А сої у світі надлишок

Соя минулого врожаю стала найприбутковішою культурою в Україні, що спричинило помітне зростання її популярності серед агровиробників. Проте схоже, що цей сезон може стати дуже вдалим уже для соняшнику, якщо не квапитися з його продажем. Про те, як світова та локальна кон’юнктури диктують ціни, розказує керівник аналітичного напряму компанії Barva Invest Павло Хаустов.

Соняшник: шалена конкуренція переробників

Цього літа ринок соняшнику стикнувся із серйозною проблемою: запаси насіння були майже вичерпані. За нашою оцінкою, на 1 вересня запаси старого врожаю становили лише 140 тис. т, що вдвічі менше за звичайний рівень. Посуха відчутно знизила цьогорічний урожай, через що пропозиція від фермерів скоротилася. Проте показники насіння зросли: олійність сягала 52–54%. Заводи-переробники змушені шалено конкурувати й підвищувати ціни, в окремих випадках до 26 тис. грн/т. Проте навіть це не заохочує фермерів активно продавати врожай. Більшість із продавців обирає продаж із місця (EXW або FCA), в такий спосіб уникаючи додаткових витрат на логістику.

Переробники, надто в центральних регіонах, відчувають нестачу сировини, тоді як у західній частині країни заводи покривають свої потреби краще через вищі ціни. Є очікування, що новини про закриття заводів можуть сприяти збалансуванню пропозиції та попиту або навіть розвернути ціни. На нашу ж думку, ефект буде слабшим. Ми можемо уявити, коли закриття заводу в Черкаській області впливає на локальний ринок. Проте це мало як вплине на успіхи іншого заводу в Хмельницькій області. Більшість виробників, чиї сусіди зазнали закриття заводів, найімовірніше, притримають насіння до весни, не бажаючи транспортувати його до інших областей. Навпаки, поки бачимо ситуацію, коли переробники купують із місця та везуть на дуже дальні дистанції.

Щодо світових чинників, то очікується менший урожай не лише в Україні, а й у росії. Для ЄС ринок рахує врожай на 0,5–1 млн т менше за прогноз USDA. Все це призводить до скорочення пропозиції продуктів переробки соняшнику. З негативу: навіть попри неврожай, світовий ринок соняшникового шроту перебуватиме під тиском через насиченість соєвим шротом з Аргентини та Бразилії. А от соняшникова олія – навпаки: має стабільний попит, надто з боку ЄС і Китаю.

Ми очікуємо, що на українському ринку соняшнику тренд на зростання збережеться і навесні ціни будуть куди вищими за поточні. Втім, зазначимо, що це не буде постійний рух угору. Тож для тих, хто матиме потребу розглядати не лише глобальну стратегію продажів, а й дивитися, що робити в розрізі тижня, можемо порадити читати наші щоденні огляди від Barva Invest. Це – зручний інструмент, який демонструє наші короткотермінові цінові очікування, де ми аргументуємо свою позицію. Це дає змогу ухвалити самостійне зважене рішення про продаж або дальше притримування врожаю.

Чи можна працювати над дальшим збільшенням світового попиту на соняшникову олію, заміняючи нею інші кулінарні олії в технологічних ланцюжках та розганяючи ціну? Думаю, це більше стосується B2C ринку, де можна впливати на кулінарні звички та поведінкові тенденції кінцевого споживача. Якщо ж розглядати ринок соняшнику в контексті глобальної торгівлі – B2B, то тут покупці орієнтуються на баланси виробництва і споживання у світі й кореляцію між цінами на олії, що конкурують: соєву, пальмову, ріпакову та соняшникову. Серед них соняшникова є найдорожчою, що часто обмежує попит із боку великих (але бідних) імпортерів Індії та Китаю.

Місцевий споживач обирає переважно найдешевшу альтернативу, й у соняшникової олії найближчими роками немає перспектив стати найдешевшою.

Соя: нас чекає важкий сезон

Тут ми маємо не такий великий обсяг виробництва у світовому масштабі. Тому передусім дивимося на ситуацію у «великих гравців» та прагнемо зважувати важливі чинники, що є на ринку.

Світовий баланс-2023/2024 та перс­пективи-2024/2025:

у 2023 / 2024 МР світове вироб­ництво сої було рекордним (395 млн т), кінцеві запаси зросли на 12 млн т і сягнули 112 млн т, тобто це додаткова пропозиція для 2024 / 2025 МР;

у 2024/2025 МР посівні площі під соєю в США фактично зросли на 1,6 млн га, врожай може збільшитися на 11,6 млн т. За умов більших початкових запасів США дістануть рекордну кількість пропозиції сої на внутрішньому ринку.

Чимало негативних глобальних чинників:

посівні площі у Бразилії можуть зрости на 0,8–1,6 млн га (дальше розширення посівних площ);

аргентинські фермери можуть надати перевагу сої через високі ризики втрати врожайності кукурудзи на тлі поширення шкідників (проблема поточного сезону). Площі під соєю можуть зрости на 0,5–2 млн га;

Україна, країни ЄС та росія, попри погодні ризики, загалом дістануть достатній урожай сої на тлі більших посівних площ;

USDA очікує, що 2024/2025 МР світове виробництво зросте до рекордних 428 млн т, а кінцеві запаси збільшаться ще на 22 млн т, себто до 134 млн т (або 31% річного світового виробництва);

поточні оцінки USDA щодо імпортної активності Китаю, на нашу думку, все ще виглядають відчутно завищеними.

Проте важке фундаментальне тло – не новий чинник для сої. Справді, тривалий час більшість учасників ринку твердила лише про перспективи важких світових соєвих балансів 2024/2025 МР. Ми також підтверд­жуємо ідею дуже складних балансів. Для сої сезон-2024/2025 стане дуже показовим із погляду пошуку додаткового попиту майже на всіх споживчих ринках.

Щодо сезонності на експортному ринку, то варто зазначити, що Бразилія вже пройшла пік експортної активності на ринку сої та з кожним наступним тижнем лише знижуватиме пропозицію. Ця країна наразі нарощує експорт саме кукурудзи. Це певною мірою пожвавлює експортні можливості США, що доволі непогано підтверджується поліпшенням експортних продажів зі США (врожай-2024/2025). Нагадаємо, що впродовж періоду жовтень–січень на експортному ринку весь імпортний попит фокусуватиметься довкола США, за цим гравцем і варто стежити.