Банківська система України сьогодні переживає надважкі часи. Попри достатньо стабільну економічну ситуацію, відбувається значний перекіс банківського ринку.

Розглянемо ці дисбаланси детально та спробуємо знайти оптимальні рішення для всіх учасників ринку – позичальників (в особі агропідприємств України), кредиторів та державних регуляторів.

Процентна політика НБУ

Для запобігання стрімкому зростанню інфляції внаслідок різкого падіння економіки НБУ 3.06.2022р. збільшив облікову ставку з 10% до 25% річних та встановив нові процентні ставки за своїми активними та пасивними операціями. Так, для кредитів рефінансування для банків України процентна ставка підвищилася з 11% до 27% річних, а за депозитними сертифікатами «овернайт» – з 9% до 23% річних. Кредитний портфель рефінансування банків перед НБУ за період червень-грудень 2022 р. скоротився зі 146 до 69 млрд грн, а залишки за депозитними сертифікатами «овернайт» зросли зі 189 до 457 млрд грн.

Активні операції банків

Кредитний портфель за корпоративними клієнтами банків України за 2022 р. майже не змінився – 774 млрд грн на початок року і 772 млрд грн на кінець року (для довідки: в липні 2022 р. – 825 млрд грн). Портфель ОВДП за 2022 рік знизився з 602 до 530 млрд грн.

Пасивні операції банків

Відбулися структурні зміни в ресурсній базі банків. Так, за 2022 рік обсяг депозитів зріс з 1 504 до 1 894 млрд грн, причому питома вага депозитів – депозити на вимогу (на кінець 2022 року 72%), що є досить небезпечним тригером з точки зору банківської ліквідності. Треба відмітити підвищення процентних ставок за депозитами юридичних і фізичних осіб. Так, Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD) на 3, 6, 9 та 12 місяців з початку червня 2022 р. підвищився відповідно – з 6,2%, 7,17%, 7,84%, 7,87% річних до 11,18%, 11,96%, 11,62%, 12,69% річних на кінець 2022 року. Деякі банки для залучення ресурсів та збільшення ліквідності встановили високі рівні процентних ставок за вкладами на вимогу (до 16% річних) та довгостроковими вкладами (до 18% річних).

Зміни ринкової кон’юнктури

У результаті змін ситуації на банківському ринку відбулося зростання процентних ставок за чинними та новими кредитами юридичних осіб – до рівня 21-25% річних. У поєднанні з падінням рівня економіки це призвело до погіршення якості кредитних портфелів банків, погіршення платіжної дисципліни клієнтів та розривів cash flow самих банків.
Так, рівень «поганих» кредитів (NPL) банків за 2022 рік підвищився з 30 до 38% та в грошовому вигляді склав 432 млрд грн, з яких 323 млрд грн припадає на державні банки. Попри всі ці фактори, банківська система України за 2022 рік показала прибуток 24,7 млрд грн, що менше у 3,1 раза від прибутку за 2021 рік.

Доступні кредити 5-7-9

Сьогодні банківське кредитування корпоративного бізнесу та агробізнесу зокрема більшою мірою залежить від державної програми «Доступні кредити 5-7-9». Програма має пільгові процентні ставки, а також інструменти державних портфельних гарантій, в рамках яких держава бере на себе частину кредитного ризику за клієнта в розмірі 50% або 80% тіла кредиту.
За весь час дії програми уповноваженими банками було надано 53 тис. кредитів на загальну суму 165,9 млрд грн. За період дії воєнного стану було надано 18 тис. кредитів на суму 76 млрд грн, 25 млрд грн з яких — для сільськогосподарських товаровиробників.
Загалом, агробізнес з початку повномасштабного вторгнення було профінансовано більш ніж на 90 млрд грн, що дозволило агровиробникам провести посівну кампанію 2022 року. Сьогодні агровиробники можуть отримати фінансування за згаданою програмою за нульовою процентною ставкою. В рамках проєкту банки отримують компенсацію процентної ставки в розмірі 3-х місячного UIRD (який змінюється один раз у квартал) + 5%/6%/7% (залежно від розміру підприємства), що на сьогодні складає 16,77%/17,77%/18,77% річних відповідно.
Однак це є недостатньою ринковою дохідністю для банків, враховуючи рівень депозитних ставок. Додатковим негативним фактором також є той факт, що держава в особі Фонду розвитку підприємництва затримує виплати по відшкодуванню банкам понад 2 місяців, що знижує ефективний рівень процентної ставки ще більше. За цих умов комерційні банки утримуються від значних обсягів кредитування за програмою, віддавши перевагу більш дохідним та менш ризиковим інструментам – таким, як ОВДП та депозитні сертифікати НБУ.
Тому лідерами по кредитуванню за програмою сьогодні є державні банки, які мають меншу вартість залучених ресурсів та іншу банківську місію. Відповідно сьогодні відбувається міграція кредитоспроможних позичальників з комерційних банків до державних, та зменшення кредитних портфелів комерційних банків. Що разом із загальним трендом погіршення якості кредитних портфелів банків може привести до банківської кризи та чергового «банкопаду», а відтак, до додаткового навантаження на бюджет та ФГВФО.

Ризики фінансування посівної кампанії-2023

За прогнозами експертів, посівна-2023 буде складнішою, ніж минулого року.

Агровиробники суттєво скоротили посівні площі; мають великі залишки готової агропродукції на складах та в полі; високе кредитне навантаження, погіршення фінансового стану, підвищення рівня тінізації бізнесу (враховуючи блокування податкових накладних та значну різницю курсів валют між офіційним та «чорним» ринком); некоректне відображення офіційної звітності; зростання собівартості вирощування продукції; необхідність застосуванням менш ефективних агротехнологій з метою економії витрат і як наслідок – падіння врожаю; наявність дефіциту кадрів (враховуючи мобілізацію та міграційні процеси); брак грошової ліквідності; обмеження доступу до ринків фінансових запозичень; високу вартість кредитних ресурсів; відсутність ліквідного майна для застави за кредитами; наявні втрати від військових дій (внаслідок руйнування майна, у тому числі забруднення полів вибухонебезпечними елементами та погіршення якості ґрунту від вибухів, пожеж тощо).
Але разом з тим, не можна зупинити фінансування агросектору, враховуючи його зрозумілий бізнес-цикл, швидке обертання грошей та значну взаємозалежність з іншим бізнесовим та приватним сектором.

Все це вимагає зміни теперішньої економічної парадигми та підходів до кредитування агровиробників.

До таких змін можна віднести:

1. Актуалізацію умов державної програми «Доступні кредити 5-7-9» із запровадженням ринкової дохідності та введення обов’язкового елементу самостійної часткової сплати процентів агровиробниками-позичальниками (наприклад, розмір 3-місячного UIRD компенсує держава, а 9% річних сплачує позичальник). Це відфільтрує тих агровиробників, які насправді не потребують кредитування, що призведе до оптимізації державних витрат, а ставка 9% річних для реальних позичальників буде досить лояльною, враховуючи 30%-вий рівень інфляції в Україні.

2. Спільні програми фінансування, де частину процентів буде компенсувати держава, а частину – комерційні установи, такі, як постачальники насіння, ЗЗР, добрив тощо.

3. Розробку нових кредитних продуктів без застави або під заставу майбутнього врожаю, у тому числі аграрні розписки, ломбардне кредитування під заставу землі тощо.

4. Розвиток додаткових систем гарантій за кредитами від держави, міжнародних інституцій та приватного партнерства у вигляді зворотного викупу кредитної заборгованості або часткового чи повного risk-sharing.

5. Запуск додаткових фінансових продуктів, таких як факторинг (перевідступ) або сек’юритизація кредитних портфелів дистриб’юторів, у тому числі аграрних розписок, bridge financing, краудфандинг, фандрейзинг, ІСІ, довірче управління, земельні рантьє тощо.

6. Грантову та цільову донорську фінансову підтримку розвитку багаторічних насаджень, аквакультур, теплиць та ланцюгів доданої вартості.

7. Розвиток фондів допомоги постраждалому бізнесу внаслідок війни, що призвело до втрати техніки, виробничого та елеваторного обладнання, а також додаткових витрат на розмінування та повернення якості с/г земель.

8. Кредитування нових агросегментів – дрібних агровиробників, підприємств з вирощування овочів, фруктів та ягід, галузей тваринництва, птахівництва, аквакультур, підприємств з перероблювання агропродукції.

9. Впровадження банками програм реструктуризації та пролонгації за кредитами агровиробників, які опинилися в окупації та зазнали збитків від бойових дій.

10. Фінансова підтримка, у тому числі через пільгове кредитування релокованих агропідприємств.

11. Впровадження обов’язкового гарантованого викупу готової агропродукції державою, міжнародними організаціями та приватними партнерами за прозорими та справедливими цінами, у тому числі з використанням ф’ючерсних контрактів та бартерних відносин.

12. Цифровізація процесу агрокредитування – подача кредитних заявок, автоматичний скоринг та розрахунок кредитного ліміту на основі відкритих баз даних, ідентифікація клієнтів, відкриття рахунків, електронне підписання та передача юридично значущих документів через онлайн-платформи.

13. Співпрацю з інноваційними ІТ-компаніями щодо супутникового та онлайн моніторингу за посівами, тваринами тощо на предмет виявлення загроз та попередження ризиків, використання іншої інформації (big data) з автоматизованих систем управління підприємством, використання новітніх технологій ШІ та блокчейн.

14. Розвиток страхування, у тому числі страхування майна, майбутнього врожаю, фінансового ризику, коливань цін на готову агропродукцію тощо.

15. Розвиток навчальних програм з фінансової грамотності щодо бухгалтерії, фінансового планування, бюджетування, податків, побудови cash flow тощо.

16. Підтримку розвитку та застосування інновації в аграрній сфері щодо точного землеробства, агротехнологій, технологій обробітку ґрунту, меліорації, використання сучасних та ефективних агрегатів, машин, БПЛА тощо.

Застосування всіх вищеперерахованих заходів дозволить збільшити обсяг агрокредитування, розширить доступ до фінансових інструментів, зменшить ризик неповернення кредитів шляхом покращення рівня агровиробництва, запровадження систем моніторингу та хеджування кредитних ризиків.

Гузирь Павло, Консультант Chemonics Int. проєкту USAID з аграрного та сільського розвитку (AGRO)