Цифрові помічники комбайнера

– Від чого залежить правильність вибору комбайна та жниварки?

– Від поставлених завдань: з якими культурами працюватиме аграрій, яка загальна площа угідь й окремих полів, їхня конфігурація. Якщо, наприклад, аграрій приходить і каже: в мене загальна площа понад 1000 га, а тому потребую потужного 500-сильного комбайна, – ми цікавимося, які в нього поля. З’ясовується, що невеликі (по 20 – 30 га) і з чотирма культурами короткого періоду вегетації. У такому разі ми радимо зменшити апетит до кінських сил, бо що потужніший комбайн, то більшу зернову, кукурудзяну або соняшникову жниварку на нього треба начіплювати, й навпаки – на невеликих ділянках габарити потрібні менші. Бо виникає проб­лема розворотів і частих переїздів. Радимо для господарств із невеликими полями брати комбайн нижчого класу (150-ї серії).

Слід враховувати й те, що роторна машина працює не так, як класична з барабанним вимолочуванням зерна. Сутність першої полягає в тому, що маса, яка подається на ротор, має бути однорідною, без порцій («менше-більше»), тому ротор слід повсякчас завантажувати. Розмір жниварки в такому разі має значення. У CASE IH 250-ї серії завдяки своїй потужності й великій пропускній спроможності наявна низка переваг, які дають змогу використовувати базову 30-футову (9,15 м) жниварку. Натомість жниварки із захватом 25 футів (7,62 м) для цього комбайна буде замало, позаяк йому потрібно дуже швидко рухатися полем, щоб набрати потрібну масу, а це призводить до втрат. Тут є залежність і від урожайності. Якщо на пшеничному полі вона становить понад 5 – 9 т / га, то можна використовувати жниварку, яку рекомендує завод-виробник: 30 футів (9,15 м). У такому разі середню швидкість можливо тримати на рівні 5 – 9 км / год. А за нижчої врожайності, скажімо, 3 – 5 т, комбайн добре працюватиме з 35-футовою (10,67 м) жниваркою, бо, щоб набрати потрібну масу на ротор і компенсувати брак урожайності, йому слід захопити більшу площу. Швидкість у такому разі становитиме не вище 7 км / год. Швидкість понад 10 км / год на всіх культурах може призвести до некомфортної роботи оператора, збільшення втрат зерна та перевитрат ресурсів, бо якщо комбайн завантажений не на 100 %, а, скажімо, на 85 % і до того ж рухається швидше, то перевитрачає пальне, не виконавши завдання.

– Комбайни 250-ї серії складні, як космічні кораблі. Чи зможе оператор без допомоги сервісної служби самостійно його налаш­тувати?

– Цей процес істотно полегшується з появою додатка Axial Flow Booster, що встановлюється на смартфон. Для оператора, якому не вистачило терпіння прочитати інструкцію, цей додаток – просто знахідка. Він дуже збалансований, до нього повсякчас підтягується інформація від інших ринків, операторів, повсякчас оновлюється. Цьогоріч ми його запустили українською мовою, що також важливо для ринку України. Коли ви заходите в нього, обираєте потрібну модель. Там є три моделі 150-ї серії від 5-го до 7-го класу (5150, 6150, 7150) і три моделі комбайнів 250-ї серії (7250, 8250 і 9250). Ще один пункт, який пропонує додаток, – вибрати тип ротора: малий чи великий (Small Tube або Large Tube); далі слід обрати, як на­лаштовуватиметься комбайн – вручну чи автоматично (з допомогою системи AFS Harvest Command). І насамкінець, потрібно вибрати тип культури: кукурудзу (в програмі пропонується з різним рівнем вологості: до 20 % або понад 20 %), пшеницю, ріпак, соняшник, сою, квасолю тощо.

– Що відбувається з комбайном під час вибору певної культури?

– Наприклад, ми працювали з пшеницею чи ріпаком й опісля переходимо на соняшник. Можемо працювати з цією культурою в трьох режимах: ручному, напівавтоматичному (Automatic Crop System, ACS) та автоматичному (AFS Harvest Command). За ручного режиму слід задати вручну відповідні параметри налаштування комбайна та їхніх меж. Другий режим ACS – пропонує базові рекомендовані налаш­тування з певними діапазонами щодо частоти обертання вентилятора, зазорів на решетах (верхньому та нижньому), частоти обертання ротора тощо. Третій режим AFS Harvest Command (AHS) – повністю налаштовує та контролює роботу комбайна, залежно від обраної культури й стратегії роботи. Станом на сьогодні AHS працює з п’ятьма культурами: пшеницею, ячменем, ріпаком, соєю та кукурудзою. Очікуємо оновлення під соняшник і дрібнозернисті культури. В такому разі комбайн повністю аналізує якість очищеного зерна та контролює процес.

– Який принцип роботи автоматичного режиму AFS Harvest Command?

– AFS Harvest Command розпізнає швидкість передачі на роторі та пропонує її замінити, якщо вона не підходить культурі. Ротор має три діапазони роботи залежно від типу культури: 1-й, 2-й, 3-й. Перший – під велике насіння, наприклад, кукурудзи (частота обертання 220 – 440 об. / хв), другий – під ріпак, третій – для всієї зернової групи (730 – 1178 об. / хв). Після того, як ви підключили потрібну жниварку, слід налаштувати пе­редній барабан на транспортері похилої камери. На 250-й серії є чотири положення регулювання піднімання й опускання барабана залежно від культури, тобто або читаємо інструкцію оператора, де чітко зазначено, в якому положенні має стояти регулювальна пластина, або робимо це швидше, зайшовши в додаток, в котрому, крім текстової частини, є значок «I» – «інформація». Натискаючи на нього, бачимо, в якому положенні має розташовуватися ця пластина, далі буде рекомендація щодо швидкості ротора, крім того, буде підказка щодо вибору потрібного типу підбарабання. До речі, CASE IH у базовій комплектації пропонує доволі широкий спектр верхніх решіт і підбарабань. На першій і другій секції ротора, що, по суті, є зоною обмолочування, комбайн ще із заводу повністю налаштований під зернову групу. Третя і четверта секції – зона сепарації. Проте головна роль належить зоні обмолочування. Під ріпак і дрібносім’яні культури ставимо два модулі з дрібним прутком; під пшеницю та всю зернову групу ставимо один модуль із дрібним прутком та один модуль із великим прутком під кукурудзу, сою, соняшник – два модулі з великим прутком. У зоні сепарації стоять модулі підбарабань із великим пропускним прутком. Також у комплекті йде підбарабання з довгуватою коміркою та повністю зашите (по першому модулю).

Якщо врожайність культури зернової групи, наприклад, пшениці, не перевищує 5 т / га, то на першій і на другій секції використовується малий пруток; якщо врожайність понад 7 т / га – пропуск­на здатність підбарабань зменшується, оскільки вони не встигають забирати зернову масу, яка вимолочується. А тому першу секцію можна залишити з малим прутком, а на другу поставити великий пруток, щоб збільшити пропускну здатність зони обмолочування. Ще один режим може регулюватися як вручну оператором кнопкою, так і системою AFS Harvest Command – положення напрямних планок потоку маси, які її стримують, щоб вона зробила більше обертів, або навпаки прискорюють. Цим самим ми регулюємо якість обмолочування маси. На дисплеї відбивається чотири положення напрямних планок (від 3 до 11 обертів маси на роторі), оператор бачить, в якому положенні перебувають планки, і якщо якість зерна на виході його не задовольняє, може сповільнити процес протягування маси, котра проходить через ротор, збільшивши кількість обертів маси на роторі. Єдиний параметр, що не змінює AFS Harvest Command, – це зазор підбарабання, решту параметрів він контролює та самостійно змінює. Під час вибору на дисплеї режиму виведення параметрів роботи, за ввімкненого автоматичного режиму, змінені показники роботи системи обмолочування та очищення підсвічуються блакитним кольором.

– Як забезпечується висока якість зерна?

– 250-та серія щодо цього набагато досконаліша за аналогічні моделі. Система AFS Harvest Command повністю бере на себе регулювання швидкості роботи комбайна, швидкості подачі маси до ротора, процесів обмолочування, сепарації та очищення зерна. Після проходження всіх потрібних процесів зерно піднімається до бункера елеватором, де розміщена камера якості, що аналізує якість збіжжя в семи спект­рах і визначає три показники. Перший сигналізує про фракційність, другий – про засміченість і третій – про кількість травмованого зерна. Ця інформація передається на дисплей, програмне забезпечення аналізує ситуацію та перепрограмовує налаштування комбайна: зменшує або збільшує його швидкість, «прискорює або сповільнює» потік маси на роторі, змінює зазор на нижньому та верхньому решетах, збільшує або зменшує швидкість на вентиляторі й завдяки цьому досягає поставленої стратегії. Система AFS Harvest Command працює за такими стратегіями. Перша – це якість зерна, тобто пошкод­жене зерно не потраплятиме до бункера, друга – мінімальні втрати, третя – максимальна продуктивність і фіксована пропуск­на здатність. Проте найчастіше використовують стратегії максимальної продуктивності або мінімальних утрат.

Нагадаю, що 250-ту серію обладнано прямим приводом похилої камери, вона має і реверс ротора – це унікальна пропозиція від бренда. Якщо в оператора все ж вийшло забити комбайн зеленою масою, завдяки реверсу ротора її можна викрутити назад, а на розв’язання проблеми він витратить не 3 – 4 год, а щонайбільше 30 хв. Завдяки прямому приводу, а саме карданній передачі, втрачаємо менше потужності для роботи похилої камери, яку можемо спрямувати додатково на основну роботу, обмолочування, сепарацію, очищення та подрібнення. CASE IH також пропонує таку функцію як Feedrate control, що дає змогу незалежно від інших систем автоматизації забезпечувати фіксовану пропуск­ну спроможність, не хвилюючись, що ротор пере- чи недовантажений. Натискається відповідна кнопка на селекторі управління (на джойстику), перед цим задається діапазон мінімальної робочої швидкості (наприк­лад, 4 – 11 км / год), джойстик подається максимально вперед, і ця функція активується на комбайні після наповнення ротора масою. Водночас стає активною (кольоровою) піктограма в лівому верхньому куті дисплею, а також супроводжується автоматична робота: швидкістю комбайна, частотою подачі маси через похилу камеру та контролю за­повнення ротора.

Моделі 250-ї серії називають інтелектуальними машинами, й це слушно. Їхні цифрові системи спрощують і в кількараз пришвидшують процеси налаштування та контролю.