Навіть обираючи прості агрегати, пам’ятайте про штучний інтелект!

Яку техніку купувати за умов кризи: модну чи надійну? Щоб вижити, варто зменшити витрати, брати максимально спрощені моделі чи шукати ефективності й додаткової маржинальності в тонкощах високих технологій? Генеральний директор Great Plains Ukraine Андрій Воробйов вважає, що розбіжність між цими підходами не є непереборною.

Окупність додаткової системи внесення рідких добрив на сівалці – один сезон

– На ринку техніки склалася цікава ситуація: з одного боку, вже нагромадився значний відкладений попит; з іншого – переважає загальне тло браку оборотних коштів, надто для невеликих господарств. Для вас це означає більше втрат чи нові можливості?

– Згідно з інформацією від дилерів, істотно скоротився сегмент малих і середніх клієнтів. А наш модельний ряд серед іншого пропонує широку продуктову лінійку саме для них. Тому, звичайно, шукаємо способи підтримати таких клієнтів: відтермінування фінансування, залучення банків і державних програм, лізинг. Пробуватимемо всі можливі інструменти. Проте ситуація справді непроста. В корпоративному сегменті трохи краще. Холдинги продовжують проводити планове оновлення. Можливо, не таке масштабне, як до війни, але процес не зупиняється, і ми активно пропонуємо наші широкозахватні та високопродуктивні моделі сівалок і ґрунтообробної техніки.

– Деякі господарства, чия по­передня модель стала за нових умов неефективною, саме тепер шукають шляхи оптимізації та модернізації всієї схеми роботи, розглядають й оцінюють нові технологічні рішення. Вам є що їм запропонувати?

– Повсякчас це робимо, оновлюємо модельний ряд, залучаємо клієнтів через нові технології. Наприклад, зараз активно просуваємо порційне внесення рідких добрив. Технологія була представлена на ринку вже кілька років, але нині ми її відкатали в українських умовах, удосконалили й підготували, тому впевнені в ефективності.

– За наших умов не кожне агрономічно ефективне рішення автоматично стає економічно доцільним…

– В Україні традиційно використовують сухі сипкі добрива. Ми ж пропонуємо техніку точного висіву разом із застосуванням рідких стартових добрив. Економічно це має кілька переваг. Сухі добрива в перерахунку на речовину виходять приблизно на 25–30% дорожчі, й за ефективністю рідкі краще працюють. Коли клієнт використовує технологію порційного внесення AccuShot у комбінації з продуктами преміального сегмента рідких добрив, то в нього, крім агрономічного ефекту, є помітний економічний. Окупність додаткової системи внесення рідких добрив на сівалці – один сезон!

– Це рішення лише для великих площ?

– У нас є досвід продажу таких систем на 8-рядних сівалках, й окупність, про яку я казав, досягається, починаючи з 250–300 га. Крім того, ми пропонуємо технологію точного висіву на 35 см. Одна й та сама сівалка підходить і під кукурудзу, і під сою та ріпак.

– Здається, минулий бум продажів Great Plains в Україні збігався у часі з відповідним соєвим бумом. Нині всі також кинулися рятуватися в сою.

– Саме так, тому ми привезли цьогоріч оновлену 18-метрову сівалку з 47 рядами на 35 см. Вирушатимемо в демотур. У нас є постійні клієнти, які вже давно працюють із соєю, є нові, яким саме цікаво точне висівання сої та ріпаку. Проте, поза тим, ми маємо й продаж базових 8-рядних механічних сівалок, які купують через їхні простоту й надійність. Перевірені часом агрегати й технології.

– Ми, спостерігаючи за аграріями, бачимо два кардинально різні підходи: одні вважають, що нинішня криза ліквідності й весь набір викликів потребує переходу на інноваційні технології та модернізації, а інші переконані, що найкраща оптимізація нині – це радикальна економія, голод­ний пайок, ситуативна сівозміна й тимчасова відмова від системної агрономії.

– Так і є. Деякі клієнти беруть голу машину з мінімумом опцій, за найнижчою ціною. Водночас є інші, які сівалку без гідродотискання сошників навіть не розглядають, бо переконалися, наскільки критично важливо забезпечити точну глибину висівання, оскільки це істотно збільшує продуктивність. Хтось використовуватиме оранку, а хтось шукатиме рішення для зберігання вологи та ресурсів.

Ми, наприклад, спілкуємося з клієнтами, котрі подекуди мають дуже конкретні вузькі вимоги, зокрема до вертикальних агрегатів. Тому їм потрібна машина для розв’язання своїх специфічних потреб, навіть якщо вона дорога. Адже за правильного застосування вона максимально ефективна.

– Цей технологічний розрив зростатиме в країні?

– Схоже на те. У нас пару років стояли на складі прості механічні сівалки, а цьогоріч вони всі продалися. Певна частина фермерів економить, готова лише на мінімальні інвестиції. А господарства, які думають про розвиток, планують у довгому горизонті.

– Принципове питання полягає в тому, як господарству не потрапити до технологічної пастки, глухого кута, коли неможливо модернізувати наявну техніку, придбану відносно дешево.

– Навіть найпростіші сівалки Great Plains можна переобладнати під те саме електровисівання, встановити системи порційного внесення добрив. У нас є досвід навіть у великих господарствах, коли ми проапгрейдили до найвищого рівня сівалки, що вже пропрацювали по 7–8 років.

Те саме й із ґрунтообробною технікою: можна встановити новітню систему автоматичного управління та моніторингу, аналізу параметрів ґрунту. Продумана екосистема наших апаратів завжди залишає відкритим вікно можливостей.

– Поки хтось скорочує сівозміну в стилі 90-х на користь олійних, деякі господарства експериментують із введенням нових культур, сидератами й травами. У вас цікаві універсальні сівалки, але наскільки насторожено український фермер ставиться до універсальності?

– Ми бачимо різні підходи. Є певна кількість клієнтів, котра воліє мати універсальну просапну сівалку, яка закриватиме максимальну кількість культур. У нас також наявне рішення для зернових сівалок, що дають змогу робити підсівання травами навіть у пасовища, які вже працюють, по багаторічних культурах.

Наші сівалки також дають змогу сіяти додаткові культури в комбінації з основною. На ґрунтообробній техніці також є опція висівання сидератів водночас з обробітком.

– Не можу не згадати фірмову технологію Twin Row, висівання здвоєного рядка шахівкою. Чому вона не злетіла?

– З комерційного погляду не бачимо широких можливостей зробити цю технологію масовою. Вона залишиться нішевою. Втім, є клієнти, які її опанували.

– Що це за ніша? Бачив американські дослідження, де в кількарічному пулі Twin Row не демонстрував переваги.

– Якщо йдеться про культури, то це переважно кукурудза та соя, можливо, соняшник, окремо можна відмітити чудові результати на сорго. Чому вона не в усіх виходить? Тому що потрібно враховувати більше чинників, ніж зазвичай. Наприклад, має значення навіть структура рослини кукурудзи, потрібно добирати відповідні гібриди, щоб дістати перевагу за висівання Twin Row. Відповідно все це накладається на умови регіону, кількість опадів, тепла й освітлення, щоб дістати саме потрібний розвиток і форму рослини. Це потребує певного досвіду. Якщо підходити до цієї технології без урахування всіх дрібних деталей, можна справді не побачити різницю. До того ж навіть стратегія використання Twin Row може бути різна. Можна пробувати дістати більшу врожайність за традиційної норми висівання завдяки кращому розвитку окремої рослини, а можна, якщо дають змогу умови, насамперед зволоження, збільшити норму висівання на 10–15%.

Тобто технологія, крім більших інвестицій (адже потрібно встановити на сівалку вдвічі більше сошників), потребує ще й нагромадженого та проаналізованого досвіду роботи з певною культурою за конкретних умов конкретного поля. Це копітка робота. А не в усіх господарствах агроном має бодай 5-річний досвід на одних і тих самих полях.

– Я згадав Twin Row як приклад доволі екзотичної технології насамперед тому, що проблематика кукурудзи в Україні нині напрочуд цікава та гостра. Й питання в тому, чи дають змогу нетрадиційні підходи вичавити додаткову маржинальність, на яку раніше можна було не звертати уваги?

– Я пам’ятаю, як два господарства, що обробляли землю ще в Криму, стикнулися з проблемою: чи потрібно за врожайності пшениці 14–16 ц/га вкладатися в модернізацію технології для підвищення врожайності, адже умови господарювання ризиковані. Цікаво, що ці господарства пішли радикально різними шляхами: одне – в мінімізацію витрат, інше – в інтенсифікацію. Тому одного рецепту для всіх не може бути.

Щодо Twin Row ситуація така: черги з нових клієнтів на цю технологію я не бачу, але ті, хто опанував її, продовжують працювати.

– Great Plains був свого часу створений у США передусім під американського споживача. Бачите нині принципову різницю в підході до технологій американського та українського фермера?

– Думаю, різниця ця диктується умовами. Навіть не озираючись на США, подивіться, який спектр у самій Україні. Якщо взяти господарства під Києвом, у західних регіонах і на півдні, то це будуть зовсім різні технології та підходи. Погодно-кліматичні умови різні, розмір полів, інша логістика, техніка, що різниться. Тут цікаво, що Great Plains зараз належить Kubota, тому наші дилери нерідко представляють одразу два бренди: Great Plains і Kverneland. А ми маємо нагоду спостерігати за двома підходами, умовно південноамериканським та європейським. Оранка й чизель, дисковий культиватор проти вертикального агрегату – все це «протистояння» є в Україні. Це – велика перевага для клієнтів, адже навіть лише наші лінійки закривають усі можливі потреби на українському ринку.

– Якщо узагальнити: що український клієнт нині шукає в сівалках насамперед?

– Ми бачимо попит на надійність, ремонтопридатність, підвищення технологічності. Проте також контроль і моніторинг операцій, навіть централізований онлайн-моніторинг у режимі реального часу.

Втім, те, що ми нині маємо можливість відімкнення рядів, змінні норми висівання та внесення добрив, те, що можемо отримувати всі ці дані, – цього замало. Потрібно рухатися далі, вводити все це в системи управління фермами та господарствами, об’єднувати екосистеми.

Зараз у всіх галузях активно впроваджується штучний інтелект, у недалекому майбутньому він керуватиме багатьма операціями, й залізо має вже зараз бути потенційно сумісним із такими технологіями. Також виробники нині експериментують з автономними тракторами, й тут техніка також має бути готовою до інтеграції.