 років слід змінювати напрям діяльності, тому що стаєш заручником свого власного досвіду, свого бачення.

– Якщо це бачення компанії BASF, то це й не так погано. На що можуть розраховувати аграрії у співпраці з BASF цього року? Що нового ви пропонуєте?

– Гадаю, наші партнери не помиляться, якщо звернуть увагу на фунгіцидний захист пшениці, ріпаку й соняшнику компанії BASF. Ці культури дорогі, затратні, але економічно вигідні.

Цього року ми вивели на ринок дуже сильний інноваційний фунгіцид Пріаксор™ для захисту зернових від широкого спект­ра хвороб, який поєднує в собі діючі речовини двох різних хімічних класів: стробілуринів та SDHI.

Зауважу, що ми ніколи не називаємо комбінацію двох старих діючих речовин інновацією. Наприклад, Стеллар® Плюс – це не інновація.

Це новий крок, наступний етап еволюції продукту, покращена ефективність, але не інновація. Стратегія, яку ми хочемо запропонувати ринку, – антирезистентність. Давайте скажемо чесно – ті самі тріазоли на ринку давно, до них відбувається звикання. Це справді є великою проблемою. Тому треба вводити нові класи діючих речовин чи змінювати продукт, щоб подолати звикання. Другий момент – ми хочемо звернути увагу аграріїв на фунгіцидний захист соняшнику. Тут наше портфоліо є найсильнішим.

Це фунгіциди Піктор® і Архітект™. Однак я хотів би підійти ширше до питання пропозицій – у BASF це не тільки препарати ЗЗР. Наш цифровий продукт xarvio™ FIELD MANAGER цього року доступний на ринку безкоштовно. Ми вважаємо, що в умовах обмежень, спричинених пандемією коронавірусу, не варто брати абонплату з наших партнерів та клієнтів за користування цим продуктом. Унікальний контент наразі доступний усім.

– Які завдання ставить перед собою BASF в Україні на поточний рік?

– Приблизно з 2014 року компанія BASF демонструвала прекрасні темпи в Україні – ми виросли майже вдвічі у продажах.

Однак пропорційно виросла і якість ведення бізнесу. З нашими партнерами-дистриб’ю­торами ми підписали трирічні контракти, де чітко вказані обсяги продажів і штрафні санкції за невиконання взятих зобов’язань для обох сторін, оскільки ми завжди розділяємо відповідальність із нашими партнерами 50 / 50.

Наразі ми йдемо в нові реалії українського агробізнесу. 2020 рік показав критичну необхідність змін. Тому головне завдання – не продажі, адже досягнутий рівень цілком нас задовольняє, а підготовка нового BASF по роботі з дистриб’юторами, з кінцевим споживачем, з невеликими фермерськими господарствами і навіть, можливо, оновлення нашого продуктового портфоліо і того, що далеко за його межами: інокулянти та колоранти для насіннєвих заводів.

Компанія BASF інтенсивно працює над широкою лінійкою унікальних інноваційних технологій із захисту посівів, насіння, а також цифровими рішеннями.

Точне землеробство – нова ера в агрономії

– Вашим популярним на ринку продуктом є xarvio™ FIELD MANAGER, а як Ви особисто ставитеся до точного землеробства?

– Дуже позитивно. Проте реалістично.

Якщо хтось мені скаже, що завтра все буде керуватися оператором з офісу без виходу в поле, я не повірю. Спробувати можна, але зробити це в індустріальних масштабах – навряд чи.

Раніше цінувався досвідчений агроном, тому що за першими листками міг визначити бур’ян, побачити небезпеку розвитку хвороб, а нині людина смартфоном провела скринінг, зробила фото і за допомогою такої програми як xarvio™ FIELD MANAGER миттєво отримала опис та рекомендації… Однак не все підлягає оцифруванню.

Я не вірю, що цифрові технології витиснуть людей з полів. Проте однозначно вони стануть надпотужним засобом дослідження посівів й елементом підвищення біологічної та економічної ефективності.

– Обприскувач з форсунками, що вимикаються?

– Так! Це й економія коштів, і зниження пестицидного навантаження. Це прекрасна технологія для гербіцидів.

Згадайте, як десять років тому GPS-трекери були рідкістю, а сьогодні жодне господарство не обходиться без них. Це вже частина нашого життя. Знаєте, ми іноді в сім’ї міркуємо, які професії оберуть доньки в майбутньому, в цифровому світі, де навіть на біржі працюватимуть алгоритми.

І доходимо думки, що в майбутньому цінність матиме все, пов’язане з емоціями. Це те, що відрізняє людину й машину. Радість майбутнього даватимуть емоції, які буде генерувати наша діяльність, зокрема й агрономічна.

І про щастя

– А що Ви загалом любите в житті, окрім сім’ї та BASF?

– Знаєте, я абсолютно щаслива людина.

– О, запрошуємо до нашого клубу!

– Я насправді люблю свою роботу. Давати партнерам інструменти подолання проблем і разом створювати переможний результат – це велике задоволення. Я щасливий тим, чим займається моя дружина (у неї дитячий центр позашкільної освіти).

Я люблю подорожувати, люблю Україну, люблю цей світ. Люблю Дніпро, люб­лю водні транспортні засоби: катери, водні мотоцикли. Займаюся великим тенісом і сприймаю його як частину роботи, бо якщо здоров’я не в порядку, страждатиме робота. А я, як керівник цього собі дозволити не можу.

– У Вас є орієнтири у професійному плані, люди, які дали Вам путівку до фаху?

– Я 21-річним студентом четвертого курсу прийшов до транснаціональної компанії і затримався там на 10 років. У мене були прекрасні наставники. Професійно можна накопичити багато знань, але як правильно ними розпорядитися, як спілкуватися з людьми, коли говорити й коли слухати, як тримати слово – це велика наука, котру можна перейняти лише від справжніх Учителів, серед яких О. Лапа, В. Литвиненко, О. Можаєв, Є. Санін, М. Хмарський. Тому мені поталанило в цьому сенсі.

BASF – це більше, ніж хімічний гігант, більше, ніж виробник ефективних препаратів, біологічних засобів, які дають змогу виростити високі врожаї ріпаку, соняшнику, пшениці, кукурудзи, сої. Це компанія, яка дивиться в майбутнє і чітко визначає його основні риси, тренди, особливості та створює технології для нього вже сьогодні. Це вкрай важливо в нашому сьогоденні, де люди оперують категоріями і планами в межах року. Це так важливо, щоб хтось працював для майбутнього. Для збереження землі та щастя аграрія сьогодні, а головне – в майбутньому.