Голова Ради директорів агрохолдингу KSG Agro Сергій Касьянов розповідає про філософію та місію бізнесу, стратегічні пріоритети й тактичні заходи в карантинний період.

– Філософія бізнесу, місія та цінності компанії – це, безумовно важливі орієнтири. Причому як для керівництва, так і для працівників. Філософія нашого бізнесу – це розвиток вертикально інтегрованого холдингу та водночас публічної компанії, чиї акції котируються на Варшавській фондовій біржі.

Намагаємося впроваджувати сучасні інноваційні підходи, тестуємо їх та, якщо вони дають реальний ефект, поширюємо на всі господарства холдингу. Крім рослинництва, іншим нашим пріоритетом є свинарство, й, дбаючи про здоров’я споживачів, ми активно застосовуємо комплекс заходів для протидії АЧС.

Мають свою філософію й наші інвестиційні проєкти. Цьогоріч частина запланованого обсягу інвестицій в $1 млн спрямована на проєктування генетичного репродуктору. На українському ринку відчувається серйозний дефіцит свиней високоякісної генетики, а в нас в цьому плані – конкурентна перевага, позаяк наші свині чи не кращої у світі генетики – данської. Тож наше завдання – задовольняти попит на якісний генетичний продукт.

Ми виконуємо всі зобов’язання перед працівниками та податкові зобов’язання перед державою, добре знаємо пріоритети територіальних громад, тож активно й дієво співпрацюємо з ними.

Ключовою є в нашій філософії й публічність. Для нас це своєрідна, дана інвесторам обітниця відкритості, прозорості й постійного діалогу. Якщо ви однораз ступили на цей шлях, змінити цей принцип неможливо. Публічність – це ваша даність, тепер вже не можна зробити перерву або відступити від неї на період карантину. Бо в іншому разі інвестори припинять вам вірити.

Завжди ведемо відкритий й публічний діалог з інвесторами, розповідаємо про ситуацію в компанії, зокрема й про заходи під час карантину. Наші акції котируються на Варшавській Фондовій Біржі, тож ми співпрацюємо з усіма провідними польськими медіа. Як результат, публічні інвестори нас розуміють і адекватно оцінюють бізнес-умови, в яких ми опинилися.

Правильно обрана стратегія дає змогу розвиватися навіть у надважкий період карантину. Для нас вона полягає в якнайефективнішому використанні наших конкурентних переваг, оптимальному поєднанні доходів й витрат, правильному фінансовому плануванні. Звісно, в кризу існують коливання фінансових надходжень, тому аби виконати всі зобов’язання, краще мати певний фінансовий резерв.

На український ринок свинини продовжує впливати чинник відкладеного попиту на якісну продукцію. Річ у тім, що останнім часом ми живемо за умов надзвичайного стану, пов’язаного з епідемією АЧС. Відтак свиняче поголів’я в нашій країні систематично скорочується. Продукція ж тих виробників, які, як ми, інвестують у технології захисту свиней від АЧС, вирощують продукцію з якісною генетикою, має високий попит. І карантинна криза на це практично немало впливає. А причина в тому, що свинарська продукція – серед пріоритетів у людей. Можна обійтися без дорогого одягу, подорожей на екзотичні острови, але їсти потрібно тричі на день. Отже, навіть під час карантину ми спостерігали стабільно високий попит на нашу продукцію.

Головне завдання сьогодення – забезпечити здоров’я співробітників, від яких залежить стабільна робота наших підприємств. Ми подбали про розосередження людей на їх виробничих дільницях, а також під час транспортування на робочі місця. Обов’язковою стала багаторазова дезінфекція рук антисептиками. Запровадили обов’язковий ранковий клінічний огляд персоналу.

Створили оперативний штаб протидії коронавірусу з контакт-центром, який надає всі потрібні консультації, організовує первинну медичну допомогу, записує хворих до лікарів та організовує їх доправлення до медичних закладів.

Стратегічних змін як таких не сталося. Скажімо, якщо твердити про рослинництво, то ми вирощуємо пшеницю, кукурудзу, соняшник, сорго, ріпак – всі ці культури чудово затребувані споживачами. Вважаю, що ми обрали правильний продуктовий ряд, і щось міняти в ньому, принаймні поки що, недоцільно.

Щодо експорту продукції з великою доданою вартістю скажу, що великі ринки на кшталт китайського для нас, як і раніше, закриті – тут потрібна робота уряду щодо погодження ветсанітарних норм. Натомість ми поступово нарощуємо експорт пшеничного борошна до країн Африки та Близького Сходу. За підсумками першого кварталу 2020 р., ми поставили до Лівії 1,356 тис. т.  Для порівняння: за весь 2019 р. обсяг постачань становив лише 720 т. За підсумками другого кварталу, експортували пшеничного борошна – 2 тис. т, ячменю – 1 тис. т, рафінованої соняшникової олії – 500 т, інших товарів – 1 тис. т.

У наших планах – динамічно нарощувати експорт нашої продукції, попри кризу та політичні катаклізми у країні. Тож тримаємо курс на динамічний розвиток!