Досягнуті успіхи у виробництві зерна основної продовольчої культури озимої м’якої пшениці за останні роки до початку воєнного стану в основному забезпечені інтенсифікацією технології вирощування культури. Використання сучасної с.-г. техніки, сучасних високоінтенсивних сортів, добрив, засобів захисту рослин, регулюючих і стимулюючих препаратів забезпечило в районах достатнього зволоження підвищення урожайності культури майже вдвічі, а в посушливих умовах півдня України – на 20-30%. Відбувалось щорічне підвищення валових зборів зерна пшениці, які досягли за останні роки рівня 22-24 млн т. Україна увійшла в першу десятку виробників і експортерів пшениці у світі.

Разом із тим під впливом переважно міжнародного ринку с.-г. продукції відбувалась глобалізація рослинницької галузі країни, що проявилось передусім у значному зменшенні с.-г. культур у виробництві і тотальному порушенні сівозмін. Не вдаючись  до детального аналізу наслідків цього процесу, наголосимо тільки на створеній ситуації, при якій більше половини посівних площ озимої пшениці розміщується після культур, які пізно збираються – соняшник, кукурудза на зерно, соя. А відповідно, строки сівби озимої пшениці змістились переважно на пізні і дуже пізні.

Завідувач відділу селекції і насінництва пшениці СГІ – НЦНС, академік НААН  України Микола Литвиненко

Такі посіви входять у зиму переважно слабко розвиненими (1-3 листки), або їхні сходи з’являються впродовж зими (при теплих погодних умовах) і, навіть, весною. Біологія озимої м’якої пшениці така, що основні стебла продуктивності та стійкість до екстремальних погодних умов зимівлі формуються за осінній період за рахунок утворення вузла та стебел кущення. Оптимальний рівень розвитку рослин до припинення осінньої вегетації досягається при оптимальних строках сівби та своєчасному отриманні сходів впродовж 50-60 днів осінньої вегетації, коли утворюються 3-4 стебла на одну рослину. На таких посівах найбільш ефективно використовувати засоби інтенсифікації виробництва.

Слабко розвинуті посіви завжди потрапляють під ризик пошкодження і навіть загибелі в зимовий період, а формування продуктивного стеблостою за рахунок кущення можливе тільки при винятково сприятливих погодних умовах: тепла зима, рання, прохолодна з достатньою кількістю вологи весна та агрономічно-суттєві опади впродовж подальшої літньої вегетації. Такі погодні умови складаються далеко не завжди навіть у районах достатнього зволоження. При всіх сприятливих умовах на слабо розвинених посівах економічно доцільний урожай можна отримати при суттєвих додаткових затратах на добрива та засоби захисту рослин. У зв’язку із глобальними змінами клімату, зокрема збільшенням частоти інтенсивності посух, на посівах, слабо розвинених з осені, отримати стабільний урожай практично неможливо. Окрім цього перенесення неадаптованих до місцевих умов західноєвропейських високоінтенсивних сортів і технологій їх вирощування в посушливі регіони України в більшості сезонів не давали позитивного результату.

Глобалізація та інтенсифікація рослинництва, які супроводжувалися занепадом тваринницької галузі не тільки виключили із сівозміни кормові культури, котрі, як правило, є ґрунтозбагачуючими за рядом показників і є хорошими попередниками під озиму пшеницю, але й зробили практично неможливими заготівлю і внесення в ґрунт органічних добрив. Оскільки мінеральні добрива не сприяють підвищенню природної родючості ґрунту, а скоріше навпаки, прискорюють мінералізацію гумусу, а при вирощуванні таких домінуючих у виробництві інтенсивних культур, як соняшник, озимий ріпак, кукурудза на зерно, виніс елементів живлення рослин із урожаєм майже завжди перевищує їхнє внесення, це призвело за відносно короткий період (15-20 років) до значного зниження природної родючості ґрунтів.

За даними агрохімічних обстежень, виконаних науковим центром «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім.. О. Н. Соколовського» та низкою інших наукових установ НААНУ – вміст гумусу та мікробіологічна гумусоутворююча активність ґрунтів України знизилась в середньому на 22%, а в окремих регіонах на 32-42%. За останні роки навіть на південних чорноземах із нинішнім вмістом гумусу 2,2-3,7% без внесення мінеральних добрив отримати господарсько-значимий урожай озимої пшениці практично неможливо. При цьому особливою проблемою є можливість отримання високоякісного продовольчого зерна пшениці.

Усі ці проблеми в рослинництві загалом та у виробництві зерна пшениці виникли і посилювались у мирний час і на них слід було відповідно реагувати. Наші пропозиції щодо корекцій стратегії вирощування пшениці вносились неодноразово (журнал «Агробізнес сьогодні» № 18, 20 2020 р.). Але в ситуації, коли вже були досягнуті певні успіхи в нарощуванні виробництва зерна, а бажання отримати в рослинництві якомога більший прибуток зростало, практично виключалося сприйняття критичного аналізу вибраного і пройденого шляху. Окрім цього орендна форма власності на землю в принципі змушує с.-г. виробників взяти від землі якомога більше, особливо не задумуючись про завтрашній день. Проте є надія, що приватна власність на землю змінить цю ситуацію накраще.

Але сьогодні, коли наша країна перебуває в ситуації воєнного стану, перед нею і сільськогосподарським виробництвом постає низка нових викликів.  Один із них – блокування експорту зерна та іншої с.-г. продукції з морських портів, що позбавляє нашу країну відповідного прибутку. Можливо, під впливом міжнародної спільноти ця проблема в якійсь мірі буде розв’язана. Але є другий шлях використання зернової продукції, йдеться про її глибоку переробку і внутрішнє використання, в т. ч. на корми с.-г. тваринам та птиці. На жаль, тваринництво в Україні не розвивалось, а тому на полицях магазинів переважає імпортна м’ясо-молочна продукція.  Однак в умовах воєнного часу с.-г. виробництво має бути більш зорієнтоване на внутрішній ринок для забезпечення людей необхідним продуктами харчування, адже абсолютно очевидно, що ворог намагається створити ситуацію дефіциту продовольства і спровокувати голод. Цілком очевидно, що  рослинницька галузь і зокрема у виробництво зерна пшениці має адаптуватися до умов воєнного часу. Адже через дефіцит енергоресурсів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших ресурсів інтенсивні технології можуть стати для  багатьох виробників недоступними.

Задовільного рівня обсягів виробництва і його стабільності можна досягнути шляхом використання енергозберігаючих технологій та відновлення сівозмін із розширенням кількості культур, які потрібні перш за все для внутрішніх потреб країни і, які сприяють збереженню і підвищенню родючості ґрунтів, накопиченню вологи та дозволяють використовувати біологічні та агротехнічні методи боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками. Такі енергозберігаючі технології розроблені вітчизняною наукою.

Одним із основних заходів відновлення природної родючості ґрунтів, має стати внесення високих доз органічних добрив, які може продукувати лише тваринництво. А тому треба оптимально поєднати науково-організовані галузі рослинництва і тваринництва, що забезпечить стабільний розвиток сільськогосподарського виробництва і продовольчу безпеку країни.

Озиму пшеницю, як основну зернову продовольчу культуру слід розміщувати в сівозміні по кращих попередниках; в посушливих регіонах півдня України – відновити чисті і зайняті пари, сіяти зернобобові культури, багаторічні бобові і злакові трави, культури на зелений корм і силос тощо, що в цей скрутний час дозволить гарантовано отримувати необхідну кількість продовольчого зерна.

Надзвичайно важливим заходом може бути розширення посівних площ під культурами, сортами і гібридами, які добре адаптовані до місцевих умов. За неможливості використання інтенсивних технологій, сорти (гібриди), витривалі до середніх і низьких агрофонів можуть слугувати генетичною основою отримання стабільного урожаю. Такі сорти і гібриди створені у вітчизняних наукових установах системи НААНУ. Досвід показує, що сорти і гібриди високо інтенсивного типу закордонного походження менше адаптовані до місцевих умов,  вони потребують високих агрофонів, і при неможливості їх забезпечення не здатні реалізувати свій потенціал.

Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ – НЦНС м. Одеса) є провідною науковою установою України зі створення сучасних високопродуктивних та адаптованих до місцевих умов сортів пшениці м’якої і твердої, озимого і ярого ячменю та інших сільськогосподарських культур.

Реалізуючи сортову політику СГІ – НЦ НС, за останні 5-10 років створив  сорти озимої м’якої пшениці для різних екологічних умов Степової і Лісостепової зон (детальна характеристика приведена в каталозі сортів селекції СГІ – НЦНС).

Сорти пшениці м’якої озимої степового екотипу створені в СГІ – НЦНС в цілому характеризуються високою продуктивністю (генетичний потенціал 10-12 т/га); відмінними показниками якості зерна сильної і екстрасильної пшениці; стійкістю до вилягання, осипання і проростання зерна на пні, а також стійкістю до екстремальних умов посухи, перезимівлі та до місцевих популяцій збудників захворювань.

СГІ – НЦНС під час спеціальних експериментів на контрастних агротехнологічних фонах здійснює класифікацію сортів за реакцією на агрофон та за  іншими важливими ознаками (табл.)

Класифікація основних сортів пшениці м’якої озимої селекції СГІ – НЦНС

Група сортів за ознаками і властивостями класифікації

Назва сортів

1. Високорослі, напівінтенсивного типу з підвищеною стійкістю до низьких агрофонів, витривалі до відхилень в технології вирощування

Пилипівка, Журавка одеська

2. Середньорослі, інтенсивного типу універсального використання з високою позитивною реакцією на агрофон

Благодарка одеська, Ліра одеська, Мудрість одеська, Кантата одеська, Житниця одеська, Катруся одеська, Оранта одеська, Октава одеська, Ліга одеська, Дума одеська, Нота одеська, Манера одеська Довіра одеська, Злагода одеська, Основа одеська, Максима одеська, Вигода одеська, Удача одеська, Зиск, Ветеран, Клад, Палітра, Фортеця, Гладь, Гейзер, Вірність

3. Середньорослі, інтенсивного типу універсального використання з підвищеною витривалістю до низького агрофону

Місія одеська, Гарантія одеська, Нива одеська, Перспектива одеська, Покровська, Кругозір, Кубок, Дачнянка, Пантійка,  Перевага, Громада, Величава

4.  Низькорослі, високоінтенсивного типу для високих агрофонів

Обряд, Перепілка, Наснага, Пейзаж,Вагома, Щедрість одеська, Відповідь одеська, Перемога одеська, Позиція одеська

5. Сорти європейського типу, безості, стійкі до хвороб і проростання на пні

Литанівка, Годувальниця одеська, Мелодія одеська, Аксіома одеська, Вірність одеська, Дністрянка

 * Сорти з підвищеними показниками якості зерна екстрасильної пшениці

Зиск, Кубок, Гладь, Вагома, Мудрість одеська, Нива одеська, Кантата одеська, Октава одеська, Оптима одеська, Довіра одеська, Спадщина одеська, Основа одеська

**  Ранньостиглі сорти

Кругозір, Фортеця, Манера одеська, Довіра одеська, Основа одеська

Група сортів відносно високорослих (105-115 см) напівінтенсивного типу (фото),  з потенційною врожайністю 7-8 т/га, доцільно використовувати при посіві по гірших попередниках на полях з невеликим рівнем родючості ґрунту та у випадках, коли з об’єктивних причин доводиться відхилятись від оптимальних строків сівби. Витривалість до низьких агрофонів, підвищена конкурентна здатність в агроценозі з бур’янами та стійкість до стресових абіотичних факторів забезпечує їхню придатність використання в період воєнного стану. Сорт Журавка одеська вирізняється дещо вищою врожайністю та груповою стійкістю до хвороб.

Сорти інтенсивного типу універсального використання в цілому характеризуються більш високим генетичним потенціалом врожайності (більше 10 т/га), а за рахунок добре виражених адаптивних властивостей (посухо-жаростійкість, морозо-зимостійкість, висока генераційна здатність від будь-яких пошкоджень) здатні підтримувати відносно високий нижній поріг врожайності при екстремальних умовах вирощування.

Вказані сорти розділені на дві групи експериментально установленими відмінностями за реакцією на контрастні дози азотного мінерального живлення та стабільність врожайності за різних строків сівби, норм висіву та попередників. Із сортів, які мають підвищену позитивну реакцію на високі дози азотного мінерального живлення широкого розповсюдження уже набули такі сорти, як Антонівка, Благодарка одеська, Зиск, а в останні роки топовими сортами в Україні стали  Мудрість одеська, Катруся одеська, Житниця одеська.

Друга група сортів універсального використання має характеристики аналогічні першій із відмінностями більшої витривалості до низьких агрофонів, відхилень від оптимальних строків сівби та за придатністю посіву по таких попередниках, як соняшник, кукурудза, ріпак. За комплексом ознак і властивостей ці сорти придатні для вирощування за спрощеними технологіями в період воєнного часу. Із цієї групи сортів уже набули широкого розповсюдження у виробництві ультрапосухостійкий сорт Місія одеська та сорт екстрасильної пшениці Нива одеська, адаптований до пізніх строків посіву сорт Оранта одеська. Серія нових сортів такого типу інтенсивно впроваджуються у виробництво. Серед них винятково посухостійкий сорт екстрасильної пшениці Октава одеська, стабільні за врожайністю в різних агрокліматичних умовах сорти Ліга одеська, Дума одеська, Покровська, Спадщина одеська.

В окрему групу за класифікацією відповідно до реакції на агрофон виділені сорти, створені на базі західноєвропейських сортів. За морфологічними ознаками сорти так названого європейського типу мають певну схожість з європейськими сортами, але після 2-3 етапів селекційної роботи ці сорти крім високого потенціалу врожайності поєднують високий рівень посухо-жаростійкості, достатній рівень морозостійкості, групову або комплексну стійкість до хвороб та винятково високу позитивну реакцію на агрофон. Сорти європейського типу мають різновидність лютесценс, вирізняються також високою стійкістю до осипання і проростання на пні при перестої. До таких сортів відносяться уже впроваджені у виробництво Литанівка, Годувальниця одеська, більш нові – Мелодія одеська, Аксіома одеська і cорти селекції останніх років – Вірність одеська, Дністрянка одеська.

Заслуговують на увагу сорти напівкарликового типу, які з кожним етапом селекції в СГІ – НЦНС удосконалюються за комплексом характеристик. Це сорти висотою 80-85 см, високостійкі до вилягання мають потенціал урожайності понад 12 т/га, цінні і сильні за якістю зерна з добре вираженими ознаками стійкості до абіотичних і біотичних факторів. Із цих сортів  набули визнання у виробництві сорт Наснага, комплексно імунні сорти Щедрість одеська і ще більш новий сорт Відповідь одеська. На 2022 рік зареєстровані для поширення винятково високоврожайні (12,0-12,5 т/га) посухо-жаростійкі і зимостійкі сорти Перемога одеська та Позиція одеська.

В нашій класифікації виділяються сорти з винятково високими хлібопекарними властивостями екстрасильних пшениць. За параметрами сили муки (W = 480-520 о.а.) та об’ємного виходу хліба (1600-1850 см3)сорти  перебувають на рівні кращих світових досягнень канадських сортів ярої пшениці. Із цих сортів слід виділити широко розповсюджений сорт Куяльник і новіші сорти, які інтенсивно розповсюджується у виробництві – Зиск, Епоха одеська та сорт з винятково вдалим поєднанням високої продуктивності (10,6-12,2 т/га) та відмінними фізичними (маса 1000 зерен 45-47 г) і технологічними властивостями (сила муки W = 420-480 о.а.) сорт Мудрість одеська. Цей сорт за короткий період впровадження став топовим в Україні.

Враховуючи зміни клімату, селекціонери СГІ – НЦНС останні роки активно працювали над створенням ранньостиглих сортів пшениці м’якої озимої. Це вдалося здійснити шляхом подолання різними методами виражену негативну залежність тривалості вегетаційного періоду з урожайністю і морозостійкістю. Створені сорти – Кругозір, Фортеця й особливо Манера одеська, Довіра одеська та Основа одеська виколошуються і достигають на 3-5 діб раніше основного місцевого сортименту пшениць і при цьому вирізняються високою врожайністю (9,2-11,5 т/га), відмінними показниками якості зерна сильних пшениць та винятково високими посухо-жаростійкістю і морозостійкістю. Ранні сорти крім більшої адаптації до змін клімату мають виражені переваги за врожайністю. Крім цього вони уникають найбільш посушливих умов у період формування зерна, а також дають можливість у виробництві здійснювати планування збирання за строками стиглості.

Таким чином проведена класифікація сортів пшениці озимої селекції СГІ – НЦНС дає змогу зорієнтуватись у виборі сортів для конкретних умов господарств. В цьому відношенні можуть допомогти інструкція в каталогах сортів, наші публікації, інформація в соцмережах, а також безпосередні консультації з селекціонерами і насіннєводами.

В цей складний час у сільськогосподарських виробників, безумовно, буде виникати безліч труднощів. В цих умовах винятково важлива взаємодія науки і виробництва для пошуку найбільш оптимальних шляхів розв’язання проблем. Сорти і насіння основної продовольчої культури – озимої м’якої пшениці і в цей час залишаються дієвими і доступними факторами підтримки вітчизняного виробництва продовольчого зерна.

Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення системою своїх дослідних господарств в цьому році здійснює оригінальне насінництво великої кількості кращих сучасних сортів пшениці м’якої озимої для різних рівнів агротехнологічного забезпечення з можливостями в цих складних умовах виробити достатню кількість добазового і базового насіння високих сортових і посівних якостей.

В умовах воєнного стану надзвичайно важливо використати такі доступні фактори виробництва, як сорти і насіння. Пам’ятаємо народне прислів’я: «Що посієш, те й пожнеш». Крім цього треба відкинути будь-які сумніви з приводу того, сіяти, чи не сіяти озиму пшеницю. По-перше: пшениця, або хліб – це основа життя наших героїчних українських людей, а по-друге – це найбільш продуктивна культура, яка в будь-яких умовах забезпечить високий урожай.

 

автор: Микола Литвиненко