Технічний гамбіт Капріци

Та звідки він у 21-річного фермера? Саме в такому віці Андрій Капріца став керівником господарства ФГ «Флора А. А.» на Вінниччині.

Каже, якби не уроки діда, котрий керував господарством до нього, то довго потикався б у різні боки, набиваючи гулі. Тож коли десять років тому почав оновлювати технічний парк, тримав у голові дідову схему, додавши до неї власне знання сучасної техніки й технологій плюс інформацію про кліматичні зміни.

Передусім, варто брати до уваги зону вирощування: для півдня буде один набір техніки, для цент­ру, півночі та заходу – інші варіанти. Кількість опадів – основний показник, далі за значенням ідуть ґрунти. Що менше опадів, то потрібно менше турбувати ґрунт, може застосовуватися Nо-tіll, Міnі-tіll, Strіp-tіll, тут вітаються всі вологоощадні технології. У північних або західних регіонах, де з опадами більш-менш усе добре, можна подумати про глибоке розпушування та навіть про плуг. Дальший чинник – сівозміна, які культури вирощуються в господарстві. Для традиційного набору – кукурудзи, соняшнику, пшениці – знадобиться один набір техніки, якщо додаються цукрові буряки, конфігурація парку істотно змінюється, а якщо вводиться ще якась цікава культура, наприклад, технічні коноплі, потрібно купувати або наймати спеціалізований комбайн.

Район, де господарює Андрій, – це ще не Одещина, хоча від неї й недалеко, однак уже й не центр і не захід. Розташований у зоні недостатнього зволоження, де випадає 400 – 450 мм. Тому в господарстві застосовуються практично всі популярні системи обробітку ґрунту, є трохи оранки – 20 %, глибоке розпушування під зернові культури – 50 %, дискування після соняшнику чи ріпаку – 30 %. Андрій стверджує, що гнучке поєднання цих систем повністю себе виправдовує. Ідеологія підбору техніки в господарстві ґрунтується також на взаємозамінності.

І ще один чинник – площа, яка впливає не стільки на види машин, як на потужність і захватність. ФГ «Флора А. А.» обробляє 1300 га. Трактори середнього класу – це саме те, що потрібно для такого формату. Господарство має три трактори New Holland T7060, по одному – Case IH Puma 210 і Valtra T235 Versu, середня потужність цих машин приблизно 220 к. с. Відповідно й усі знаряддя підбиралися під цю потужність: 6-корпусний напівначіпний оборотний плуг Lemken Diamant, 6-метровий компактомат, подрібнювач ПТ-6 «Технополь», 9-метрова шлейф-борона «Агрокалини» Sanika, два 3-метрові глибокорозпушувачі Opticon із сімома лапами, а також нещодавно придбали турецький агрегат такого самого призначення – Unlu (2,5 м). Новинка Андрію сподобалася, бо надійна, й до того ж нею можна працювати на глибину 45 см, тому в перспективі планує повністю закрити сектор розпушування цими агрегатами. Є також 5-метрова дискова борона HORSCH Joker.

Позаяк фішкою господарства стало точне землеробство, в секторі сівби та внесення добрив працюють машини, здатні виконувати операції за змінними картами. Йдеться про швидкісну просапну сівалку HORSCH Maestro 8 СХ, причіпний обприс­кувач HORSCH Leeb 4AX, розкидач добрив Bogballe, який добре працює в парі з трактором New Holland Т6020 (120 к. с.). Сівбу зернових закриває машина також доволі високого рівня – HORSCH Pronto. В основі логістичної ланки – перевантажувач і причеп John Greaves ємністю 20 м3. Цей набір техніки дає змогу забезпечити не лише безперервність власного технологічного процесу, а й надавати послуги сусідам.

Мене завжди дивувало, чому середні господарства намагаються користуватися під час збирання власними комбайнами, а агрохолдинги – переважно орендованими. Андрій стверд­жує, що нині ситуація змінилася. Якщо раніше дрібнота намагалася придбати щось своє, навіть уживане, боячись конкуренції за орендовані комбайни з боку гігантів, то тепер ринок наповнений достатньою кількістю сучасних високопродуктивних збиральних машин.

– Свого нового New Holland CX 8.80 я придбав ще 2017 р., коли мені було 26 років, і ще не все розумів, зробив це імпульсивно, бо запропонували добрі умови, але нині його продаю. Коли було 500 га, він закривав повністю всі питання, але тепер, коли 1300 га, вже виникає певна напруга, а тому ми о гарячій порі орендуємо ще один. На таку площу потрібно два комбайни.

– Ну, добре: один – свій, другий найняв…

– Ні, тут уже вмикається куркульська логіка. Ага, є свій, наче встигаємо, навіщо комусь платити, а тоді все одно доводиться наймати. А так, якщо в мене не буде жодного, доведеться наймати обидва, бо мені все одно, що одному платити 45  $ / га, що двом, загальні витрати на 1 га будуть однакові, але роботу виконають вчасно. Ця думка не претендує на 100 %-ву слушність, але поки що, виходячи з особливостей мого господарства та набутого досвіду, бачу цей варіант доцільнішим.

– А якщо звертаєшся до компанії, а там відповідають: вибачте, комбайни зайняті?

– Ні, це так нині не працює, ми укладемо угоду, в якій буде чітко зазначено, коли до мене має прибути комбайн тощо, тим паче, що послуги надаватиме мій добрий товариш. Так що за цей бік справи я спокійний. Спробую ще й так, а там побачимо.

– Скільки знадобилося часу, щоб повністю оновити технічний парк?

– Більш як десять років. Проте питання не лише в часі, а й у грошах, якщо вони є, то можна й швидше. Маю знайомих, котрі прийшли, подивилися на мою модель і повністю за рік її скопіювали, бо мали відповідні можливості. Однак нині не обов’язково знімати з себе останню сорочку, щоб заповнити всі ланки виробництва сучасними машинами. Можна закривати порожні ніші орендованими. Благо, зараз компаній, які надають такі послуги, – море. Проте своє – це своє. Тому ми повсякчас зорієнтовані на технічне оновлення, придивляємося до нових машин, вивчаємо їхні характеристики. Однак реалізацію цих планів відкладаємо до кращих часів, бо минулий сезон через посуху, відверто кажучи, був не найкращий.