Українські аграрії, зернотрейдери, зіткнувшись із новою реальністю, шукають нову модель виробництва та зернової логістики. Зміни мають бути внесені на всіх напрямках: сівозміні, технологіях вирощування, організації зберігання, логістиці, напрямках зернового експорту, вважає віце-президент та комерційний директор BZK Grain Alliance («Баришівська зернова компанія») Таїр Мусаєв. Досвідом роботи в нових умовах він поділився на конференції Grain Storage Forum Elevator-2022 «Ефективний елеватор у період воєнного стану», яку організували компанія ProAgroGroup та Асоціація елеваторів України.

Таїр Мусаєв

Таїр Мусаєв вірить, що через два-три роки український АПК відновить свій довоєнний ритм роботи, але виникає питання, як працювати впродовж цього часу? Він прогнозує, що вже восени буде зрозумілою структура посівних площ наступного сезону, вона зазнає суттєвих змін, можливо, хтось із фермерів взагалі відмовиться від зернових. Друге питання – налаштування експортної логістики через Європу. Якщо раніше Україна через порти до Європи, зокрема до Нідерландів та Іспанії експортувала 11-12 млн т кукурудзи, то тепер цей обсяг треба транспортувати залізницею. Однак при цьому собівартість перевезень зростає на 100-150 євро на тонні, оскільки європейська залізниця використовує вагони ємністю 40 т, тоді як в українські можна завантажити 71 т.  

Володимир Клепач

Очікується колапс зберігання. А тому виробники кинулися купувати рукави, через що їхня вартість зросла на 30-40%. Чимало інвесторів шукають майданчики для будівництва елеваторів у Західній Україні. Grain Alliance ухвалив ще сміливіше рішення: придбав занедбаний елеватор у Словаччині. Впродовж місяця розв’язали юридичні та технічні питання, команду фахівців із України очолив досвідчений організатор Володимир Клепач і сьогодні елеватор поступово виходить на промислові обсяги. Таїр Мусаєв вважає, що за відповідного налаштування логістики з двох боків об’єкт може виконувати два-три обороти на місяць. За українську частину шляху він спокійний, але із західною треба ще попрацювати.

Проте далеко не всі компанії зможуть знайти такий вихід, а тому ситуація на внутрішньому ринку буде дуже кепською, бо внутрішнє споживання кукурудзи невелике, а налагодити переробку за три місяці нереально. А тому внутрішні ціни тиснутимуть на фермера, доведеться продавати зерно за безцінь, при тому, що світові ціни рвуться вгору. Ситуація підштовхне фермера до того, щоб залишити кукурудзу в полі до березня-квітня, таким чином вирішиться питання із зберіганням і сушінням. Але одночасно може виникнути проблема з якістю зерна, оскільки за такого способу зберігання кукурудза, як правило, вражається грибковими захворюваннями, прогнозує Таїр Мусаєв. Клієнта на таку кукурудзу ми знайдемо, бо зовні це зерно не відрізняється від здорового, до того ж якість українськаої кукурудзи завжди була вищою від бразильської чи аргентинської. І завдяки цьому їй віддавали перевагу в Європі. Але потім можуть початися репутаційні проблеми. Нас змусять робити аналізи на кожному вагоні, на кожній машині, а це шалені гроші, і затримки в логістиці. А тому Таїр Мусаєв радить за всяку ціну шукати запасні варіанти із зберіганням.