Соя полюбляє дихати!

– Найпоширеніша помилка останніх років – сівба сої по попередниках, на яких застосовувалися гербіциди, котрі справляють негативний вплив на цю культуру, тобто мають так звану післядію. Надто негативно впливають на сою гербіциди, що вносилися на злакові культури. Тобто аграрій має прискіпливо вивчати характеристики препаратів, внесених для захисту попередніх культур, і добре знати історію конкретного поля. Бо якщо ще 10–15 років тому гербіцидів, котрі по кілька років тримали свою дію в ґрунті, було не так уже й багато, то нині таких чимало. Насамперед це препарати групи сульфонілсечовин. Слід враховувати, що чимала кількість препаратів, які застосовуються для захисту сої, впливатимуть на розвиток уже дальшої культури. Фахівці у великих компаніях звертають на це увагу, однак малі фермери ігнорують, а опісля дивуються, чому та чи інша культура так погано розвивається, – почав розмову Павло Волинець.

Слід прискіпливо вивчати характеристики препаратів, внесених для захисту попередніх культур

Тест на схожість

– Літо було дощове, внаслідок цього в багатьох господарствах збирали сою, яка проростала просто в бобах, тож відбулася зараженість бактеріозними та іншими гнилями, що може вплинути на схожість насіння. Почасти ці проблеми можна зняти протруйниками, але на бактеріальні захворювання вони не впливають. Тому, поки є час, слід перевірити насіння в лабораторіях на схожість і зараженість патогенами, оскільки перед посівною може виявитися, що посівний матеріал, на який розраховували аграрії, не має відповідних характеристик. Бачимо, що навіть у нашій насіннєвій компанії деякі партії матеріалу доведеться вибракувати й відправити на переробку.

Якщо аграрій хоче розраховувати на пристойний результат, має використовувати насіння не нижче третьої репродукції. Крім обов’язкового протруювання бажано провести інокуляцію. Якщо соя вирощувалася по сої, тоді це робиться за бажанням виробника, але я раджу в такому разі дати половинну норму, а якщо соя 2–3 роки на цьому полі не вирощувалася, бажано провести повноцінну інокуляцію для того, щоб відбулася нормальна фіксація азоту. Це дасть змогу відповідно зменшити норму застосування азотних добрив. Дуже добрі результати дає обробка насіння сої фосформобілізуючими інокулянтами. Впевнений, що наступного року, враховуючи високі ціни на добрива, фермери активніше використовуватимуть цей агрозахід.

Щодо вибору сортів. Досвідчені агрономи, надто в середніх і великих господарствах, застосовують принцип конвеєрної лінії, коли висівається кілька сортів від ранніх до середньопізніх. Якщо в сівозміні плануються озимі культури, бажано сіяти ранні та ультраранні сорти – вони менш урожайні, але їх можна зібрати раніше, щоб готуватися до сівби озимих.

Якщо мета – одержати максимальний урожай, бажано висівати середні та середньопізні сорти, які мають вищий потенціал і стійкіші проти несприятливих чинників.

Проте знову ж таки: на результат впливає чинник погоди. За умови, якщо поля нагромадили достатньо зимової вологи, ранні сорти можуть добре розвиватися й улітку, активно використовуючи зимові запаси вологи, коли опадів бракує, тоді як пізні потребують кількох дощів наприкінці червня – в липні.

Поки є час, перевірте насіння на схожість

Усе залежить від мети

– Фахівці дискутують нині щодо того, чи треба вносити азотні добрива під сою? Все залежить від мети, яку ставить виробник:

якщо прагне одержати по 4–4,5 т/га, тоді зрозуміло, що без додаткового азотного живлення вона не сформує такий урожай, оскільки природна азотфіксація може забезпечити його лише в діапазоні 3–3,5 т.

Якщо фермер має зрошення та хоче дістати максимальний результат, краще не ризикувати й дати рослині все, чого вона потребує. Передусім ідеться про азотні добрива з умістом сірки, яка є незамінним елементом для формування білка, а також фосфорні та калійні добрива за результатами аналізу ґрунту й залежно від запланованої врожайності.

Внесення азотних та інших добрив надто важливе на площах, бідних на гумус. Така операція дасть змогу рослині взяти добрий старт, бо якщо до високих температур соя не закриє міжряддя, ґрунт перегріватиметься, відповідно азотфіксація не відбуватиметься. Можу навести приклади, коли соя в таких випадках дуже повільно розвивалася, і траплялося навіть так, що залишалася пригніченою до збирання, не сформувавши повноцінного врожаю.

Соя дуже вибаглива до вмісту молібдену та бору в ґрунті.

Ці елементи я не рекомендував би вносити під час обробки насіння, а давати по сходах разом із гербіцидними обробками в фазі 2–3 листочків. Слід мати на увазі, що молібденові добрива є отруйними для азотфіксуючих бактерій. Наприклад, раніше рекомендували застосовувати молібденово-кислий амоній у нормі 50 г/т, але наші дослідження засвідчили, що в такому разі він на 90% убиває бактерії. Такий самий ефект справляє на бактерії і низка інших сучасних препаратів із мікроелементами. Хотів би застерегти від ще однієї типової помилки.

Чимало великих виробників обробляє насіння сої інокулянтами за місяць до висівання. Якщо вони застосовуються з агресивними мікроелементами, причому не повністю хелатованими (це може бути й цинк нехелатований, і молібден), бажано висіяти таке насіння впродовж доби, інакше не буде ефекту від інокуляції. До речі, ми робимо лабораторні дослідження на замовлення своїх клієнтів, які купують у нас інокулянти та обробляють насіння складними сумішами на предмет виживання бактерій. Якщо 90–95% із них виживають упродовж п’яти днів, то ми таку суміш рекомендуємо до застосування. Якщо показник виживання нижчий – не рекомендуємо. Краще зробити такий аналіз – він не дорогий, а для клієнтів робимо його взагалі без­коштовно.

У виборі сортів краще застосовувати принцип конвеєрної лінії

Що раніше, то краще

– Догляд за посівами – ключова ланка технології. Боротьбу з бур’янами слід починати якнайраніше, до сходів, використовуючи ґрунтові та страхові гербіциди. Проте якщо виробники рекомендують вносити препарат у фазі 2–3 листків, то краще це робити на стадії двох, бо навіть найменша кількість бур’янів, яка залишається на початку вегетації, може заглушити посіви, висмоктуючи вологу й поживні речовини з ґрунту, тому в цих місцях соя не дасть повноцінного врожаю.

Наголошую: навіть якщо це засмічена ГМ-соя, варто двічі застосовувати той самий Раундап: перший раз – мінімальну дозу в фазі сім’ядолі, другий – рекомендовану виробниками дозу у фазі 2–3 листків.

Можна розраховувати, що за таких умов відбудуться нормальна азотфіксація та розвиток, а живлення й волога дістануться культурним рослинам, а не бур’янам, відповідно це полегшить збирання і поліпшить якість сої. Запізніле внесення гербіцидів передусім дасть змогу зміцнитися бур’янам – їх тоді важче «знешкодити» навіть за внесення більших норм, які істотно пригнічують розвиток рослини, тож вони не зможуть наздогнати ділянки, що були чисті. Також не забуваємо про ад’юванти.

Боротьбу з бур’янами слід починати якнайраніше

Та, що притягує азот

– Соя – азотфіксуюча культура, тому важливо забезпечити добру повітропроникність і нагромад­ження зимової вологи. Ця культура дуже полюбляє міжрядний обробіток, добре ставиться до ротаційних борін і водночас реагує на переущільнення ґрунту зниженням урожайності. Отже, за будь-якої технології обробітку ґрунту слід намагатися розв’язати цю проблему.

Більшість аграріїв застосовує оранку, й це поки що дає добрі результати. Проте час переходити на ґрунтоощадні технології.

Вже років десять я не застосовую оранку, завдяки цьому не маю проблем з ерозією та змиванням ґрунтів. Перейшов на Mini-till із глибоким розпушуванням чизелем через кожних три роки.

Як на мене, заслуговує на увагу також технологія Strip-till. Переконаний, що наступного року ця культура буде однією з основних, що допоможуть аграрію втриматися на плаву за кризових умов, – підсумовує Павло Волинець.